Academia.eduAcademia.edu

SCIENCE and EDUCATION a NEW DIMENSION PHILOLOGY Issue 149

2018

www.seanewdim.com Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996 VI(42), Issue 149, 2018 SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION Philology www.seanewdim.com Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com Editorial board Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos Honorary Senior Editor: Jenő Barkáts, Dr. habil. Nina Tarasenkova, Dr. habil. Andriy Myachykov, PhD in Psychology, Senior Lecturer, Department of Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, Northumbria University, Northumberland Building, Newcastle upon Tyne, United Kingdom Oleg Melnikov, Doctor of Science in Pedagogy, Belarusian State University, Belarus Perekhrest Alexander, Doctor of Science in History, Prof. habil., Bohdan Edvard Ayvazyan, Doctor of Science in Pedagogy, National Institute of Khmelnitsky National University in Cherkasy, Ukraine Education, Yerevan, Armenia Riskeldy Turgunbayev, CSc in Physics and Mathematics, associated Ferenc Ihász, PhD in Sport Science, Apáczai Csere János Faculty of the professor, head of the Department of Mathematical Analysis, Dean of the Faculty of Physics and Mathematics of the Tashkent State edagogical Universityof West Hungary Ireneusz Pyrzyk, Doctor of Science in Pedagogy, Dean of Faculty of University, Uzbekistan Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics in Roza Uteeva, Doctor of Science in Pedagogy, Head of the Department of Algebra and Geometry, Togliatti StateUniversity, Russia Włocławek, Poland Irina Malova, Doctor of Science in Pedagogy, Head of Department of methodology of teaching mathematics andinformation technology, Bryansk State University named after Academician IG Petrovskii, Russia Seda K. Gasparyan, Doctor of Science in Philology, Department of English Philology, Professor and Chair, Yerevan State University, Armenia Irina S. Shevchenko, Doctor of Science in Philology, Department of ESP and Translation, V.N. Karazin Kharkiv National University, Ukraine partment of Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, Northumbria University, Northumberland Building, Newcastle upon Tyne, United Kingdom Sokuriaynska Liudmyla, Doctor of sociological science. Prof. Head of Department of Sociology. V.N. Karazin Kharkiv National University, Ukraine Svitlana A. Zhabotynska, Doctor of Science in Philology, Department of English Philolgy of Bohdan Khmelnitsky National, University of Kosta Garow, PhD in Pedagogy, associated professor, Plovdiv University Cherkasy, Ukraine „Paisii Hilendarski”, Bulgaria Tatyana Prokhorova, Doctor of Science in Pedagogy, Professor of László Kótis, PhD in Physics, Research Centre for Natural Sciences, Psychology, Department chair of pedagogics andsubject technologies, Astrakhan state university, Russia Hungary, Budapest Larysa Klymanska, Doctor of Political Sciences, associated professor, Head of the Department of Sociology and Social Work, Lviv Polytechnic National University, Ukraine Tetiana Hranchak, Doctor of Science Social Communication, Head of department of political analysis of the Vernadsky National Library of Ukraine Liudmyla Sokurianska, Doctor of Science in Sociology, Prof. habil., Valentina Orlova, Doctor of Science in Economics, Ivano-Frankivsk Head of Department of Sociology, V.N. Karazin Kharkiv National National Technical University of Oil and Gas, Ukraine University Vasil Milloushev, Doctor of Science in Pedagogy, professor of Marian Wloshinskі, Doctor of Science in Pedagogy, Faculty of Departament of Mathematics and Informatics, Plovdiv University „Paisii Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics in Hilendarski”, Plovdiv, Bulgaria Włocławek, Poland Veselin Kostov Vasilev, Doctor of Psychology, Professor and Head of the Melinda Nagy, PhD in Biology, associated professor, Department of Biology, J. Selye University in Komarno, Slovakia department of Psychology Plovdiv University „Paisii Hilendarski”, Bulgaria Vladimir I. Karasik, Doctor of Science in Philology, Department of English Philology, Professor and Chair, Volgograd State Pedagogical Nikolai N. Boldyrev, Doctor of Science in Philology, Professor and Vice- University, Russia Volodimir Lizogub, Doctor of Science in Biology, Head of the Rector in Science, G.R. Derzhavin State University in Tambov, Russia Oleksii Marchenko, Doctor of Science in Philosophy, Head of the department of anatomy and physiology of humans andanimals, Bohdan Department of Philosophy and Religious Studies, Bohdan Khmelnitsky Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine Alexander Perekhrest, Doctor of Science in History, Prof. habil., Bohdan Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine National University of Cherkasy, Ukraine Zinaida A. Kharitonchik, Doctor of Science in Philology, Department of General Linguistics, Minsk State LinguisticUniversity, Belarus Olga Sannikova, Doctor of Science in Psychology, professor, Head of the department of general and differential psychology, South Ukrainian Zoltán Poór, CSc in Language Pedagogy, Head of Institute of Pedagogy, National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky, Odesa, Apáczai Csere János Faculty of the Universityof West Hungary Ukraine Managing editor: Barkáts N. © EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES The journal is published by the support of Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe BUDAPEST, 2015 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com Statement: By submitting a manuscript to this journal, each author explicitly confirms that the manuscript meets the highest ethical standards for authors and co-authors. Each author acknowledges that fabrication of data is an egregious departure from the expected norms of scientific conduct, as is the selective reporting of data with the intent to mislead or deceive, as well as the theft of data or research results from others. By acknowledging these facts, each author takes personal responsibility for the accuracy, credibility and authenticity of research results described in their manuscripts. All the articles are published in author's edition. THE JOURNAL IS LISTED AND INDEXED IN: INDEБ COPERNICUS: ICV 2014: 70.95; ICV 2015: 80.87; ICV 2016: 73.35 GLOBAL IMPACT FACTOR (GIF): 2013: 0.545; 2014: 0.676; 2015: 0.787 INNO SPACE SCIENTIFIC JOURNAL IMPACT FACTOR: 2013: 2.642; 2014: 4,685; 2015: 5.278; 2016: 6.278 ISI (INTERNATIONAL SCIENTIFIC INDEXING) IMPACT FACTOR: 2013: 0.465; 2014: 1.215 GOOGLE SCHOLAR DIRECTORY OF RESEARCH JOURNAL INDEXING ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK SCRIBD ACADEMIA.EDU Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com Content А. Г. Ба а аря …………………………………………………………………………………………... 7 є Т. . Б а…………………………………………………………………………………………………... 11 АГА Н. Дарч к…………………………………………………………………………………………………... 15 З В. В. Ка ьк ………………………………………………………………………………………………... 19 К Л. В. К ALTлRITл е к …………………….……………………………………………………………………..... 23 Equivalencia/No Equivalencia Del Marco Estructural Oracional (AnпХТsТs TТpoХяРТМo) N. M. Korbozerova…………….…………………………………………………………………………… 27 М К. А. К р ієць……………….…………………………………………………………………………...... 30 Finding the common ground: phraseological theory and terminology revisited Y. Kovalyuk………….………………………………………………………………………………........... 34 Е. А. Ле ьева………………...………………………………………………………………………..... 41 К ) А. В. Ле е , ( а…………………………………………………………………………………………..... 44 О. П. Па і …………………………………………………………………………………………............ 48 З ( Е. “WСo’s AПrКТН oП VТrРТnТК WooХП?”) Н. В. Па е ч к………………………...…………………………………………………………………... 52 К. А. Ра - а…………………………………………………………………………………………........ 56 є Н. В. Швець…………………………….…………………………………………………………….......... 60 20Л. В. к р а…………….………………………………………………………………………………... 64 А. А. В Л. : в к…………………………………………………………………………………………......... 69 В З . Ба ак ва...............................................................................................................................................72 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com ве а ь ое а о а ь ое в е афо е о а е а А. Г. а а а я Е ,Е ,А Corresponding author. E-mail: [email protected] Paper received 02.01.18; Revised 09.01.18; Accepted for publication 10.01.18. А о а я: . Е , , , ра, вер а ь е, ац , , « (р ( К , И - . , , Г , .) – сne (фр.) – » . В , , - . И , – ) . Г « - , , », В , ; – alero ( ) – tocino de cielo ( ) suspiros de monja ( ), , [10, . 29]. К , . , , , . , , , .В : (р .) – cerdo, cochino, puerco ( .) – chancho (Ла кая А ер ка) – cochon (фр.) – , , ( ) (р .) – zorro ( .) – renard (фр.) – ( ) В. . – , [3, . 346-347]. В ББ , , . – .Н , , , . . Г. .) – asno, burro ( ) - , ( В в ая е аф ра. , , , , а ь е, к . В В ра, к ь .Ц , Д2]. а , , А , , , . Ключевые слова: е аф р че кая кар - . .М , . В , , А В , . , , , [4, . 6]. , , , . , М. , taphors We Live By (1980). 7 Н. . Н , Me- Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com В а рав е ввер е в , . , « – », « », « , . , – , , М. , . К ,« , , , , М. . « », , .В , , , , , , . , , .Н – .М Вре я – ,В , :Л р ы– . вь – аа к » , »: « - , , , «В , , ь– ь – » , я, ь– к е е, ь к р - : [11, 25] Lяpeг в Raúl lo recorrieron sin una idea precisa de la direcciяn hasta llegar a una puerta Stone cerrada. [1, p.73] , , М. - : [11, 72] Cuando a uno lo sacan de sus hпbitos es como el pescado fuera del agua. [1, p.13] в е, , [6, . 253]. М . К , « - », Active is up/ Ак , - - .И – , , ` е е . . , - Ո , : [11, 5] No es que me oponga a la ciencia, pero pienso que sяlo una visiяn poцtica puede abarcar el sentido de las figuras que escriben в conciertan los пngeles. [1, p.47] , , « – . . Algunas cosas estпn como en el camino в haв que empujarlas para ver lo que pasa mпs allп.[1, p.32] . [6, . 26-27]. [5, . 115-116]. , » , . ., , K к/ а р ь– а , еч а . ., М. , , . ., . - - » , , Э « – - [6, . 48]. . – , . М , а рав- , , : М , в ы - , , . . », « , . He attacked every weak point in my argument. а а а а ка е а е е . I've never won an argument with him. е а . If you use this strategy, he'll wipe you out. Е ра е , ч . К , , , – – . » [6, . 25]. Э М Passive is down/ Па ` К в ы , : [11, , 41] К , - 8 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com . В , , , - , . – – : [11, 19]. —Ojalп, pero вa verпs que nos llevan a Genova в de allí en autocar por toda Europa hasta dejarnos hechos pedazos. [1, p.43] , , , , : [11, 36] Sabцs, ciertas cosas haв que mirarlas con los ojos desnudos. [1, p.47] , , : [11, 41] Paula se apropiя de la cama del fondo, debajo del ojo de buey. [1, p.70] Պ ` : [11, 66] Somos almas gémelas –dijo Paula, tendiцndole la mano. [1, p.122] , ,Պ : [11, 128] К , . М - - - , , Bel- . В Vilcapugio grano . .... [las fantasiosas calificaciones] que proponía Lяpeг, empeюado en defender a vagos inamovibles в a otros menos vagos pero amigos de copiarse en las pruebas escritas o leer el diario en mitad de Vilcapugio (con lo jodido que era explicar honrosamente esas palizas que le encajaban los godos a Belgrano). [1, p.14] .... ` , , ( , ): [11, Н [8;7]. В 6] . , , , .К . , , - , . ... pero su voг se perdiя en un clamoreo procedente de la boca del subte. [1, p.24] ... : [11, 17] Una paloma blanca se posя por un instante en la barandilla de la boca del subte. [1, p.26] , « », « - . . , , , , , , – , , [9, . 195]. ; », , , , , . - - ЛИ ЕРА РА 6. ., М. М , 1. Cortпzar J. Los premios. Madrid: Sedmay Ediciones, 1976. : . . А. Н. А. В. М / 2. SКЦКnТОРo FОrnпnНОг E. EstuНТos soЛrО ХК ЦОtпПorК. EspцМuХo 8, marzo-junio, 1998. . . А. Н. . М : Е www.ucm.es/OTROS/especulo/numero8/e_saman1.html (fe, 2004. 7. Н А. А. М cha de consulta 20 de julio de 2017). . . . 3. А .А., .А., .В. . . , 2003. .М :Н , 1975. , А. А. М 4. А Н. . М // - 8. Н / А.А. Н в е .М , 1990, . 5-32. ва // www.dialog 21.ru/archive _article.asp?param 5. К . « » // =7362&y=2002&vol=6077. studia methodologica, 21, i , 2007, c. 111- 9. В. Н. М 117. // 9 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com .А. 10. Ш : .М . Н., :В .М / . :Н , 1988, . 173-204. .-К. . , 1989. . 11. . ` ( . , 1983. ), , REFERENCES 1. Cortпzar, J. The winners. Madrid: Sedmay Ediciones, 1976. 7. Novoselova A. A. Metaphorical conceptualization of con2. SКЦКnТОРo FОrnпnНОг E. A stuНв oП MОtКpСor. EspцМuХo 8, sciousness in Russian and English languages. Doctoral dissertation. Ufa, 2003. March-June, 1998. Retrieved July 20, 2017 from 8. Novoselova. A. A., Metaphorical conceptualization in Russian www.ucm.es/OTROS/especulo/numero8/e_saman1.html 3. Amirova T. A., Olkhovikov B. A, Rozhdetstvenskiy Y. V. and English languages/ A. A. Novoselova// Retrieved from Linguistic history essays. Moscow: Nauka, 1975. URL: http:// www.dialog 21.ru/archive _article.asp?param 4. Arutyunova N. D. Metaphor and Discourse//Metaphor theory. =7362&y=2002&vol=6077 Moscow, 1990, p. 5-32. 9. Telia V. N. Metaphorization and its role in the creation of the 5. Kondratieva O. TСО tСОorв oП «tСО МonМОptuКХ ЦОtКpСor» КnН Russian language picture of the world: Language and picture its role in the contemporary linguistic studies// Methodology of the word/ B. A Serebrinikov ( ed.). Moscow: Nauka, 1988, studies, issue 21, Ternopil, 2007, p. 111-117. p. 173-204. 6. Lakoff J., Johnson M. Metaphors we live by. Translated by 10. Shishkova, T. N., Popok J.C. L. Stylistics of the Spanish Baranova A. N. and Morozova A. V., Moscow: Editorial language. Minsk: Vyschaya Shkola, 1989. URSS, 2004. 11. CortпгКr, J. The winners (translated from Spanish by H. Grigoryan). Yerevan: Sovetakan grox, 1983. Сe unТversal anН tСe natТonal Тn tСe metapСorТcal pТcture oП tСe worlН A. G. Baghdasaryan Abstract: The main purpose of this article is to present the universal and the national in the metaphorical picture of the world. The mental processes of human beings are mainly metaphorical, their conceptual system is organized by the metaphor which is a powerful instrument of cognition of the world and thinking and at the same time reflects the age-old experience of the lingo-cultural community and cultural values, which gives the opportunity of claiming the close interpenetration of the universal and the national in the metaphorical image of the world. Keywords: metaphorical picture of the world, culture, the universal, the national, cognitive metaphor. 10 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com ео е і а а о і е я ов е єво о а . . о а К , . , , Paper received 06.12.17; Revised 14.12.17; Accepted for publication 16.12.17. А о а ія. є . а р, . , « , І , є , , , , є М . . , .Ш є є А. К А , » Д18, (А. А , М. , . Ш , , . . , . . , , В. .), . , , . 90–91Ж. , В. є , . , , є Ш ,Ц о , - (Н. . , І. , ,М ,М , .Щ я В а а о . Г , К ,В ,М К . , . Н . ( .А , . е ) ав а ь .М 'є є , є , ' - 11 е є . «Ц є ' ), - І ), І , . ), . є а і. є е ою - ’ - ; 2) . ва о я. З , я 50- є » [2, . 159]. , є ов о о а е іа е ь а ів о і є є М. .В , І. , - , є М. є , .), (Н. - ( . Г юва є . , ав а ь: 1) о - , є ( . Г є « , В А : , - , , : А ,Н , , - - .І » Д3, . 11Ж. , . - , Г є є є є , , , . « , . З є (Н. А ) . Г – - а р. є , а ь і ь , 1984 І є , А » Г - є є , , - М .З , . в е єв а ь є , є є . , є [4]. є є , є є є є а р, вір В «NОuroЦКnМОr». Н , є є , в е єв . А , , , є Ключові слова: ’ , . - є В ( М ). .А є .М є , « , є - є ( є ), ; 2) ; 3) , є » Д - : 1) - Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com , 182Ж. В М. є ' ( ' , М. - , . ( ) є ( , ) . , є є М. , є, , є є – Д13, . 26Ж; В. Г є є є К « , є ( , 'є В. ( є . є (1997) ( є є є , є є - , - - є , Д9, . 28– , , є - В. є - – , є – , є є » Д є є є (1997), М. , , , є . є Ж. (1997) В. - є є є К. , є є , є ; 2) ; 3) є є , є ): є 12 Д12, . 47] є - є є є . Г. є (2002) - : 1) . « , , є .В є є , є : 1) є . ) , - . « ). є , є », , - , є є - – - » Д7, . 75Ж. Н. К .Н є , (1997) ( , 29Ж. є , , ; 2) є . - М. - , є є . є , ; є є А. В - – є є є є, , - є є , є є . є є є В. є є , , є . – . . 'є є ) – , - , є : , є , - є - – є є .Ш Г є « , є ; 4) є є є є , , - ; 3) ) Д9, . 47Ж. Н , є В. є є є : 1) Д6, . 2]; В. », , .Ц , є є Д2, . Д15, . 7Ж; В. , ; 2) 'є . Н , є - : Г. , є ; 5) ) є , є ). ( 162]. - – ( , є , є . М - ), , є В , ( 'є : є; 4) Д11, . Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com 132]. Щ є є – , : , – 137]. . є , , , є , , є ( є ( , , , - . .) Д7, . , є . , [14, . 31Ж. К. , є Н є є , є , , є є . , є- Д7, . 125]. є . 2) А. . М. є - єД10, . 149], . Г. В є є . І .М , В. , К. є є , . . Ш , , е е - є є Г. , К. є є . Н є ' . , - , , , , В. Г , Г. . В І , І. , , В. , є , , є є , . ', - , , в ' , - , . А - , ов М. Г : , є . В . В. – : 1) є, - - , , , , є », ( . В , P. Kelly, E. Reid, Sh. Turkle) , : , є , , [4Ж. Щ є - , .К , « - . І .В - є – – , є є - 'є , – К. є є ); , , є є – є , - . є І . - ЛІ ЕРА РА . В. PR И / . : . . . . / . . А.Г. . – // В В : . 2: . – В , , 2014. – . 238–249. 2015. – №4. – . 129–137. 9. В. В. К : 2. М. М. : В 7 . – . 5 / М. М. . – М. : , 1996. – . 159–286. / В. В. // : . 3. . .В :Д . – В . 3. – : И - Г НЦ «К », Ж/ . . . – К. : В 2002. “А ”, 2006. – 248 . – ( ”А ”). 10. В. В. 4. І. В. – : / І. В. ДЕ Ж. – : / В. В. // : http://zlatoiruna.ucoz.ru/NAYKOVIROBOTU/bilopolska_ko . . – В . 1. – :И - Г НЦ «К ristuvachi_socmerezh.pdf. . – Н . », 1997. 5. Г. И. / Г. 11. К. А. И. // . В .1. – :И - Г / К. А. // «К », 1997. . – В . 2. – :И - Г НЦ «К », 6. Г В. Е. / В. Е. Г // 1999. : . . – В . 2. – : И - 12. К М. Н. ( Г НЦ «К », 1999. ) / М. Н. К // : 7. Г И. Н. / И. Н. Г , . . – В . 2. – :И - Г НЦ «К К. . . – М. : И - « », 2008. », 1999. 8. Г Е.И. И - 13. В. В. / В. В. . – М. : И – Н , 1980. –264 . / Е. И. Г , . . - 14. . . Н // « » « »/ . . 1. А В. А 13 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com // : :И - Г НЦ «К 15. Г. . / Г. . , В. Н. В МГ , 1978. – 181 . 16. М. . И Г : НЦ «К . . – В . 2. – », 1999. : . , Н. Н. К . – М. : И - / М. . . . – В . 1. – », 1997. // : И - - Н. 17. . . .И / Н. . . ./ , 2014. – . 250–259. 18. Ш .В. М : . . 1997. – . 91–96. . .–В , . . Щ И . А. Г. .– . 1. – / .В. Ш :К // : : // , REFERENCES Genres of speech: Collection of scientific. Art. - В . 1. 1. Anisimova T. V. Specificity of PR genres on the Internet / TV Saratov: Publishing house of the State Scientific and Anisimova // Bulletin of Volgograd State University. Series Technical Center "College", 1997. 2: Linguistics. - Volgograd, 2015. - № 4. - P. 129-137. 2. Bakhtin MM Collection of works: In 7 volumes - . 5 / MM 11. Dolinin KA Speech genres as a means of organizing social interaction / K. A. Dolinin // Genres of speech. - В . 2. Bakhtin. - M.: Russian dictionaries, 1996. - P. 159-286. Saratov: Publishing house of the State Scientific and 3. Batsevich F. S. Introduction to linguistic genology: [tutorial] / Technical Center "College", 1999. F. S. Batsevich. - K.: Publishing Center "Academy", 2006 12. Kozhina MN Speech genre and speech act (some aspects of 248 pp. - (Alma Mater series). the problem) / MN Kozhina // Genres of speech: Collection 4. Belopolskaya IV Psychological features of teenagers - users of of scientific. Art. - В . 2. - Saratov: Publishing house of the social networks / I.V. Belopolskaya [Electronic resource]. State Scientific and Technical Center "College", 1999. Mode of access: 13. Odintsov V. V. Stylistics of the text / V.V. Odintsov. - M.: http://zlatoiruna.ucoz.ru/NAYKOVIROBOTU/bilopolska_ko Science, 1980. -264 p. ristuvachi_socmerezh.pdf. . - Title from the screen. 5. Bogin GI Speech genre as a means of individuation / GI Bogin 14. Sirotinina OB Some reflections on the terms "speech genre" and "rhetorical genre" / OB Sirotinina // Genres of speech: // Genres of speech. Issue 1. - Saratov: Publishing house of Collection of scientific. Art. - В . 2. - Saratov: Publishing the State educational and scientific center "College", 1997. house of the State Scientific and Technical Center "College", 6. Goldin V. Ye. Problems of Genre Science / VE Gol'din // 1999. Genres of Speech: Collection of Scientific. Art. - В . 2. Saratov: Publishing house of the State Scientific and 15. Solanik G. Ya. Stylistics of newspaper genres: Uch. allowance / G. Ya. Solganik, VN Vakurov, NN Kokhtev. Technical Center "College", 1999. Moscow: Izd-vo MGU, 1978. - 181 p. 7. Gorelov IN Fundamentals of psycholinguistics / IN Gorelov, 16. Fedosyuk M. Yu. Investigation of the means of speech KF Sedov. - M.: Publishing house "Labyrinth", 2008. influence and the theory of speech genres / M. Yu. Fedosyuk 8. Goroshko E.I. Internet genre of twitter as a subject of research // Genres of speech: Collection of scientific works. Art. of a new direction of Internet linguistics - virtual genre В . 1. - Saratov: Publishing house of the State Scientific science / EI Goroshko, T. L. Polyakova // Genres and types of and Technical Center "College", 1997. text in scientific and media discourse: interuniversity. Sat. sci. tr. / otv. Ed. A.G. Shepherds. - Eagle: Orel State Institute of 17. Khametshina N. O. Internet review as a genre of Internet communication / NO Khametshina, L. Yu. Shchipitsina // Arts and Culture, 2014. - P. 238-249. Genres and types of text in scientific and media discourse: 9. Dementiev V. V. Communicative genre: speech genres as a interuniversity. Sat. sci. tr. / otv. Ed. A. G. Pastukhov. means of formalizing social interaction / V. Dement'ev // Eagle: Orel State Institute of Arts and Culture, 2014. - P. 250Genres of speech: Collection of scientific. Art. - В . 3. 259. Saratov: Publishing house of the State Unitary Enterprise 18. SСЦОХОЯК .В. MoНОХ oП tСО spООМС РОnrО / .В. SСЦОХОЯК // "College", 2002. Genres of speech: Sat. sci. Art. - В . 1. - Saratov: College, 10. Dementiev V. V. Fatic and informative communicative ideas 1997. - P. 91-96. and communicative intentions: problems of communicative competence and typology of speech genres / V. Dement'ev // Theoretical principles of research of speech genre T. S. Bosa Abstract. Modern Linguistics is characterized by the creation and formation of the new promising direction, based on the antropoМОntrТčnК theory of speech genres (TSG). The popularity of this area lies in the interest of scholars of the phenomenon of virtual communication, which has a structure and different mechanisms of influence on social content. Multidimensionality and the wealth they ПorЦ НОtОrЦТnОs tСО nООН Пor К НТЯОrsТПТОН КpproКМС to tСО stuНв oП SG Тn РОnoХoРыï. TСО КutСor prОsОnts tСО ЛКsТМ tСОorОtТМКl framework of the study of the theory of speech genres. Taking into account the achievements of modern research, analyzed the concept of speech genres, describes the features and functions of the graphical elements of the speech genre. It is proved that modern speech genre and it's kind of a virtual speech genre is informational and communicative environment, in which there is a particular style of design, field communications, speech behavior. Speech genres and virtual speech genre belong to written communication, and based on the most complete use of lexical, grammatical, graphical, display means language that involves making certain corrections, as well as different dialogic and monologue forms. Keywords: genre, speech genre, virtual speech genre. 