Ukrainian Language

3e édition revue et augmentée de l'anthologie de la poésie ukrainienne regroupant une cinquantaine de poètes à commencer par le fondateur de la littérature moderne Taras Chevtchenko jusque dans les années 2010. Présenté, taduit en français et annoté par le Prof.Dmytro Tchystiak.

У статті розглянуто семантичне називання осіб за спорідненістю і свояцтвом в українських арґотичних системах, визначено особливості творення зазначених номенів. З’ясовано, що ці процеси свідчать про відображення світогляду носіїв арґо в їхньому соціолекті та системність української мови на різних етапах її розвитку.
Ключові слова: арґо, номінування, назви осіб, семантичне перенесення, конотація.

У статті вперше в українській історіографії аналізується етнічний аспект британської колоніальної політики в Карибському басейні у XVII–XVIII ст. Етнічний розвиток британських карибських колоній є малодослідженою темою в новітній історіографії. Охарактеризовано становище рабів, привезених з Африки. Визначено основні етнічні групи, що сформувалися в Британській Вест-Індії.
Ключові слова: колонія, Карибський басейн, етнос, мулат, креол.

В статье впервые в украинской историографии анализируется этнический аспект британской колониальной политики в Карибском бассейне в XVII–XVIII вв. Этническое развитие британских карибских колоний является малоисследованной темой в новейшей историографии. Охарактеризовано положение рабов, привезенных из Африки. Определены основные этнические группы, сформировавшиеся в Британской Вест-Индии.
Ключевые слова: колония, Карибский бассейн, этнос, мулат, креол.

For the first time in Ukrainian historiography ethnic aspect of British colonial policy in the Caribbean in XVII–XVIII centuries is analyzed in the article. Ethnic development of British Caribbean colonies is insufficiently investigated in modern historiography. Status of slaves brought from Africa is characterized. Main ethnic groups which were formed in the British West Indies are defined.
Keywords: colony, Caribbean, ethnicity, mulatto, Creole.

У статті розглядаються українсько-російські мовні контакти на сучасному етапі (кінець ХХ-початок ХХІ ст.), які характеризуються певним ослабленням впливів російської мови на українську й, навпаки, посиленням впливів української мови на російську (в Україні), більшою увагою українськомовної спільноти до проблем наці-ональної самобутності української мови (з «відштовхуванням», зокрема, від росій-ської мови). До аналізу залучено як власне запозичення з російської мови в корпусі української літературної мови, так і російськомовні текстуальні вкраплення в струк-турі українського мовлення, їхні семантичні, стилістичні, прагматичні функції. Ключові слова: українсько-російські мовні контакти, сучасна українська мова, російська мова в Україні, мовні запозичення, мовні вкраплення, українізм, росіїзм. 2.3. Невиправдане калькування і гіперкоректне відштовхування як інші (приховані) наслідки масованого впливу російської мови. Якщо, з одного боку, вже можна говорити про певне обмеження прямих впливів ро-сійської мови на свідомість носіїв української мови й, відповідно, на стан УЛМ у цілому, то, з другого боку, слід констатувати певне зростання прихо-ваних впливів з боку цієї ж мови-у вигляді непотрібного калькування та гіперпуризму. 2.3.1. Невиправдане калькування одиниць російської мови-замість одиниць, уже наявних в українській мові. Уникаючи в ужитку одиниць і явищ, подібних до відповідних елементів російської мови,-там, де в останній уже виробилася певна структурна однотипність уживання і/або творення тих чи інших одиниць / елементів,-відповідну однотипність мовці нерідко мимовільно хочуть бачити і в українській мові, хоча вона може мати для цього вже наявні інші, хоча й структурно неоднотипні засоби. Унас-лідок цього відбувається механічне вирівнювання структурного оформлення певного ряду одиниць української мови з дзеркальним «припасовуванням» їх під відповідний зразок російської мови. Так, у загальному руслі активної тепер заміни прикметників дієприкметникового походження на-чий ново-утворюваними формами на-льний мовці автоматично можуть поширювати цю тенденцію й на ті випадки, де в українській мові вже існують відповід-ні одиниці іншого творення. Наприклад, реагуючи на вживання авторами 1 Початок див.: Тараненко О. О. Нові тенденції в поширенні елементів росій-ської мови в корпусі й текстах української літературної мови. І // Мовознавство.-2019.-№ 2.-С. 3-32.

