Books by Dmytro Dymydyuk
The PhD thesis is devoted to the study of different types of melee cold and pole weapons and mech... more The PhD thesis is devoted to the study of different types of melee cold and pole weapons and mechanical ranged weapons used by Armenian soldiers in the times of the Bagratid Armenia (end of the 9th – middle of the 11th c.).
The study is based on the analysis of Armenian written, archeological, and figurative sources, however, their use is complicated by several moments. Medieval Armenian chronicles do not provide detailed descriptions of weapons and clear meanings of military terms. Also, only a few artifacts of arms and armors from the Bagratid era have survived to this day, most of which were poorly researched, undated, and in poor condition. In addition, the schematic representation of weapons on pictorial sources creates the risk of its misinterpretation.
In Armenian historiography arms and armors of the Bagratid era were considered on the margins of military-political studies or the history of handicrafts, while in world historiography this topic appeared very rarely and was rather an addition to research related to the military organization of Byzantium or the Caliphate.
Taking into consideration the abovementioned difficulties, special attention in the thesis was made to comparative analysis with Byzantine, Georgian, Rus’, Nomadic, and Arab-Persian (Muslim) materials, because Bagratid Armenia laid on the frontier between the aforementioned countries and civilizations, thereby accepting and retransmitting their cultural and military achievements.
It has been proven that figurative sources can be considered an accurate source which, after critical and comparative analysis, can be used for studying medieval military history. Strong evidence for this is the presence of numerous specific military details on the relief studied.
The results of the research enrich the existing source base on the history of arms and armor studies of Central and Eastern Europe and the Near East with previously unknown materials and artifacts from the territory of Armenia and the South Caucasus. Also, the thesis enhance further research on the military studies of the South Caucasus.
Attention to the necessity of conducting Armenological research was drawn, where Armenian arms and armor studies will not be the subject but the object of research, where the issues of the armament of medieval Armenian warriors will be analyzed in comparison with Eastern Roman and Muslim samples, in an attempt to make this study more relevant. The same concerns other countries in the South Caucasus.
The dissertation was written between 2017 and 2022, but due to the full-scale Russian invasion, it has not yet been defended. The text is written in Ukrainian with an English summary.
You can buy my book here: https://www.amazon.co.uk/Weapons-Bagratid-Armenia-end-9th/dp/B0DH3WZLTL
Notes of Lviv Medieval club, 2021
Notes of Lviv Medieval club, ed. Y. Ovsinskyi, Lviv 2021, Vol. 5, 207 p.
The journal includes ar... more Notes of Lviv Medieval club, ed. Y. Ovsinskyi, Lviv 2021, Vol. 5, 207 p.
The journal includes articles devoted to political, socio-economic, military and cultural aspects of the history of the Middle Ages. This publication is for scholars, professors, students and others who have interest in history.
The editioral board does not necessarily share the position expressed by the authors in the articles, and is not responsible for the accuracy of the provided data and references.
Volodymyr LAGODYCH. Ethnogenesis of avars during IV–VII c. and origin of the ethnonym «awar»
Eduard MAKARENKO. The saxon-obodritian war of 955 in the context of german-slavic conflicts in Polabia in X c.
Mariia MYHALEVYCH. From Zavyhvost to Spiš: the Galician heritage in the politics of Andrew II the Crusader and Leszek I White (1205–1214)
Taras IHNATOV. The Golden Horde and the Romanovich state: vassality and independence
Solomiia KOZAK. Rus’ in the context of czech-polish relations of the Luxembourg period (XIV c.)
Yuliia SVYSHCH. Symbolic and sacred significance of the european medieval sword
Mykola KOZAK. Finding a mace with high flanges from Podillya
Andrii CHALYI. «Countless hordes?»: on the military quantity of the Ottoman army in the XIV–XVІІ c.
Yaroslav BASHTEVYCH. The siege of Lviv in 1648
Yuliya HRYSHKO. Features of selling prices on bread in Late Medieval and Early Modern Lviv
Vadym CHEPIZHENKO. «Scrope vs Grosvenor»: heraldic law of arms cases
Bogdan KHARABARUK. Perception of the phenomenon of Medieval humor. Social context of laughter
Записки Львівського медієвістичного клубу, 2019
The journal includes articles devoted to political, socio-economic, military, cultural and religi... more The journal includes articles devoted to political, socio-economic, military, cultural and religious aspects of the history of the Middle Ages.
This publication is for scholars, professors, students and others who have interest in history.
All electronic versions of the articles of this herald will be published on
the official website – https://lvivmedievalclub.wordpress.com
The editioral board does not necessarily share the position expressed by
the authors in the articles, and is not responsible for the accuracy of the
provided data and references.
CONTENTS
Solomiia KOZAK. How to make a losing campaign a win? Czech politic of Danylo Romanovych through the prism of the Horde danger and relationship with Rome
Yaroslav BASHTEVYCH. Galician Rus in the late middle ages: the emergence of antagonism of ethnic groups
Halyna MARTYNYUK. The means of emotionality in Baroque laments
Olha STASIUK. the perception of woman in Decretum Gratiani through the tradition of Roman law
Volodymyr CHORNOBRYVETS. Wroclaw’s burghers from Rus’ in the second part of XIIIth century – XIVth century: an attempt of prosopographical essay
Roman MARTYNCHUK. King Vladislav III Varnenchik: attempt of historical portrait
Mykola KOZAK. On the topic of the martial arts of Medieval Europe
Andrii CHALYI. Why didn`t Ottomans hunt for witches? To the problem of absence of witchhunting in the Ottoman Empire in XV-XVIІ centuries
До збірника включено статті, присвячені політичним, соціально-економічним, військовим та культурним аспектам історії середніх віків. Для студентів, аспірантів, викладачів, усіх, хто цікавиться історією. Редакційна колегія не обов’язково поділяє позицію, висловлену авторами в статтях, та не несе відповідальності за достовірність наведених даних та посилань.