14 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com АГА - ов о а юва я і я о о е ав о а о о а ь о ов о о е Н. а І К Ш Corresponding author. E-mail: [email protected]. ,К , Paper received 28.12.17; Revised 05.01.18; Accepted for publication 07.01.18. А о а ія. , . є АГА - .З , ааа.mova.info. Ключові слова: АГАТ- в к , К р Г , ’ є , , , ів кра є є .В ьк К - є ). , - ’ є - , , є » , .Ц , Ш – є , ’ .К , , , є , є . є А - , , ’ , є - , ( . ) , , є є . , ( ( - А, . - є ); , - , . , , , , є є ( www.mova.info). АГА З є - . , 80 , М , , ’ , є , - . Н ’ є - , : , , ація. . . - ). Н ( ( , є « ., ( ), ), ч аа АГА К є ( , е а . - , . в , ак - . , , ек , є К .К - - є - ’є є – - : - ( , - ); є ( З – - В - . - www.mova.info). ’ [7, . 121Ж. 15 . АГА , : «… є , , , - є , , » є - Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com , ’ . є ) ; ) ) . Н , є є . . , ’є , є - , ’є , є - ’є , , , , . Н ’ ’ . - . – , - є є . ; : ; ; Д6, 226] В є ( ), , , , , , Н , є є . є , є , . - є - – : а , - є є є є , В є , .К є є . , о . - є є є а - , є , а . , . - [2]. : є : – , є є . Д1Ж. - Д3; 4Ж, є є , е е а і а о ів о я ь. , ; . , є , є - , : , ве ґ – ’ єє , - К ( ). 40 є . М К : .Н , З , є ’є є – , , - ) [5, . 49]. – . , - ); є є : ( ( , є 16 . , - : іс ва ( ); ( ар я); и и е іс ). є : КІ НИ АН ( і і ); З ІНА АН А ЗНАКИ ( р і а ), є . : , є : Р Х ( і ); ЕРЕ І ЕНН ’ЄК А (в е ); І ЕНН ’ЄК А (а фа ь ва ); ІЗИ НИ В ЛИВ а о ’є ( ); В РЕНН , В РЕНН ІЗИ Н Г ’ЄК А ( ва ); ЗНИ ЕНН ’ЄК А ( а ); Р З АШ ВАНН ’ЄК А ( к а ); І ЕЗНАХ ЕНН ’ЄК А ( е а ); Л ЕНН ІЛА Р РІ (ва я я); ЕН АЛЬНА ЕРА (вір ); ВЛЕНН ( в р ); ІАЛЬНА І ЛЬНІ Ь(в р ча я); ІЛЬН ЛІ И НА І ЛЬНІ Ь (а і ва ); ВЕ ІНКА ЛЮ ИНИ (вере ва ); ІЗІ Л ГІ НА ЕРА ( ка ); ЗВ К( і ); ЗА АХ ( я і ); РИ Н ( в я); ВІ Л (а ). є , : ВІ Н ШЕНН ( ере ); І И І НІ ВІ Н ШЕНН (а ва ); ІАЛЬНІ ВІ Н ШЕНН ( а а ); Е ИВНА ЕРА ( а ); К Н АК РА ( ркая). В є є : 1.) є , є є , ., є кача є ’ В: В1 – « , , -, »; В2 – « , ( , . .)»; В3 – « , »; В4 – « , , . .»; В5 – « , , , . .». (‘ ’, ‘ ’, ‘ ’, ‘ ’, ‘ ’), є є ЄВА ЕРА, оча о іс ва ва ( ікві ва 16 є Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com , ’ , В е е іще е е іще є , : - . є – р – « є є є є , р , і ь і к во е , , – во е ( , » , с во е » є ’є . є ., я ,р і к є . М , є є я ( о іще ( В) , є , є ( В). 47554 , є ’ ). Ц ’ , ), ’ є . Ва а о і і а і є є , , , – є є ’є , - , - , - . є є , є . – є К , . , , , , , , ); . ( (В - . .Ц , , . є 17 . - . К . є , , ’ , є – - є , В, В , , В, К З - , - , - . , , . – о іще . є є є . є . Ц - В . - є іс , , р – є - . - . є - ,є . - , , - . - - є , а є , - є , а . - , а - є є В3 – , - В4 – « , є В4 – , В2 .»; , с во е ’ , . ( « , , В, . А фаві - я, »; р ва , 4) , ) , , є , - , . Н – « є р ва » – - ., кр ва є є - 2.) є В1 – « , є -, , – « є , , « , , , »; , ». В1 ’ ’є , о іще ; В2 і , в ек ) ( х); В3 – ( е е іще ), ( овле ). В кр ва я . 3) , : - 37 , є є К , , - , – - . - Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com : 1. АГА - Н., З / 2016 - . 92-103. 2. К .Н. , , ., : М., . / «Н 3. К — , К .-В .Н.К ЛІ ЕРА . 46/1, . – И - - », 1981. – 363 . И. ., Е.В. « » // Н И, . 2 – 1992. – № 9. – . 24 – 31. 4. К Г.И., .Н., Е.В., Е.В. Н . РА : , , /Н : 2003-2005.– М.: – И - «И ». – 2005. – . 155-174. 5. М В.В. И . М. И МГ . – 1978, . 49. 6. Е.В., К Г.И., .Н., .И., Ш . . З НК / Н .Н .– : «НЕ -И И » – 2009. .215 – 239. 7. .К . М., , 1933, . 121 REFERENCES puse russkogo yazyka: printsypy, problemy, perspektivy/ 1. Darchuk N.., Zuban ., Langenbach М., Khodakivska Y. Natsyonalniy korpus russkoho yazyka: 2003-2005.– М.: – AGAT-semantik : semantychne rozmitchuvannya Korpusu Izd-vo «Indryk». – 2005. S. 155-174. ukrayinskoyi movy/ Ukrayinske movoznavstvo. - Vypusk 5. Morkovkin V.V. Ideographicheskiye slovari. М. Izd-vo MGU. 46/1, 2016 - s. 92-103. 1978, s. 49. 2. Karaulov Y.N. Lingvisticheskoye konstruirovaniye i tezaurus literaturnogo yazyka. / Y.N. Karaulov. – Izd-vo «Nauka», 6. Rakhilina E.V., Kustova G.I., Lyashevskaya .N., Reznikova .I., Shemaneva .Y. Zadachi i printsypy semanticheskoy 1981. – 363 s. razmetki leksiki NКRY / Natsyonalnoho korpusa russkoho 3. Krasilshyk I.S., Rakhilina Е.V. Predmetniye imena v sisteme yazyka. Noviye zadatchi i perspektivy – Sankt-Peterburg: «Lwksikograph» // NTI, ser. 2 – 1992. - № 9. – S. 24 – 31. «NESTOR-ISTORIYA» – 2009. S.215- 239. 4. Kustova G.I., Lyashevskaya .N., Paducheva Е.V., Rakhilina E.V. Semanticheskaya razmetka leksiki v natsionalnom kor- 7. Sossur F. Kurs obshey lingvistiki. М., Sotsegiz, 1933, s. 121 AGAT-dictionaries as a component for automated Ukrainian text content management N. Darchuk Abstract. The article views linguistic aspects for development of electronic semantic dictionary as the basis for the future-oriented automated analysis of semantic structure of Ukrainian texts. It provides available automated semantic tagging (metadata) according to taxonomic classes which is utilized in AGAT-dictionaries and enables to analyze texts at different levels of language system. The developed system enables to display as per request from the Ukrainian Corpus dictionaries of lexical and semantic groups of different parts of speech with statistical data. The text corpus with dictionaries are available at the linguistic web-site www.mova.info. Keywords: AGAT-dictionaries, The Ukrainian corpus texts, taxon, semantic annotation. АГА - ова Н. а А о а я. В а о о е ав о а е о о а о а , а АГА - оя , о о е а - . К . Ключевые слова: АГАТ- вар , К р www.mova.info. ек в кра к 18 я ыка, ак , е а че кая а .К ац я. Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com З а ова о а а е і В. В. Ка ь о Ч , Corresponding author. E-mail: [email protected] Paper received 19.01.18; Revised 22.01.18; Accepted for publication 25.01.18. А о а ія. ка. , , , . Ключові слова: і в е і В . М , є ка, в .З , Ко о . І. Г. . , ’ Г. Г. М є .К , А. ’ , . . / » Д8, . 512Ж. « – ґ .Ц - - є , є , , : , - є ґ о ово е , , , . 60- є . В. А. З , . , .Н ’ , Д5, . 172–185Ж. , – , / – , , , є , є . - . , - .В є, , - – є , є - (В. М , З. , – , є / ’є . , - – , , - 19 , є, є , ( . .) , . . є є - . . , В. Г. Г , Ч. є є - - ., . , А. . З . .) я. є а ґ ’ є є І. . В - , - ка, ара . / - . ґ . а , , є є є , - , а а ’ Д13, . 124–125Ж. З – ь а , є ґ е а Ре . . , .Е . , , Д12, c. 99]. ґ - - ка, , ’ , є , в , е а , - . е а , – , є , - , - є . Д9, . 12Ж. Н , Д10, . 451Ж. є ґ є (А. , . .Є , З. Г. К , . М. Н , . В. Ц ’ .). , , є , і а і . о я в е я, , – - , є є М ак, аре ія, в .М є є ’ - , : .З , є . . , - – Д10, . 64]. Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com , Е. ,« – , є » Д2, . 312Ж, є , . ’ .Щ є / Е. / , , ’ є , Д є є, , , , , , « Н. . А є » , є є є , ( - , , – , , є , є - ’ : . Н , є , , . – , . р а; ре я і в ер і а В ’ є . , - є , ’ , : є .Ц : є . є є , ’ , « »: Лі е ар ра а, і а ар е :ч р а е а ; аре ка е а ,а ; ар ч віка я ра ер , є , , , ), На е ачі е і рава е р е – «1. , є ; 2. , , »; На р і е і і і р ь – «1. Ч є ; 2. З , ». , є , є . є , ц – 20 . , - - , , - .І : , ’ є є , ’ , .З . - : є , є , : - , , . : , - , є - , , ґ , Д4, Д7, . 14]. , ’ . 215]. Е. є , , , є , , є . .М є .Н є Д1, . 63Ж. є є . – - . , - , є ), , є . , , Д3, . 447]. . Ц , - ( – є В. Г. Г , , є , , - – ’ - - є , є , , В. Г. Г , Г. М. М , . є : 11, . 144Ж. Н ), І. . В є . , – - , . .Є . , Д2, . 139Ж. , Е. . є ’ , - є . . , – сі ' е е ви о а? ( . К вер в в ра ра є е. - ( .: – - .: Ч це а р ); – а е, в ч К ав ія Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com к а в ча, – в , а і ь « ека », це в е- ак к ка ,а а аа а , арі се е о о о о е ( .Ч ); е, рав а, як ка ь : ас о і и, ас о і а і и, – а е о и, е о е, о о о о е! (І. Н ). , .: ві е ві , а в р е і ь; Бра і ,а і ві ; Бра ра , ва ва , а р і е рі я; Х ч і ра , а а і к е і е е р , .: Не ка я, е в ь / Не ква я е я, е і і ка а е кі к в р і; Ві р ів раве е а ве а а ка і / Х рац є, е і є; Х р ь крев , ь ев . ’ , , ». В – – є є , . Ц , , .В ’ « . є , ’ , . - , є є ’ , , - , , .: Не ак ра рек , як а і к ( 30.03.2017); Не ак ра ЛГБГ, як а ь (К , 16.06.2017); Не ак ра кір, як е е я р ь ( НІАН, 4.02.2008). є , , . є , . , є ( є , , , , .К є - , - , є, - « , ), » Д14, . 230Ж. ’ – , - , . - - є . , ’ , , , є , . , є . - , , є , ), , є . ’ : «К є є , . Н ’ є ’ » Д6, . 153Ж. З є – , є , . ць 2) , ), . .: – До ік , – , , - . ( ( , , , . , є , є А. К . , – , , ’ , , е а е ь я є , .: А р к і а, е р р а; А р к , р а а е ь я; Бе е к р р ; Б а е а – а а к ар а; Де а, а р а; Не а р е ; к е а , е а р .І , - , Н , , , - , - : 1) олови. Не а ва е р в в ірк (В. М ); , ., – П вер я ь, л о ві л і с ( .К ); 3) - лави е а я ь я ,к але о е ві оч є – : .: Мо ха а с аю – ічо о е аю – це р ц кра ців як і ь ьк аці , а е ака ція ря ва а е … ( , 24.05.1935); , ., е, р вівс а , а са а се е хвали , а еча лю и хвал (Є. Г ); , .: яв : е ер ав , ря к , р в ь х о в ліс, х о о ова (В. ); , .: І ік і е а ь с и сво о оса о а о о оса, як ва е і( . ). , , , .: – Та а е р в ь в ач ь а рь . А р а і іі – е е а я річ, як ві , о лави е а олови! (В. М ); Наче еве ке (ка а ар і, сі о а е о ив, і оло е ло )… (В. Ш ). ’ є , є ’є : ’ - 21 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com . , . є , . М 1. А В 2. 3. 4. Г 5. З 6. К Н. . Э. Э. . М.: В. Г. , 1998. 768 . В. А. . М.: Э A. A М.: Н 7. М 8. М . , ' , - .З , ’ , .З – , , ’ – є - ’ , 1971, 6, . 63–73. . М.: , 1974. 447 . // Н . IV, . 434–449. . М.: . ( . . - є І є ’ .М а е ію ’ , . ’ є є є , . РА ) // НАН , 2007. . 512–521. 9. . . 11. . К.: Н є , 10. . , , є . , 2001. 312 . ’ - ЛІ ЕРА // є – . З – - , , // , 1972. . 5–37. Г. Г. ов , , // , 1984. . 149–178. . . З В , , , 1965, В ’ Ч - , 2002. 239 . . . –К., 2010. 844 . . . , 2017. 890 . . . . М.: : / . : Е- : И . : , : . . М.: , 1977. 696 . 13. Э . .В . .: , 1998. 432 . 14. Cavill, P. Maxims in Old English Poetry. Cambridge: Brewer, 1999. 324 . 12. - - REFERENCES 1. Arutyunova, N. D. On the nominative aspect of the sentence // 8. Molchanova, G. G. The text as an iconic sign (on the basis of a Questions of linguistics, 1971, 6, P. 63–73. comparative analysis of Russian-English anthroponymic prov2. Benveniste E. Problems in Genegal Linguistics. M: Progress, erbs) // Language and reality. M.: LENAND, 2007. P. 512–521. 1974. 447 p. 9. Savenkova, L. B. Russian Paroemiology: Semantic and Cultural 3. Benveniste, E. Levels of Linguistic Analysis // New in LinguisLinguistic Aspects. Rostov-on-Don: Rostov University, 2002. 239 tics. M: Progress, 1965, Vol. IV, P. 434–449. p. 4. Gak, V. G. Language transformations. M.: Languages of Russian 10. Selivanova, O. O. Linguistic Encyclopedia. Poltava: culture,1998. 768 . Environment-K, 2010. 844 p. 5. Zvegintsev, V. A. Sentence and its relation to language and 11. Selivanova, O. O. Modern Linguistics: Directions and Problems. speech. M.: Editorial URSS, 2001. 312 p. Cherkassy, 2017. 890 p. 6. Krikmann, A. A. Experience of explaining some semantic mech- 12. Saussure, F. de. Works on linguistics. M.: Progress, 1977. 696 p. anisms of the proverb // Paremiological studies. М.: Science, 13. Eco, U. Lack of Structure. Introduction to Semiology. St. Peters1984. P. 149–178. burg: Petropolis, 1998. 432 p. 7. Melnychuk, O. S. Common questions of the syntax of the Ukrainian language // Modern Ukrainian language. Syntax. K.: Scientific thought, 1972. P. 5–37. The sign character of the paremia V. V. Kal’ko Abstract. The article defines main features of paremia as a language sign: its bilateral character, systematic nature, ability for reproduction, informative content, generalized sense, collocating resource, changeable form, properly motivated ground. The paper regards paremia as a language sign marked with a special connection of the form and the content that generally is looked upon as a means to preserve, achieve, process and give the information. Keywords: lingual semiotics, language sign, paremia, phrase, language system, semantics, syntagmatic and paradigmatic relations. З а овая о а а е В. В. Ка ь о А о а я. В , , Ключевые слова: а ка. , в е , ка, я ык в , , ак, аре , . я, вы ка ыва е, 22 , : е а я ыка, е а . ка, , а а , ка, ара- Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com Ка е о ія ALTÉRITÉ ф а ь і Л. В. К е а ові еф е і о К Ш Paper received 29.12.17; Revised 04.01.18; Accepted for publication 06.01.18. А о а ія. .З , ALTлRITл , - . , є , є Ключові слова: ка е рія altцritц, і ак і ь, аці а ь а кар , , , і ак і а ь і ь і ак , і, , є є і , / і і ак і, altцritц, є altцritц - , .Е , , , . є . . , З М , , 'є , , , ь. .- . , БVIII , – . і ак . В Є - і БVI , є , » (rОХТРТon «цРКХТtКТrО»). . К. І , М.М . В є . - - , , є , є є , 'є , , є [1]. Зав а - 23 , ББI , є , , ́- - є [1]. І - , altцritц , . - . , - . є –« - і ві . , є Є І ,Н З , Ш.- . М , є , І . , Н , і ак , є - , і , В ец фіч а - - і ь. altцritц, [1]. і ак , І М.М altцritц ь, і ак і ь і е , , ,е . - , .З . , [1]. . , ка е рія І , - , а а ві І - ББ , , ALTлRITл, є - .І . , ALTлRITл є - altцritц є є ( ) я є ( - е е . , altцritц ), - Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com , , К є , - . є altцritц е о . ь– і ак і , є - altцritц . І Н є І Cві -І . І Ч , є , . , , є , є - , І в . . – - / . , , [5, c. 233]: К/ - » Д2]. ві – І є altцritц, аlter ( , ; , ; (КХtОr ОРo); ; , ; . Ц , a l t e r (altцrer, altцration, alternatif, alternative) ' , , , , . І altцritц - alterĭtas є е і ь, еві ві і ь, е ів а і я, і ак і ь. Н , ,є : altцritц , " " : , , [3]. З [4]: 1/ КХtцrТtц є І , , , , , є " "; 2/ Аltцritц є , є є . "Так, а р к а , к євре ьк ч вік в р є ві і к ка чк , altцritц ( ) є а р к в ає р і яі і і ак а ья . В і в а к ві ев , а е ві е ь я і к е яі р ь а в ві аче ь." В є аltцritц: «В ає ія в ар ів я ає річі рі ф р є р . к і і ь ар ів в ає ь я ків, і е рація е ар і , іа р ве е а аче я рі . і в а к ь і ар і ва е і аа ва е в вір ва я» [ ]. З altцritц є І (qui n’est pas soi), є : 1/ autrui (le prochain) , , є / ; 2/ autre (Х’КХtОr) – , є , ( , , ). - В « є І , altцritц .З Ц. , , ; , - є І , І , ( – , ’ ), , ; М/ (МonnКТssКnМО ou ТРnorКnМО) . Е altцritц є , І - і (la notion d’autre) ак в і (la mêmetц) , є , , , Д6]. І є - « est autre ce qui n’est pas la même personne ou la même chose» ХО LТttrц. В є , " " " " є є , ,є . аltцritц є , , identitц ( ) є є аltцritц. І є «C’est toujours la rцfleбion sur l’altцritц qui prцcчde et permet toute dцfinition identitaire», [7, p. 84]. altцritц є pluralitц multiplicitц ( ). Ц , 'є є , є l’altцritц, la pluralitц et l’identitц [7, p. 85]. altцritц/identitц є є ' . , , altцritц, є , І і ак і І (l’altцritц d’un Autrui), є є , (travail de l’altцritц) [8, p. 368]. Larousse є altцritц "цtat, qualitц de ce qui est autre, distinct" [9Ж є , , , є . А.К altцritц – , , є є [10, . 354Ж. “Dictionnaire de la gцographie et de l'espace des sociцtцs” є altцritц [3, c. 42], ає l’hospitalitц l’hostilitц ( 24 і ). Н Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com , є , ) [11]. hôte ( , hospes ( і, ре і і ' , ’ , , hospes: в р че іч ці) . – , . Ц . є І .З , - А – , . , – , І І , є , , З і ак і , . ь , , . . є, є diversitц diffцrence ( ): І ’є є , , є . В , є є , І « ». є , є . є є : “voвager c’est partir р la rencontre de l’autre” [12, p. 71-82.]. .А є, altцritц є , є є , І , [13]. , є - altцritц К . , " є З ак е , . є є - є , , » voire « eбotique »), , l’altцritц du , , (« lointain 25 , , " , , і - є є . , - , altцritц. А , . є , , В є - , , .І altцritц І ак є " " " «quelque chose qui ne vient pas de nous »[14] . ’ , , .Н є - є altцritц - , "Formes et figures de l’altцritц" [6]. А (diversitц humaine) . dehors - , : " l’altцritц culturelle, c’est-р-dire de la forme de connaissance qui vise р comprendre et р dцcrire des cultures diffцrentes de la nôtre ; des cultures considцrцes dans leur autonomie, dans la diversitц de leur langue, de leur vision du monde, de leurs croyances et de leurs pratiques quotidiennes" [14, . 51]. є, є , " " є , є - - . - , . » l’altцritц du dedans – ( , , , Д Ж. altцritц , є к ь р , є , - , ) hosties, - , « , - , є . , - . , є hosties ( ак р р а е я ), а - , , , є , " " є є , , І є - " , , , , є " є " : « … pцrations mentales, Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com gestuelles et linguistiques (...) doit lui permettre de s’intцgrer dans une « forme de vie » diffцrente de la sienne" [14]. К altцritц Е. , "AХtцrТtц Оt trКnsМОnНКnМО", 1995 . – І . – І , є, ,« », .Е – «relation sans relation” -« », є , , , є , Д15, p. 78-79]. В – І є , ’є , ’є , . є , ’є , . є , « - », « » є - - , , , altцritц , . [ а ]. - , , є а , , , - , є , , В - є , - І . - altцritц, , altцritц є , є , . є ЛІ ЕРА РА - 9. Larousse, http:// www.larousse.fr/dictionnaires/francais/ : / Science and alt%C3%A9rit%C3%A9/2559#lYGYsw0MsxsqRqqS.99 Education a New Dimension. Philology, -V(37), Issue 137, - 10. Comte-Sponville, AnНrц. Dictionnaire philosophique. PUF, Budapest, 2017. - . 27-30. 2001. - 624 pp. 2. Бар Р. М / ., . . . 11. DОrrТНК J. DО Х’СospТtКХТtц/AnnО DuПourЦКntОХХО ТnЯТtО JКМquОs DОrrТНК р rцponНrО DE L’HOSPITALITĖ. – Paris, 1997. . Н. З . – М.: И . , 1996. – 312 12. Ceriani Giorgia, Duhamel Philippie, Knafou Remy, Stock Ma. 3. LцЯв JКМquОs Оt LussКuХt MТМСОХ. DТМtТonnКТrО НО ХК РцoРrКpСТО Оt this, 2005, “Le tourisme et la rencontre de l’autre. Voyage au НО Х'ОspКМО НОs soМТцtцs, Paris, Belin: 2003. pКвs НОs ТНцОs rОхuОs”, Тn L’autre. CrТtТquОs, МuХturОs Оt soМТцtцs, 4. lesdefinitions.fr //edition en ligne Vol. 6, p. 71-82. http://lesdefinitions.fr/alterite#ixzz4WJGPRPQ6 13. Amirou Rachid, Imaginaire touristique et sociabilitц du voвage, Paris, PUF 1995. 5. ToНoroЯ, T., LК МonquшtО НО Х'AЦцrТquО, PКrТs, LО SОuТХ, 1982 6. DОnТsО JODELET, “ForЦОs Оt ПТРurОs НО Х’КХtцrТtц”., L'Autre : 14. Bonoli Lorenzo , « LК МonnКТssКnМО НО Х’КХtцrТtц МuХturОХХО », Le Portique [En ligne], 5-2007 е RОМСОrМСОs, ЦТs Оn ХТРnО ХО 21 НцRegards psychosociaux, chapitre 1, pp. 23-47. Grenoble : Les МОЦЛrО 2007, МonsuХtц ХО 19 УКnЯТОr 2017. URL : PrОssОs НО Х’UnТЯОrsТtц НО GrОnoЛХО, 2005, 416 pp. 7. AuРц, M. Pour unО КntСropoХoРТО НОs ЦonНОs МontОЦporКТns. http://leportique.revues.org/1453 Paris : AubierFlammarion, 1994. 15. Levinas Emmanuel, Totalitц et Infini : Essai sur l’eбtцrioritц, Le 8. Ricoeur .Soi-même comme un autre, Le Seuil, 1990. Livre de Poche, 1991 (1re цН. 1961) 1. К .В. REFERENCES 1. KLYMENKO L.V. Dyskurs pro inakshist' u frantsuz'kiy sotsial'- 2. BARTH R. Myfolohyy/per., vstup. st. y komment. S. N. no-humanitarniy paradyhmi: istorychnyy aspekt / Science and Zenkyna. – M.: Yzd-vo ym. Sabashnykov kh, 1996. – 312 s. Education a New Dimension. Philology, -V(37), Issue 137, Budapest, 2017. - . 27-30. Ка е о я altцrТtц во ф а Л. В. К е о А о а я. о а о , . , , ак в ь, ац , ALTлRITл - ALTлRITл . , ALTлRITл, . Ключевые слова: ка е р я Altцritц, ь. еф е а ь ая кар а - ра, ка е р я Др , , ец ф че кая е - Category of otherness in the french scientific reflection L. V. Klymenko Abstract. The article is devoted to the modern research positions analysis relative to the category of otherness in the French scientific paradigm social and humanitarian paradigm. TСКnФs to tСО ТntОrprОtКtТon oП sМТОntТПТМ tОбts tСО FrОnМС ALTлRITл СКs ЛООn МoЦprОСОnНОН Кs К natural, dynamic, socially and culturally determined scientific category which creates a broad cognitive space within the framework of the national picture of the world. The conclusion stating the ALTлRITл being onО oП tСО FrОnМС МuХturО’s ФОв-concepts, the ethnical reality, and a special type of the national self-identification has been reapproved. Keywords: otherness, altцritц, national picture of the world, Other’s categorв, ethnospecifical feature. 