Parents' assessment of children's development in the first and the second language is an essential part of their family language policy (FLP) and an important component of parent–child communication. This paper presents a pilot study focused on Russian-speaking immigrant parents' assessment of their children's language knowledge in Russian as a first language and Hebrew as the second language in the context of their FLP. The research questions were as follows: How is parents' assessment of their children's bilingual language development linked to their choice of bilingual versus monolingual preschool education? To what degree are parents' reports of their children's language knowledge similar or different to their children's actual language knowledge? Which domains of language knowledge do parents relate to or ignore when assessing their children's language development? The sample consisted of 27 children (14 from bilingual and 13 from monolingual kindergartens), and their parents. Two sets of measurements were used, one to obtain parents' reports on child's knowledge of Russian and Hebrew and the other to assess children. The finding points out parents' insensitiveness to the length of the children's utterances and their tendency to rationalise FLP by overestimating their children's general language knowledge.

In: Multidimensionality of vocabulary in the literary language (2018): 117–133.
The chapter analyzes the semantic, structural, and functional features of the Ukrainian socio-political vocabulary in given period. It describes external factors which influence the language of internet media, such as Revolution of Dignity, Russian-Ukrainian hybrid war, post-truth politics, and other phenomena of social and political life. The research demonstrates change in semantic contents of socio-political vocabulary and emergence of a new associative field "Military affair." It investigates numerous neologisms in the given thematic layer and brings to light most productive methods, for instance, prefixation, blending, semantic change and borrowing. The study highlights trends in socio-political vocabulary functioning in the internet media and examines use of lexicon from pop-culture phenomena (for example, "The Lord of the Rings" and "Game of Thrones") in the Ukrainian political discourse.

У статті проаналізовано неопубліковані досі соціолектні матеріали, що їх зібрав на початку ХХ століття видатний український художник Порфирій Мартинович. Особливу увагу приділено типологічному звʼязку полтавського арґо з іншими українськими субстандартними системами. Схарактеризовано основні фонетичні й номінативні особливості досліджуваного соціолекту, закцентовано на вирізнювальних дериваційних рисах полтавського лірницько-кобзарського арґо.

Romanova O. The Problem of Reconstruction of the Ancient Egyptian Terms and Proper Names in Ukrainian //Skhidnyi Svit, 2001-2. P. 66-73 (In Ukrainian)
Романова О.О. Проблема відтворення давньоєгипетських термінів та власних назв українською мовою // Східний світ, 2001-2. С. 66-73.

The author of the paper marks that until now the universal system of transcription of Ancient Egyptian words has not been unified among the Egyptologists as the Ancient Egyptian and Modern European languages
have strong peculiarities. Therefore the Ancient Egyptian terms and proper names are often transcribed in a number of variants in some European languages. According to peculiarities of Ukrainian language, O. Romanova proposes her system of transcription of the Ancient Egyptian consonants and vowels in Ukrainian.

(= Slavonic names for mosque with special regard to Polish, Silesian, Czech and Slovak data). -- Abstract: Even though mosques are a typical element of the Islamic culture the channels through which their designations came into Slavonic (as well as some other European languages) are not really well known. This author divides Slavonic reflexes of the Arabo-Turkic word into eight groups and discusses the reasons for their various shapes. The essay is composed of three parts: (1) Background and Western European data; (2) Slavonic and German; (3) Results and questions. The most interesting aspect is that of a semantic difference between two types of words (meczet ~ mešita ~ mošeja and džamija) and its importance for the etymology, as well as some comments on the source of the Czech and Slovak word on the one hand and the Russian term on the other. In the end of part (2) particular attention is paid to the question whether the Silesian name was borrowed from Polish or from Czech.