ЗМІСТ
Соломія КОЗАК. Як обернути програний похід на перемогу? Чеська політика Данила Романовича крізь призму ординської загрози та взаємозв’язків з Римом
Ярослав БАШТЕВИЧ. Галицька Русь у другій половині XIV–XV ст.: зародження антагонізму етносів
Галина МАРТИНЮК. Засоби емоційності в барокових ляментах
Ольга СТАСЮК. Трактування жінки В «Декреті» Ґраціана через призму римського права
Володимир ЧОРНОБРИВЕЦЬ. Руські міщани Вроцлава у другій половині ХІІІ – ХІV століттях: спроба просопографічного нарису
Роман МАРТИНЧУК. Король Владислав III Варненчик: спроба історичного портрета
Микола КОЗАК. До теми бойових мистецтв середньовічної Європи
Андрій ЧАЛИЙ. Чому османи не полювали на відьом ? (до питання про демономанію на території Османської імперії XV-XVIІ століть)
Записки Львівського медієвістичного клубу, 2016
Notes of Lviv medieval club.
Записки Львівського медієвістичного клубу / редкол.: Юрій Овсінськи... more Notes of Lviv medieval club.
Записки Львівського медієвістичного клубу / редкол.: Юрій Овсінський (голова), Дмитро Димидюк, Олег Друздєв, Сергій Козловський, Тарас Оліярчук, Роман Тарнавський. – Львів, 2016. – 125 с.
До збірника включено статті, присвячені теоретичним, політичним, соціально-економічним та церковним аспектам історії середніх віків. Для студентів, аспірантів, викладачів, усіх, хто цікавиться історією.
П.С. Особливу подяку виголошуємо Тарнавському Роману Богдановичу за титанічну роботу у підготовці та виданні цього збірника!!!
ЗМІСТ
Передмова
Кирило СТЕПАНЯН. До проблеми вживання термінів “Темні віки” та “Середні віки”
Вероніка ПЕТРУШКА. Трансформаційні процеси у візантійському суспільстві IV–VI ст.: історіографія питання
Дмитро ДИМИДЮК. Чому Халіфат переміг? (Передумови, причини та наслідки втрати незалежності Вірменії на початку VIII ст.)
Михайло ВОРОНОВ. Причини загибелі Вестготського королівства
Ростислав ВАЦЕБА. Скандинавсько-, фризько- та франко-слов’янська торгівля на теренах Полаб’я (VIII–ІХ ст.)
Наталія РАЙТАРОВСЬКА. Дискусії про походження літописного князя Рюрика
Марія-Анастасія ГУСАР. Розкол Вселенської Церкви 1054 р. та спроби його подолання у Західній Європі
Олег МАГДИЧ. Польсько-німецькі церковні відносини у другій половині XI ст.
Олег ДРУЗДЄВ. Церковні відносини в Латино-Єрусалимському королівстві (1099–1187)
Сергій ГУМЕННИЙ. До питання заснування Ордену тамплієрів
Тарас ОЛІЯРЧУК. Соціально-економічне становище Італійських земель у 50-х роках XV ст.
Відомості про авторів
Записки Львівського медієвістичного клубу / загал. ред. Ю. Овсінського. – Львів, 2017. – Вип. 2. ... more Записки Львівського медієвістичного клубу / загал. ред. Ю. Овсінського. – Львів, 2017. – Вип. 2. – 222 с.
До збірника включено статті, присвячені політичним, соціально-економічним, військовим, культурним та церковним аспектам історії середніх віків. Для студентів, аспірантів, викладачів, усіх, хто цікавиться історією.
-Іванна БЕЛЕЙ. До питання про походження орнаментації керамічних виробів зубрицької культури
-Микола БУЛАНИЙ, Крістіна ШАРИПОВА. Князівське «розгинання» Псалтиря або sortes sanctorum на Русі ХІІ–ХІІІ ст.
-Софія ЗМЕРЗЛА. Могильники празько-корчацької культури правобережжя Прип’яті
-Ігор КАРАСЬ. Становище єврейського населення у Давньоруській державі в IX–XIII cт.
-Юрый КЕЖА. «Дворъ жь княжь разграбиша…»: абавязкі ўладара перад грамадствам і яго адказнасць за іх парушэнне (па матэрыялах старажытнай Русі і Скандынавіі)
-Микола КОЗАК. Зброя князя, воєвод і дружинної еліти в Галицько-Волинській державі
-Галина МАРТИНЮК. Поетика плачу у вітчизняній середньовічній літературі
-Юрій ПРОЧКО. «Військова революція» в козацькому, польському та московському війську (кінець XVI – перша половина XVII ст.)
-Нестор–Миколай РИБЧИНСЬКИЙ. Соціальна структура слов’янських городищ полісного типу на українському Прикарпатті
-Вадим СТЕЦЮК. Ошмянська битва 1432 р.
- Аліна БОЙКО. Особистість Ізабелли Французької в англійській історії
-Ірина ГІЩИНСЬКА. Як Середземне море в VI ст. стало «внутрішнім озером» Візантійської імперії?