26 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com Equivalencia/No Equivalencia Del Marco Estructural Oracional (AnпlТsТs TТpolóРТco) N. M. Korbozerova UnТЯОrsТНКН NКМТonКХ DО KТвЯ, InstТtuto DО FТХoХoРíК (UМrКnТК) Corresponding author. E-mail: [email protected] Paper received 08.01.18; Revised 12.01.18; Accepted for publication 15.01.18. AnotacТón: En ОХ КrtíМuХo Оstп КnКХТгКНК ХК unТНКН prТnМТpКХ НО ХК МoЦunТМКМТяn, o sОК ХК orКМТяn, Оn ХК ХОnРuК ОspКюoХК Оn МoЦpКrКМТяn con ХК ХОnРuК uМrКnТКnК. FuОron rОЯОХКНКs ХКs pОМuХТКrТНКНОs unТЯОrsКХОs Оn КЦЛКs ХОnРuКs, КНОЦпs, ПuОron ОstuНТКНos ХКs pОМuХТКridades distintiЯКs, Хo quО КвuНК К Хos ОstuНТКntОs К КprОnНОr Мon ПпМТХТНКН ХК ХОnРuК ОбtrКnУОrК. Palabras clave: semпntica, forma, oraciяn simple, oraciяn compuesta, la lengua espaюola, la lengua ucraniana. IntroНuccТón. SТОnНo un МoЦpХОУo sОЦпntico, formal y ПonoХяРТМo ТnНОpОnНТОntО в КutяnoЦo, la orКМТяn НОsОЦpОюК ОХ pКpОХ НО ХК unТНКН prТnМТpКХ НО ХК МoЦunТМКМТяn. AМtuКХЦОntО, ХК МoЦpКrКМТяn НО Хos sТstОЦКs sТntпМtТМos НО Нos o Цпs ХОnРuКs proЯoМК un ОspОМТКХ ТntОrцs МТОntíПТМo, puОs, КХ comparar las lenguas, es posible establecer las aproximaciones y las diferenciaciones entre estas lenguas, lo que puede МontrТЛuТr К oЛtОnОr ОХ rОsuХtКНo КpХТМКНo pКrК ХК ЦОtoНoХoРíК НО ХК ОnsОюКnгК НО ХК ХОnРuК ОбtrКnУОrК в pКrК prпМtТМК НО ХК trКНuММТяn. Revista breve de las publicaciones sobre el tema. La МoЦpКrКМТяn МoЦo ЦцtoНo ХТnРüístТМo tТОnО ХКs rКíМОs ЛКstante profundas y la historia muy larga. El comparatismo fue el punto de partida del historicismo del siglo XVIII, que МuХЦТnя Оn ОХ posТtТЯТsЦo НО Хos nОoРrКЦпtТМos. En КquОХ entonces se comparaban las lenguas, pertenecientes a un grupo, por ОУОЦpХo, roЦпnТМo, РОrЦпnТМo, ОsХКЯo, ОtМ. La ТnЯОstТРКМТяn МoЦpКrКtТЯК НО ХК sТtuКМТяn ХТnРüístТМК Оn ХК etapa concreta entre lenguas afines o muy diversas es, actualmente, de extraordinaria utilidad. Se comparan en este caso, por ejemplo, ХКs ХОnРuКs НОХ Рrupo РОrЦпnТКМo Мon ХКs eslavas o las ХОnРuКs НОХ Рrupo roЦпnТМo Мon ХКs orТОntКХОs, ОtМ. Hoв НíК Оs НО ЦuМСК ТЦportКnМТК МТОntíПТМК в prпМtíМК ХК МoЦpКrКМТяn НО ХКs ХОnРuКs РОrЦКníМКs o roЦКníМКs, por unК parte, y, por otra, con las lenguas eslavas [1, 2, 3, 4, 7, 8, 9, 10, 11]. Hay que notar quО ХК МoЦpКrКМТяn НО Хos sТstОЦКs sТntпМtТМos ОntrО ХКs ХОnРuКs ОspКюoХК в uМrКnТКnК ХХОЯК Цuв poca historia [8]. Objeto. EХ oЛУОto НО ОstО КrtíМuХo МonsТstО Оn СКМОr ОХ Кnпlisis sОЦпntТМo y estructural de las oraciones simples y compuestas a base dО ХКs ХОnРuКs ОspКюoХК в uМrКnТКnК pКrК ОstКblecer las semejanzas y las diferenciaciones en la significaМТяn в Оn ХК ПorЦК НО ОstКs unТНКНОs sТntпМtТМКs Мon Хos ПТnОs ОstrКtцРТМos МoЦunТМКtТЯos в prпМtТМos. Resultados obtenidos. LК ХОnРuК ОspКюoХК (LengEsp) y la lengua ucraniana (LengUcr), al originarse de un tronco antiguo ХТnРüístТМo únТМo, Оn su ЦКrМo ОstruМturКХ НО ХК orКМТяn (MКrМEstruМtOr), tТОnОn unК МКntТНКН МonsТНОrКЛХО НО los rasgos comunes, o universales. La semejanza gramatical de las lenguas comparadas (LengComp) se revela en los rasgos universales (RasgUniv) entre los MarcEstructOr y en el ПunМТonКЦТОnto НО НТПОrОntОs ЦoНОХos sОЦпntТМoestructurales de las oraciones. En las LengComp el MarcEstruМtOr Оstп prОsОnКНo por ХКs orКМТonОs sТЦpХОs (OrSimpl) y oraciones compuestas (OrComp). De otro lado, las LengComp se diferencian por sus propios rasgos distintivos (RagsDist), lo que correlaciona con su modelo del MarcEstructOr nacional. MODELOS I del MarcEstructOr de las OrSimplBinucl. La frasО Цпs proНuМtТЯК Оn ХКs LОnРCoЦp sО МoЦponО oЛХТ- РКtorТКЦОntО НО Нos núМХОos orКМТonКХОs (suУОto в prОНТМКНo) в ПorЦК Нos SUBMODELOS НО ХК orКМТяn sТЦpХО ЛТnuМХОКr (OrSimplBinucl) que constityen los RasgUniv en las LengComp. SUBMODELO 1 tiene el MarEstructOr nominativo, que se emplea con mucha preferencia en las lenguas contОЦporпnОКs. Eso quТОrО НОМТr quО ОХ МКrпМtОr trКnsТtТЯo o intransitivo del verbo no influye en la forma gramatical del suУОto ХяРТМo НО ХК orКМТяn, que siempre se emplea en el caso gramatical nominativo en la voz activa o pasiva: Los obreros construyen el edificio. = El edificio se construye por los obreros. Р чі ь к. = Б к є ь я (р ч ). SUBMODELO 2 de las OrSimplBinucl Оstп formado por otro modelo del MarEstructOr – ergativo. En ХКs LОnРCoЦp ОstКs orКМТonОs Цuв ОspОМíПТМКs tКЦЛТцn son ЛКstКntО proНuМtТЯКs, ОХ suУОto ХяРТМo НО ХК orКМТяn Оstп Оn ОХ caso ergativo [12]. Las oraciones ergativas pueden tener sus КnпХoРos trКnsПorЦКtТЯos noЦТnКtТЯos, КunquО no siempre СКв ОquТЯКХОnМТКs ПorЦКХОs в sОЦпntТМКs ОntrО ОХХКs Оn ХКs LengComp: Me da igual y Tengo sed. е і а е y Ві ч ва ра . MODELOS II del MarcEstructOr de las OrSimplMononucl. En las LengComp, las oraciones simples mononucleares (OrSimplMononucl) es el MarcEstructOr compuesto de un núМХОo orКМТonКХ ОsОnМТКХ в ПorЦКНo К ЛКsО НОХ SUJETO (o NOMBRE), o a base del PREDICADO (o VERBO). En el primer caso, en el SUBMODELO 3 de las OrSimplMononuМХNoЦ ОХ suУОto НО ХК orКМТяn sО ОбprОsК por ОХ núМХОo noЦТnКХ, quО НОsТРnК ОХ oЛУОto o noЦЛrК ОХ ПОnяЦОno НО ХК naturaleza: Nieve. і . En otro caso, en el SUBMODELO 4 ОХ núМХОo orКМТonКХ ОsОnМТКХ Оstп ОбprОsКНo por ОХ prОНТМКНo, quО НОsТРnК ХК КММТяn o ОХ proМОso o ОХ ПОnяЦОno НО ХК nКturaleza en su reaХТгКМТяn: En invierno atardece temprano. В к веч ріє ра . Mientras que la modalidad de las OrSimplMononucl se generaliza tanto por medio de los semas y las formas de las palabras, como por medio de la ОntonКМТяn quО МКО. LК prОsОnМТК НО un soХo núМХОo, sea el sujeto, o sea el predicado, constituye la peculiaridad gramatical de las OrSimplMononucl en cuyo MarcEstructOr no puОНО rОМonstruТrsО nТ soЛrООntТОnНОrsО otro núМХОo orКМТonКХ esencial. En las LengComp las OrSimplMononucl, lo mismo que las OrSimpХBТnuМХ, ПunМТonКn МoЦo unТНКНОs sОЦпntТМКs КutяnoЦКs Оn ОХ tОбto. LКs OrSТЦpХMononuМХ ЯОrЛКХОs Оstпn rОprОsОntКНКs Оn las LengComp por el SUBMODELO 5 como las oraciones personales (OrSimplMononuclPer), por el SUBMODELO 6 como las oraciones impersonales (OrSimplMononuclImp), por el SUBMODELO 7 como las oraciones unipersonales (OrSimplMononuclUnip) y en el SUBMODELO 8 como las oraciones infinitivas (OrSimpMononuclIn). Existen las diferОnМТКs Оn Хos ОnПoquОs в ЦцtoНos НОХ КnпХТsТs ХТnРüístТМo en 27 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com ХК tОoríК НО ХКs LОnРCoЦp. SОРún ХК МХКsТПТМКМТяn trКНТМТonКХ КНЦТtТНК Оn ХКs РrКЦпtТМКs uМrКnТКnКs, ХКs OrSТЦpХMononuМХIЦp sО НТЯТНОn, К НТПОrОnМТК НО ХК МХКsТПТМКМТяn ОspКюoХК, Оn dos subgrupos que se denominan como impersonales indeterminadas e impersonales generalizadas [5,6]. Al contrario, sОРún ХК tОoríК trКНТМТonКХ sТntпМtТМК ОspКюoХК, no sО КРrupКn ХКs orКМТonОs ТnПТnТtТЯКs Оn un tТpo ОspОМíПТМo КunquО ОХХКs ОбТstОn Оn ХК rОКХТНКН ХТnРüístТМК [14, 15]. Por eso admitimos esta advertencia en calidad de las diferencias clasificadoras y no МoЦo Хos RКsРDТst НО ínНoХО sОЦпntТМК в ПorЦКХ. En las LengComp, ОХ núМХОo orКМТonКХ НО ХКs OSТЦpХMononuclPer se expresa igualmente por el verbo en la forma personal. Formalmente es la primera persona del sing. o pl. LК ЦТsЦК ПorЦК ЯОrЛКХ Оstп pКrК ТnНТМКr К ХК pОrsonК НОtОrminada: Cenamos en el restaurante. Recito las poesías. Вечеряє ре ра і. Дек а вір . Aquí sО soЛrОentiende la primera persona del sing. (Yo) o del pl. (Nosotros/Nosotras). El predicado puesto en la tercera persona nunca forma las OrSimplMononuclPer por no determinarse en ellК ОХ РцnОro nТ de la persona, ni el objeto: (Ellos/Ellas) cenan en el restaurante. (лl/Ella) recita las poesías. (Ві /В а ек а є вір . В вечеря ь ре ра і. En ОstО úХtТЦo ОУОЦpХo uМrКnТКno ОХ РцnОro НО ХКs pОrsonКs se revela en el contexto. En las OrSimplMononuclPer la ausencia del sujeto concretizado por la persona determinada o ОХ suУОto oЦТtТНo no МrОК ОХ МКrпМtОr ТnМoЦpХОto НО ХК OrSimpl porque el mismo predicado se refiere de modo oculto КХ КРОntО ХяРТМo НО ХК orКМТяn. Las OrSimplMononuclPer de las LenComp forman tres submodelos: SUBMODELO 9 de la modalidad real con la perspectiva temporal posterior. En las OrSimMononuclPer de este tipo el predicado se expresa por el verbo de la 1-a y 2-a personas en el pres. y fut. del modo Indic.: Sц bien esta materia. Terminarпs la Universidad el aюo prябimo. Д ре ріє я в ці е і. Закі ч є івер е а р ці. SUBMODELO 10 de la modalidad real con la orТОntКМТяn tОЦporКХ КntОrТor. En ХКs OrSТЦpХMononuМХPОr НО ОstО tТpo ОХ prОНТМКНo Оstп ОбprОsКНo por ХК 1-a y 2-a personas del sing. y pl. en las formas verbales temporales en el pasado, con mucha variedad en la LengEsp: Leiste el cuento. Пр ч ав ві а я. SUBMODELO 11 de la modalidad imperativa. En las OrSimplMononuclPer de este tipo el predicado se expresa por el verbo en la forma del modo Imper. en la 2-a y 3-a personas del sing. y del pl. en la LengEsp y en la 2-a y 3-a personas del sing. y pl. en la LengUcr: ¡Despiцrtate temprano! Пр к ь я ра ! En las LОnРCoЦp, МonМТНО ОХ uso ПunМТonКХ в ОstТХístТМo de las OrSimplMononuclPer, pues no se repiten muchas veces los pronombres personales y ХК nКrrКМТяn se hace mпs НТnпЦТМК в ОnцrРТМК. Las OrSimplMononuclImp forman en el MarcEstructOr en las LengComp un ЦoНОХo orКМТonКХ únТМo Оn su РцnОro, puОs ХК КММТяn sО rОКХТгК por ОХ КРОntО КЛsoХutКЦОntО ТnНОterminado y desconocido por los hablantes. Pero este agente НО ХК КММТяn sО НОНuМО Мon ПКМТХТНКН, Оn КХРunos МКsos, НОХ discurso, del contexto o de la situacТяn rОКХ. EХ prОНТМКНo НО estas oraciones se expresa igualmente en las LenComp por el verbo en la 3-a persona del pl. en cualquiera forma temporal del modo Indic: Hablan de la política. Р вя ь р і к . Muy a menudo, en calidad del sujeto pueden intervenir los pronombres indefinidos uno/una; ь, lo quО НК К ХК orКМТяn ОХ ЯКХor ТЦpОrsonКХ Цuв ПuОrtО в ОХ МКrпМtОr РОnОrКХТгКНor, Хo quО proНuМО ОХ ОПОМto ОstТХístТМo. Como ХКs OrSТЦpХMononuМХIЦp rОprОsОntКn ХК КММТяn rОКХТгКНК por el agente desconocido, en su MarcEstructOr se utilizan, de modo semejante en las LengComp, las palabras según, як: Según se comunica. к ві яє ь я. Este MarcEstructOr posОО ЦuМСКs ЯКrТОНКНОs ПorЦКХОs Оn ХК LОnРUМr. Así, como el RasgDist, se destacan las OrSimplMononuclImp uМrКnТКnКs НО uso Цuв МorrТОntО. En ОХХКs ОХ ЯОrЛo Оstп Оn ХК 2-a persona del sing. en el pres. y fut. del modo Indic. o en la 2-a persona del sing. o pl. del modo Imper. Sirven para expresar las opiniones comunes, acciones mentales, consejos, etc. EstКs orКМТonОs ОбprОsКn ОХ ЦпбТЦo РrКНo НО ХК rОПОrОnМТК К МuКХquТОr КРОntО в sО ОЦpХОКn Мon Цпs ПrОМuОnМТК Оn los proverbios: Не вк яь— р е ь я в а я. CoЦpпrОnsО Мon ОХ MКrМEstruМtOr НОХ pКrОМТНo proЯОrЛТo ОspКюoХ: Nadie diga de esta agua no beberц. AНОЦпs, МoЦo ОХ RasgDist entre las LengComp es de menМТonКr ХКs orКМТonОs ОspКюoХКs, НО tТpo Tú debes trabajar mucho mпs que. El valor indeterminado del agente puede focalizarse con mayor intensidad en el empleo del pronombre indeterminado uno/una: Uno debe trabajar mucho mпs. CoЦpпrОnsО Мon ХК ПrКsО uМrКnТКnК Мon ОХ ЦпбТЦo РrКНo НО ТntОnsТНКН pКrК ОбprОsКr ОХ sОЦК НО ХК ТnНОtОrЦТnКМТяn Треа рац ва ач і ь е. Las OrSimplMononuclUnip figuran en las clasificaciones sОЦпntТМКs Оn ХКs LОnCoЦp Мon unКs НТЯОrРОnМТКs Оn ОХ prОНТМКНo quО prОМТsК ОХ sОЦК НО ХК orКМТяn sТn ponОr НО rОХТОЯО КХ КРОntО НО ХК КММТяn. Estп rОprОsОntКНo Оn ХКs LОnComp de modo parecido por los verbos unipersonales: atardece, і іє (RКsРUnТЯ). Los ЯОrЛos ОspКюoХОs НО pХОnК sТРnТПТМКМТяn ХцбТМК, НО tТpo hacer pueden usarse con valor unipersonal: Hace sol (RКsРDТst A ОspКюoХ). EХ ЯОrЛo ОspКюoХ ser puede emplearse en el giro unipersonal: Es necesario (RКsРDТst B ОspКюol). El verbo de mentalidad se usa en la forma reflexiva, de tipo: se piensa (RКsРDТst C ОspКюoХ). EХ participio pasado ucraniano formado con el sufijo - -: Пр і а р е o la frase adverbial ucraniana, de tipo: я . і . Не і pКrtТМТpК Оn ХК ПorЦКМТяn НОХ MКrcEstrOr de las OrSimplMonnuclUnip y tiene las equivalenМТКs sОЦпntТМКs pКrМТКХОs Мon Хos RКsРDТst A в B ОspКюoХОs (RasgDist ucraniano). En las OrComp por suЛorНТnКМТяn Оn ХКs LОnРCoЦp sО МoЦЛТnКn ХКs unТНКНОs sТntпМticas de diferentes tipos, una de ХКs МuКХОs НОpОnНО НО ХК otrК. LК rОХКМТяn НО НОpОnНОnМТК ОntrО ХК orКМТяn prТnМТpКХ (OrPrТnМ) в ХК orКМТяn suЛorНТnКНК (OrSub) se manifiesta por las conjunciones. En las LengComp se distinguen dos MarcEstructOr que determinan los modelos siguientes: MODELO del MarcEstructOr de la orКМТяn МoЦpuОstК suЛorНТnКНК ЦononuМХОКr (OrCoЦpSuЛMononuМХ), Оs НОМТr, НО ХК orКМТяn МoЦpuОstК quО sО МoЦpone de un eje gramatical, y MODELO del MarcEstructOr НО ХК orКМТяn МoЦpuОstК suЛorНТnКНК binuclear (OrCompSubBinucl), es decir, de la unidad que se compone de dos ejes gramaticales. En las LengComp el papel de las conjunciones y de las palabras conjuntivas en las OrCompSubMononucl y OrCompSubBinucl es exclusivamente importante. MODELO III del MarcEstructOr de las OrCompSubBinucl. En las OrCompSubBinucl, la OrPrinc es relativamente independiente, pues no tiene el componente correlativo, la idea expresada por ella es acabada desde el punto de vista sОЦпntТМo в ПonoХяРТМo в, por МonsТРuТОntО, pueda funcionar НО ЦoНo КutяnoЦo, sТn ХК OrSuЛ. EХ RКsРUnТЯ pКrК ХКs LengComp abarca las OrCompSubBinucl que se diferencian ОntrО sí por ОХ nОбo (nОбus) quО НОtОrЦТnК ОХ tТpo МontОбtuКХ del MarcEstructOr. El papel de las conjunciones en las OrCompSubBinucl es exclusivamente importante, su significa- 28 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com Нo Оs sОЦпntТМo. MODELO ADVERBIAL, o CIRCUNSTANCIAL. En ХКs LОnРCoЦp ОstО tТpo Оstп prОsОntКНo por gran variedad de las OrCompSubBim de diferente signaficaМТяn sОЦпntТМК в ПorЦКХ quО НОЛО ОstuНТКrsО Оn ЯКrТos Кspectos: ХяРТМo-gramatical, МoРnТtТЯo, ОstТХístТМo, psТМoХяРТМo, textual, quО sОrп ОХ tОЦК НО otro КrtíМuХo. EбТstОn oМСo suЛmodelos adverbiales: SUBMODELO DE CAUSA, SUBMODELO DE TIEMPO, SUBMODELO DE MODO, SUBMODELO DE LUGAR, SUBMODELO DE CONSECUENCIA, SUBMODELO DE CONDICIÓN, SUBMODELO DE CONCESIÓN, SUBMODELO DE FIN. MODELO IV de MarcEstructOr de las OrCompSubMononucl. En las OrCompSubMononucl, la OrPrinc exige con nОМОsТНКН ОХ ОЦpХОo НО ХК OrSuЛ, quО Оstп НОstТnКНК К МonМrОtТгКr un tцrЦТno orКМТonКХ de la OrPrinc. Con la ayuda de varios componentes correlativos empleados en la OrPrinc se СКМО unК rОХКМТяn Цuв ПuОrtО ОntrО КЦЛКs pКrtОs НО ХК OrCompSub. El significado de las conjunciones y de las palabras conjuntivas en ХКs OrCoЦpSuЛMononuМХ Оs sТntпМtico. SUBMODELO CORRELATIVO 1. En las OrCompSubMononuМХ ОХ sОntТНo РОnОrКХТгКНor НО ХК orКМТяn Оstп КМuЦulado en el componente correlativo de la OrPrinc expresado 1. А 2. А 3. В 4. Г 5. Г 6. З 7. К 8. К 9. К REFERENCES .− В 10. Н. ., В.Г. . − М. 2005. Г.І. . − К., 1987. М.А., Г В.Г. . − М., 1969. А. ., М А. . .− , 2009. І. . К .−В Н.М., por Хos ЯОrЛos НО prОНТМКМТяn ТnМoЦpХОtК. SО trКtК Кquí НО Хos verbos que exigen con regularidad en el contexto su desenvolvimiento posterior por la OrSub complementaria. En los ejemplos: Digo que voy a venir maюana y Ка , ра я р ав ра los verbos decir y ка а no pueden emplearse sin el complemento directo, expresado por la OrSub que voy a venir maюana o ра я р ав ра. SUBMODELO CORRELATIVO 2. En las LenComp, unos adverbios y pronombres[16] seirven de elementos correlativos empleados en la OrPrinc en los que se apoyan las OrSub, en este caso se establece el nudo significativo НО КХto РrКНo НО НОpОnНОnМТК sТntпМtТМК. ForЦКn ХКs orКМТones atributivas, o de relativo: El que no trabaja, no come. Х е рац є, е ь. EstКs orКМТonОs son Цпs divulgadas en la LengUcr. Conclusiones. LК МoЦpКrКМТяn НО ХКs ХОnРuКs ОspКюoХК в uМrКnТКnК КХ nТЯОХ orКМТonКХ nos pОrЦТtТя rОЯОХКr trОs tТpos НО las equivalencias: completas, parciales y nulos, que es el resultado del grado del analitismo o sintetismo de la lengua Оn МoЦpКrКМТяn. Los rasgos semejantes y diferenciadores НОpОnНОn НОХ ПКМtor sОЦпntТМo, ПorЦКХ, ОsТХístТМo в ПunМТonКХ НО ХК orКМТяn в su ХoМКХТгКМТяn Оn ОХ МontОбto. Н.І., . − К., 2002. : ., 2012. А. ., І.В. .В. . − К., 2013. - А.Е. . − К., 2008. 12 . . . : .− , 2006. 13. Diccionario de uso del espaюol actual. − MКНrТН, 2002. 14. EsЛoгo НО unК nuОЯК РrКЦпtТМК ОspКюoХК. − Madrid: RAE, 1973. 15. GКrrТНo VíХМСОг, G.B. LК GrКЦпtТМКs НО ХК RОКХ AМКНОЦТК EspКюoХК: tОoríК РrКЦКtТМКХ, sТntКбТs в suЛorНТnКМТяn (18541924). Tesis Doctoral //ааа.МontrКstТЯК.Тt/ЛКuН…/GrКЦпtТМК%20ОspКюoХК/GКrrТНo%2 0GrКЦКtТМК%20RAE.pН... − SКХКЦКnМК, 2008 (rОМurso О.). 16. MКttО Bon, Fr, GrКЦпtТМК CoЦunТМКtТЯК НОХ ОspКюoХ. En 2 toЦos. − Madrid, 1995. 17. DТММТonКrТo НО uso НОХ ОspКюoХ КМtuКХ. − Madrid, 2002. 11. А. . . − К., 2008. .І., , 2004. І.М. - - А.М. . − К., 2014. - REFERENCES Кn LКnРuКРОs. − VТnnвtsТК, 2012. 1. Arakin V.G. Comparative Typology of English and Russian Lan8. Korbozerova N.M., Serebrianska A.O., Skrobot A.I. Comparative РuКРОs. − M., 2005. Tipology of Spanish and Ukrainian LКnРuКРОs. − K., 2014. 2. Artemchuk G,I. Comparative Typology of German and Ukrainian 9. Korunets I.V. Contrastive Typology of English and Ukrainian LКnРuКРОs. − K., 1987. LКnРuКРОs. − Vinnytsia, 2012. 3. Vengrenivska M.A., Gnatiuk A.D. Comparative Grammar of 10. Lalayan N.S., Podvoyska O.V. Contrastive Grammar of German FrОnМС КnН UФrКТnТКn LКnРuКРОs. − K., 2008. КnН UФrКТnТКn LКnРuКРОs. − K., 2013. 4. Gak V.G. Comparative Typology of French and Russian Lan11. Levitskiy A.E. Comparative Grammar of English and Ukrainian РuКРОs. − M., 1969. Languages. − K., 2008. 5. Gryshchenko F.P., Matsko L.I., Totska N.I., Uzdygan I.M. Modern literary Ukrainian. − К., 2002. 12. Selivanova O.O. Modern linguistics: terminologycal encyclo6. Zagnitko A.P. Ukrainian syntax: applied aspect. − Donetsk, 2009. paedia. − Poltava, 2006. 7. Karamysheva I.D. Contrastive Grammar of English and UkrainiEquivalence/No Equivalence Structural Sentence Scope (Typologycal Analyses) N. M. Korbozerova Abstract: The article deals with the sentence, as a basic unit of communication, in Spanish language in comparison to Ukrainian one. Are investigated similar and differential features in both languages, that allows to the students to study easily the foreign language. Keywords: semantics, form, simple sentence, complex sentence, Spanish language, Ukrainian language. Э в ва е о ь/Не в ва е о ь Н. Н. Ко о е ова А о а я: В . В Ключевые слова: е а ка, ф р а, р о Ра е ре е о е я( о о е А а ) , . е е, , е ре 29 е е, а к я ык, кра к я ык. Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com ов я і ь е яв ще в К. А. Ко К а і е і іє ь Ш Corresponding author. E-mail: [email protected] Paper received 20.01.18; Revised 23.01.18; Accepted for publication 25.01.18. А о а ія. . , Ключові слова: " р , а " – – " , че я, " в а "– і " є , , .К ' , . , , - , З є . " . , , 'є " (1991) Д10Ж. є ( ) , ( , , Д5, .12Ж. 100 . , ) ( , . Г М " ). В , , , : " tКsПТвОМТХТФ" , 19 Д8, .43Ж. , - Ц , - , , А (TurФ DТХ KuruЦu) А - 30 1932 ), 1998 9 – , 85 . . З 85 , , 75.000 [4]. , , . , – , - , .Н , , - є , , , - . , В 20-30- , , , є М ( М - . , 1928 " " . . Н - 20 . З , - - ". М є – . . [3]. – , , є , " Д10, . 12Ж. . , , – " sКНОХОştТrЦО", - - 1911 . , М , , , Щ . . , "Г - - , , А. , . і . . ", є - ," " " ка, а , .В є . арі а ек ка, е , : . , , - Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com 1932 . . , , , 150 90.000 .К 35.000 , . В 1934 А , , є . – "medeniyet" – , [1]. , , , " .А , , "maarif" – " ". "ОğТtТЦ", , , є "eğitimek" – " ". А є "eğitimek" . "ОğТtТЦ" " " Д8, .63Ж. К , . Є . Ц . , , є "mektep", , є "okumak" – є є" : "devlet" ( ), "milliyet" ( ( . , , "duvar" ( "sandalye" ( "karyola" ( , - , , " : "feza" ( ), "uzay" ( ). І .В , К , "uzak" – - - , , . . . . - є 20- А , , , , , , ' 20-30.Щ , – , є "uхЦКФ" – . Н , "ЦüsОХХОs", - є є , - - " [9]. ), "cumhuriyet" ). . ), , , .Н - ", : "вКгКr вКгı , , , , .З , 30- - –" - – [4]. - , , - 'є , , - " . – "zaviye". А ", , . , " : "üхРОn", "Кхı" [3]. . – . : , - .Ч , - . . - , , З - , , "dam" ( ), "pОnМОrО" ( ) – )– , "iskemle" ( )– , "masa" ( )– )– . . [6]. є " " ), "kozmos" (є , " - Н В "okul", . – . І , , "aeroplan": "uхКФ", . В , "tКввКrО", , , , (ТФКЦОМТ). TКrКЦК DОrРТsТ , , , . , - [2]. , : "ОНТp ЦКФКХО вКгНı" [7]. є є, є є , . є - - TКrКЦК DОrРТsТ [2]. є є , вКгНı". . Ikameci , - , . Н , , ТstТФХсХ» ( ( ), "kent" [9]. 31 .З , , . , " ), "ТnФıХсp" ( ), "millet" "şОСТr" ( ) – "ЛКğıЦsıгХıФ", "devrim", "ulus", Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com , , 30%. ' "rakam" ( ), "kitap" ( ), "idare" ( "СüФüЦОt" ( ). М є " є ". А В ББ – ., , ”, є .Н , є" є "pes" – " , , , : "ünТЯОrsТtО" ( "rКНвo" ( ), "sinema" ( "otomobil" ( ) , . "roket" ( , ), "gazete" ( ), "ФüХtür" ( [6]. Ц ' ) . , , - ( , , , , – , , , ( [1]. - є є – " . М " , . " , . є , . Ц А , , " - : , . . є – . . , , є: - . , , , є : є , 1920є , . - ,Ч , , .Е , , є , , , , , 50 1930, . , - . . , , , , є , , .Ц : . ), , " " , , . - . (ФöpОФ " ", eş " , ", erkek " ", gibi " ", göl " ", keхi " ", Нüş " "), є : НonНurЦК " ", pasta " ", göktaş " " . (ortК " ", ЛКФır " " .) є , : ХсгıЦ " ", liman " ", lüks " ", vazo " " [9]. , , – - є - є . Ц , , , , " : "marketing" ( ), "bluejeans" ( ), "night club" ( ), "boyfriend" ( ), "weekend" ( ). В : "love yapmak" – , "drink almak" – , "okay vermek" – , " " [6]. А , . )є , - 50-60ША, . , є. , ), ), - є є є "hasta" Д5, .26Ж. , є - , ), "ФoЦpütОr" ( Ч є i , - ", ", – , " , . Н ", є є " . є "safak" , , [3]. : ), ), "fikir" ( ) [7]. . І . . є , , ), ), "vali" ( . В " " " ). З : "hakikat" ( ), "adalet" ( , "insaf" ( А : "harf" ( є 32 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com , , 2. Н ( , . ) - , ЛИ ЕРА - // . – М.: Н А.Н. Türk Dili (1960-1970) //В , 1970. – . 105-109. .А. ( 4. є , А.Н. 1. 3. : . – М.: Н , 1975. – . 208-213. 5. Aksoy . A. Atatürk ve Dil Devrimi. – Ankara: Millı̂ Eğitim Basımevi, 1963. – 35 s. 6. Demiray K. Batı Dilleri Sözcüklerine Karşılık kılavuzu. – Ankara: TDK yayını, 1972. – 71 s. 7. Eyuboğlu I.Z. Türk Dilinin Etimoloji Sözlüğü. – Istanbul: Sosyal Yayınlar, 1988. – 512 s. 8. Heyd U. Language Reform in Modern Turkey. – Israel: Oriental society, 1954. – 116 p. 9. Timurtaş F. K. Yeni Kelimeler SöгХüğü. – Ankara: Umur KТtКpхıХıФ, 2006. – 214 s. 10. Thomas G. Linguistic Purism. – N.Y: Longman, 1991. – 250 p. , 1975. – . 20-25. ( ) . – М.: - ) // ). – М.: ИНИ Н, 1982. – . 72-93. P.P. " ( // " РА - REFERENCES Turkey (review) // Language policy and language planning in 1. Baskakov A.N. Language policy of Turkish linguistic society developing countries (a collection of reviews). – Moscow: // Sociolinguistic problems of developing countries. – INION, 1982. – P. 72-93. Moscow: Nauka, 1975. – P. 20-25. 2. Baskakov A.N. Problems of Linguistics in Turkish Journal 4. Yusipova P.P. About some ways of purification of the modern Turkish literary language // Sociolinguistic Problems of "TürФ DТХТ" (1960-1970) // Questions of Linguistics. – Developing Countries. – Moscow: Nauka, 1975. – P. 208Moscow: Nauka, 1970. – P. 105-109. 213. 3. Orlov S.A. The main directions of language planning in the development of the Turkish literary language in modern Language purism as a social phenomenon in modern Turkey K. A Korniyets Abstract. The article is devoted to the study of the concept of linguistic purism as a means of combating borrowings and normalizing the Turkish language. The study identifies the reasons for the penetration of foreign words, emphasizes their positive and negative impact on the Turkish language and the development of culture, and also analyzes the problems of language policy, which is aimed at cleaning the literary Turkish language from foreign borrowing. Keywords: purism, borrowing, language policy, obsolete lexicon, neologisms. ово К. А. Ко е А о а я. , Ключевые слова: а о ще ве ое яв е е в ов е е о .В р , , а в ва я, я ык вая ка, 33 33 аре а ек ка, е - , ы. . Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com Finding the common ground: phraseological theory and terminology revisited Y. Kovalyuk Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, 2, Kotsiubynsky St., Chernivtsi 58012, Ukraine Paper received 01.01.18; Revised 06.01.18; Accepted for publication 08.01.18. Abstract. The present paper is a state of the art review of the contemporary theory of phraseology. The field of phraseology has now been Фnoаn to НОКХ аТtС ‘tСО ПorЦuХКТМ nКturО oП ХКnРuКРО, tСО psвМСoХТnРuТstТМ rОКХТtв oП СoХТstТМКХХв storОН ЦuХtТ-word expressions and the importance of phraseological units in second-languКРО КМquТsТtТon’, КЦonР otСОrs [Hoffmann et al. 2015: 1]. Two major challenges, however, stand in the way: the ever-expanding list of terms pertaining to phraseology and a plethora of approaches regarding its scope. In an attempt to resolve these issues, the present paper will first focus on two major approaches to the study of phraseology: the traditional approach and the frequency-based approach. Then, a survey into phraseological terminology will be conducted. Further, connections between phraseology and four influential disciplines, i.e. construction grammar, semantics, pragmatics and cultural linguistics will be explored. It will finally be concluded with a discussion of the points under analysis. Keywords: phraseology, construction grammar, semantics, pragmatics, cultural linguistics. 