This article considers the use of multiple languages in the
songs of the ongoing war in Donbas, in eastern Ukraine. In examining
how and to what end different languages are employed in these songs,
I seek to shed light on the underlying assumptions about the
languages involved and about the communities using them. 
The key language combination examined in this article is that
of Russian and Ukrainian, which are the two languages most
commonly used in the songs under study. I compare the strategies of
multilingual songwriting utilized by predominantly or originally
Russophone Ukrainian artists to those used by their Ukrainophone
Ukrainian counterparts, revealing significant differences between the
two. While Russophone artists employ multilingualism in their songs
as a way of signalling a pro‐Ukrainian position in the war, their
Ukrainophone counterparts largely resort to multilingual expression
to cast the Russian language as the language of the enemy. This
divergence makes it possible to speak of at least two distinct strategies
or varieties of multilingualism in the songs of the War in Donbas.
I explore these key trends both through the corpora of
multilingual artists and through individual songs written in more
than one language. While my primary focus resides in the lyrics of the
songs, I also consider, where necessary, visual material (particularly
music videos) as well as the musical elements of the songs in
accordance with the methodological principles of multimodal
discourse analysis.

Статтю присвячено аналізу ідіостилю журналіста на інформаційноаналітичному сайті, з погляду на сучасні аспекти розвитку української преси у веб-просторі. У роботі розглянуто та проаналізовано основні засоби формування мовної оцінки автора. Досліджено особливості експресивної лексики як домінанти ідіостилю журналіста.

Матеріал опубліковано у збірнику наукових записок НаУОА, серія «Філологічна» Проблема дотримання мовних норм у засобах масової інформації Рівненщини. Назарук В. / Наукові записки. Серія «Філологічна», випуск 22. Острог, 2012. С. 100-108. Назарук Вікторія Михайлівна, викладач кафедри журналістики НаУОА «ПРОБЛЕМА ДОТРИМАННЯ МОВНИХ НОРМ У ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ РІВНЕНЩИНИ» Ключові слова: мова засобів масової інформації, мовна норма, інформаційний продукт. У матеріалі проаналізовано мовне оформлення суспільних медіа Рівненщини, виділено основні проблемні та суперечливі тенденції. Ключевые слова: язык СМИ, языковая норма, информационный продукт. В материале проанализированы языковое оформление общественных медиа Ровенщины, выделены основные проблемные и противоречивые тенденции.

GRAC is a large reference corpus of Ukrainian spanning over 200 years. The system of morphological analysis used to mark up the corpus was originally designed only for modern language. Meanwhile, the corpus includes texts that sometimes differ significantly from modern ones. Orthographic systems different from the modern standard have been used throughout the history of the Ukrainian language, including regional and diaspora publications. The article describes the algorithms used in the corpus to handle old orthographies and some other cases of nonstandard spelling, and discusses the prospects for their development. The developed tools have been made available online to the NLP and CL community.

GRAC is a large reference corpus of Ukrainian. Some texts come from OCR-ed documents and contain errors that must be fixed before inclusion in the corpus. Ukrainian texts also contain foreign-language (mostly Russian) fragments that need to be identified and either excised or left in place, depending on their length. To address these key issues, the GRAC team has developed algorithms and tools and applied them to corpus texts. A discussion of the specifics is provided and potential for further development is outlined. The developed tools have been made available online to the NLP and CL community.

Статья посвящена исследованию группы не полностью грамматикализованных местоимений – составных неопределенных местоимений (СНМ). Подобные единицы очень редко становятся предметом описания в грамматиках и исследованиях по неопределенности. На украинском языковом материале рассмотрена формальная и семантическая структура этих элементов, источники их грамматикализации, а также вопросы отграничения данной группы местоимений. Кроме того, в статье предложен корпусно-лингвистический метод, позволяющий систематически обнаруживать маркеры неопределенности СНМ и представляются результаты такого анализа.

Стаття присвячена дослідженню групи не повністю граматикалізованих неозначених займенників, а саме складених неозначених займенників (СНЗ), яким в граматичних довідниках і наукових роботах про неозначеність приділено мало уваги. На українському мовному матеріалі розглянуто формальну та семантичну структуру цих елементів, джерела їхньої граматикалізації та питання розмежування цієї групи займенників. Крім того, запропоновано корпусно-лінгвістичний метод, який уможливлює систематичне виявлення індикаторів неозначеності, наведено результати такого аналізу.