-Юлія ГРИШКО. Генеза євнухства у візантійському суспільстві: медичний аспект і правове становище
-Дмитро ДИМИДЮК. Історіографія військової історії Багратидської Вірменії: загальний огляд.
-Владислав КІОРСАК. Спроба реконструкції генеалогії шведських правителів VIII—X ст.
-Назар КУРІЙ. Загальний огляд лікарської справи у Візантії в VI–XII ст.
-Орест МИКІЄВИЧ. «Зіткнення світів»: проблема колонізації іспанцями Мезоамерики
-Ярослав ПИЛИПЧУК. Военное искусство финнов в эпоху средневековья
-Дмитро ПУГАЧ. Арбротська декларація 1320 р.: зародження принципу «народного суверенітету»?
NOTES OF LVIV MEDIEVAL CLUB, 2018
The journal includes articles devoted to political, socio-economic, military, cultural and religi... more The journal includes articles devoted to political, socio-economic, military, cultural and religious aspects of the history of the Middle Ages. This publication is for scholars, professors, students and others who have interest in history. All electronic versions of the articles of this herald will be published on the official website – https://lvivmedievalclub.wordpress.com
CONTENTS
Yuliia BORZUN. Free love, asceticism and marriage in the era of the
High Middle Ages through the eyes of a woman: on the material of
Eloise's letters to Abelar
Ostap LAGOYDA. Social changes in England in the XIII century: from
Magna Carta to the creation of Parliament (1215–1265)
Lidiya MAZURCHAK. “Dušan's Code” as the source of the Serbian
Medieval law
Anna RUDNICHUK. Internal conflicts in German cities XIV–XV c. and
their consequences
Dmytro DYMYDYUK. The reasons of the military reforms of Marwan II
(744–750)
Sylwia MARSZALEK. Austrhálfa и Austrvegr ‒ Rus’ as an element of the
eastern part of the world of the medieval Scandinavians
Diana BUHAI. Historical portrait of Ragnar Lodbok: Source criticism
study
Mykola KOZAK. The last battle of Sviatoslav I Igorevich
Christian SKRYPKARU. Military campaigns of the Bulgarian king
Samuel on the territory of the Western Balkans in 997–
1014
Olga BABIY. The Byzantine-Pechenegs wars 1053–1072 in perception
John Skylitzes and Michael Attaleiates
Solomiya KOZAK. From the confrontation to the union: actual issues of
Rus` and Czech relations in the context of the war for the legacy of
Babenbergs (1246–1278)
Dmytro UDALOV. The genesis of the records on the fall of
Constantinople in 1453 in the narrative sources of Grand Duchy of
Moscow (second half of the XV – beginning of the XVI cc.)
Mykhaylo GAUKHMAN. The project of Arabic dates’ collection on Rus’
history by Volf Beilis and Viktor Kriukov: history of project, models of
researches and actuality for contemporary
NEWS OF MILITARY HISTORY
INFORMATION ABOUT THE AUTHORS
Papers by Dmytro Dymydyuk
Iran and the Caucasus, 2024
This paper is an overview of two archeological finds of spearheads from Ani (in the form of a tri... more This paper is an overview of two archeological finds of spearheads from Ani (in the form of a trident with a central straight prong and two side curved hooks) and Dvin (long and heavy spearhead, oval in form, flat in section with round socket). Well-known Byzantine, Georgian, Kyivan Rus' , and Muslim Near East archeological, pictorial, and figurative sources will be compared to elucidate the purpose, dating, and origin of the above-mentioned spearheads.
PRZEGLĄD ORIENTALISTYCZNY, 2023
The article analyzes the Armenian short-bladed edged weapons (cold weapons) of the Bagratid era (... more The article analyzes the Armenian short-bladed edged weapons (cold weapons) of the Bagratid era (late 9th–mid 11th centuries). The author distinguishes two types of such weapons – daggers and combat knives, which were used as backup weapons after the loss of the main one on the battlefield or as the main weapon of personal defense in everyday life, which is especially emphasized in the Armenian chronicles of the time. It is noted that there are practically no references to daggers (դաշույն – dashuyn) in written sources, but there are descriptions of knives (դանակ
– danak) used for combat purposes. The author analyzes pictorial sources depicting knives (miniatures “The Kiss of Judah” (11th century) and “The Sacrifice of Isaac” (10th century), as well as reliefs from the Holy Cross Cathedral on Aghtamar Island (915–921), where commoners, fighting against animals, possibly hold combat knives or daggers. The criteria for distinguishing between combat and household blades have been developed, thanks to which, among the entire array of archaeological material, we have identified and described one dagger from Dvin (9th century) that had a combat purpose, taking into account its size, large width, and length of the blade.