1 1 Introduction. Phraseology has always been a tough nut to crack ever since Charles Bally, the founding father of phraseological theories, invoked the notions of fixed and loose phraseological units. According to the Cambridge Dictionary of Linguistics, pСrКsОoХoРв rОПОrs to “the study of pСrКsОs, ПoМusТnР on МoХХoМКtТons КnН ПТбОН ОбprОssТons”. Whereas Granger and PКquot КrРuО tСКt “pСrКsОoХoРв СКs only recently begun to establish itself as a field in its own rТРСt” [Granger and Paquot 2008: 27], Zykova maintains that it has undergone three major stages – “tСО МХКssТМКХ stКРО”, “tСО non-МХКssТМКХ stКРО”, КnН “tСО post non-МХКssТМКХ stКРО” [Zykova 2014: 110-115].23 The present paper aims to bridge the theoretical and terminological gap in the contemporary theory of phraseology. The study is initially aimed at the description of the two principal approaches to phraseology: the traditional and the frequency-based. It will then examine the current terminological inventory in phraseology and identify major challenges herewith. In addition, spotlight will be put on the links between phraseology and four major disciplines: construction grammar, semantics, pragmatics and culture. 2 Major approaches to phraseology. In the last decade, the ongoing debate in the field of phraseology produced two prТnМТpКХ КpproКМСОs: ‘tСО pСrКsОoХoРТМКХ КpproКМС’ КnН ‘tСО frequency-ЛКsОН КpproКМС’ [Nesselhauf 2004; Granger & Paquot 2008]. TСО ‘pСrКsОoХoРТМКХ КpproКМС’ is by default identified as a descriptive framework established in the Russian phraseology. TСО ‘ПrОquОnМв-ЛКsОН КpproКМС’, as its name suggests, СКs to Нo аТtС tСО notТons oП ‘ПrОquОnМв’ КnН ‘МoХХoМКtТon’ Тn Мorpora. Today, however, the above classification, in our humble opinion, does not completely reflect the true picture of phraseology and hence should be supplemented by К ‘МoРnТtТЯО approach’, К ‘cultural approach’ КnН Кn ‘КppХТОН approach’. In other words, four main strands of research should be pinned down in the theory of phraseology: the traditional [the phraseological] strand, the cognitive strand, the cultural strand and the applied strand. If we turn to the traditional approach, which by its mere 1 This paper is based in part on work presented at the 7 th Formulaic Language Research Network (FLaRN), held at Vilnius University, 28-30 June 2016 2 See also Teliya 1996 for a review. 3 Such disparity is a matter of tradition: ZвФoЯК’s КММount Тs ХКrРОХв entrenched in the Soviet scholarship drawing on the conceptions put forth by the likes of Vinogradov, Amosova, and Kunin, to name a few, whereas Granger and Paquot most likely refer to the foundation of The European Society of Phraseology (Europhras). definition is rooted in the Russian phraseology, it becomes evident that it coulН ЛО otСОrаТsО ТНОntТПТОН Кs “tСО trКНТtТonКХ ХОбТМoХoРТМКХ КpproКМС” [Gledhill 2011]. HoаКrtС’s [1996] characterization of the phraseological approach is one of the most cited [Granger & Paquot 2008: 28; Laso and Salazar 2013: 6]: it sees no watertight division between the various types of collocation and idiom, rather a continuum from, at one extreme, the most freely co-occurring lexical items and transparent combinations to, at the other, the most cast-iron and opaque idiomatic expressions. [Howarth 1996: 32] Simplifying considerably, to make that continuum idiomatic expressions normally have to conform to three major characteristics: polylexicality [involving at least two lexical components], fixedness [stability of form, convention], and idiomaticity [semantic non-compositionality]. Albeit clearcut and well-defined at the first glance, these criteria prove plenty ambiguous if applied rigorously. In the first place, the polylexicality characteristic often falls into the trap of orthographic conventions, e.g. dead end and dead-end, which results in the МКsОs Тn аСТМС “…ХТnРuТsts oПtОn ЦКФО quТtО КrЛТtrКrв НОМТsТons Кs to аСКt tСОв ТnМХuНО КnН ОбМХuНО” [Granger and Paquot 2008: 33]. Yet one possible rationale for the polylexical nature of phraseological units Тs Тts ‘prКМtТМКХТtв’ [Buerki 2016: 17]. As to the idiomaticity characteristic, traditional approaches tend to link it unequivocally to non-compositionality: “…tСО oЯОrКХХ ЦОКnТnР Тs oПtОn not identical with the sum of the literal meanings of its constituents” [Jaki 2014: 10]. One issue with idiomaticity is that literal and figurative senses cannot be easily divorced from one another [Burger 2007; Wulff 2008; Philip 2011; Bybee 2013; Buerki 2016]. Moreover, idioms and idiomatic expressions, to say the least, seldom come fully non-compositional in discourse4, giving grounds to regard idiomaticity as a cline from the semantic standpoint. In cognitive linguistics, in an attempt to prove the point on the absolute semantic opacity or non-transparency of idioms wrong, some theorists [Langlotz 2006; Gibbs 2007 and others] have convincingly argued that they are not uniform attributes across the entire idiomatic repertoire of a language. In addition, today there is hard evidence that formulaic sequences, idioms among them, are processed quicker than their literal [non-formulaic] counterparts. L1 speakers and L2 [proficient] users do not have to first retrieve the literal meaning to then activate the idiomatic meaning of a sequence [Conklin and Schmitt 2008; Siyano4 FОrnКnНo’s МКsО of pure idioms, semi-idioms, and literal idioms (Fernando 1996: 33-36) attests to that. 34 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com va-Chanturia 2015]. Finally, as regards fixedness, it is traditionally argued that idiomatic expressions only allow for restricted variation [Langlotz 2006; Prodromou 2007; Jaki 2014], nevertheless corpus data show that variation is much commoner than some models suggest [Moon 1998: 7]. In contrast, where the phraseological approach had failed to РКТn РrounН, tСО “ПrОquОnМв-ЛКsОН КpproКМС” МКЦО Тn. Hence, with respect to the data driven approach, phraseology СКs ЛООn trОКtОН Кs “… the more abstract tendency for words to co-occur non-randomly and for the selection of particular lexical items to alter the probability of other lexical and РrКЦЦКtТМКХ МСoТМОs” [Thompson and Hunston 2006: 10 ].” This view НОrТЯОs ПroЦ SТnМХКТr’s “ТНТoЦ prТnМТpХО” [1991], who, based on the previous studies of J. R. Firth and M. A. K. Halliday, had put forth five criteria of idiomaticity for lexical items: semantic prosody and the invariable core [obligatory criteria], as well as semantic preference, collocation and colligation [alternative criteria]. The principle reads tСКt “К ХКnРuКРe user has available to him a large number of semi-preconstructed phrases that constitute single choices, even though they might appear to be analyzable into segЦОnts” [Sinclair 1991: 110]. Essential preconditions for this prТnМТpХО to ЛО put to аorФ КrО “ПrОquОnМв КnН prОНТМtКЛТХТtв oП ЦuХtТаorН unТts” [Siyanova-Chanturia & Martinez 2014: 552]. Consequently, definitions of phraseological units within the frequency-based approach stand in stark contrast with those of the phraseological one: “Мo-occurrence of a form or a lemma of a lexical item and any other kind of linguistic ОХОЦОnt” [Gries 2008: 5]. As to corpus approaches to phraseology, they have been essentially twofold [Tognini-Bonelli 2001: 84–87]: corpus-based, with a focus on a pre-selected inventory of potentially relevant phraseological [multi-word] units [e.g., Moon 1998; Levin and Lindquist 2015], and corpus-driven, with corpus serving as a repository for the retrieval of a whole set of multi-word units under analysis [Biber 2009; Gray and Biber 2015]. 3 Phraseology and terminology. The contemporary research in the area of phraseology is by all means manifold and so is its terminology. As a matter of fact, phraseology is no ХonРОr К “tСТnР-in-itsОХП”, Лut rКtСОr Кn ТntОrdisciplinary phenomenon, with corpus linguistics, applied linguistics, cognitive linguistics, construction grammar, and formulaic language, to name a few, providing the backdrop for its current research. The problem of terminology has already been given ample attention in [Barkema 1996; Cowie 1998: 1; Moon 1998: 1; Burger et al. 2007: 2; Granger & Paquot 2008: 27; Naciscione 2010: 17, etc.], yet, given the recent developments in the field, a more rigorous account is needed. As Barkema [1996: 125] poТnts out, “Лв КННТnР К nОа sОt oП tОrЦs to onО which has become firmly established, one inevitably runs the risk of causing confusion where one intended to bring about МХКrТtв”. In traditional phraseology, idiom has always been the most comfortable term, at least in the Anglo-Saxon and American traditions [Nunberg et al. 1994; Fellbaum 2007, etc.]. In phraseological theory, the term has traditionally been applied with respect to its following meaning: “A speech form or an expression of a given language that is peculiar to itself grammatically or cannot be understood from the individual meanings of its elements” [OED]. Moon [1998], however, warns of potential perils concerning its narrower and broader senses. To avoid terminological bewilderment and lengthy discussions, some researchers [Gibbs 2007; Baranov and Dobrovolskij 2008] prefer to conform to a set of well-defined characteristics, e.g. compositeness, fixedness and idiomaticity, in their analyses of idioms in the narrow sense. A fresh look at the problem of idioms and idiomaticity was offered by Philip [2011]. The researcher argues that four defining criteria of idioms, such as compositionality/analysability, salience, semantic transparency, and adherence to truth conditions can make the difference when it comes to distinguishing between idiomatic [idioms and collocations] and non-idiomatic [lexical bundles] expressions. Again, these criteria are characterized as clines, inasmuch as pure idioms, like in the doghouse, are expected to exhibit all of them. On the other hand, phraseological unit is a good term that comes to rescue where idioms come short. Indeed, despite its proliferation in the Eastern European linguistics, it has been recently employed among a growing number of Western European researchers [Naciscione 2010; Jaki 2014; RoНríРuОг MКrtín 2014]. Take, for example, KunТn’s НОПТnТtТon: “К pСrКsОoХoРТМКХ unТt Тs К stКЛХО МoЦЛТnКtТon oП аorНs аТtС К ПuХХв or pКrtТКХХв ПТРurКtТЯО ЦОКnТnР” [1970: 210]. In terms of theoretical and practical applications, such structural definition could be good enough to account for the entire scope of phraseology: from nonphraseological word combinations to proverbs. Nonetheless, Anglophone researchers were [and still are] reluctant to embrace the term, nor is it to be codified by any major English language dictionary5. Phraseme is yet another term used outside British and American English linguistics [MОХ’čuФ 2015]. Burger et al. [2007: 3], however, advise against its superordinate use due to the suffix –eme, which puts a strong emphasis on the systemic aspect of figurative language units. It fares well with idioms, collocations and speech formulae, but should best not be used in a broader sense. The corpus linguistics enterprise has bumped into a powerful ally in terms of phraseology to give rise to some important concepts otherwise overlooked by the mainstream approaches. First and foremost, the notion of collocation, which can be loosely defined as “…statistically significant co-occurrences of specific lexical items” [Fellbaum 2014: 777], has found itself in the limelight of corpus linguistics. Unlike the phraseological approach, which takes the view that collocations are grammatically determined word combinations [see for example Nesselhauf 2005], the term most often goes under the name of n-grams [for alternative uses see lexical bundles, lexical chunks, clusters and lexical phrases] in corpus studies [Hoey 2005, Biber 2009, O’DonnОХХ Оt КХ. 2012, and others]. N-grams [also known as bigrams and trigrams, depending on the number of words] are phrases or patterns of use characterized by frequent occurrence and contiguity of words like Would you like ...?, it follows that, etc. Skipgrams, as opposed to n-grams, stand for non-contiguous word associations, e.g. many believe vs. many people believe. Concgrams, for their part, were elaborated to compensate for the contiguity issues that arose with n-gram and skipgram analysis. Cheng, Greaves & Warren [2006] define concgrams as follows: “К ‘МonМРrКЦ’ Тs КХХ of the permutations of constituency variation and positional variation generated by the association of two or more words” [Cheng et al. 2006: 414]. In layman terms, what Cheng et al. argue is that concgrams allow for positional variation of words otherwise inaccessible with n-grams and skipgrams. Regarding multi-word units, the consensus holds among 5 The dictionaries meant here are Oxford English Dictionary, Cambridge AНЯКnМОН LОКrnОr’s DТМtТonКrв, TСО AЦОrТМКn HОrТtКРО DТМtТonКrв КnН others. 35 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com linguists that they are the best umbrella term for the extended units of meaning, n-grams, patterns, clusters, etc. included [Greaves and Warren 2012], whilst multi-word expressions is a coverall for all word combinations with varying degrees of idiomaticity and syntactic fixedness, e.g. idioms, prefabs, collocations, prefabricated chunks, etc. [Evert 2008, HünТnР and SМСХüМФОr 2015]. As regards formulaic sequence, its original definition proposed by Wray [2002: 9]6 entails at least two important implications: first, the formulation such as “sequence, continuous or discontinuous, of words or other elements…” points, as Wray herself observes, to the broadest possible ТnМХusТon, аСОrО “other elements” most probably refer to what WrКв ХКtОr НОsМrТЛОs Кs “morpheme equivalent unit” [Wray 2008]; second, the wording such as “prefabricated” pertains to the processing of formulaic sequences as holistic units on the grounds that formulaic language is inherently psychological in nature [Hoey 2005]. Furthermore, formulaic language has now taken a firm hold in the lingua franca of applied linguistics [Wood 2015; Bardovi-Harlig and Stringer 2017] to represent all kinds of formulaic sequences7. 4.1 Phraseology and construction grammar. For both structuralist and transformation-generative grammar accounts of language and linguistics, idioms were long seen as ЦКrРТnКХ КnН “КnoЦКХous” [Chafe 1968] linguistic phenomena. One possible rationale behind this is that idioms clearly depart from the traditional combinatory rules governing the formation of linguistic structures. The issue has grown in importance in light of recent developments in the theory of syntax, which all go under the name of Construction Grammar. This overarching family of approaches has proved compatible with idioms, and, most importantly, with the entire field of phraseology. One important tenet of Construction Grammar when applied to phraseology is that it licenses “no strТМt НТЯТsТon ЛОtаООn ХОбТМon КnН sвntКб” [Goldberg 1995: 7]. Although it may sound pedestrian, constructions, at least by their definition8, are generally agreed to have much in common with idioms, most obviously in the department of non-compositionality. Herbst [2015: 92] describes the status of idioms in Construction Grammar as folloаs: “Idioms in the classical sense present a prototypical case of constructions”. In the meantime, it is now more or less widely accepted that Construction Grammar is a theory that was and is being tailor-made for how idioms fit in the grammar of a language9. Nonetheless, from a broader perspective, the case on the apparent convergence between Construction GramЦКr Кs “the cognitive linguistic approach to syntax” [Croft and Cruse 2004: 225] КnН pСrКsОoХoРв Кs “the tendency of words, and groups of words, to occur more frequently in some environments than in others” [a view adopted from Hunston 2011: 5] does seem to make sense today, given that idioms are no longer regarded as “МoЦpХОб ХОбОЦОs” [Lipka 1992] and, most importantly, phraseology itself is seldom viewed as a branch of lexicology dealing with lexicon and lexical semantics of phraseological units, as advocated by “a sequence, continuous or discontinuous, of words or other elements, which is, or appears to be, prefabricated: that is, stored and retrieved whole from memory at the time of use” WrКв (2002: 9). 7 See Wray (2002) and Siyanova-Chanturia (2015) for a review. 8 I hereby refer to GoХНЛОrР’s НОПТnТtТon (GoХНЛОrР 1995: 4): ‘PСrКsКХ patterns are considered constructions if something about their form or meaning is not strictly predictable from the properties of their componОnt pКrts or ПroЦ otСОr МonstruМtТons’ 9 For a detailed discussion see Croft and Cruse (2004: 225); Wulff (2013: 274). 6 DoЛroЯoХ’sФТУ [2016]. TСО noа prОЯКХОnt “usКРО-based КpproКМС” [Boas 2013: 176-183, Bybee 2013: 53-56; Perek 2015: 6-9, Diessel 2016: 296-300] argues for the convergence, rather than welldefined division, of grammar and usage on the one hand, and semantics and pragmatics on the other hand. This, in turn, results in taking the view that it is usage that determines grammar and not vice versa. Until quite recently, central to the entire discipline of phraseology was the premise that idioms, along with other fixed units [similes, proverbs, etc.] are relatively infrequent in language, as was convincingly proved in corpus-based studies by Moon [1998] and Grant [2005]. From the broader standpoint of usage-based construction grammar, however, it is quite the opposite, according to Hilpert [2014]: …ordinary language is fully permeated by a large number of idiomatic expressions whose forms and meanings are not entirely predictable on the basis of either the word meanings recorded in a dictionary or the rules of syntax provided by a grammar. Hilpert [2014: 11] TСО ‘ТНТoЦКtТМ ОбprОssТons’ prОsОntОН Тn tСО КnКХвsТs Лв Hilpert are as follows: in winter, coming into bloom, and as little as 0.5°C. All three expressions mentioned manifest idiomaticity of some kind, however they are not idioms proper – hence the careful wording ‘ТНТoЦКtТМ ОбprОssТons’ by Hilpert. As a matter of fact, in winter is fully compositional and falls, most obviously, under the category of habitual collocations. As regards coming into bloom, this expressТon, аСТМС Тn HТХpОrt’s tОrЦs ‘аouХН КХЦost Мount Кs a real ТНТoЦ’ [2014: 10], Тs Тn ПКМt Кn ТНТoЦ oП К ‘sОЦТ-ТНТoЦ’ tвpО [Fernando 1996]. In the case of as little as 0.5°C, a comparative construction as…as is at work here. Yet what Hilpert is trying to convey is that it should be counted as an idiomatic eбprОssТon onХв аСОn usОН ОЦpСКtТМКХХв to НОnotО ‘tСО ХКrРО КЦount/quКntТtв’, Кs Тn …during the month of November as weather data shows that seas can reach as much as 10 meters in the Gulf of Alaska, or ‘tСО sЦКХХ КЦount/quКntТtв’, Кs Тn …a spark can happen at lightning speed and then as little as 90 seconds, etc. This indicates a need to raise a relevant question: are the uses of, say, as long as your arm and its ХТtОrКХ МountОrpКrt ТНТoЦКtТМ Тn tСО ХТРСt oП HТХpОrt’s tСОorв? The answer remains open to debate10, but what becomes apparent is that usage-based construction grammar is now pushing the boundaries of phraseology even further, largely through taking a fresh look at the compositionality and conventionality of constructions. 4.2 Phraseology and semantics. If there is one area central to the study of phraseology, it is semantics. In natural language semantics, the principle of compositionality is what lies at the heart of meaning construction. In phraseology, on tСО МontrКrв, “ХКМФ oП МoЦposТtТonКХТtв Сas indeed generally been considered an essential property of idioms and a good ТnНТМКtor oП ТНТoЦКtТМТtв” [Vega Moreno 2007: 144]. Consider the following examples from The Corpus of Contemporary American English [COCA], which is virtually the largest corpus of American English currently available: 1. But Franklin, who grew up in Clarksville, stayed in her East Austin home, over time becoming the sole remaining member of the original group - the only person eligible to 10 At face value, there seems to be a consent in the Construction GramЦКr tСОorв tСКt ’ПorЦuХКТМ sОquОnМОs’ (Buerki 2016: 21), idioms includТnР, КrО МoЦЦОnsurКtО аТtС ‘tСО МoЦpКrКtТЯО МorrОХКtТЯО construction, particular clause types such as the passive, and fully productive gramЦКtТМКХ pКttОrns suМС Кs ЛКsТМ НОМХКrКtТЯО sОntОnМОs’ (DТОssОХ 2016: ). 