The article focuses on a group of not fully grammaticalized indefinite pronouns – the compound indefinite pronouns (ICPs). These ICPs enjoy little attention in grammar handbooks and research papers on indefiniteness. Based on the Ukrainian material, I examine the formal and semantic structure of these items, the source constructions for their grammaticalization and the problem of demarcation of the group. In addition, I propose the corpus-linguistic method, which makes possible a systematic detection of indefiniteness markers, and present the results of such an analysis.

Суржик як іманентна властивість звукового образу українського радіомовлення Мета статті-обґрунтувати погляд на суржик як іманентну з від'ємними рисами властивість звукового образу українського радіомовлення. У науковій розвідці використано метод аналізу актуальної наукової інформації з галузей медіалогії, соціо-, етнолінгвістики, культури мови та стилю, мовної політики стосовно теми, що посприяло виробленню її концепції. Було застосовано методи інтерпретації даних соціологічних, фонетико-фонологічних досліджень, онлайн-опитування, моніторингу ефірів усеукраїнських радіостанцій для увиразнення способів і форм репрезентації суржику в звуковому образі українського радіо загалом як каналу національної ідентифікації слухацької авдиторії, так і конкретних радіостанцій і програм, з'ясування ставлення слухачів до мішаного українсько-російського мовлення в радіоефірі. Основна причина формування суржику полягає в психокомплексі, поширеному серед чималої кількості українців, що виник за умов тривалої мовної диглосії, нерівноправності української та російської мов у колоніальний період соціокультурного розвитку України. Основні риси суржику-неконтрольованість з боку мовця та хаотичність і безсистемність як мовного явища. Незважаючи на загалом негативне ставлення слухачів до суржику в радіоефірі, він досі є потужним засобом дискримінації української мови та культури, формування в масової авдиторії сприйняття української мови як неповноцінної, «низької», «некультурної». Суржик у програмах комерційних радіостанцій вико-ристовується як певний стильовий прийом, особливість ідіолекту героя / ведучого програми, символізуючи певний психо-, соціотип, на-чебто поширений в українському суспільстві. Суржик у звуковому образі українського радіо є його іманентною властивістю, відображаючи дискриміноване становище української мови та культури. Ключові слова: радіомовлення; звуковий образ; суржик; білінгвізм; національна ідентичність. Мірошниченко П. В., к. філол. н., доцент, докторант Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка The aim of the paper is to substantiate an approach to "surzhyk" as a negative basic property of sound image of Ukrainian radio broadcasting. The concept of the study was based on the method of analysis of actual scientific information in the sphere of medialogy, socio-and ethno-linguistics, culture and style of language, language policy related to the issue. The methods of interpretation of sociological data, a phonetic-phonological analysis, online surveys, monitoring of Ukrainian radio programs are used in this paper. These methods helped to describe the ways and forms of "surzhyk" representation in the sound image of Ukrainian radio broadcasting in general as a channel of national identification of radio listeners and specific radio stations and programs. Also these methods allowed finding out the attitude of listeners to the mixed Russian-Ukrainian speech in radio broadcasting. The main reason for "surzhyk" formation is inherent psychological complex in many Ukrainians, which emerged under conditions of prolonged linguistic diglossia, inequality of Ukrainian and Russian languages in terms of colonial period of socio-cultural development of Ukraine. The key features of "surzhyk" are uncontrollability on a part of the speakers and chaotic and Miroshnychenko Pavlo,

The paper is devoted to a phonetic analysis of the dialect of Uhiv village (Horokhiv region, Volyn province) in the context of the boundaries between the Volynian, West Polissian and Upper Dniestrian dialect groups.
Key words: dialect boundary, phonetic features of dialect, Volynian dialect.

Українська мова як спадкоємиця величної скарбниці духовних цінностей давньоруської мови Київської Русі живе та розвивається, зазнаючи неминучого впливу певної історичної та культурної епохи. Враховуючи динамізм розвитку мови, важко недооцінити значення саме грецької культури в становленні української державності, що почалося в сфері відносин між Київською Руссю та Візантією, і пройшло крізь століття, завдячуючи культуротворчій діяльності Православної Церкви, передусім Церкви-Матері – грекомовного Константинопольського патріархату.