ІСТОРІЯ ДАВНЬОЇ ЗБРОЇ. ДОСЛІДЖЕННЯ 2020, 2023
The article analyses the spearhead from Ani in the form of a trident with a central straight head... more The article analyses the spearhead from Ani in the form of a trident with a central straight head and two side curved hooks. The nature of its use in a battle is determined; the usage of the spear in a battle is characterized; a new dating of this artefact is offered; comparisons with Byzantine, Armenian and Near East pictorial sources are made. In 1908, during the archaeological excavations in Ani’s citadel, the spearhead in form of trident was found. The middle prong of the spearhead is straight while the two side prongs are curved (like hooks). The length of the spearhead is 21 cm. Such weapon could be used by infantrymen for several types of strikes: for classical thrust attack by middle prong; to throw a rider off his horse; trying to throw defenders off the city walls during the siege (or vice
versa). It should be noted that similar in function spearheads with side hooks were found in Dvin (10-11 сc., Armenia), which prove the idea of existing of such weapons in Medieval Armenia. Due to the lack of any information related to the circumstances of finding the spearhead, we know nothing about dating and origin of the weapon. Compared to Europe, where weapons with two- or three- prongs appeared in 14 c., in Mesopotamia such weapons have been used from the Ancient times. They were more or less popular until Early Modern Times over a large area of Middle East region. Therefore, it is difficult to use comparative analysis in order to establish the origin of the artefact. However, we can assume that the dating of the spearhead in the form of trident can be referred to the second half of the 11th – beginning of the 14th c., based on the time of activity of the Ani and the most important sieges of the city, during which the artefact could get lost in the ground near the city citadel. At the same time, the appearance of the spearhead in form of trident on Armenian, Byzantine and Middle Eastern miniatures in the second quarter of the 13th c. allows us to narrow the chronological framework of its appearance to the 13th c. On the other hand, it is only a theory. The fact of rapid and mass appearance of tridents or so-called “military forks” on miniatures of the 13th-14th c. can be explained by the growth of popularity of the tridents as a weapons of militia, which were effective against the heavy cavalrymen, who had their “period of flourishing” in that time.
У статті проаналізовано наконечник списа з Ані у формі тризубця з центральним прямим лезом і двома бічними кривими гаками. Визначено характер його застосування у бою; запропоновано власне датування цього артефакту; зроблено порівняння із зображеннями у візантійських, вірменських та близькосхідних (мусульманських) візуальних джерелах.
ХХV СХОДОЗНАВЧІ ЧИТАННЯ А. КРИМСЬКОГО, 2022
Термін “նիզակ” позначав будь-який вид списа, котрий застосовувався у ближньому бою, а у виняткови... more Термін “նիզակ” позначав будь-який вид списа, котрий застосовувався у ближньому бою, а у виняткових ситуаціях – для метання. Похідним від нього є вирази “ճոճ (ճօճ) նիզակ” і “տեգ նիզակ”. Перша фраза могла означати дротик чи короткий спис для метання, а друга – наконечник списа або гострий спис. Зауважено, що хроністи часто використовували мілітарні терміни взаємозаміно, без розуміння понятійної різниці чи як частину складних стилістичні фігур для пишномовності, без додаткового мілітарного значення.
Animus Belli, 2021
Jednym z etapów ewolucji miecza było pojawienie się pałasza (parameriona) – miecza z prostą kling... more Jednym z etapów ewolucji miecza było pojawienie się pałasza (parameriona) – miecza z prostą klingą, która była ostra tylko z jednej strony, sztych zaś mógł być ostry z obu stron. Taki jednosieczny miecz był o wiele wygodniejszy w walce konnej niż zwykły miecz dwusieczny. Pałasz był popularny we wczesnym średniowieczu w Bizancjum i Kalifacie, ale czy był onznany i wykorzystywany w Armenii? Głównym celem artykułu jest przeanalizowanie różnych źródeł ormiańskich z czasów Bagratydów, żeby ocenić, czy pałasz był popularny i używany w Armenii w epoce Bagratydów Porównania ze źródłami bizantyjskimi zostały przeprowadzone dlatego, że Armenia była częścią tej cywilizacji i mogła od niej przejmować m.in. uzbrojenie.
Słowa kluczowe: Armenia Bagratydów, miecz, paramerion, pałasz, szabla, Cesarstwo Bizantyjskie
One of the stages of the sword’s evolution was the appearance of a broadsword (paramerion/ pallash) – type of the sword with straight blade, which was sharp only on one side but point could be sharped from both side. One-edged sword was more effective in the conditions of cavalry battle in comparison to ordinary two-edged sword. Paramerion was popular in Early Middle Ages in Byzantine and Caliphate but was it popular in Armenia? The aim of the article is to analyze different Armenian sources from the times of the Bagratids in order to understand did broadswords were popular and used in Bagratid Armenia (end of 9th–middle of 11th c.)? Comparison to Byzantine sources have been made because Armenia was a part of this civilization, therefore could accept military influences.
Key words: Bagratid Armenia, sword, paramerion, palash, saber, broadsword, Byzantine Empire
Studia Ceranea, 2021
There is an indisputable fact that in Medieval Armenia, as in most countries of the Middle Ages, ... more There is an indisputable fact that in Medieval Armenia, as in most countries of the Middle Ages, the sword was a popular (but expensive) type of weapon. However, what did these “swords” look like? The aim of the article is to analyse one internal fresco called “Massacre of the Innocents” from Aghtamar Church (915–921), where a depiction of the sword with the sleeve cross-guard could be found. Comparisons of the known archaeological finds of “Byzantine” type swords from Eastern Europe and Near East have been made, proving the idea that such type of swords actually existed. The authors, with the following analysis, would like to support the idea that medieval figurative sources are a very accurate for studying medieval military history.
Keywords: Bagratid Armenia, Vaspurakan kingdom, Aghtamar, Msho Arakelots, Iran, Byzantine/ Roman Empire, Muslim world, weapon, sword, sleeve cross-guard, Garabonc.
Acta Militaria Mediaevalia, 2020
In this study we analyse five medieval Armenian miniatures with representation of “The Taking of ... more In this study we analyse five medieval Armenian miniatures with representation of “The Taking of Christ” from “Gospels” dated to the 10th-11th centuries where the most different types of weapons are represented (swords, axes, maces, clubs, spears, hummers, hooks, shields and some types of pole weapons, which are difficult to recognise unmistakably). Three of these Gospels are stored in Matenadaran (Ms. 974, fol. 2; Ms. 3784, fol. 9; Ms. 10780, fol. 71), one in the library of the Armenian Patriarchate in Jerusalem (Ms. 3624, fol. 9) and the last one in the village Areg (Armenia).