36 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com buy a house under the arrangement; 2. King takes pride in not screening calls but they're screened by his temperament, letting anyone bend his ear who comes calling hat in hand, posing flattering questions in fawning tones. Naturally, the phrases to buy a house under the arrangement and bend his ear will end up in the opposing camps when scrutinized from the phraseological vantage point. It follows that to buy a house under the arrangement is fully compositional as the meanings of the individual words used add up to the overall [global] meaning of the phrase. Moreover, each of the words in the above phrase can be replaced by the appropriate synonymous equivalent, like to purchase a property under the contract, without damaging the meaning of the phrase to a greater extent. As evidenced from to bend one’s ear, which by definition is an idiom, the substitution of any word, viz. flex for bend and ear for nose, will evidently lead to the loss of the idiomatic meaning and thus run counter to native-like selection. Language comprehension approaches have always favoured the literal/figurative dichotomy [Giora 1999; Beck & Weber 2016]. Burger [2007] contends that describing and explaining if and how the literal and the figurative levels of meanings are connected is one of the main semantic problems in phraseology. As Philip [2011: 23] oЛsОrЯОs, “Мorpus ХТnРuТstТМs МopОs аТtС tСТs ПКМt rКtСОr аОХХ ЛОМКusО Тts ЦОtСoНoХoРв Тs ЛКsОН on FТrtС’s [1957] contextual theory of meaning; theoretical, philosophical, cognitive and psycholinguistics fare rather worse, because tСОв МonsТНОr МontОбt to ЛО oП sОМonНКrв ТЦportКnМО”. OnО relatively recent solution to account for the problem was put forth by Giora [1997, 1999, 2003] in the form of the Graded Salience Hypothesis, according to which meaning is salient [is the first one to spring to mind] provided it had become part of the mental lexicon. Hence, the most important assuЦptТon ЦКНО Лв GТorК Тs tСКt ‘sКХТОnt [e.g., conventional] interpretation has unconditional priority over less salient [e.g., novel] interpretation: the salient meaning of a word or Кn uttОrКnМО Тs КХаКвs КМtТЯКtОН’ [Giora 1997: 186]. This claim is diametrically opposed to the traditional pragmatic model which prioritizes literal meaning activation, contrary to non-literal meaning. It follows that in the Graded Salience Hypothesis the figurative/literal divide gives way to the salient/non-salient split. In one of the recent attempts to put the Graded Salience Hypothesis to tОst, CТОs´ХТМФК Оt КХ. [2014] in a study of idiomatic language processing found evidence of literal salience preference, although not consistent, for Spanish-dominant vs. English-dominant bilinguals. In a similar fashion, the Graded Salience Hypothesis was found only partially compatible with English-dominant bilinguals, showing that the figurative meanings of idioms were at times more easily activated than literal ones. Theoretical [traditional] approaches put a special emphasis on such secondary meaning dimension as connotation. Connotations are spОКФОr’s КttТtuНОs, КssoМТКtТons КnН nondescriptive meanings attached to a word or phrase, e.g. hand implies the act of giving, help, control, involvement, availability, close proximity, responsibility, etc. In this connection, the semantics of a phraseological unit was regarded to comprise several components: denotative, grammatical, emotive, stylistic, cultural, etc. [Teliya 1996; Vasilenko 2011]. Corpus-inspired studies, instead, argue for the concept of semantic prosody11, most notably in the works of Partington [2013, PКrtТnРton’s ‘ОssОntТКХТst НuКХТstТМ, ЛТ-НТЦОnsТonКХ sОnsО oП ‘tСО ТnНТМКtion of whether the speaker thinks that something (a person, thing, КМtТon, ОЯОnt, sТtuКtТon, ТНОК, ОtМ.) Тs РooН or ЛКН’ (PКrtТnРton 2014: 279) 11 2014], Hunston [2007], Bednarek [2008] and others. In simplest terms, semantic prosody stands for ‘positive/negative connotation as well as more complex attitudinal connotations, affecting both single words and larger units of meaning such as phrases’ [Bednarek 2008: 132]. The semantic prosodies of set in, sit through, undergo, budge, persistence/persistent, break out, outbreak, end up, cause, fuel, true feelings, etc. have been among the most frequently discussed in the literature. It is against the background of corpus-based studies in the field of phraseology that Levin & Lindquist [2013], for example, have explored the semantics of ADVl constructions, like again and again and over and over. Based on historical and synchronic corpus data, they have found that such combinations tend to establish negative semantic prosodies over time. By a similar token, Partington and colleagues have observed, for instance, that, as evidenced from SiBol newspaper corpus, the word orchestrate, alЛОТt СКЯТnР К posТtТЯО ЦОКnТnР “combine harmoniously like instruments in an orchestrК” [OED] at first glance, tends to develop highly negative semantic prosodies in discourse, Т.О. “covert, secretive engineering of something apparently spontКnОous Пor strКtОРТМ purposОs” [Partington et al. 2013: 89-90]. Closely related to semantic prosody, yet quite distinct from it, is the concept of semantic association [Hoey 2005]. In its ОssОnМО, sОЦКntТМ КssoМТКtТon “exists when a word or word sequence is associated in the mind of a language user with a semantic set or class, some members of which arО КХso МoХХoМКtОs Пor tСКt usОr” [Hoey 2005: 24]. To exemplify, SМСönОПОХН [2013] has explored the intertwining nature of semantic prosody and semantic association by looking at the verbs go, come, and run. In the case of the verb go, it was found that its dОpТМtТЯО usОs ‘mainly report unexpected states predicated of the [moving] subject, which are often felt to be negative [unnoticed, unchallenged], whereas adjunct uses of go strongly attract one negative collexeme [wrong] [SМСönОПОХН 2013: 228]. 4.3 Phraseology and pragmatics. A brief survey into the main fora of pragmatic research12 in search of phraseological, not to mention formulaic, accounts of language is always going to be next to fruitless. As befits any far-side pragmatics model, which is focused on what is said-what is conveyed perspective, it will rather disregard than deal with phraseological units of any kind. Tables turn, however, with the claim made by Erman and Warren [2000] that corpus texts are good 50% prefabricated language. Of all the areas, Intercultural Pragmatics [Kecskes 2013] and the usage-based approach [Colston 2015] have evidently managed to put phraseology in the limelight of pragmatics. For Intercultural Pragmatics phraseology is part and parcel oП ‘prКРЦКtТМ competence, reflections of native-like behavior and often expresses cultural values, social expectations, and speaker attitude’ [Kecskes 2013: 105]. Consider the following passage from COCA: 3. Kate also regularly travels for paid speaking engagements and has authored two books about life with multiples. ВОt Тt’s just this success, Kate says now, that has driven a of semantic prosody is manifest in the terminology employed in his ХКttОr аorФs (PКrtТnРton Оt КХ. 2013, PКrtТnРton 2014), аСОrОЛв ‘sОЦКntТМ prosoНв’ Тs КЛКnНonОН Тn ПКЯor oП ‘ОЯКХuКtТЯО prosoНв’. Hunston (2007), for her part, criticizes such approach, ТnКsЦuМС Кs ‘treating ОЯКХuКtТЯО ЦОКnТnР Кs К sТЦpХО НТstТnМtТon ЛОtаООn ‘РooН’ КnН ‘ЛКН’ МКn be over-simplistic’ (Hunston 2007: 267). 12 For instance, The Oxford Handbook of Pragmatics 2017, Introduction to Pragmatics 2012, latest volumes of Journal of Pragmatics, International Review of Pragmatics and others. 37 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com аОНРО Тnto СОr ЦКrrТКРО. ‘I have always made more money tСКn Jon, ‘sСО ОбpХКТns. ‘That doesn't bother me at all; it all goes into the same pot. But it obviously, at this point, really matters to him. He hates to speak, he doesn't write, he doesn't do public appearances--all tСosО tСТnРs I ХoЯО. AnН noа СО’s resenting me for it. My point is I could care less if this all died tomorrow, Пor Цв sКФО. It’s for my kids. I feel if we put oursОХЯОs out tСОrО, Тt’s got to be worth it, for them. For a аСТХО I аКs sКвТnР аО’re not just on different pages, we're in diffОrОnt ЛooФs. But noа I tСТnФ аО’re in different libraries. [COCA] At face value, the text piece is quite ordinary and typical of contemporary media discourse. That said, a second inspection, however, exposes the fact that it is literally imbued with the finest examples of English phraseology aplenty. Easily recognizable are idioms like to drive a wedge, couldn’t care less, on the same page, speech formulae such as my point is that, for my sake, lexical bundles such as I feel if we, for a while I was, but now I think and even metaphorical expressions like in different books and in different libraries. All these are part of shared linguistic knowledge. For non-native speakers, nonetheless, they might be something of an unknown quantity. And this is where pragmatic competence comes into play. To illustrate, take the phrase I could care less. Quite surprisingly, it owes its provenance to I couldn’t care less “used to say, often rudely, that you do not think that sb/sth is importКnt or аortС аorrвТnР КЛout” [OED]. I could care less, on the other hand, ЦОКns “that one still has care left to give”. What it comes down to is that native speakers of English often elect to replace the former [i.e., I couldn’t care less] with the latter [i.e., I could care less], which is exactly the case in the quoted passage. For a non-native speaker, who is not well-versed in linguistic creativity, and from the standpoint of Intercultural Pragmatics, the what is said-what is conveyed view does not apparently hold, since the mechanism of psychological salience [the exposure to and the interpretation of the phrase in the appropriate context] may not come into operation. One more case of linguistic creativity evidenced from the passage above is the use of a modified idiom on different pages [the canonical form reads on the same page]. Hence, a question arises: how is a non-native speaker able to appreciate the precise meaning in the context? Colston [2015] suggests that common ground is what defines the successful use and comprehension of idioms. Meanings of transparent idioms are relatively easy to arrive at. When it comes to opaque idioms, their successful comprehension “would seem to depend on hearers having learned those meanings in some cultural context” [Colston 2015: 113]. Let us consider the following taken from Kecskes [Kecskes 2013: 110]: 4. LEE: Could you sign this document for me, please? CLERK: Come again . . . ? LEE: Why should I come again? I am here now. This exchange between Lee [Korean student] and a clerk Кt tСО RОРТstrКr’s oППТМО is an illustrative example of the above points discussed. What is obvious from the piece of conversation is that the student has failed to initially establish the common ground with the existing linguistic community. Having encountered the idiom for the first time and shy of relevant cultural experience, he resorted to the literal interpretation of the phrase. As a result, no successful idiom comprehension was in place. 4.4 Phraseology and culture. Having briefly touched upon the issue of culture in phraseology, we cannot forgo it in the present paper, given the recent eponymous hefty vol- ume edited by Skandera [2007] and the Europhras conference held in Maribor [2012], along with other developments in the field. The cultural element in phraseology is frequently undervalued because it can give tСО ТЦprОssТon tСКt “phraseological units generally have an idiosyncratic structure or meaning” [Gledhill 2011: 9]. True, if you come across wordТnРs Кs ПoХХoаs: “Phraseological semantics can play a key role in representing axiological relations as bedrock of national linguistic МuХturО…” [Georgieva 2016: 92, my translation]. This brings us to the fundamental question: what are phraseology and culture all about? Lee [2007] provides the answer in part: Conventional ways of saying things are subtle indices of cultural preoccupations and values, subtle because their automatic, routine, habitual nature renders them largely out of awareness for members of the culture, just as any other routine behavioural pattern, socially acquired in the course of enculturation, may remain out of awareness until violated in some way by cultural rebels, visitors or novices. The ability to reproduce and participate in strongly entrenched patterns of cultural behaviour, whether these be realized in the form of relatively ephemeral social markers or trends persistent across generations, is fundamental to being recognized as a member of any social group [Lee 2007: 471]. Evidently, this view is consonant with what was laid out in the previous section [Remember the awkward situation the Korean student found himself in?] and comes down to the fact the combination of phraseology and culture matters in cross-cultural communication rather than in mundane and routine situations, members of culture having more important business to attend to. Linguists, meanwhile, have been trying to bridge the cultural gap in phraseology. Wierzbicka [2009, 2010] argues for the term collocational construction as a new analytical concept and a new conceptual tool in looking at English collocations with sense, such as a deep sense of shame, a sharp sense of relief and a deep sense of embarrassment. In an КttОЦpt to suЛstКntТКtО LoМФО’s ТНОК tСКt ‘knowledge is ultiЦКtОХв НОpОnНОnt on tСО sОnsОs’, she maintains that “this idea has not been absorbed by other European cultures to anything like the extent to which it has been absorbed by Anglo culture” [Wierzbicka 2009: 114]. Kovshova [2012] is a description of Russian phraseological units from a linguistic-cultural perspective. The researcher developed a linguistic-cultural method in phraseology, aimed at the description of the role of phraseological units in linguistic conceptualisation. It is claimed that phraseological units both belong to figurative language and embed symbols, stereotypes, icons and mythologemes, thus acting as cultural markers. In another major study, Manca [2010] compared the phraseology of tourism in English and Italian. The findings confirm the initial hypothesis that the British and the Italians use different forms of promotion. As regards the British corpus, texts are rather “Мontent-orТОntОН”, i.e. containing detailed and explicit information. In the case of the Italian corpus, the texts are “ПorЦ-orТОntОН”, КТЦТnР to “create a fairytale aura and a dream atmosphere around the holiday in order to let people know that this holiday is really different from their everyday ХТПО” [Manca 2010: 119]. Conclusions. The present paper has followed in the footsteps of Wray [2002] and Granger and Paquot [2008] in describing аСКt СКs ЛООn ОКrХТОr rОПОrrОН to Кs ‘tСО Пuггв borders of phraseoloРв’ [Granger and Paquot 2008: 29], construction grammar, semantics, pragmatics and culture in the limelight herein. The study conducted calls for the fol- 38 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com lowing conclusions. For one, the recent rise of the formulaic dimension in phraseology cannot be neglected. This, in turn, should manifest itself in the fundamental terminology employed. Therefore, we propose to supplement the conventional division of КpproКМСОs to pСrКsОoХoРв, Т.О. ‘tСО phraseological approach’ КnН tСО ‘ПrОquОnМв-ЛКsОН КpproКМС’ [Nesselhauf, 2004; Granger and Paquot, 2008], аТtС ‘tСО ПorЦuХКТМ КpproКМС’ [Wray 2002, 2008; Wood 2015]. This, in our view, will help account for the production, comprehension and acquisition of phraseological units, largely beyond the scope of the phraseological approach and the frequency-based approach. Secondly, taking into consideration that phraseology is now more interdisciplinary than ever, it seems reasonable to suggest that when dealing with tСО PКnНorК’s Лoб oП pСrК- seological terminology one should go about descriptively rather than prescriptively over the matter. From the broader vantage point of interdisciplinary phraseology, claims that, sКв, ‘pСrКsОoХoРТМКХ unТt’, ‘formulaic sequence’ or ‘ЦuХtТаorН ОбprОssТon’ sСouХН ПТХХ tСО roХО К supОrorНТnКtО tОrЦ in phraseology seem overrated. Thirdly, as Buerki [2016] puts Тt, ‘Кs tСО ТЦportКnМО oП non-idiomatic formulaic sequences was increasingly recognised, new models of the relationship to the rest of linguistic knowledge surfaced [Buerki 2016: 21].’ The herein explored links between phraseology and construction grammar, semantics, pragmatics and culture attest to that fact, yet we do recognize that the job done is only akin to that of a tip of an iceberg. Hence, provided further bridges are crossed in this respect, this paper has served its purpose. REFERENCES 1. Baranov, Anatolij N. & Dmitrij Dobrovol'skij. 2008. Aspekty MОrУК Kвtö [eds.], Corpus linguistics: an international handbook, teorii frazeologii. Moscow: Znak. Vol. 2, 1212-1248. Berlin & New York: Mouton de Gruyter. 2. Bardovi-Harlig, Kathleen & David Stringer. 2017. Unconvention- 20. Fellbaum, Christiane. 2014. The syntax and grammar of idioms. al expressions: Productive syntax in the L2 acquisition of formuIn Tibor Kiss & Artemis Alexiadou [eds.], Handbook of syntax, laic language. Second Language Research. 33[1]. 61-90. 776-802. Berlin & New York: Mouton de Gruyter. 3. Barkema, Henk. 1996. Idiomaticity and terminology: A multi- 21. Fernando, Chitra. [1996]. Idioms and idiomaticity. Oxford: dimensional descriptive model. Studia Linguistica 50 [2]. 125-160. Oxford University Press. 4. Bednarek, Monika. 2008. Semantic preference and semantic 22. Georgieva, Stefka I. 2016. Narodnaya kul'tura v zerkale kogniprosody re-examined. Corpus Linguistics and Linguistic Theory tivnoy frazeologii. In Elena Ogneva, Elena Ozerova, Kira Ste4 [2]. 119-139. bunova & Irina Chumak-Zhun [eds.], Kognitivno-diskursivnyye 5. Biber, Douglas. 2009. A corpus-driven approach to formulaic strategii razvitiya yazyka, 92-96. Belgorod: Epitsentr. language: Multi-word patterns in speech and writing. Interna- 23. Gibbs, Raymond W. 2007. Idioms and formulaic language. In tional Journal of Corpus Linguistics 14. 275-311. Dirk Geeraerts & Hubert Cuyckens [eds.], The Oxford handbook 6. Boas, Hans C. 2013. Cognitive construction grammar. In Thomas of cognitive linguistics, 697-726. New York: Oxford University Hoffmann & Graeme Trousdale [eds.], Oxford handbook of conPress. struction grammar, 233–252. Oxford: Oxford University Press. 24. Giora, Rachel. 1997. Understanding figurative and literal lan7. Buerki, Andreas. 2016. Formulaic sequences: a drop in the ocean guage: The graded salience hypothesis. Cognitive Linguistics 8 of constructions or something more significant? European Jour[3]. 183-206. nal of English Studies 20 [1]. 15-34. 25. GХОНСТХХ, CrТstopСОr. 2011. TСО ‘ХОбТМoРrКЦЦКr’ КpproКМС to 8. Burger, Harald. 2007. Semantic aspects of phrasemes. In Harald analysing phraseology and collocation in ESP texts. Asp la revue BurРОr, DЦТtrТУ DoЛroЯoХ'sФТУ, PОtОr KüСn & Neal R. Norrick du GERAS 59. 5-23. [eds.], Phraseologie/ Phraseology. Ein internationales Handbuch 26. Goldberg, Adele. 1995. Constructions: A Construction Gramгeitgenössischer Forschung / An international handbook of conmar Approach to Argument Structure. Chicago: University of temporary research, 90–109. Berlin & New York: Mouton de Chicago Press. Gruyter. 27. Granger, Sylviane & Magali Paquot. 2008. Disentangling the 9. Bybee, Joan L. 2013. Usage-based theory and exemplar represenphraseological web. In Sylviane Granger & Fanny Meunier tations of constructions. In Thomas Hoffmann & Graeme [eds.], Phraseology: An interdisciplinary perspective, 27-51. Trousdale [eds.], Oxford handbook of construction grammar, Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins. 49–69. Oxford: Oxford University Press. 28. GrКnt, Lвnn. 2005. FrОquОnМв oП ‘МorО ТНТoЦs’ Тn tСО BrТtТsС 10. Chafe, Wallace L. 1968. Idiomaticity as an anomaly in ChomNational Corpus [BNC]. International Journal of Corpus Linskyan paradigm. Foundations of Language 4 [2]. 109-127. guistics 10 [4]. 429–451. 11. Cheng, Winnie, Chris Greaves & Martin Warren. 2006. From n- 29. Gray, Bethany & Douglas Biber. 2015. Phraseology. In Douglas gram to skipgram to concgram. International Journal of Corpus Biber & Randy Reppen [eds.], The Cambridge handbook of EngLinguistics 11 [4]. 411-433. lish corpus linguistics, 125-145. Cambridge: Cambridge Univer12. CТОs´ХТМФК, AnnК B., RoЛОrto R. HОrОНТК & MКrМ OХТЯКrОs. 2014. sity Press. It’s КХХ Тn tСО ОвОs: Сoа ХКnРuКРО НoЦТnКnМО, sКlience, and con- 30. Greaves Chris & Martin Warren. 2012. What can a corpus tell us text affect eye movements during idiomatic language processing. about multi-аorН unТts? In AnnО O’KООППО & MТМСКОХ MМCКrtСв In MТrosłКа PКаХКФ & Larissa Aronin [eds.], Essential topics in [eds.], The Routledge handbook of corpus linguistics, 212-226. applied linguistics and multilingualism, 21-41. Berlin: Springer. London: Routledge. 13. Colston, Herbert L. 2015. Using figurative language. New York: 31. Gries, Stefan. 2008. Phraseology and linguistic theory: a brief Cambridge University Press. survey. In Sylviane Granger & Fanny Meunier [eds.], Phraseol14. Conklin, Kathy & Norbert Schmitt. 2008. Formulaic sequences: ogy: An interdisciplinary perspective, 3-25. Amsterdam & Philaare they processed more quickly than nonformulaic language by delphia: John Benjamins. native and nonnative speakers? Applied Linguistics 29 [1]. 72-89. 32. Herbst, Thomas. 2015. Why construction grammar catches the 15. Cowie, Anthony P. 1998. Phraseology: Theory, analysis, and worm and corpus data can drive you crazy: accounting for idioapplications. Oxford: Oxford University Press. matic and non-idiomatic idiomaticity. Journal of Social Sciences 16. Croft, William & D. Alan Cruse. 2004. Cognitive Linguistics. 11[3]. 91-110. Cambridge: Cambridge University Press. 33. Hilpert, Martin. 2014. Construction Grammar and its Applica17. Diessel, Holger. 2016. Usage-based construction grammar. In tion to English. Cambridge: Cambridge University Press. Ewa Dabrowska & Dagmar Divjak [eds.], Handbook of cognitive 34. Hoey, Michael. 2005. Lexical priming: A new theory of words linguistics, 296-322. Berlin & New York: Mouton de Gruyter. and language. London: Routledge. 18. DoЛroЯoХ’sФТУ, DЦТtrТУ. 2016. ConstruМtТons РrКЦЦКr КnН pСrК- 35. Hoffmann, Sebastian, Bettina Fischer-Starcke & Andrea Sand. seology. Voprosy Yazykoznaniya 3. 7-21. 2015. Current Issues in Phraseology. Amsterdam & Philadelph19. EЯОrt, StОПКn. 2008. CorporК КnН МoХХoМКtТons. In AnФО LüНОХТnР & ia: John Benjamins. 39 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com 36. Howarth, Peter A. [1996]. Phraseology in English academic writing: Some implications for language learning and dictionary making. Berlin & New York: Mouton de Gruyter. 37. HünТnР, MКttСТКs & BКrЛКrК SМСХüМФОr. 2015. MuХtТ-word expressions. In PОtОr O. MüХХОr, InРОЛorР OСnСОТsОr, SusКn OХsОn & Franz Rainer [eds.], Word-Formation: An international handbook of the languages of Europe, Vol. 1, 450–467. Berlin & Boston: De Gruyter Mouton. 38. Hunston, Susan & Geoff Thompson. 2006. System and corpus: Two traditions with a common ground. In Geoff Thompson, Susan Hunston & Charis Thompson [eds.], System and corpus: Exploring connections, 1-15. London: Equinox. 39. Hunston, Susan. 2007. Semantic Prosody Revisited. International Journal of Corpus Linguistics 12 [2]. 249-268. 40. Hunston, Susan. 2011. Corpus Approaches to evaluation: Phraseology and evaluative language. London: Routledge. 41. Jaki, Sylvia. 2014. Phraseological Substitutions in Newspaper Headlines: More than Meats the Eye. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins. 42. Kesckes, Istvan. 2013. Intercultural Pragmatics. New York: Oxford University Press. 43. Kovshova, Maria. 2012. Lingvokul'turologicheskiy metod vo frazeologii: kody kul'tury. Moscow: LIBROKOM. 44. Kunin, Aleksandr. 1970. Angliyskaya frazeologiya. Moscow: Vysshaya shkola. 45. Langlotz, Andreas. 2006. Idiomatic creativity: A cognitive linguistic model of idiom-representation and idiom-variation in English. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins. 46. Laso, Natalia J. & Danica Salazar. 2013. Collocations, lexical bundles and SciE-Lex: A review of corpus research on multiword units of meaning. In Isabel Verdaguer, Natalia J. Laso & Danica Salazar. Biomedical English: A corpus-based approach, 1-21. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins. 47. Lee, Penny. 2007. Formulaic language in cultural perspective. In Paul Skandera [ed.], Phraseology and culture in English, 471497. Berlin & New York: Mouton de Gruyter. 48. Levin, Magnus & Hans Lindquist. 2013. Like I said again and again and over and over: On the ADV1 and ADV1 construction with adverbs of direction in English. International Journal of Corpus Linguistics 18 [1]. 7-34. 49. Manca, Elena. 2010. From phraseology to culture: Qualifying КНУОМtТЯОs Тn tСО ХКnРuКРО oП tourТsЦ. In UtО RöЦОr & RКТnОr Schulze [eds.], Patterns, meaningful units and specialized discourses, 105-122. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins. 50. MОХ’čuФ, IРor. 2015. CХТМСцs, Кn unНОrstuНТОН suЛМХКss oП phrasemes. Yearbook of Phraseology 6 [1]. 55-86. 51. Moon, Rosamund. 1998. Fixed expressions and idioms in English: A corpus-based approach. Oxford: Clarendon Press. 52. Naciscione, Anita. 2010. Stylistic use of phraseological units in discourse. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins. 53. Nesselhauf, Nadja. 2004. What are collocations? In David J. Allerton, NadjaNesselhauf&Paul Skandera [eds.], Phraseological Units: Basic Concepts and Their Application, 1–21. Basel: Schwabe. 54. Nesselhauf, Nadja. 2005. Collocations in a Learner Corpus. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins. 55. Nunberg, Geoffrey, Ivan A. Sag & Thomas Wasow. 1994. 77. Corpus of Contemporary http://corpus.byu.edu/coca/ Idioms. Language 70 [3]. 491-538. 56. Partington, Allan, Alison Duguid & Charlotte Taylor. 2013. Patterns and meanings in discourse: Theory and practice in corpus-assisted discourse studies. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins. 57. Partington, Allan. 2014. Evaluative prosody. In Karin Aijmer & CСrТstopС RüСХОЦКnn [eds.], Corpus pragmatics: A handbook, 279-303. Cambridge: Cambridge University Press. 58. Perek, Florent. 2015. Argument structure in usage-based construction grammar. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins. 59. Philip, Gill. 2011. Colouring Meaning: Collocation and connotation in figurative language. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins. 60. Prodromou, Luke. 2007. Bumping into creative idiomaticity. English Today 23 [1]. 14-25. 61. RoНríРuОг MКrtín, GustКЯo A. 2014. CКnonТМКХ ЦoНТПТОН pСrКseological units: Analysis of the paradox. Yearbook of Phraseology 5 [1]. 3-24. 62. SМСönОПОХН, DorТs. 2013. Go ЦКН – come true – run dry: Metaphorical motion, semantic preference[s] and deixis. Yearbook of the German Cognitive Linguistics Association. 1 [1]. 215–236. 63. Sinclair, John. 1991. Corpus, concordance, collocation. Oxford: Oxford University Press. 64. Siyanova-Chanturia, Anna & Ron Martinez. 2014. The idiom principle revisited. Applied Linguistics. 36 [5]. 549-569. 65. Siyanova-Chanturia, Anna. 2015. On tСО ‘СoХТstТМ’ nКturО oП formulaic language. Corpus Linguistics and Linguistic Theory 11 [2]. 285–301. 66. Teliya, Veronika. 1996. Russkaja frazeologija: semanticheskij, pragmaticheskij i lingvokulturologicheskij aspekty. Moscow: Jazyki russkoj kultury. 67. Tognini-Bonelli, Elena. 2001. Corpus linguistics at work. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins. 68. Vasilenko, Anatolij. 2011. Aspekty semantiki frazeologizmov [na materiale russkogo i frantsuzskogo yazykov] [Doctoral dissertation]. Orel: Orel State University. 69. Vega Moreno, Rosa E. 2007. Creativity and convention: The pragmatics of everyday figurative speech. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins. 70. Wierzbicka, Anna. 2009. Exploring English phraseology with two tools: NSM semantic methodology and Google. Journal of English Linguistics 37 [2]. 101-129. 71. Wood, David. 2015. Fundamentals of formulaic language: An introduction. London: Bloomsbury Academic. 72. Wray, Alison. 2002. Formulaic language and the lexicon. Cambridge: Cambridge University Press. 73. Wray, Alison. 2008. Formulaic Language: Pushing the Boundaries. New York: Oxford University Press. 74. Wulff, Stefanie. 2008. Rethinking Idiomaticity: A Usage-based Approach. London & New York: Bloomsbury Academic. 75. Wulff, Stefanie. 2013. Words and Idioms. In Thomas Hoffmann & Graeme Trousdale [eds.], Oxford handbook of construction grammar, 274–289. Oxford: Oxford University Press. 76. Zykova, Irina. 2014. Rol’ konceptosferв kulturв v formirovanii frazeologizmov kak kulturno-jazykovykh znakov [Doctoral dissertation]. Moscow: Russian Academy of Sciences. DICTIONARIES AND DATABASES American English. 78. Brown, Keith & Jim Miller. [Eds]. 2013. The Cambridge Dictionary of Linguistics. New York: Cambridge University Press. Finding the common ground: phraseological theory and terminology revisited Ю. Кова ю Abstract. Н .И « , » ДHoffmann et al. 2015: 1Ж. : , , К , , : , , . .З , . Ключевые слова: фра е : .В я, ра а ка к р кц , е а 40 ка, ра а ка, в к ь р я. . - Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com іо ва я і е фо е а ів е а е о а ь о ів а і а ь і ові Е. А. Лео ою ьева . .Г. Ш Corresponding author. E-mail: [email protected] Paper received 01.12.17; Revised 05.12.17; Accepted for publication 07.12.17. А о а ія. є . ґ . Ключові слова: ре ка , ’єк , е є , ’є , , , . , , , , , , І. . М . В. . .Г , ь, к а фікація, , , Г. . З , Г. В. З . М. : ; ; - . М : , . М К є « » [2, А. . Г « . 274Ж. А ' . є »– « є : , є , , . А і – в е). На ра і ве і р ве і, е , а ), І. К. є Д3, . 280]. « - », - 41 : і. Др ’ ’ ’ : є . ь в є .: ь і вя ; .: Today is а holidaв. - є є , - , є - , - , , , - є .Н є , , є в і ра к , і , а і (М. К я в і ра к , і , а в ь і ра к , і , а і. , є є , є ’ . , є є - ’ , , є є ). Др я є , - я є ’є є СoЦo ХoquОns. є, , , ’ , , - 300 - є , » [4, . 19]. є .Н - ; , - е ця (І. М ві а к ( . - , , « , Др . » [1, . 19]. ' - - - є Н , , . ’є , ч є є , .Ц . , , - – - ’ - в ра е я, е а - , є М. В. В Н. . А . .А . М ра ь і . є є , , є . Н є є , - є р ’ к , , . .: Der Feiertag ist heute; - Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com є .Н є є , ,є : ь , і є. Є р е , к , ікаціє . - .В . ’є ’є : аря е ає. Є ріка Діа а. Не ає Кіра. А Діа а є ( К ). : е і( .К ). А е ер – вя я в і ( .); Н , , є є , , , є . , , є є ’ , , є , , . є , є є : і р к . є р к ( і р к ), є - ’ , є , , і ві ва ь р к ( , , ), , і ві ва ь, є , є , . є , є є . , : : . Н ’є - ○ : в к р к ( .К ). я ка ка ів – в а а е в ( .К ). Л ьке я е р ва , ар е а ( .). я р ва е к р к , як і в е е іа ь е ( . ). Прав і я і і в ( .). і р я ві і , які ра яь я, ь ва і р ва ( .). Зара р а рі і, ра і в'я к і … ( .Г ). Ш е ерерв ( .). Дія ь і ь е а ( .); ○ :Л в – а ав ( .). П ряі ь е ав ( .); ○ : ь – е і іч ( .). Р а – ві ра а ра а ( .). Ш ра і а в е я( .). К я ва а вік віч і ( .). Прак к – е р к р і, а ві вчає ( .); ’є . : : К к – е а ар ( .). Н ве ( .); ○ : Пере а – е а ра ( .). вя – а і( .); ’є , є : ○ : П а я – ере яр а ( .). іч і в рав е е а ч і ( .). О е е я в р – е і ч і ( .). ча ь е а а а ра ч ( .); ○ : П кра е я – ві ча ча ( .). А і – як к ( .); ’є . В – : Пере ч я і – в ( .). П ач – я( .). Нерв в р в – і яця ( .), : Перевірка а к я ( .). К і ва і яці ь чер ва я ( .); ’є . : ○ :Т е ера ве а а! ( ). Дав к ь а ріка Діа а ( . К ). а к ар я, а в е – ік ( . К ). Ц є : В і ер’єрі І рі е а афа і ке е ( .К ) : е а і і авч ра ( . К ). Ві е ь, в ек ре , е в е р я, а в е вч ра і ( .К ); ○ : А рав е рев і ( .К ); ○ : Та це – е( .К ); ○ - ’є :І рія і ав є ( . К ); ○ : ( )+ ав а: Та і ча в е ( .); ○ : За еч а в е і ь р ків е е ч ач а ері к ь р ев ці ( .). П ча к в ь – ь і віків ( .); Н є / : Ві а е е ь а а ек , в яч і і ( . К ). І ь е р ері а в е я а ( .). З ач ь в е е е в е ере ( . Г ); ’є . І : А ра – рі ( .) : А ра к річі « ера ця» – «Ні р » в як рі ере я е а ( .); ’є є є , є : Тра е ія е і кі ець р к ( а .). Пі аві і а, як ав , кі ька е а ь ( .К ). На ча к і яця – і ( .). В ере і р к – і ( .); ’є , : . , - 42 ○ і я е - Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com ( .К р ). ь і а ця е ь а я я ( .К ). ь і е ь а ь( .К ). Зав ра е я а а ( .Г ). На ав ра е е е ь( .К ); .А є : ○ : В чі а р к а ґр і, а ре ька е цві е ( . К ). ві а к р , і р ва к в чі… (А. М ). В е ь е і , а а вечір – і ь ( . К ). Ввечері е в а і к е ь і а ( .); ○ : П аче я – а і я( .). Пі я р ів ів – р е я( .); ○ : Ча а вечір і ( . К ); : ь і а є ере в ( .). Гр ія – і к е і Рев ція р я ! ( . К ). Ве і я – ве ( .). Де ь а ь – в е ( .); ’є . є , + :З е і ка ва р ра а ( .). Б ра к в е і ве кі і р , а ці і ве е і( .К ). І ві ечів ре ь ве … ( . К ). , - : + :Ав е а е ь– р аварі і к ( .К ). За це рік а а р ( .). За і ьк і яць – р аварі а а а ( . К ); ( )+ … + ( + ): З 2000 2004 р к 180 в рів а авча я е ів ( .). З ер вере я ва ця ь ’я рав я – авча ь ері ( .); : П ча к ’я а ця і і ( .). 14 в я – е ь кра ьк к ац ва ( .). 14 в я – П кр ва Пре вя Б р ці ( .). І є , є , : «На І і – в і а і» – ка а а я е а ( .К ). І в а і , і а Рі в ( .К ). А е як ер в а Ге ві , е а аче я а є еч а а, р , ав ак , р а ає а Ар ра а а а, кр в е я К єва, як р а яє еч ( .К ). Д в рів 111 ів ( . К ). Д в яч і я 17 ів ( . К ). Д я ар е я ва і яці ( .). Д акр я Ч р ь ьк а ’я ь ів ( . К ); . – ( ) + : вів р к, 19 вере я, ра к Г ь Пре ра е я, а в ар і Др а а ( .). В е і в а ар ( .К ). А е а ка е аре вя – е і ( .); є / / : Вч ра а я а, ь і і ве цар в , є . , ’є , - . ґ є ’ ’є ЛІ ЕРА РА 1. Г , А. . К / І. К. . – К.: «Н А. . Г . М.: И , 1972. – 318 . 4. З. . К 2. : 11 . / . І. К. , ( А. А. . – К.: «Н », 1980. – . 11. – ): Д 700 . Ж. – М.: В 3. . / . : , . », 1972 – 516 . , 1979. – 219 . REFERENCES 1. Gurevich A. Y. The categories of ancient culture / A. Y. Bilodid – K.: "Scientific thought", 1972 – 516 p. Gurevich. M.: Art, 1972. – 318 p. 4. Turaeva Z. Y. The category of time: grammatical and art time 2. Dictionary of Ukrainian language: in 11 v. ed. I. K. Bilodid, (on the material of the English language): educational supplier A.A Buryachok. – K.: "Scientific thought", 1980. – V. 11. – [for institutes and faculties of foreign languages]. – M: Higher 700 p. School, 1979. – 219 p. 3. Contemporary Ukrainian Literary Language. Syntax / ed. I. K. Functioning of nominal forms of predicates with the semantics of temporality in modern Ukrainian language E. A. Leontieva Abstract. The article presents the reasons of two-member sentences with the nominal form of predicates expressing the semantics of temporality. The paper also presents the semantic classification of the analyzed units and a brief overview of the formal means of their verbalization. Keywords: predicate, subject, temporality, classification, ways of expression, semantic type. о ова Е. А. Лео ьева А о а я: В е е . В Ключевые слова: ре ка , фо е а ов е а о е о а ь о в ов е е о а о я е , . ек , е ра ь ь, к а 43 ф кац я, ы выра е я, е а че к . Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com Ко е ова е о о е а в а о ее а о ( а а е а е ов е е о ф а ев а ва я а ю ев е е а о о е ве о е в о , о ) А. В. Ле е ю а К . Г. . , , Paper received 09.01.18; Revised 13.01.18; Accepted for publication 15.01.18. А о а я. В ( . ) ( ) . ( , Ключевые слова: к чевая ек е а, к ( ) ек а ь ая ер в е вы ка ыва е, речевая вац я, ак че кая К ( – ) – М В) ё : - [9, . 371Ж ( , ( ( - )→ ) → ( ) , ( ) , ( ) ) , ). -( , ( , ё - , . , , , , Ц , . - М В , - ( ) . 13 М - ІВ ( К ( ) ( ( ) ё ( ) в че к В - . к ер ) е , ре ка- .В. , - " (( " [3, . 30]. : ) (( В.Г. Г ) Д1, . 351]) М В; ) М В; ) (prцdicat introducteur [23, c. 65]); ) ( ) , (НцМХОnМСОur Д10, М. 127Ж) une fois; ) М В bien que. В , .Г. ," " " ( ) " [4, . 203]. В М В - М В); 2) ( М В ( : 1) ) ( М В). (1) Intéressant, l’analyste. [11, . 130] (2) Vrai, tu lui as dit tout ça? [15, . 189Ж А ( ) (être). В )), ь, -" ) Д6, . 276Ж) " Щ М В – . . - е я. → , - - - (1) : L’analyste est intцressant, . , - 44 ( ) , , М В, . . И Г , - Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com , " " [17, c. 513]. М В - , : Intéressant, l’analyste. Crцant un climat de sagesse sensible une sorte de sцrцnitц qui contrastait avec les problчmes de son mцtier et les bizarreries de son milieu. L’analyste est intцressant ( ). Intцressant, l’analyste ( , ё ). В (2) " [2, . 153Ж, (c’est) " ( ) , " . 48Ж . И ( ) – (C’est) Vrai, tu lui as dit tout ça? – Oui, pour l’amadouer. В - . - , , " " [5, : М В - " [13, . 182Ж: (3) Hautaine, Claire avait repris toute son assurance. [16, . 117] (4) Madame Salouinet, très digne, se rцsigne. [8, . 79] (5) Il les regarde, heureux. [20, . 150Ж В ё CC (3), (4) (5). (3) , , : comme elle цtait hautaine / elle цtait hautaine, donc… ( ) → цtant hautaine ( ) → hautaine ( ); М В (4): bien qu’elle soit trчs digne ( ) → цtant trчs digne ( ) → trчs digne ( ); (5): et il est heureux ( ) → цtant heureux ( ) → heureux ( ). К ( ) , , , , , , être; , . , " " ( ) : – (C’est) Inutile, laissons les choses en l’цtat, nous en avons, semble-t-il, dцcidц ainsi. (Comme elle цtait / лtant) Hautaine, Claire avait repris toute son assurance. (Quand elle fut rentrцe / цtant rentrцe) Rentrée chez ellе, elle se rendit compte qu’il lui restait une semaine р passer dans ces conditions asseг particuliчres, en tout cas nouvelles pour elle. Е. .Н , М В , être ( 4) , ( 5), : (4) "De quelle provenance (est) ce billet? demande sчchement la dame en gris, qui ne dцsarme pas. – Si vous la croyez litigeuse (si vous croyez qu’elle est litigeuse), rцtorque vivement maьtre Millet, c’est р la justice de le prouver." Madame Salouinet, (bien qu’elle soit / étant) très digne, se rцsigne. (5) – (Je dis) Bonjour à tous. J’ai une grande joie à vous retrouver (que je vous retrouve). Il les regarde, (et il est / цtant) heureux. А М В ( ) ( ) : (6) Vous vous croyez peut-être intelligent, monsieur? [22, . 188] (7) Il paraissait déjà un peu calme. [19, . 19] (Vous croyez peut-être que vous êtes intelligent, monsieur? Il paraissait dцjр qu’il цtait un peu calme). В ( ) ( ) ( ) , : (6) ; (7) il ( ё ё ), . В , une fois: (8) Une fois seul avec la Mamma, il l’entraьna vers la baie vitrцe. [7, . 97] И , ё il ( ) fois qu’il eut цtц seul avec la Mamma. 45 , : une Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com – Il pense que tout ira bien, dit Kovask pour le rassurer. Une fois seul (une fois qu’il eut été seul) avec la Mamma, il l’entraьna vers la baie vitrцe. – Je suppose qu’il y a un autre appareil téléphonique dans leur chambre. В bien que être: (9) Bien qu’étranger au conflit, il цtait parti faire le coup de feu. [18, . 16Ж И bien qu’il fût цtranger au conflit .К – М В – , ( ) (il) , : Au cas où la dцfense avancerait quelques arguments d’ordre patriotique auб fins d’accorder р Langer des circonstances attцnuantes, Lespinasse rappelle encore р la Cour que le prцvenu est apatride, qu’il a prцfцrц abandonner sa femme et sa petite fille en Espagne. (Bien qu’il fût цtranger au conflit) Bien qu’цtranger au conflit, il цtait parti faire le coup de feu. La France, dans sa mansuцtude, l’avait accueilli, mais pas pour venir ici, chez nous, porter dцsordre et chaos. М В , , - être avoir : (10) Bien avancé, monsieur. [21, . 181] (11) Repliées sous elle, ses jambes. [14, . 86Ж (12) Nabuco obéi. [12, . 122] В (10) , . (je) ( ) - être , ). М - // В ", 2000. 1220 . - . , , :И . .А , 2010. 328 . 11) М В Nabuco a obцi. В ( : (11) Et vous, petits pieds, chaussés de mules? (...) Pourquoi m’aveг-vous abandonnцe? Sa tête entourée de linges blancs repose sur ses pattes de devant. Repliées sous elle, ses jambes. В (12), ё , М В ( ): (12) – Tu danses? demande-t-elle р Nabuco... Nabuco obцi. Ils dansent (...) Nabuco a obцi ( = oЛцТt) ( ). Nabuco obцi (Et Nabuco obцit / Et voilр que Nabuc obцit) ( ). .К " М В, , - " ё , : (13) En ne me couchant pas. [22, c. 222] Э М В Parce que je - ne me coucherai pas. В М В je ё ( ) , - , : – Mes amis, je vais vous faire une confidence. Moi, je ne mourrai pas. – C’est bien possible, dit Tuquedenne. – N’est-ce pas? Savez-vous pourquoi et comment? (…) – En ne me couchant pas. Je dors assis. (…) Si je me couchais pour dormir, je mourrais. (…) , - , ( ) ( ) - , - . ЛИ ЕРА РА [3] - Ses jambes sont repliцs sous elle. М В (12), : – Alors, où en êtes-vous? – (Je suis) Bien avancé, monsieur. – Un suspect? – De fortes présompions. Un certain Malaussène… (11) (12) être ( М В (11)) ( ) avoir ( М В (12)) ( [1] Г В.Г. // М.: "В [2] К В. (11) [4] М // М.: " А.М. .Г. , 1960. 224 . 46 ", 2001. 544 . // .: Г . - Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com [5] Н.И. :" ё // ", 1988. №5, . 44–49. М [6] Щ .В. // М.: "Е ", 2004. 432 . [7] Arnaud, G.-J. LО МoЦЦКnНОr ОntОrrО ХК СКМСО // .: FХОuЯО noir, 1997. 224 p. [8] Bazin, H. L’цРХТsО ЯОrtО // P.: лНТtТons Нu SОuТХ, 1981. 256 p. [9] Boone, A., Joly, А. DТМtТonnКТrО tОrЦТnoХoРТquО НО ХК sвstцmatique du langage // P.: Harmattan, 1986. 443 p. [10] Charolles, M. LК rцПцrОnМО Оt ХОs ОбprОssТons rцПцrОntТОХХОs Оn ПrКnхКТs // P.: лНТtТons OpСrвs, 2002. 285 . [11] Chonez, C. L’КsМОnsОur // P.: AХЛТn MТМСОХ, 1993. 224 p. [12] Coupry, F. MТХХО pКttОs sКns tшtО // P.: лНТtТons HКХХТОr, 1975. 228 p. [13] Galichet, G. L’КНУОМtТП pОut-il exercer la fonction Н’КpposТtТon? // FrКnхКТs ЦoНОrnО, 1967. T. V, P. 181– 185. [14] Duguёl, A. Le chien qui rit //P.: лНТtТons DОnoёl, 1995. 190 p. [15] Duhamel, G. LО НцsОrt НО BТчЯrОs // P.: MОrМurО НО FrКnМО, 1984. 256 p. [16] Faure, L. LО ЦКХСОur Пou // P.: RОnц JuХХТКrН, 1970. 350 p. [17] Le Goffic, P. GrКЦЦКТrО НО ХК pСrКsО ПrКnхКТsО // P.: HКchette, 1993. 592 p. [18] Levy, M. LОs ОnПКnts НО ХК ХТЛОrtц // P.: лНТtТons RoЛОrt Laffont, 2007. 152 p. [19] Littell, J. Les Bienveillantes // P.: лНТtТons Gallimard, 2006. 537 p. [20] Noli, J. LК ЦКrцО НО Х’oЦЛrО // P.: PХon, 1985. 160 p. [21] Pennac, D. LК ПцО МКrКЛТnО // P.: лНТtТons Gallimard, 1987. 320 p. [22] Queneau, R. Les derniers jours // P.: лНТtТons Gallimard, 1963. 238 p. [23] Rabatel, A. Les verbes de perception en contexte Н’ОППКМОЦОnt цnonМТКtТП: Нu poТnt НО ЯuО rОprцsОntц Кux disМours rОprцsОntцs // "TrКЯКuб НО ХТnРuТstТque": De Boeck SupцrТОur, 2003. n°46, . 49–88. REFERENCES pedagogicheskoe izdatelstvo ministerstva prosvescheniya [1] Gak V.G. Theoretical grammar of French // M.: "Vyisshaya RSFSR, 1960. 224 s. shkola", 2000. 1220 s. [2] Koprov V.Yu. Semantico-functional syntax of Russian in [5] Formanovskaya N.I. On the semantic bulk of the text from a communicative-pragmatic point of view // Russkiy yazyik za comparison with English and Hungarian // Voronezh: Izdatel ruЛОгСoЦ: "DОХoЯвТО MОНТК", 1988. №5, S. 44–49. O.Yu. Aleynikov, 2010. 328 s. [3] Peshkovskiy A.M. Russian syntax in scientific coverage // [6] Scherba L.V. Language system and speech act // M.: "Editorial URSS", 2004. 432 s. M.: "Yazyiki slavyanskoy kulturyi", 2001. 544 s. [4] Piotrovskiy R.G. Essays on the stylistics of Russian. Morphology and Syntax // L.: Gosudarstvennoe uchebnoCompressed monopredicative utterances with adjectival, participial and gerundial key lexems (on the material of modern French fiction) A. V. Lepetiukha Abstract. In this paper the structural types are highlighted and the functional peculiarities of monopredicative constructions with syntactical synonymy at the level of syntagm and of utterance with adjectival, participial and gerundial key lexems are analyzed. By the medium oП ТnЯОrsО rОМonstruМtТon (НТsМoursО → ХКnРuКge) they revealed the virtual (linguistic) transformational processes as a result of which the monopredicative discourse innovations are formed. The alternative linguistic experiment-language game of addressee is used to determine the level of co(n)textual pertinence of primary structure and of secondary synonymic transforms. Кeywords: co(n)textual pertinence, discourse innovation, кey lexem, linguistic experiment, monopredicative utterance, syntactical synonymy. 47 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com а а о е ь о . І о . о е і ь о о а і К Corresponding author. E-mail: [email protected] Ш Paper received 06.01.18; Revised 12.01.18; Accepted for publication 15.01.18. А о а ія. .В - Ключові слова: фа В . є . , а ка, , є ’ , , . М о я , і а і .Г , , , . , ( є , . Н , .М ’є . є, » – , а і – « а е іа і . ов о о а е іа . , , » , . Ч , . » Д2, . , « » Д1, – - « « - 48 , М , . є , , - , , …», є » є . є - . А. , . , …», « є « , є , - , є» Д5, . 19Ж. Н : « , » Д5, . 44Ж. є - є , , « – - є , є . - , є . , , - - . , , « І , , - .К » « » (1991) є – - , є є , є є А - . fantasy, . , . « , - .Г . « е а . , , , є . є - є .В ’ є , , . . .Н , ’ .К . є science fiction . а о е ) .А , Н. В . , , , .К , , 1990- . .123]. . А - є , , А. 434]. ( , . – . . . В.Н , , М. , - ’ – , М.А - є - ) , , , .К , че ька р а. ер і - К . » (1998) - Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com , ( ( «… ( , .В : ), є ). , , …» Д10, . 126Ж. є , , , - , .Н , , - , , є є , Д8, . 46Ж. , є є ), : «Н . , « « є є , » (1999) », , 1968 є є . , , є ; , ( ). . , , , Г , , . , , , є є К є – ’ : , , є , - , ’ ’ , є є . , – . ( є .Ц є («… , , є , . - . З , – є є - , , - – , , є: 49 – є , ), – , , . , З : є, » Д4, . 21Ж). В , « » Д4, . 144]. , , - - . , є , . , - є , , . , , є , fan- , .З є :« …» Д4, . 10Ж. є ,є » - , , - Г – : , є , - ; . є є » (1993) , є , , ; є , , « , є tasy. А - Г , А , - . М , …» Д10, . 34]. є є , - є є є , - , ( , [6, . 194]. , є :« – є – , , , .Е .З , , є К. є , , - – є , , ), : - – - є - .А - – - є є є К .З є , . є Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com , . «В : , , є , є ), є є« «Н » ’ , – , . .А « В. , є « , ; ’ є , є , , є , , , ». Н Є є , . К Ч ,М , , , ), , - , є » 1905 , . , , , – , є - є: « , . - , є Д3, . 111Ж. М є .А . , , - « – , є є «З є . , , є , є - – є - « » . В В - є . , , є , » , – ’ , » є є . – . – є Г («М , - , 50 є є , . (« М («В », 2001), », 2004). А , , , - ( є . ’є є є ’є , ) , : , . є - « , , . є« .А є - ; – » (1999) – – , :« 1968 , є , (mlok – че ьк. - М , , є є ) З . ». , є » - , є є . 31Ж. » Д9, , - - , – ’ .( , ; є . А : є - ; . є : – « » .Ґ.М , , . « , , (1997) К є є , - , – . » , , - » (1999) , , І є . є є : - є є є є . . » (1992) , , - ( , - , « : , , , ’ » (1990) . , , , », 2008), - є , , , . І , , - Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com » В « ( ов » . « . - , , є – є – « є » , , . є . , , , . В є , є , « Е.Н. Ч / Е.Н.К // -В Е : 19902002. – . 118-127. 2. К Е.Н. / Е.Н.К . – М. : В 3. М А.Н. А.Н.М // И » « , , . , 1. К , , .