Rapid  growth  of  trading  relations  between  Ukraine  and  China  as  well  as  the  overall Chinese economic rise time and again attract attention of our fellow citizens. Demand for information on China is constantly growing, however the lack of professional knowledge among journalists and experts, along with the absence of a standard unified system of transcribing Mandarin Chinese words and names, leads to deficiency of its presentation. The paper looks into main causes of inadequate transliterations, flaws of the currently used system and proposes some measures to improve it.

Книга розглядає ключові параметри дистрибуції та функціонування української мови в Україні на початку ХХІ ст., зокрема стратифікацію, українсько-російський білінгвізм, суржик, мовну політику та мовне планування, мовний престиж та ін. В книзі проаналізовано механізми дезінтеграційних технологій української мови, мовні параметри найпопулярніших інтернет-ресурсів України, принципи стилістичної параметризації.

Український асоціативний словник укладено за матеріалами психолінгвістичного експерименту з носіями української мови. Цей Словник продовжує традиції української лексикографії в галузі укладання асоціативних словників, започатковані Н. П. Бутенко. Охоплює слова різних частин мови, що дає змогу розширити дослідження ментального лексикону і відтворити значні фрагменти вербальної пам'яті носіїв української мови і культури. Реакції респондентів чоловічої і жіночої статі у Словнику подані окремо, що дає змогу використовувати його матеріали для ґендерних досліджень. Розглянуті цілісно, матеріали Словника допомагають виявити культурно-специфічні особливості концептуальної картини світу, що втілена в українській мові. Для мовознавців і викладачів української мови, перекладачів, психологів, соціологів і студентів усіх зазначених спеціальностей."

У статті охарактеризовано привітання як один із різновидів дискурсивних практик у кооперативній комунікації; визначено базові вербальні форми привітань в українській, російській та литовській комунікативній поведінці, а також виявлено
універсальні й національно-специфічні властивості привітань українців, росіян і литовців.
The article deals with the characterization of greeting as a type of discursive practices in cooperative communication; the basic forms of verbal greetings are defined in Ukrainian, Russian and Lithuanian communicative behavior; there also identified the main universal and national-specific properties of individual types of greetings of Ukrainians, Russians and Lithuanians.

Гнатенко Людмила. Палеографічно-орфографічна атрибуція української кириличної рукописної книги : уставні та півуставні кодекси кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст. : монографія = Hnatenko Liudmyla. Palaeographic-Orthographic Attribution of the Ukrainian Cyrillic Handwritten Book : Uncial and Half-Uncial Codices of the Late 13th – Early 17th cc. : Monograph / відп. ред. Л. А. Дубровіна ; НАН України, Національна бібліотека України імені В. I. Вернадського, Інститут рукопису. Kиїв, 2016. 476 c. ; іл. Парал. тит. англ.=укр. ISВN 978-966-02-7489-1 (друк.); ISВN 978-966-02-7489-7490-7 (електрон.).
Мицик Ю.      Гнатенко Л. Палеографічно-орфографічна атрибуція української кириличної рукописної книги : уставні та півуставні кодекси кінця ХІІІ – початку ХVІІ ст. : [рецензія] // Український історичний журнал. Київ, 2018. № 6. С. 210–212. URL:http://resource.history.org.ua/issue/journal/2018/6

Celem tej monografii jest podjęcie refleksji nad wieloaspektowym funkcjonowaniem ciała i cielesności w ukraińskiej kulturze, języku, literaturze i sztuce na przestrzeni historii oraz nad związkami ciała jako kategorii kulturowej z problematyką tożsamościową gdyż ten obszar badań jest niezwykle ważny i aktualny.

В "Українсько-італійському словнику лінгвістичної термінології" зафіксовано понад 7000 сучасних українських термінів (іншомовних та інтернаціональних), які становлять терміносистему лінгвістичної лексики. До реєстру Словника включено лексичні одиниці, що вживаються в різних галузях мовознавства – фонетиці, фонології, морфонології, морфології, синтаксисі, лексикології, стилістиці, словотворі, історії української мови, діалектології, теорії комунікації.
Під час укладання Словника використано сучасні українські й італійські енциклопедичні, загальномовні, перекладні словники, різноманітні наукові та інформативно-реферативні праці з мовознавства.