Dymydjuk D. 2020. „Pojmanie Chrystusa”. Miniatury ormiańskie z X-XI wieku jako źródło do historii uzbrojenia Armenii epoki Bagratydów (wprowadzenie do problematyki). “Acta Militaria Mediaevalia” XVI, 15-56. DOI: 10.48280/AMMXVI.2020.002.
Стародавнє Причорномор’я, 2021
The article analyses the heavy iron spearhead from medieval city Dvin (Armenia). It is a long, wi... more The article analyses the heavy iron spearhead from medieval city Dvin (Armenia). It is a long, wide and flat spearhead in oval form with round socket. The point of the spearhead was partially destroyed. Length of the spearhead – min. 39 cm, wide – 5,5–6 cm, weight – min. 925 g. The length of the socket – 8 cm, diameter – 4–5 cm.
Due to the lack of archeological finds of the weapons from the territory of Armenia this spearhead is of particular interest to us. Thanks to the comparisons with Byzantine and Rus sources we dated spearhead to the 10th–13th c. and proved the idea that this spearhead was used for hunting or by infantrymen against cavalrymen.
----
Димидюк Д. Наконечник важкого списа з території Двіну (Х–ХІІІ ст.) // Стародавнє Причорномор’я. – Одеса, 2021. – Вип. 13. – С. 145–150.
[Dymydyuk, D. (2021). Heavy spearhead from Dvin (Х–ХІІІ c.). Starodavnie Prychornomoria. 13, 145–150 (in Ukr)].
Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва, 2020
Булава в средневековой Армении эпохи Багратидов.
The military history of the Bagratid era (late ... more Булава в средневековой Армении эпохи Багратидов.
The military history of the Bagratid era (late 9th– mid-11th centuries) has not been the object of historical research for a long time. Therefore many questions concerning the form and functions of the weapons of that time remains unresolved.
However, the studies of the armament of neighboring countries (Byzantium, Caliphate, Georgia, etc.) were researched much better. Previously historiographers considered the military history of such «small nations» as Armenia from the perspectives of Eastern Roman Empire and Muslim world warfare which were considered as primary research objects. This paper aims to change this perspective and give the subject of the medieval Armenian military history the attention it deserves. The aim of the research is to pay attention to the war mace – one of the earliest weapons in almost all cultures.
The task is to reconstruct the types of maces which were used in Bagratid Armenia; to analyse their physical and battle characteristics; methods of use; manufacturing process; terminological issue (լախտ (lakht) and գուրզ (gurz) etc. Taking into consideration the lack of archaeological finds of medieval maces from the territory of Armenia, the author pays attention to the written and figurative sources, comparing them with Byzantine and Muslim written accounts, archaeological finds and figurative sources respectively.
Special attention was drawn to Armenian miniatures from the 11th century: «Kiss of Judas» (fig. 1–4), «Jesus before Pilate» (fig. 21) and to the relief on the door of Msho Arakelots monastery (1134) (fig. 6), where various types of maces are depicted.
Due to the comparative analysis, further support was given to the idea that medieval figurative sources are more or less accurate material for studying medieval military history.
---
Булава у Вірменії епохи Багратидів у писемних та зображальних джерелах.
Військова історія епохи Багратидів (кінець ІХ – середина ХІ ст.) довший час не була об'єктом окремого історичного дослідження, що в свою чергу залишило багато невивчених питань стосовно форм та функцій тогочасної зброї. Натомість, історія озброєння сусідніх з Вірменією країн (Візантії, Аббасидського халіфату та навіть Грузії) була досліджена значно краще. З цієї причини військова історія середньовічної християнсько-візантійської чи арабо-перської (ісламської) цивілізацій, посідає домінуюче становище в середньовічній історіографії, внаслідок чого військова історія «менших народів» (як Вірменія) розглядалася лише опосередковано і часто з точки зору цих імперій.
Ідея статті полягає в тому, щоб змінити цю перспективу та приділити середньовічній вірменській військовій історії належну їй увагу. Метою дослідження є вивчення бойових булав – одного з найдавніших видів озброєння майже у всіх цивілізаціях.
Завдання дослідження полягає у реконструкції основних типів булав, які використовувались у Вірменії епохи Багратидів; аналізі їхніх фізичних та бойових характеристик; способів використання; виробничого процесу; термінології (լախտ (лахт) та գուրզ (гурз) і т.д.
Беручи до уваги відсутність будь-яких археологічних знахідок середньовічних булав з території Вірменії, основну увагу було звернено на письмові та зображальні джерела, порівнюючи їх із візантійськими та мусульманськими писемними, археологічними та візуальними джерелами.
Особливу увагу було приділено вірменським мініатюрам з ХІ ст., а саме «Поцілунок Юди», (Іл. 1–4), «Ісус перед Пилатом» (Іл. 21) та рельєфу на дверях монастиря Мшо Аракелоц (1134) (Іл. 6), де зображені різні типи булав. Завдяки компаративному аналізу було підтверджено ідею, що середньовічні зображальні джерела є більш-менш точним носієм інформації котрий, після критичного аналізу, варто використовуватися для вивчення середньовічної військової історії.
Res Gestae, 2020
Saber in medieval Armenia.