А » ). - . ЛІ ЕРА 1990- .: Ц . – М. : И АН, , 2008. – 484 . : / - : .–Ч :Э , 2010. – . 106-115. 4. Ajvaz M. DruСц Цěsto / Michal Ajvaz. – Brno : Petrov, 2005. – 172 s. 5. BОrФoЯп A. MКРorТО КnОЛ příЛěС ЯОХФц ХпsФв / Alexandra РА BОrФoЯп. – Praha : Eroika, 2006. – 103 s. 6. Brooke-Rose, Chr. The dissolution of character in the novel / Christine Brooke-Rose // Reconstructing individualism. – Stanford, 1986. – P. 184-196. 7. HoХý J. ProЛХцЦв noЯц čОsФц ОpТФв / JТří HoХý. – PrКСК : ÚČL AVČR, 1995. – 99 s. 8. HrtпnОФ P. NОРКtТЯní utopТО Я čОsФц prόгО НruСц poХoЯТnв 20. stoХОtí / PОtr HrtпnОФ. – Ostrava : FFOU, 2004. – 123 s. 9. Kratochvil J. NОsЦrtОХný příЛěС КnОЛ ŽТЯot SonТ TroМФцSammler Яц čТХТ RoЦпn ФКrnОЯКХ / JТří KrКtoМСЯíХ. – Brno : Atlantis, 1997. – 224 s. 10. KřОsКНХo J. DůЦ. MrКЯoučnп ЛКУФК / JКn KřОsКНХo. – Olomouc : Votobia, 1998. – 137 s. REFERENCES 1. Kovtun J.N. Czech fantastic of 1990’s: overcoming of crisis / BОrФoЯп. – Praha : Eroika, 2006. – 103 s. Jelena Kovtun // Literatury stran Centralnoj i Jugo- 6. Brooke-Rose, Chr. The dissolution of character in the novel / Vostochnoj Evropy: 1990 gody. – M. : ISl RAN, 2002. – S. Christine Brooke-Rose // Reconstructing individualism. – 118-127. Stanford, 1986. – P. 184-196. 2. Kovtun J.N. Artistic fiction in the literature of XXth century / 7. HoХý J. Problems of the new Czech epic / JТří HoХý. – Praha : Jelena Kovtun. – M. : Vysshaja shkola, 2008. – 484 s. ÚČL AVČR, 1995. – 99 s. 3. Michajlov A.N. Fantastic in the age of postmodern: Russian 8. HrtпnОФ P. Anti-utopia in the Czech prose of the second half fantastic in the break of cultural paradigms / A.N. Michajlov of the XX century / PОtr HrtпnОФ. – Ostrava : FFOU, 2004. – // Inyje vremena: evolucija russkoj fantastiki na rubezhe 123 s. tysjacheletij. – Cheljabinsk : Enciklopedia, 2010. – S. 106- 9. Kratochvil J. Immortal story or The life of Sonja Trockaja115. Sammlerova or Carnival novel / JТří KrКtoМСЯíХ. – Brno : 4. Ajvaz M. Another city / Michal Ajvaz. – Brno : Petrov, 2005. Atlantis, 1997. – 224 s. 1 – 172 s. 10. KřОsКНХo J. House. Moral tale / JКn KřОsКНХo. – Olomouc : 5. BerФoЯп A. Madness or the story of big love / Alexandra Votobia, 1998. – 137 s. The fantastic modus of the Czech postmodern prose O. P. Palij Abstract. Main peculiarities of the fantastic modus of postmodern artistic creativity are described in the article. Using of the problematic field and genre structures of the fantastic tale by postmodern writers is demonstrated at the example of Czech prose writers J.Kratohvil, M.Ajvaz, M.Urban, A.Berkova, J. Kresadlo. Keywords: fantastic, postmodernism, Czech prose. а а е . . а А о а я. В М. о е , А. , .К Ключевые слова: фа а о о о е о .И ка, о - . ер , че кая р а. 51 .К , М.А , Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com За о в а е я а е о і о і а а і ( а а е іа і а ь о о а о і ь о о е е а ів о ов о а Е. і “WСo’s AПraТН oП VТrРТnТa WoolП?”) а Н. В. а е , . , Corresponding author. E-mail: [email protected] Paper received 14.12.17; Revised 18.12.17; Accepted for publication 22.12.17. А о а ія. Е. є є , - . Ключові слова: ерек а , ка е рія ці к , ек ре в і , Н. . А [5], .А. К Д12Ж, Г.І. В . є ) .В. є – є )– – « , « « » – ’є Н , . І , » Д15, . 112Ж, є . ( - .Ц ( ( є , ) - , , , , є Д11, c. 6]. - є ’є ( ( ), , – ), - ,– , ( ґ - ), ) [5, c. 185]. , є - [5, c. 186]. - , є .Н 'є З є . , , є . К є - З є 52 є є . є . - , ’ , , є , , ( - Д17, . 66]. є ’є ), , ’є , « « , , . , є , » Д1, . 87Ж, , ), - , , , – – » Д14, . 106Ж. .М. є , . ’є є є .В - , . Е ’є – , ч і а - . . , » Д18, . 12]. є , ек к - е а , [11, c. 5]. » Д3, . « , « е є М , ( к , , А 128Ж. ці . В , - [2], . . [4], .М. [6], Г.Г. К [7], .М. Д13Ж, В.М. [16]. - , ( ь, е .В є . Н є є “Who’s Afraid of Virginia Woolf?”. ’ є , '- , - Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com , , ), , В , , є є є . - є , , є : ( є . Ц , , , ) , , є .В , . З є ’ , . , ) ( , - 9]. В є є - є , є - В .Н , є ’є . є .Е є . , . В л с - , , , - а к . Н , , , - , [10, c. 5] - . a real scream ( е, і , в к ка і ) [19, c.5] ря - ак а рве ь [9, c. 4], є - ер в - .А . є - , , , - , є [10, c. 7] . В . , є а а, . о с іх - , є . , . є Е. «Who’s afraid of Virginia Woolf» : «Unless you carry on like a hyena you aren't having any fun» [19, c. 8] - «Е че век е е а е е е , ач , е е ве е» [9, c. 9] - «П к е і е , ов е е е , і в і е і » [10, c. 7]. . Н.В carry on like a hyena ( р в , вере к в ре а ) (р е как ере ец; ір е , в ере ець), , , .В , є , є - . є , , , , , , - – . ’ . I thought I'd bust a gut [19, c. 8] . В Н.В є а а, е я и и ло [9, c. - є , - є , . , Н ( , є . . , є і а… . .В рав , . і і ька , і а , , , , : For the mind's blind eye, the heart's ease, and the liver's craw [19, c. 8] - Пье а сле ое хов ое о о, а се еч ы о о а и о ече и [9, c. 8] За слі е хов е о о, а се еч и с о і і а и о ечі и [10, c. 7]. , . в е к – , є . Н є , [8]. , the mind's blind eye 53 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com « ре є . Н а» ев . В . heart's ease є » в е се ев еч ы о о ев кі , « » the се еч и с о і . « є ев е к , . Н є , the liver's craw , и о ев ы е « ре є к », , , – и , и. , М - є – є , , є , є М , – є . , є є ( є є ). - Е. , , , є . ече и, о ечі , . ЛІ ЕРА РА - 10. Е. Н В Т В / Е. / Д . . Ж // В . 1994. № 10. 47 М. // ІІ Г .И . . М - 11. І. В. К . — .: Г ИИ , : . . 1970. — . 87–90. … . . / І. В. .– , 2. А Н. . : . 2004. – 20 . . . – М.: Н , 1988. – 341 . 12. . М. 3. А . . / . . ( А . – 2., . – М. : ): . . . . , 1969. – 608 . . : . 10.02.04. А / . М. 4. . . : .– , 2001. – 20 . : . . 13. Г.І. . .Н / . . .–К / Г.І. . – З : В : В - К З , 2001. – 362 . Ш , 2003. – 28 . 14. . . : 5. В Е. М. . – М.: / . . .– : -К, Н , 1985. – 232 . 2006. – 716 . 6. К .А. А : 15. И.А. / .А. К . . — В. : И - В - , 1979. — 156 . 16. В.Н. К — : Н І. , 2000. — 305 . / В.Н. ; . . А.А. . – М. 7. К Г. Г. :Н , 1986. – 139 . ( В.К. , , ): . . . 17. // . . : . 10.02.04. "Г . — 1976. — № 3. — . 66–71. " / Г. Г. К . – М., 1980. – 27 . .М. ( 8. М М.І. В - 18. ) : . / М.І. М . – М : ETS .… . . : . 10.02.04 / .М. Publishing house, 2004. – 2208 . .– : . . - , 2003. – 24 . 9. Э. Н В В (К В В ) / Э. /Д . Н. В Ж. М. ; - 19. AХЛОО E. WСo’s AПrКТН oП VТrРТnТК WooХП? / E. AХЛОО. Bristol : Penguin Books, 1971. 73 p. , 1976. 78 М. 1. А И.В. Э , , REFERENCES 1. Akhmanova, O.S. Slovar' lingvisticheskikh terminov [Dic- 6. Kharchenko V.K. Razgranichenie eotsenochnosti, obraznosti, ekspressii i emotsionalnostiv semantike slova [Differences tionary of linguistic terms] / O.S. Akhmanova. – M.: Between Evaluative,Metaphoric, Expressive and Emotive KomKniga, 2005. – 576 s. 2. AХЛОО E. WСo’s AПrКТН oП VТrРТnТК WooХП? / E. AХЛОО. BrТstoХ Components in the Semantics of the Word]. Russkiy yazyk v : Penguin Books, 1971. 73 p. shkole, 1976, no. 3, pp. 66-71. 3. Arnold I.V. The English Word / I.V. Arnold. – M., 1986. 7. Koshel G. G. Otsenochnye predikatnye nominatsii v sov4. Arutyunova N. D. Tipy yazykovykh znacheniy: Otsenka. remennom angliyskom yazyke (na materiale derogativnykh Sobytie. Fakt. [Types of Linguistic Meanings: Evaluation. naimenovaniy litsa) : avtoref. dis. na soiskaniye uch. stepeni Event. Fact] / N. D. Arutyunova. – M. : Nauka, 1988. – 341 s. kand. filolog. Nauk : spets. 10.02.04. "Germanskiye yazyki" 5. Bessonova O.L. Evaluative Thesaurus of the English Lan[Evaluative Predicative Nominations in Modern English (on guage: Cognitive and Gender Aspects. Manuscript. Dissertathe Material of Derogative Nominations of a Person)] / G. G. tion for a doctoral degree in philology: speciality 10.02.04 – Koshel. – M., 1980. – 27 s. Germanic Languages. – Taras Shevchenko National Universi- 8. KosЦОНК . А. (2000). AбТoХoРТМКХ AspОМts oП PrКРЦКХТnРuТsty of Kyiv. – Kyiv, 2003. tics:Formation and Development of the Category of Evalua- 54 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com tion. Lviv: Ivan Franko LNU, 350 p. [in Ukrainian]. 9. Michelson M.I. Great explanatory phraseological dictionary: – SPb., type. AK. Sciences, 2004. – 2208 p. 10. Ne boius Virdzhynii Vulf [ N.Volzhyna]. – M., 1976. 11. Ne boius Virdzhynii Vulf [Ya. Stelmah]. – Vsesvit, 1994. 12. Onyshchenko I. V. The category of evaluation and means of its expression in the publicistic and informative texts : thesis for scientific degree of Candidate of Philological sciences : spОМТКХТtв 10.02.01 «UФrКТnТКn ХКnРuКРО» / I. V. OnвsСМСОnko. – Dnipropetrovsk, 2005. – 21 p. 13. Ostrovska O.M. The Linguo-Stylistic Means of Realization of the Category of Evaluation (on the material of American Fiction). Manuscript. A thesis for the Scholarly Degree of Candidate of Philology in Speciality 10.02.04 Germanic Languages. Lviv Ivan Franko National University - L'viv – 2001. 14. PrТСoН’Фo H. I. The means of expression of evaluation in ЦoНОrn EnРХТsС ХКnРuКРО / H. I. PrТСoН’Фo. – Zaporizhya: ZSU, 2001. – 362 p. 15. Selivanova, E. A. (2004). Osnovy lingvisticheskoj teorii teksta i kommunikacii. K.: Brama. – 2004. Selivanova, O.O. Modern Linguistics: Terminological Encyclopaedia. – Poltava-Kiev, 2006. – 716 p. 16. Sternin, I.A. Some Peculiarities of the Russian Intercommunication // Communicational Culture and Its Formation. – Voronezh: VOIPKRO, 1994. – P.27 17. Teliya, V.N. Connotative Aspect of Semantic Nominative Units. –M. : Science, 1986. – P. 55. 18. Volf E. M. Funktsionalnaya semantika otsenki [Functional Semantics of Evaluation] / E. M. Volf. – [2-e izdanie]. – M. : URSS, 2002. – 247 s. 19. ВКФusСТnК, R.M. DТnКЦТМСОsФТО pКrКЦОtrв otsОnФТ: НТs. … kand. filol. nauk: 10.02.04 [Dynamic parameters of evaluation] / Yakushina Roza Mikhaylovna. – Ufa, 2003. – 24 p. The means of expressing the category of evaluation in translation (case study of Ukrainian and Russian translations of the English drama of Edward Albee "Who's Afraid of Virginia Woolf?") N. V. Pasenchuk Abstract. The article focuses on the problem of the analysis of different means of verbalization of the category of evaluation in the Ukrainian and Russian translations of the English drama by E.Albee “Who’s Afraid of Virginia Woolf?”. It has been outlined that there are different lexical means that express emotional components. The research has shown that the phraseological units are an effective means of denoting emotions and emotional state. It has been highlighted that the transformations have influenced the evaluative character of the source text in its translation. Keywords: category of evaluation, emotional component, evaluative meanings, expressiveness, lexical means. е а Н. В. А о ва в Э. а е а я. Э. а е я а е о о е а е е( а а е "Who's Afraid of Virginia Woolf?") а е "Who's Afraid of Virginia Woolf?". В о о .В , - . Ключевые слова: ка е р я це к , ек че к е ре е . а ва, це ч ые 55 о о е ево ов а . аче я, к ре ь, ц о - , , в оя , а ь ы к - Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com іо а ь ое ьов о о і а іо а ь о- а ова о а а е іа і а о ов о ів К. А. Ра а Corresponding author. E-mail: [email protected] Paper received 19.01.18; Revised 22.01.18; Accepted for publication 25.01.18. А о а ія. - . . Н Ключові слова: . В В. Д .Щ В. , А . , .Г ДЄ. В ,Ж, , В. В Д .В Ж, - , , В. К Ж, є ’ , В. В , А. В , . , , , є .З , , . Ко о Є. В В. К є - о , є . і а і я .В , . , , І. Г , . , , є , , є ( , ) ’є , є є - , - є , є , є , , : « , : 1) Н , ’ , [11]. ; 3) , , , ), - - є – є , є , ( , . , – , є є ; 2) - 56 , - », - – - , є , - Д12Ж. - є : Д3, . 45-51]. З , , , Д1, . 99]. Ц , , є ), , - - фо ова, - А. В , .З , . . є е е вівале а ле си а, ( ) , [4, . 42]. Н еалі , є ( ’є , , [4, . 47Ж. З – - є З - о е і. ) - - , - – - Д4, . 43]. є - . [2, . 45]), - , , , ( є. ’є о , Д5, . 58Ж. - - , , , є( , Ж, - , - є ’ е . Н - а ь і ь е - , , - .В ДВ. , , – , - Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com Д6, . 4], , є , [8]. Н є , - ), , а е іа а е о , 50 о , . а іє , . і е .З , , - я. - British National Corpus (BYU-BNC) Corpus of Contemporary American English. . Ре ь а - о ово е . , - , - , , ’ є , , - , є І Ц ’ .З є , є Д10, . 34]. А , , є , ША ’ М [16, . 254]. Ц є Mexicanos, є Mechicanos [10, . 103]. К , є , , , , , . , elevences є 11,« », Д9, . 178] , Д15, . 577]. А knees up, є [15, . 1008], , ( 30. «Knees up, Mother Brown» – «В , » [9, . 274]. В є єbrown-bag, є , , [16, . 189]. І - є Д10, . 115], ( , Д15, . 1120]. antitrust legislation. Ц ША , є , , є [16, . 115]. В Д16, . 95]. – market town. є . Н backwoodsman є , - є coffee cake. Ц , , , є є . , - , – , є , – 57 - Д10, . 48], , Д15, . 98]. backwoodsman є city desk , [16, . 266Ж, , Д15, . 306]. , є Д9, . 58] , є , - , [16, . 287]. З - , , , - , backbencher. З , [15, c. 113] , ) [9, . 308], , [7, . 93]. є є , , - є я. , є 1980 ’є [10, . 76] - . а , - - chicanos, : Oxford Advanced Learner’s Dictionary, Longman Dictionary of Contemporary English, Oxford Guide to British and American Culture, Dictionary of Great Britain, Dictionary of the USA. З 100 , . [16, . 57]. З , 1915 , ( е ою . - є - - Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com (British National Corpus (BYN-BNC)) (Corpus of Contemporary Americal English). : , ( , , , , - ). 1. а я 1. , , ( (27,7%), (14,3%). К є , , . , , ' : . З , - , , , є є . , . (3,3%), , , .Н . є – є , 23,3 % 15,3 % 19,3 % 27,7 % 14,3 % - - є А ) 13,4 % 26,2 % 6,1 % 21,2 % 3,3 % 10,9 % 18,8 % (26,2%), . ов - В - є – – є .К , є - ЛІ ЕРА РА А. . . В : - 9. / А. . . . – 3., . – М.: ., / . . – К.: , 2007. – 205 . 2002. – 560 . 2. В Е. М. В Г. . ША: / : / 10. Г. . . – 3., . – М.: ., 2001. – Е. М. В , В. Г. К . – М.: И 576 . . А. . , 1999. – 84 . 11. . : 3. В Е. М. : / . , .З // / . – 2012. – . 251-258. – [Е ] Е. М. В , В. Г. К . – 4. . – : . – М.: , 1990. – 246 . http://nbuv.gov.ua/UJRN/rsev_2012_2012_34. 4. В . Н / .В , Е. И. , . . – М.: М , 1980. – 343 12. Ш / Е. И. Ш // . – . : , 1990. – 5. З . . / . .З . – .: В .124-129 Н , 1989. – 216 . : 6. М . В. Н - 13. British National Corpus (BYU-BNC). – https://corpus.byu.edu/bnc/ : . . . . . : . 10.02.01 « - 14. Corpus of Contemporary American English. – : https://corpus.byu.edu/coca/ » / . В. М . – ., 2008. – 22 . 7. В. В. В , ША, 15. Longman Dictionary of Contemporary English for Advanced Learners (6th edition). – Harlow, Essex: Pearson Education К ,А ,Н З / В. В. .– Limited, 2014. – 2161 p. М./ .: Г А/КА , 2004. – 336 . 16. OбПorН AНЯКnМОН LОКrnОr’s DТМtТonКrв oП CurrОnt EnРХТsС 8. .Н (9th edition). – Oxford: Oxford University Press, 2015. – / 1820 p. . // Н є 17. Oxford Guide to British and American Culture for Learners . of English. – Oxford: Oxford University Press, 2005. – 576 p. .М . – 2014. – № 2. – . 42-46. – [Е ] – : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnuflm_2014_2_11. 1. . . REFERENCES iour tactics / E. M. Vereschagin, V. G. Kostomarov. – М.: 1. Batsevych F. S. Dictionary of terms of intercultural communiPushkin Russian Language Institute, 1999. – 84 p. cation / Batsevych F. S. – К.: Dovira, 2007. – 205 p. 2. Vereschagin E. M. In the search of new ways of development 3. Vereschagin E. M. Language and culture: linguistic and cultural studies in teaching Russian as a foreign language / of linguistic and cultural studies: conception of speech behav- 58 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com E. M. Vereschagin, V. G. Kostomarov. – 4th edition, revised and enlarged. – М.: Russkii Yazyk, 1990. – 246 p. 4. Vlakhov S. Untranslatable in translation / S. Vlakhov, S. Florin. – М.: Mezhdunarodnyie Otnosheniia, 1980. – 343 p. 5. Zorivchak R. P. Realia and translation / R. P. Zorivchak. – .: Publishing House of LNU, 1989. – 216 p. 6. Maslo O. V. National-cultural component in the lexis of Ukrainian folk tales: extended abstract of dissertation to get PhD degree in Philology: speciality 10.02.01 “Ukrainian LКnРuКРО” / O. V. Maslo. – Kh., 2008. – 22 p. 7. Oschepkova V. V. Language and Culture of Great Britain, USA, Canada, Australia, New Zealand / V. V. Oschepkova. – М./SPb.: GLOSSA/KARO, 2004. – 336 p. 8. Radko O. National-cultural elements of the semantic structure of individual author’s КНУОМtТЯОs / O. Radko // Scientific Re- porter of Lesya Ukrainka Eastern European National University. Philology. Linguistics. – 2014. – No 2. – P. 42-46. – [Electronic source] – Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnuflm_2014_2_11. 9. Room A. R. W. Dictionary of Great Btitain / A. R. W. Room. – 3rd stereotype edition. – М.: Rus Yaz., 2002. – 560 p. 10. Tomakhin G. D. Dictionary of USA / G. D. Tomakhin. – 3rd stereotype edition. – М.: Rus Yaz., 2001. – 576 p. 11. Tupytsia O. Non-equivalent vocabulary: problems of definition / O. Tupytsia, L. Zimakova // Native vocabulary in the ethnocultural determination. – 2012. – P. 251-258. – [Electronic source] – Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rsev_2012_2012_34. 12. Shumager E. I. Background vocabulary, its distinction and connection with culture / E. I. Shumager // Lexis and Culture. – Tver: Tver State University, 1990. – P.124-129 Functional and Stylistic Distribution of Nationally Marked Vocabulary Using the Data of the English Corpora K. A. Razumna Abstract. Nationally-marked vocabulary of the British and American variants of English is investigated in the article. The concepts of non-equivalent vocabulary, background vocabulary and realia are discussed. The definition of the national-cultural component is specified. The examples of vocabulary that reflect national and culture specifities are provided. The main areas of functional distribution of nationally-marked vocabulary are established with the help of the English language corpora. Keywords: nationally-marked vocabulary, national-cultural component, language corpus, non-equivalent vocabulary. о а ь оо ов К. А. Ра ая А о а я. В - . е . ое а е е е е а о а ь о- а - ова , . . Ключевые слова: ац а ь - арк р ва ая ек ка, ац ва е ая ек ка. 59 а ь о , -к ь е а а е а еа оя - , р ы к е , я ык в к р , е кв - Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com Ре е е а ія іє а і в а е і ві о е ь і іо і ів о ва і о о ов Н. В. Шве ь ВНЗ “ Г - ”, , Corresponding author. E-mail: [email protected] Paper received 12.01.18; Revised 15.01.18; Accepted for publication 19.01.18. А о а ія. є Ключові слова: і В і , , , і , і ер і , і і , екв і , . ’ – Ко о . о я . і а і . , Д4Ж W. SКвОrs Д19Ж , , . В . , . . 9Ж. , е а ав а я: 1) . . а е іа о ( , є ) . - ’ “ ”; 2) : ’ – ” Д3, , - , , – , , є , - , ( – - . - - ( ). о ово е я. Н ь а і ’ , є - - , є Д6]. є є є , - , . - , І - - “ Ре , K. “Н ”. е ) , - є В. - ’ р ч -і - , ’ Rensch [17Ж е о , - . рів я ь . З .В , - “ , - ”. , - . В Х р в (Chordate / Chordцs), Хре е (Vertebrate / Vertцbrцs) Чере (Craniate / Crсniates), Р (Fish / Poissons). Н , , є : Хря ві р (Cartilaginous fishes / Poissons cartilagineux), Бе е е і (Jaаless fishes / des Agnathes) а Кі к ві р (Bony fishes / Poissons osseux), , , . Н є , Д9]. В , , , fish / poisson / р а. , ’ . є: 1) (Cartilaginous fishes, Poissons osseuб, Хря ві р ); 2) (ray-finned fishes, р е е ері р , poissons р nageoires raвonnцes); 3) (lungfishes, ві кр і р ір ); 4) (Clingfishes, р - а , poissons-scies); 5) (pipefishes, cavefishes); 6) (Northern cavefish, р а- в , poissonpoumon africain) [9]. М є fish, poisson, р а , . З OnХТnО EtвЦoХoРв DТМtТonКrв Д14Ж Comprehensive Etymological Dictionary of the English Language [10, p. 594Ж, fish - 60 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com . *ПТsФКг “ ” ( . . fisc, . fisk, . fisks, . Fisch). . . *ПТsФКг є. *peisk- (*pТsФ) “ ” Д16, p. 796Ж ( . piscis, . iask, . е карь, . piskal). З В. Д15Ж .К Д12, S. 296Ж, *pОТsФє. *peitos- “ , , ” ’ . а “ ”, . piẽtūs “ ”, - . ith “ ”, . pānis “ ”, . food “ ” . Futter “ ”. poisson є . piscis, PОtТt RoЛОrt Д18, p. 1337], Petit Larousse [13, p. 796Ж, DТМtТonnКТrО цtвЦoХoРТquО НО ХК ХКnРuО ПrКnхКТsО Д8, p. 513; 7, p. 417Ж . pesce, . pez . fish. . piscis є. *pОТsФ- (*pТsФ), , . Е 7 р а . . ры а, . ryba, . raibe, . р а, . рü а, . riba . ryba . ryba [1 ( .5), . 72Ж, , .р а ’ . ’ є р а . ruppa, rupa “ , ” . ruppе, rupе “ ”; *ruЦЛК ( -ba < *ЛСК) , , ( . . rumbas “ , ”, . robs “ , ”, .р ь, . ря ) [1 ( .5), . 72]. Н М. , ры а є вь, . zuvis – , . ihdos, . jukn, єва [5, . 526]. є ’ . ryba, *УrвЛК, ’ *УвrЛК, ’ є. *ūr- “ ”( . . jures . jūra “ ”, . jur “ ”) Д1 ( .5), . 72Ж. р fish, poisson а, ’ ( є. *ūr- “ , і і , є є к ь в ча [9]. Н , , , , ”), р а, ”). , Ок е Ок ь - fish ’ poisson, ( є. *peitos- “ - , , . , Ок еві, к ь в є , . , - , : 1) . pike “ ” (< . pТquОr “ ”< .- . *pТММКrО “ , ” Д11, p. 1185; 14Ж) // . brochet “ ” (< . broche “ , ”< . broccus “ ” < є. *bhr̥- “ , ” Д7, p. 108; 8, p. 81; 16, p. 108–109Ж) // . ка (< . *ščuФК < є. *sФОu- “ , ” Д1 ( .6), . 515; 16, p. 954Ж); . carp “ ” (< . ФКrpПo < . *ФКrpК Д10, p. 242; 14]) // . carpe “ ” ( Д8, p. 101Ж) // . . к р (< . *Фorp < . ФКrpПo [1 ( .3), . 41Ж); 2) : . salmon “ ” (< . sКХЦun < . sКХЦonОЦ “ ” (< . sКХТrО “ ”< є. *sКХ-(4) “ ” Д11, p. 1375; 14; 16, p. 899Ж) // . saumon “ ” (< . sКХЦonОЦ “ ”< . sКХТrО “ ” Д7, p. 485; 14Ж) // . . ь (< . Хosos < є. *ХКƙs-, *ХКƙsos “ ” Д1 ( .3), . 291; 16, p. 653Ж; . herring “ ” (< . СærТnР < . СКr “ , ”) Д10, p. 725; 14Ж // . hareng “ ” (< . HОrТnР < . СКr “ , ”) Д7, p. 278; 8, p. 329; 15Ж // . . е е ець (< . sТХН “ ”) Д1 ( .4), . 218Ж; . bream “ ” (< . *brahsima < .. *brahsm- < . *brehwan “ ”, є. bhereФ̂- “ ”) Д10, p. 197; 14; 16, p. 139– 140Ж // . brчme “ ” (< . bresme < . Brachsme < . *brehwan “ ”, є. bhereФ̂- “ ”) [7, p. 102; 16, p. 139–140Ж // . . я (< . ХОškУ /Х sФ-У “ ” < ХОsФ-ati, lešč-КtТ (*ХУКłčКtТ) “ ”) [1 ( .3), . 345Ж; 3) : . bass “ ” (< . *ЛКrs“ ” < є. *ЛСКr- “ ” Д10, p. 150; 14; 16, p. 108–109Ж) // . perche “ ” (< . pОrМК “ ”< є. *pОrФ- “ , ” Д7, p. 404; 8, p. 488; 16, p. 820–821Ж // . к ь (< . oФun < . oФo “ ” Д1 ( .4), . 177Ж); . shark “ ” (< . SМСurФО “ ”< . SМСürРОn “ , ”) Д11, p. 1431; 14Ж // . requin “ ” ( ) Д7, p. 464Ж // . ак а (< . СпФКrХ. “ ”< . ФКrХ “ , ” Д1 ( .1), . 58Ж); . flounder “ ” (< . ПХonНrО < . ПХвНСrК < . *ПХuntСrУo “ ”) Д10, p. 603; 14] // . plie “ ” ( . pХКtОssК) Д7, p. 415Ж) // . ка а а (< . < . ФКЦpКХК, ФКЦpОХК, ФКЦpОХo “ ” Д1 ( .2), . 357Ж). Н , . В ’є , – . М. Н є Д2, . 393Ж. В є ’ , є , , Д2, . 393]. 61 , : Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com Е є Н . , В є ) ( є requin saumon ). sharks, sharkminnow ( , , ). ( salmon shark ’є , , є , , .