The dictionary contains about 7000 terms representing different linguistic fields.

This paper considers a phenomenon of war preaching discourse of the second half of the 17th century, based on the Old Ukrainian sermons written by Antonij Radyvylos’kyj. The discursive peculiarities of the war sermons are described as a result of a complex analysis of such components of discourse as participants, chronotope, aims, values, strategies, material, types and genres, precedent texts, and discursive formulas.

W artykule zostały przeanalizowane jednostki frazeologiczne gwar ukraińskich motywowane wyobrażeniami mitologicznymi o sile nieczystej. Frazeologizmy te zawierają komponenty: чорт, біс i дідько.
Wyobrażenia mitologiczne o czarcie są związane przede wszystkim z animizmem. Według wierzeń ludowych siła nieczysta zamieszkuje zwłaszcza bagna i lasy, a także inne trudnodostępne miejsce. Zoomorficzne cechy czarta (rogi, kopyta, skrzydła, ogon, sierść) wskazują na jego odmienność od człowieka oraz przynależność do innego świata (realizuje się w tym opozycja „swój / obcy”).
Gwarowe jednostki frazeologiczne motywowane wyobrażeniami mitologicznymi o czarcie różnią się leksykalnie od frazeologizmów notowanych w ogólnym języku ukraińskim, jednak postrzeganie tej istoty mitycznej jest podobne w różnych częściach Ukrainy, co wskazuje na odzwierciedlenie we frazeologii gwarowej ogólnoukraińskej przestrzeni etnokulturowej.

У Словникові вміщено лексеми, що постали внаслідок словотвірних процесів в українській мові протягом 2015–2016 років. Матеріал викладено за абетковим принципом із дотриманням традиційного відображення словотвірних процесів.
Для науковців-філологів, культурологів, працівників засобів масової інформації, письменників, студентів.

From 01 April 2022, the national standard DSTU 9112: 2021 comes into force: «Cyrillic-Latin transliteration and Latin-Cyrillic retransliteration of Ukrainian texts. Writing rules». The standard was proposed and developed by specialists of the State Scientific and Technical Library of Ukraine and the Technical Committee 144 "Information and Documentation".
This standard applies not only to bibliographic records but also to all Ukrainian texts from the 10th century to the present day, including proper names. So, we have every legal reason to reproduce the Ukrainian letter "ї" not in the Russian manner (Kyiv, Ukraina), but according to the history, phonetics, and grammar of the Ukrainian language: Kyïv, Ukraïna (system A), Kyjiv, Ukrajina (system B). We have the transliteration rules that ensure the complete equivalence of Cyrillic and Latin writings. This standard is highly important given recent EU decisions on Ukraine, as Ukrainian will soon, along with other European languages, take its rightful place in multilingual natural language processing scenarios, including machine translation.
Slava Ukraïni!

Від 01.04.2022 набуває чинності національний стандарт ДСТУ 9112:2021 «Кирилично-латинична транслітерація і латинично-кирилична ретранслітерація українських текстів. Правила написання». Стандарт запропонували й розробили фахівці Державної науково-технічної бібліотеки України та Технічного комітету 144 «Інформація і документація».
Цей стандарт поширюється не тільки на бібліографічні записи, а й на всі українські тексти від X століття до наших днів, включаючи власні назви. Отже, маємо всі законні підстави відтворювати літеру «ї» не за російським зразком (Kyiv, Ukraina), а так, як це відповідає історії, фонетиці та граматиці української мови: Kyïv, Ukraïna (система А), Kyjiv, Ukrajina (система Б). Маємо транслітераційні правила, які забезпечують повну еквівалентність кириличного й латиничного записів. Значення цього стандарту особливо зростає з огляду на недавні рішення Євросоюзу щодо України, адже невдовзі українська мова, нарівні з іншими європейськими мовами, займе гідне місце у сценаріях багатомовного опрацювання природної мови, зокрема машинного перекладу.
Slava Ukraïni!