For a long time, the military history of Medieval Armenia was not an ... more Saber in medieval Armenia.
For a long time, the military history of Medieval Armenia was not an object of historical research, which in turn had a negative impact on the studies of the region’s social and political history. It is indisputable that in Armenia, as in most countries during the Middle Ages, the sword was a popular – albeit expensive – weapon. But when did sabres appear in Armenia, and were they popular? Images or archaeological finds of sabres from the territory of Armenia date only from the 12th/13th centuries, while in the Byzantine Empire and Abbasid Caliphate the sabre had been known already in the 9th–11th centuries, used mainly by nomads serving as mercenaries in both armies. Unfortunately, written sources are not really helpful, as Armenian chroniclers used different terms (սուր, թուր, սուսեր – sur, tur, suser) in order to describe the word “sword” or something of the kind, diff erences between which are not completely understood. Moreover, there exists a methodological problem of distinguishing a backsword/pallash (single-edged sword) from a sabre. In order to make this research a more relevant, a comparative analysis with Byzantine, Georgians, Muslim and Nomads materials regarding the appearance, distribution and use of the sabre was employed. The conclusion states that in South Caucasus, the sabre appeared a bit later than in the Byzantine Empire and Abbasid Caliphate, having arrived thanks to North Caucasus, Byzantine, Muslim or Seljuk influences in the 10th–11th centuries, given that nomad mercenaries were not present in Bagratid Armenia.
Dymydjuk D. (2020). Początki użytkowania szabli na terenie wczesnośredniowiecznej Armenii. Res Gestae, 11, 172-197.
Духовный Ширак: Исторический путь и современность. ред. С. Айрапетян. Ереван 2020, с. 59-69, 2020
В статье рассмотрена история использования в Армении эпохи Багратидов чеканов – отдельного вида б... more В статье рассмотрена история использования в Армении эпохи Багратидов чеканов – отдельного вида боевых топоров, в которых на обратной стороне обуха имеется ярко выраженный выступ. Доказано, что данное оружие существовало в тогдашней Армении и использовалось под влиянием восточных номадов. Благодаря классификации археологи-ческих находок топоров с территории средневековой Армении было выделено 2 чекана и 1 топор (X–XI/XIII вв.), которые могли использоваться как в хозяйственных, так и в боевых целях. Была отброшена идея предшествующих историков и археологов о исключительном хозяйственном предназначении найденных артефактов. Изображения чеканов было най-дено на армянских миниатюрах Х–ХІ вв., а их сравнения с византийскими и более позд-ними армянскими миниатюрами только подтверждают идею о их популярности и боевом использовании.
HAMMER AXES IN BAGRATID ARMENIA (9TH–11TH CC.) (BASED ON ARCHAEOLOGICAL AND FIGURATIVE SOURCES)
The article deals with the military history of Bagratid Armenia, namely with the use of the hammer axe – specific type of battle-axe which has a hammer-head on the back side. The idea that such weapon was used in Armenia at that time and became popular under nomad influences has been proved. Thanks to the classification of archaeological finds from the territory of Medieval Armenia 1 axe and 2 hammer axes were detected, which could be used for military purposes (10th–11th/13th cc.). The idea of preceding historians that these artefacts were used only for household purposes was declined. Depictions of hammer axes were found on Armenian miniatures of the 10th–11th cc. and their comparisons to Byzantine and later Armenian miniatures only prove the idea of their usage and popularity.
ՄԻՋՆԱԴԱՐՅԱՆ ՀԱՅԱՍՏԱՆԻ ԲԱԳՐԱՏՈՒՆԻՆԵՐԻ ԴԱՐԱՇՐՋԱՆԻ (ІХ–ХІ ԴԴ.) ՄԱՐՏԱԿԱՆ ՉԵԿԱՆՆԵՐԸ (ՀՆԱԳԻՏԱԿԱՆ ԵՎ ՆԿԱՐԱԶԱՐԴ ԱՂԲՅՈՒՐՆԵՐԻ ՀԻՄԱՆ ՎՐԱ)
Հոդվածում դիտարկվել է Բագրատունիների դարաշրջանի Հայաստա-նում չեկանների` մարտական կացինների առանձին տեսակի օգտագործման պատմությունը: Կացինների գլխիկի հակառակ կողմում եղել է արտահայտված ելուստ: Ապացուցվել է, որ այս զենքը գոյություն է ունեցել հիշյալ ժամանակա-շրջանի Հայաստանում և օգտագործվել է արևելյան քոչվորների ազդեցությամբ: Հնագիտական գտածո կացինների դասակարգմամբ միջնադարյան Հայաստանի տարածքից (X-XI/XIII դդ.) առանձնացվել է 2 չեկան և 1 կացին, որոնք կարող էին օգտագործվել ինչպես տնտեսական, այնպես էլ մարտական նպատակներով: Բացառվել է պատմաբանների և հնագետների կարծիքը գտածոյի բացառապես տնտեսական գործառության մասին: Չեկանների պատկերազարդումները հայտնաբերվել են X-XIդդ. հայկական մանրանկարներում, իսկ դրանց համե-մատումը բյուզանդական և ավելի ուշ հայկական մանրանկարների հետ միայն հաստատում է վերջիններիս հանրաճանաչությունը և մարտական օգտագործ-ման անհրաժեշտությունը:
Biuletyn Ormiańskiego Towarzystwa Kulturalnego 97, 21–35., 2020
Terminologia wojskowa średniowiecznej Armenii jest w ogóle niezbadana (nie mówiąc już o czasach B... more Terminologia wojskowa średniowiecznej Armenii jest w ogóle niezbadana (nie mówiąc już o czasach Bagratydów (IX–XI w.). Problem polega na tym, że historycy rzadko zwracali uwagę na ten temat (jak i na wojskową historię średniowiecznej Armenii), a z drugiej strony – w kronikach panuje kompletny chaos w kontekście używania terminów i pojęć, ponieważ wszystko zależało od stylu lub preferencji językowych autora. Także, sami kronikarze często mylili się i nie do końca rozumieli sens tego czy innego słowa. Na dodatek, z czasem terminy zaczęły zmieniać swoje znaczenie, co jeszcze bardziej skomplikowało proces ich badania. Oprócz tego, istnieje jeszcze problem tłumaczenia ormiańskich kronik na języki obce, ponieważ często tym zajmowali się ludzie, którzy nie byli specjalistami w historii wojskowości, w sposób dowolny tłumaczyli różne nazwy broni.