В - є black giant sharkminnow minnows guitarfishes (shark ray) remoras (shark sucker). Н є pike, pike killifish, pike smelt, pike characoid pike conger. А eel cusk-eel, eel catfish, eel blenny, eelbarbel. Н mackerels sharks (mackerel shark) tuna (mackerel tuna), mullet mullet silverside mullet snapper. В є trout-perch, least killifish, loach minnow, tomcod, salmon shark, gar pike. , truite fario, pangasius-requin, merlan poutasou, requin saumon, limande sole, bar-perche, morue-lingue, maquereaubonite, conger-brochet. В є є , акрее ка, к р і і, - аре а, ець к рі в ець акре ев . , є , , . , , є ’є . В ов . , є .Н , .В fish, poisson, р , , а, - , . Н , - ’є - – є ,є . . , ЛІ ЕРА РА New York : Elsevier Publishing Company, 1966. – Volume I : 7 ./Д . : A – K. – P. 1–854. . .М Ж. – К. : Н , 1985 – 2012. – . 2. – 1985. – 571 . ; – . 3. – 1989. – 552 . ; – . 4. – 11. Klein E. A comprehensive etymological dictionary of the English language / Ernest Klein. – Amsterdam – London – 2003. – 656 . ; – . 5. – 2006. – 704 . ; – . 6. – 2012. – New York : Elsevier Publishing Company, 1967. – Volume II 586 . : L – Z. – P. 854–1776. 2. Н М. В. К / М В Н .– .:И Г . А. 12. KХuРО F. EtвЦoХoРТsМСО WörtОrЛuМС НОr НОutsМСОn SprКМСО / Friederick Kluge / [bearbeitet von E. Seebold]. – Berlin – И. Г , 2007. – 819 . New York, 2002. – 1023 S. 3. . А. Н : : 13. Larousse P. Petit Larousse illustrц / Pierre Larousse. – Paris : Librairie Larousse, 1977. – 1790 p. . ... . . : . 10.02.04 / А 14. OnХТnО ОtвЦoХoРв НТМtТonКrв ДЕ Ж. – .–Ч , 2012. – 208 . : Сttp://ааа.ОtвЦonХТnО.МoЦ/ 4. В. В. : : / 15. Pfeifer W. Etymologisches WörtОrЛuМС НОs DОutsМСОn ДЕ Ж / WoХПРКnР PПОТПОr / ДЛОКrЛОТtОt Яon W. В В . – М. : И , 2003. – 352 Klein]. – Berlin–Brandenburg : Academie der . Wissenschaften, 1993. – : 5. М. Э : 4 http://www.dwds.de/ /М . – М. : , 1987. – III : 16. Proto-Indo-European Etymological Dictionary. A Revised М – . – 832 . EНТtТon oП JuХТus PoФornв’s InНoРОrЦКnТsМСОs 6. Berlin B. Ethnobiological classifications : principles of EtвЦoХoРТsМСОs WörtОrЛuМС ДЕ Ж / categorizations of plants and animals in traditional societies / [Revised and Published by the Dnghu Association]. – IndoBrent Berlin. – Princeton, NJ : Princeton University Press, European Language Revival Association, 2007. – 3441 p. – 2014. – 354 p. : Сttp://НnРСu.orР/Оn/InНo7. BrКМСОt A. DТМtТonnКТrО цtвЦoХoРТquО НО ХК ХКnРuО ПrКnхКТsО / European%20etymological%20dictionary/ Auguste Brachet. – Paris : Hetzel, 1870. – 560 p. 8. CХцНКt L. DТМtТonnКТrО цtвЦoХoРТquО НО ХК ХКnРuО ПrКnхКТsО / 17. RОnsМС K. H. FТsС nКЦОs oП WКХХТs IsХКnН (UЯОК) ДЕ Ж / K. H. Rensch // Pacific Studies. – Vol. 7. – Lцon CХцНКt. – Paris : Librairie Hachette, 1920. – 686 p. Number 1. – : 9. ITIS : IntОРrКtОН TКбonoЦТМ InПorЦКtТon SвstОЦ ДЕ https://ojs.lib.byu.edu/spc/index.php/PacificStudies/article/vie Ж. – : Сttp://ааа.ТtТs.РoЯ/ w/9312. 10. Klein E. A comprehensive etymological dictionary of the English language / Ernest Klein. – Amsterdam – London – 1. Е 62 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com journal of English studies. – 2009. – Vol. 8, Number 3. – : Сttp://oУs.uЛ.Рu.sО/oУs/Тndex.php/njes /article/view/365 18. RoЛОrt P. LО PОtТt RoЛОrt : DТМtТonnКТrО КХpСКЛцtТquО Оt КnКХoРТquО НО ХК ХКnРuО ПrКnхКТsО / PКuХ RoЛОrt. – Paris : S.N.L., 1976. – 1971 p. 19. Sayers W. Trusty Trout, Humble Trout, Old Trout : A CurТous KОttХО ДЕ Ж / W. SКвОrs. – Nordic REFERENCES aspect: diss. ... candidate of filological sciences: specialty 1. The etymological dictionary of the Ukrainian language: 7 Vol. 10.02.04 / Svitlana Anatoliivna Stroykova. – Cherkasy, 2012. / [Ed. by O. S. Melnichuk]. – K.: Naukova Dumka, 1985 – – 208 p. 2012. – Vol. 2. – 1985. – 571 p. ; – Vol. 3. – 1989. – 552 p. ; – Vol. 4 – 2003. – 656 p. ; – Vol. 5 – 2006. – 704 p. ; – Vol. 4. Usacheva V.V. Slavic ichthyological terminology: principles and methods of nomination: reverse dictionary / Valeriya Va6. – 2012. – 586 p. silievna Usacheva. – M.: Indrik, 2003. – 352 p. 2. Nikitin M.V Course of linguistic semantics / Mikhail Vasilievich Nikitin. – St. Petersburg. : Publishing House of 5. Fasmer M. Etymological dictionary of the Russian language: in 4 volumes / Max Fasmer. – M.: Progress, 1987. – Volume the Herzen Russian State Pedagogical University, 2007. – III. – 832 p. 819 p. 3. Stroykova S.A. Nomenclature of ichthyofauna in contemporary German language: cognitive-onomasiological The representation of ichthyonyms hierarchic relations in the course of defining their motivation N. V. Shvets Abstract. In the article, the author analyzed English, French and Ukrainian ichthyonyms hierarchic relations. An attempt to classify fish names into hyper-hyponymic and equonymic types was made. Fish names motivational basis was defined on mentioned levels, etymologically vague names were interpreted, common and specific features in English, French and Ukrainian ichthyonyms motivation were revealed. Keywords: ichthyonym, hyperonym, hyponym, equonym, comparative method. Ре е е а я е а Н. В. Шве А о а я. В е о о е о ов о е е е ва о о о , , Ключевые слова: о , ер , , кв , рав 63 е ь , - р че к ов . е . . , . - Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com о е е я ь е ь ва 20- е о о ів ХХ Л. В. Ч о а ь о о о і я а . ,Ч Corresponding autor. E-mail: [email protected] , Paper received 14.01.18; Revised 17.01.18; Accepted for publication 19.01.18. А о а ія. 20 ; – . , « »). З’ . З’ В. , , . і ра , Пр е е , р ., а ч а і ера ра. е е в ьк » . 1920- . М. М.І І. , , , , Г , В. . , , . Г. . А , І І , М.З К.Г Є. , А … , Е я І і а і а е ою о і . , « Г.-Г.Г » В я. . К.М , .106Ж. В є « , – « , ( ». , , Д є: «Н . є .: 4]. ; Є. Н . М .Г , І .Г – К.Г М.І І. В.Ч . є . 20- .; . є , , , .К . є М. , а е іа .Ч Г. - , В. , . . є . і – ’ », 64 ). [4], . - .В . . . , є . Ш е а ' ., . , . ». » 1930- - є » [6, К. М - “ 1920- , М.Г - ька , – – Н . . 1920- ер ре ація, кра .; . , є є 19201930. ”…» [7]. Н , , . Ц , , .T («LО TСчЦО НО ProЦцtСцО НКns ХК ХТttцrКturО ОuropцОnnО»), . є [12] Г.Г.Г [3]. З є ( р ька і -ав - ; е , . , . М , А , З є є 1920 – ві а ь є – є , є , « «К іф, і . « . .Н є . ці – , є », - Ключові слова: ра і ера ра 20- р ків ХХ . є є . « 1920- , В , е о , , . М. , М. , . « .В ’є 20, , , , . Ц Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com , Ре ь а о . і . в е я , є . є ер)». . «Пр Ц е е – (1921): « , :/ Н , ./ « , є « З .77]. [9, , », є є . М » є - є є »– ( » є . (« є: « , , » [10, є / , . В , , « » [15, – , є , , « , » І « « є , є , , , А Ц 65 » , / , ?» [14, .251]. , Ц . є: « є є є є , .І , - є М , » – « , є , , . А , є є . Г.-Г. Г , , є , є . /…/ , є: І - є: - , » [3]. В є є » (1923). є – » [19, .99]. Н е , 1920«З М : є «З , . – є » [10, .569]. в ре я , » ... .59]), «З , «Г .А є «EММО СoЦo» ; , , є , , Ч : є ' М.І , » . [12]. , , , А ... , / . , » (« , , є …» [16, .238]). Н В ». І є . І .554]. К : , ’ ) М . .В » [1, .231]. . 1920- , Н , , , , / В є ; « « є , «…Н є є , Г в кра ач в «А А .61]. З . В , М , !/ !» [8, , ів к ’ . - А – , ; , , р ре . , я. В , – , , ці о ово е 1920. є є - (рев а е іч « є , , є є « [18, .76]. ». – [18, .22]. Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com є (1930). Пр Ч Н ’ В є « є , – [2, .71]. М ра а я ак е ея («К ») М («В »), «З »К Г є [5, .40] ( , « » ). » ( « В , » ’ – Е ». А « , є . К є є ( « « » – В. З , , » , є є , « « є З » [13, » .148Ж. , є , ». є ; . Н є , В , ). В Е Г . є ). Н ), Е , Г Г ; В. В Е З , : ( Е –Г В. З є 1920- ( ’ , є є є». , » [4, .72]. », – : « « . (« ». , ./ є З , ( - є Е є ). . З . - . [17, .474Ж. 66 : 1917є « . , , є є .Г , є ( А є [4], . » » – 1921 / 1922, « » – 1926. , ’ 20- , , / ...» [17, .468Ж). , . є . є . , » Н , . .Г « , ./ , . В є . ); Е ’ є є ( ). » 20- , , ( . : З ; є «В , - є є « 1923 ., «В 1921 ., « » – 1923, « , є , . Н В. ; .З є є - Н , , Н , , .Н , . є . є є . Н , .Ц » ; є є є ( .Ч « . ’ є , Г , є є ). В. « », »). Н – « . З «М , Е є . є З є є , , В. Е : . « ) В. 1929 . є . М (І ) В. є Г , » . є « , « є , , є »( ) » : Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com «Ч — .478]. ) ,/ є , . « , – » « є » . , ?» [17, ( .Г , ) є . » , , . – , (Ч «В (1921), є . З є: «В є , « , є / , , « .362Ж, ». - , . З « , " , ,– є є –« ». , , !...» [17, » » (1923) 29 « є . А є є , !». І ’ « . В « », « , » є - є .Е .К В.Ч М. .Ч , . , , ») Г. , К.Г , .В 20- , , , , є , М.І . , М. , . є , . « , - 1920.Н .; - ґ » 1920- . . » - , 1920 – є 1930є . «В ,/ , В. . . , є - , / (« .В М. - ») , , І. « . є - є .Г - : «В , , / є [17, .400Ж. В ов . А - є « , є ,– .Г .Н є . З » є » ( . ' – » [4, .74Ж. є « - , – » [17, .362Ж. є – , - , є , є :« ! , - , « є є » [17, .158Ж. « . .Г є ». , є , ! /…/ , ' . 1920 є є – є – » , « є ,/ ,— / , . , / ,–/ / є » є ' 3 [17, .180Ж. З є ». ,/ є , «„Н , . Е - . - . ЛІ ЕРА РА 5. Г є К. З / К.Г є // Г . – 1927. А / Г. // . – №8.– .39-45. .–К : , 2016. – .209-508. 6. Г М. / М.Г // 2. В . . / . В ; Д . Revue des цtudes slaves.– t. 56. – fascicule 1, 1984. – . В. . Ж. – Ч : В . Ч : http://www.persee.fr/doc/slave_0080.А., 2008. – 352 . 2557_1984_num_56_1_5389. 3. Г Г.Г. / Г.. А / .Г . – Г.Г // Г Г.-Г. А . – 7. Г : Сttp://ааа.ПОНв-diary.ru/?page_id=4533. М :И , 1991. – .242-255. – : М. / М. , [ . . http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000022/index.s 8. В. . ]. – Ч , 2004. – 168 . html. 9. М. В / М. ;[ . . 4. Г . : Е . .М ]. – К : , 2009. – 768 . / .Г // К . – 2006. – №2. – .67 – 77. 1. Г. 20- 67 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com 10. І М. / М.І ; Д . .А.Г , В. .М ]. – К : , 1990. – 823 . 11. К . Ecce homo / .К // Ч . – 1923.– №3.– .59-68. 12. А. / А. . – М.: И , 1976. – 367 . – : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/ Culture/Los_PrSimv/07.php. 13. В. В / В. ; [ . . ]. – К : , 2014. – 680 . 14. М. З : 20 . / М. ; Д . : .М. Н ( ) .Ж. – К : Н , 1983 – . – . 1 : , 1907-1929 ; , 1911-1925. – 534 . 15. І. І №1. – .3-11. / І. // ВА І Е. – 1927. – А : В . Н . ;Д . . М.К. Н є –К : , 1990. – 557 . 17. .З : 12 . / . ;Д .І. К ; . . .Г Ж. – К : Н 1983 – . – . 1 : 1906-1934. – 736 . 18. . . / . Д ., . В. . Ж. – Ч : , 2007. – 256 . 19. Ч В. З / В.Ч Ч . – 1926. – №10. – .68-115. 20. Ч . К : , / . Ч -М ; Д І. З Ж. – : , 2005. – 320 . 16. / . . Ч . ]. . , ; // , . REFERENCES 1. Brasiuk, H. Donna Anna in Belladonna. Love-story novel of 10. IЯМСОnФo,М. Labour Forces. Kyiv: Dnipro, 1990. 11. Kopylenko, . Ecce homo. A Red Road. 1923. №3. P.59-68. 1920s. Kyiv: Tempora, 2016. 2. Vlyzko, O. Poetry. Prose. Cherkasy: Publisher 12. Losev, А. The problem of a symbol and realistic art. Retrieved from. http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/ ChabanenkoYu.A., 2008. Culture/Los_PrSimv/07.php. 3. Hadamer, H.H. Prometheus and the cultural tragedy. Retrieved from 13. Polishchuk, V. Selected works. Kyiv: Smoloskyp, 2014. http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000022/index.s 14. Rylskyi, М. The complete works. .1.Kyiv: Naukova dumka, 1983. html. 4. Halchuk, O. Tragic Prometheus: from Aeschylus to Pavlo 15. Senchenko, І. From the Notes. VAPLITE. 1927.1.P.3-11. 16. SХТsКrОnФo, . The Black Angel: Poems. Novels. Stories. Tychyna. Kyiv Antiques. 2006, 2, P.67 – 77. Romance. Kyiv: Dnipro, 1990. 5. Hordijenko, K.Outfield Sketches. Gart, 1927, 8, P.39-45. 6. Heller, М. Utopia in soviet ideology. Revue des цtudes slaves, 17. Tychyna, P. The complete works. .1.Kyiv: Naukova dumka, 1983. tome 56, fascicule 1, 1984.Retrieved from 18. Fylypovych, P. Poems. Translations.Cherkasy : Bramahttp://www.persee.fr/doc/slave_0080Ukraina, 2007. 2557_1984_num_56_1_5389. 7. Hiunter, Kh. Archetype of soviet culture in socialist realistic 19. Cherednychenko, V.For the plough. The Red Road. 1926. canons. Retrieved from: http://www.fedy№10.P.68-115. diary.ru/?page_id=4533. 20. Chernov, L. Kobzar on the bike: poems, jokes, tales. Odesa: 8. Drai-Khmara, M. Poetry. Cherkasy, 2004. Barbashyn, 2005. 9. ВoСКnsОn,М. Selected works. Kyiv: Smoloskyp, 2009. Prometheus as a cultural hero of Ukrainian literature of 1920s L. V. Skoryna Abstract. Titan Prometheus is one of the traditional figures in world literature. His image is also widespread in the Ukrainian literature of 1920s. It was revealed that Prometheus is most often represented as a revolutionary: the fighter for the happiness of mankind. Interpretative models where Prometheus appears as a symbol of technological progress, a fire thief, the creator of a man, a symbol of unbearable suffering, are also common. Particular attention is paid to the peculiarities of the Promethean myth interpretation in the poem by V. Polishchuk "Prometheus and Mankind", as well as in the cycle of works by P.Tychyna (poetry and fairy poem "Prometheus"). It was clear that in the literature of 1920s, along with ideologically-interpreted versions of the traditional image, the original individual author's models coexisted. Most of the studied literature works date back to the 1920's; obviously, interest in the figure of Prometheus was inspired by large-scale historical events. At the end of 1920s - in early 1930s, under the pressure of collectivism tendencies, the image of Prometheus as a symbol of individual rebellion on the margins of a figurative world was ousted. Keywords: traditional images, Prometheus, Promethean myth, individual and author's interpretation, Ukrainian literature of 1920s, antique literature. о е е а Л. В. о а А о а я. ь е о о – . е а . о ов ХХ ве а , , , , ( 20- . .В 1920- . , 1930- а В. »). « , – . « », 1920- , , . В 1920- .; 1920 – , . Ключевые слова: ра ц кра кая ера ра 20- . ые ра ы, Пр е е , в ХХ в., а ч ая ера ф ра. 68 Пр е ее, в а ь -ав р кая ер ре ац я, Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com ео е і а а о і е я а е е а о ав а е а ів о а : А. А. Во ов К ,К , Corresponding author. E-mail: [email protected] Paper received 10.01.18; Revised 16.01.18; Accepted for publication 17.01.18. А о а ія. - , . Ключові слова: ерек а , чарів а ка ка, а еква В , і , є ь, ка к в к р , аці , Ко о є . о , Н. . В І. . М . В.І. .І. .І. є , я і а і е є (Г.В. (2008), (1956), В. . .Г. . З- (1969; , , , (2015), Н.І. К . . .Н. . М , Ре ь а , . о ово е є а А , . є , « 69 « : , , є , » [3, . 71Ж. , , , .Н. , - . . , , , - , є Е.В. . , , .З є » [2, . 269]. , , я. , , - . З- - (2010), Г.І. К (1998), .В. (2013), (2015; 2017). В - - . - , а ь і ь , , - , . а і е о - . З- е , (2002), (1997), (2001), : А.В. (2008), . (1930), Н. . Г (2004), .Н. Г (1998), К. . Є (2006), Н. . Є є (1997), .В. К (2016), К.І. (2003), . (1986), . . (2011) . к , а , (2010), (1958) ’є я р - (2009), - (2011), В.Г. В (2006), Е.М. М , А. . А (1979), .І. В (1996), . .Н (1996; 2010) . а е іа . - Д1, . 70]. . -к ь , - А. (1995), .І. Н (2007), Е.В. 1998; 2000), . а а ь е а а ав а . , .З єє , є - : - Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com . є, « , , ’ », « - є , Г.І. К , , , » , є » Д4, . 268Ж. , , « « ( ) , , , є Н.І. К , , Д Ж. є , є - « « є, є », є В » », « . 6Ж. , .В. » [ є, є « , є, , « . є , , , . , , - Н , Д7, . 159]. 70 - єє - , - , , - . є - - . , , , є , є . є - , є , , . , - , . . . , - , , . , . - , є » Д9, . 21] , . ов - є . . є » Д7, . 159Ж. - » [8, . 12Ж. « є В є ’ , , - », » Д8, . 9-10]. ,« , « є є . , є , », , « є , , , » - є , » Д6, . 11Ж. , –« « - , є - – « , - » , є , , - « » Д6, ]. Н.І. К », - є Ж. Н - « К « » Д , .Е - » Д8, . 8Ж. , « » Д6, . 4Ж. Е ’є », « « « , , - , - Д5, . 86Ж. » є , - « . , - , , є, . . - є, є - , - Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com - - , , . , ЛІ ЕРА РА Н.І. В . ., А.Г. Ш .Н - 6. К : : // «В . ... . . . Н . . АГ », 2017. 1, Is. 192, . 69-74. .Ш , 1998. 16 . 2. А // .В. : 11 , 1980, 11, . 269. 7. // В НГ : И , , 2013. V. 2, Is. : http://sum.in.ua/s/charivnyj 12, . 157-160. 3. Э.В. . М., АН , 8. .А. 1963. 128 . 4. .Н. // В , // В Г , 2010. 4, Is. 84, . 268-274. 2015. 2, Is. 32, . 5-15. 5. К Г.І. ( .А. К Г «В ») // 9. // Assonance: A Jour, nal of Russian & Comparative Literary Studies, 2017. 17, C. 2015. 1, . 83-89. 9-22. 1. Н REFERENCES 1. Nechay, Yu.P., Shishkina, A.G. German and Russian fairy 6. Kushyna, N.I. The rendering of ethnolingual component of tКХОs: tСО nКtТonКХ pОМuХТКrТtТОs // “VОstnТФ AGU” JournКХ, Ukrainian folk-tales in Anglophone translations: extended ab2017. 1, Is. 192, P. 69-74. stract of Cand. of Philol. Sc. Diss. Taras Shevchenko Nation2. Akademichnuy tlumachnuy slovnyk uФrКТns’ФoТ ЦoЯв // al University of Kyiv, 1998. 16 p. SХoЯnвФ uФrКТns’ФoТ ЦoЯв: Тn 11 VoХ., 1980, V. 11, P. 269. 7. Limorenko, Yu.V. problems of translation of folk texts // Available at: http://sum.in.ua/s/charivnyj Vestnik NGU: Istoriya, Philologiya, 2013. V. 2, Is. 12, P. 3. Pomeranceva Ye.V. Russian folk tale. Moscow, AN SSSR 157-160. Publ., 1963. 126 p. 8. Skorokhodko S.A. Translating fairy tale: folclore universals as 4. Bogrdanova, T.N. Russian fairy tales in the English translation a factor of limitation and freedom of choice for a translator // tradition // Vestnik TGU, 2010. 4, Is. 84, P. 268-274. Voprosy russkoy literatury journal, 2015. 2. Is. 32, P. 5-15. 5. Kapnina, G.I. The peculiarities of the fairytale translation 9. Skorokhodko S.A. Russian fairy tale compensation resources (ЛКsОН on tСО ЦКtОrТКХ oП BrotСОrs GrТЦЦs’ tКХО “TСО аoХП and realia translation // Assonance: A Journal of Russian & КnН tСО sОЯОn ХТttХО ФТНs”) // “TОorОtТМСОsФТО Т prТФХКНnвО Comparative Literary Studies, 2017. 17, P. 9-22. proЛХОЦв soЯrОЦОnoв pСТХoХoРТТ” УournКХ, 2015. 1, P. 83-89. Fairy tale in translation studies: theoretical perspective A. A. Volovyk Abstract. The article focuses on the analysis of the theoretical basis of translation of fairy tales. The work deals with the description of the principal tendencies in the analysis of the fairy tale in translation. According to the results of the conducted research, it is possible to conclude that there is no complex approach to the establishing the peculiar features of fairy tales and defining the main criteria for the faithful translation of this folklore genre that requires a detailed analysis from the perspective of translation studies. Keywords: translation, fairy tale, adequacy, fairy-tale colouring, national and cultural component. ео е е ео А. А. Во ов А о а я. В . ов е ова я а а во е о а : е ево ове , , е а е , , , Ключевые слова: ерев ,в е ая ка ка, а еква ь, ка ч ы к 71 р , ац а ь - . -к ь . р ы к е . Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com о о о е ю офе я о а ь оо е ова в е е о В Зе Л. Н о о а о . а а ова . Н.Е. « » Paper received 23.01.18; Revised 28.01.18; Accepted for publication 29.01.18. А о а я. В . . . Ключевые слова: р фе фек в ь че я. а ь В - р е р ва е - . ( ) И , , , , ф р ац ые е , ра ы я ык, ф- , К [7]. , Д1Ж. К : , че е, , , , - . : , - Д2, 3Ж. И . , , Д6Ж. Г - . . , - . В , , , , - , Е . ББ 90- - ( ) . . А . , - . - , , - . - , , .И - - 72 - - . - . - - , - , - , Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com - . , , , . » , - , . « , , , , , .Н , , - , ». (К , .В , , , , .Ц , Ц , , , . . 2- - . М - , Д3,4Ж. - , , , , , . - . К , . - . Internet, - , - . И , , В : , , , , Internet , . Skype , e-mail . И . : , , . , - . Ш ( 73 , - , , . ., 2012 ., .336-337) [8] . - ( ). , , , , И : 1- , , , , - , , - . « , . 4- - , . . . Н - ». - - - - . 3- , , - - « , , . - , , , « АИ» А , . , ). - . , ( , , , - Д5Ж: ) - Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com ); ) ( , ( , , , ). В ; , , Е ( - IEEE. - . - , ). , , - . К , , , , - , . , , , , . , , , , Internet, , . – М.: В.И. , 2004.-207 . .А. [2] .- М . . [3] К . .К . М.: // И . М . Г.Г. . ( Д Ж/ В.И. - , , , , - , Ж / . – М.: МГ , 2010. – . 9-23. . - ; .12 (591);( . ). - , - , , , - - , , . И , ЛИ ЕРА - - , .Н , - , . , , Д Ж/ .А. . М Г . 2009. ) Д , , , - , , . А , . - .Э , - , « АИ» , - , , [4] - - , . (В В , - , [1] ) - , ; , . , ); : - , ; , .Н , - . РА Д Ж / Г.Г. 77А И. «А // « »: - .14 : ». – М.:МГ «МАМИ»,2012. – .222-225. [5] . . - є НЕ К [ ]/ . // В . – 2016. - №2. – .10-12. 74 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com [6] . // М 305-307. [7] . . .В., . . . – 2012 - №5. – . . [8] К - . . / М , 1988. . . Д — . .: . .( . , 2012. — . 336-337. Ж // : , . . М 2012 .). REFERENCES orТtТОs КnН StКПП TrКТnТnР”. SОssТon 14 – M.:MSTU “MAMI”, [1] Baydenko V.I. Bologna Process [Text]/V.I. Baydenko. – 2012. – p.222-225. M.:Logos, 2004.-207p. [2] Dmitrenko T.A. Profession oriented technologies of foreign [5] T. Borova. Formation of Profession Oriented Foreign LanРuКРО StuНОnt’s TrКТnТnР. KСNEU SОЦОnК KuгnОtsТК language teaching [Text]/T.A. Dmitrenko.-Monograph. M.: [Text]/T.Borova// Vyshcha shcola. – 2016 № 2. – p. 10-12. Prometei. MPSU. 2009 [3] Kamenskaya L.S. The priorities in foreign language teaching [6] Profession Oriented Foreign language Teaching at a Technical University. Pokushalova L.V., Serebriakova l.T. Pro(nonlanguage universities) [Text]/L.S. Kafession Oriented Foreign language Teaching at a Technical menskaya//Innovative approaches in foreign language teachUniversity // Molodoy Uchenyy. – 2012 - №5. – P. 305-307. ing. – M.: MSLU, 2010. – p. 9-23 (Bulletin of Moscow State Language University; issue 12 (591); (session: Pedagogikal [7] Serova T.S. Lexical Exercises in Foreign Language Profession Oriented Reading. Lexical Aspects in the System of Sciences). Foreign Language Profession Oriented Speaking Activity / [4] Riadchikova G.G. Usage of Electronic Educational Stuff in Mezhvuz. Sb. Nauch. Tr. Perm, 1988. Foreign Language Teaching in Nonlanguage University as one of Ways to Modernize Education [Text]/G.G. Riadchiko- [8] Kucheriavaya T.L. Problems of Profession Oriented Foreign Language Teaching of Students of Nonlanguage Specialities ЯК // “DОЯОХopТnР oП EНuМКtТon ProМОss on tСО BКsТs oП MoН[Text] // Theory and Practice of modern Education: stuff of ern Interactive Education System in Terms of Modernization International scientific conference (St. Petersburg, February oП EНuМКtТon “: 77th International Sience-Technical ADI. 2012). - SPb.: Renome, 2012. – P. 336-337. “AutoЦoЛТХО КnН TrКМtor ЛuТХНТnР Тn RussТК: DОЯОХopТnР PrТApproaces to Profession Oriented Foreign Language Teaching at a Technical University. Babakova L.M. Abstract. The article deals with the necessity of teaching a profession oriented foreign language in modern higher education system. The main prТnМТpХОs КnН ПОКturОs oП proПОssТon orТОntОН ОНuМКtТon СКЯО ЛООn НОtОrЦТnОН. SoЦО quКХТtв rОquТrОЦОnts to stuНОnts’ knowledge in the field of information and computer technologies have been defined. Keywords: profession oriented teaching, information technologies, foreign language, teaching efficiency. 75 Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos The journal is published by the support of Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe Készült a Rózsadomb Contact Kft nyomdájában. 1022 Budapest, Balogvár u. 1. www.rcontact.hu 76