Studia Ceranea, 2019
The idea is to perform an analysis of the relief on the Door of the Msho Arakelots monastery, wh... more The idea is to perform an analysis of the relief on the Door of the Msho Arakelots monastery, where four equestrians and one infantryman are depicted, and to compare it with other Armenian, Byzantine and Muslim sources. In this relief, a spherical mace head and a sword with sleeve cross-guard are represented, suggesting many parallels with East-Roman archaeological and figurative sources.
No less important is the depiction of the military trumpet because it is the first image of this object in Armenian art, which can be compared with pictures from the Madrid Skylitzes (12th c.). In addition, the only defensive weapon which is presented in this relief is a round shield with a floral ornament. There are many depictions of round shields in Armenian miniatures and reliefs from 10th–11th c. Moreover, this relief is one of the few where stirrups and the chape of a scabbard are shown. These elements represent an important piece of information because these pictures can be compared with actual archaeological East-Roman artefacts to reconstruct their real look.
The conclusions are that the majority of Armenian weapons bear similarities to Byzantine ones but no less important are the Muslim influences, which have been found in some cases. Located between two civilizations (Byzantium and the Muslim Potentates), Armenians adopted the best solutions of their military technologies, creating their own culture. Moreover, thanks to this comparative analysis, further support will be given to the idea that medieval figurative sources are more or less accurate material for studying medieval military history.
Keywords: Armenia, Bagratids, Msho Arakelots, relief, military history, sleeve cross-guard, Byzantine Empire, Muslim world, weapon, armour.
https://czasopisma.uni.lodz.pl/sceranea/article/view/6653
This paper is a continuation of the poster which examines some types of weapons and armors by ana... more This paper is a continuation of the poster which examines some types of weapons and armors by analyzing written sources which was presented at the conference: "Nouvelles recherches sur l'Arménie ancienne / New Research on Ancient Armenia, Geneva, 8-9 June 2018"
Link to the poster where you can find illustrations to this article - https://www.academia.edu/36769320/Poster_presentation__ARMS_AND_ARMOUR_OF_BAGRATID_ARMENIAN_NOBLEMEN
Uploads
Books by Dmytro Dymydyuk
The study is based on the analysis of Armenian written, archeological, and figurative sources, however, their use is complicated by several moments. Medieval Armenian chronicles do not provide detailed descriptions of weapons and clear meanings of military terms. Also, only a few artifacts of arms and armors from the Bagratid era have survived to this day, most of which were poorly researched, undated, and in poor condition. In addition, the schematic representation of weapons on pictorial sources creates the risk of its misinterpretation.
In Armenian historiography arms and armors of the Bagratid era were considered on the margins of military-political studies or the history of handicrafts, while in world historiography this topic appeared very rarely and was rather an addition to research related to the military organization of Byzantium or the Caliphate.
Taking into consideration the abovementioned difficulties, special attention in the thesis was made to comparative analysis with Byzantine, Georgian, Rus’, Nomadic, and Arab-Persian (Muslim) materials, because Bagratid Armenia laid on the frontier between the aforementioned countries and civilizations, thereby accepting and retransmitting their cultural and military achievements.
It has been proven that figurative sources can be considered an accurate source which, after critical and comparative analysis, can be used for studying medieval military history. Strong evidence for this is the presence of numerous specific military details on the relief studied.
The results of the research enrich the existing source base on the history of arms and armor studies of Central and Eastern Europe and the Near East with previously unknown materials and artifacts from the territory of Armenia and the South Caucasus. Also, the thesis enhance further research on the military studies of the South Caucasus.
Attention to the necessity of conducting Armenological research was drawn, where Armenian arms and armor studies will not be the subject but the object of research, where the issues of the armament of medieval Armenian warriors will be analyzed in comparison with Eastern Roman and Muslim samples, in an attempt to make this study more relevant. The same concerns other countries in the South Caucasus.
The dissertation was written between 2017 and 2022, but due to the full-scale Russian invasion, it has not yet been defended. The text is written in Ukrainian with an English summary.
You can buy my book here: https://www.amazon.co.uk/Weapons-Bagratid-Armenia-end-9th/dp/B0DH3WZLTL
The journal includes articles devoted to political, socio-economic, military and cultural aspects of the history of the Middle Ages. This publication is for scholars, professors, students and others who have interest in history.
The editioral board does not necessarily share the position expressed by the authors in the articles, and is not responsible for the accuracy of the provided data and references.
Volodymyr LAGODYCH. Ethnogenesis of avars during IV–VII c. and origin of the ethnonym «awar»
Eduard MAKARENKO. The saxon-obodritian war of 955 in the context of german-slavic conflicts in Polabia in X c.
Mariia MYHALEVYCH. From Zavyhvost to Spiš: the Galician heritage in the politics of Andrew II the Crusader and Leszek I White (1205–1214)
Taras IHNATOV. The Golden Horde and the Romanovich state: vassality and independence
Solomiia KOZAK. Rus’ in the context of czech-polish relations of the Luxembourg period (XIV c.)
Yuliia SVYSHCH. Symbolic and sacred significance of the european medieval sword
Mykola KOZAK. Finding a mace with high flanges from Podillya
Andrii CHALYI. «Countless hordes?»: on the military quantity of the Ottoman army in the XIV–XVІІ c.
Yaroslav BASHTEVYCH. The siege of Lviv in 1648
Yuliya HRYSHKO. Features of selling prices on bread in Late Medieval and Early Modern Lviv
Vadym CHEPIZHENKO. «Scrope vs Grosvenor»: heraldic law of arms cases
Bogdan KHARABARUK. Perception of the phenomenon of Medieval humor. Social context of laughter
This publication is for scholars, professors, students and others who have interest in history.
All electronic versions of the articles of this herald will be published on
the official website – https://lvivmedievalclub.wordpress.com
The editioral board does not necessarily share the position expressed by
the authors in the articles, and is not responsible for the accuracy of the
provided data and references.
CONTENTS
Solomiia KOZAK. How to make a losing campaign a win? Czech politic of Danylo Romanovych through the prism of the Horde danger and relationship with Rome
Yaroslav BASHTEVYCH. Galician Rus in the late middle ages: the emergence of antagonism of ethnic groups
Halyna MARTYNYUK. The means of emotionality in Baroque laments
Olha STASIUK. the perception of woman in Decretum Gratiani through the tradition of Roman law
Volodymyr CHORNOBRYVETS. Wroclaw’s burghers from Rus’ in the second part of XIIIth century – XIVth century: an attempt of prosopographical essay
Roman MARTYNCHUK. King Vladislav III Varnenchik: attempt of historical portrait
Mykola KOZAK. On the topic of the martial arts of Medieval Europe
Andrii CHALYI. Why didn`t Ottomans hunt for witches? To the problem of absence of witchhunting in the Ottoman Empire in XV-XVIІ centuries
До збірника включено статті, присвячені політичним, соціально-економічним, військовим та культурним аспектам історії середніх віків. Для студентів, аспірантів, викладачів, усіх, хто цікавиться історією. Редакційна колегія не обов’язково поділяє позицію, висловлену авторами в статтях, та не несе відповідальності за достовірність наведених даних та посилань.
ЗМІСТ
Соломія КОЗАК. Як обернути програний похід на перемогу? Чеська політика Данила Романовича крізь призму ординської загрози та взаємозв’язків з Римом
Ярослав БАШТЕВИЧ. Галицька Русь у другій половині XIV–XV ст.: зародження антагонізму етносів
Галина МАРТИНЮК. Засоби емоційності в барокових ляментах
Ольга СТАСЮК. Трактування жінки В «Декреті» Ґраціана через призму римського права
Володимир ЧОРНОБРИВЕЦЬ. Руські міщани Вроцлава у другій половині ХІІІ – ХІV століттях: спроба просопографічного нарису
Роман МАРТИНЧУК. Король Владислав III Варненчик: спроба історичного портрета
Микола КОЗАК. До теми бойових мистецтв середньовічної Європи
Андрій ЧАЛИЙ. Чому османи не полювали на відьом ? (до питання про демономанію на території Османської імперії XV-XVIІ століть)
Записки Львівського медієвістичного клубу / редкол.: Юрій Овсінський (голова), Дмитро Димидюк, Олег Друздєв, Сергій Козловський, Тарас Оліярчук, Роман Тарнавський. – Львів, 2016. – 125 с.
До збірника включено статті, присвячені теоретичним, політичним, соціально-економічним та церковним аспектам історії середніх віків. Для студентів, аспірантів, викладачів, усіх, хто цікавиться історією.
П.С. Особливу подяку виголошуємо Тарнавському Роману Богдановичу за титанічну роботу у підготовці та виданні цього збірника!!!
ЗМІСТ
Передмова
Кирило СТЕПАНЯН. До проблеми вживання термінів “Темні віки” та “Середні віки”
Вероніка ПЕТРУШКА. Трансформаційні процеси у візантійському суспільстві IV–VI ст.: історіографія питання
Дмитро ДИМИДЮК. Чому Халіфат переміг? (Передумови, причини та наслідки втрати незалежності Вірменії на початку VIII ст.)
Михайло ВОРОНОВ. Причини загибелі Вестготського королівства
Ростислав ВАЦЕБА. Скандинавсько-, фризько- та франко-слов’янська торгівля на теренах Полаб’я (VIII–ІХ ст.)
Наталія РАЙТАРОВСЬКА. Дискусії про походження літописного князя Рюрика
Марія-Анастасія ГУСАР. Розкол Вселенської Церкви 1054 р. та спроби його подолання у Західній Європі
Олег МАГДИЧ. Польсько-німецькі церковні відносини у другій половині XI ст.
Олег ДРУЗДЄВ. Церковні відносини в Латино-Єрусалимському королівстві (1099–1187)
Сергій ГУМЕННИЙ. До питання заснування Ордену тамплієрів
Тарас ОЛІЯРЧУК. Соціально-економічне становище Італійських земель у 50-х роках XV ст.
Відомості про авторів
До збірника включено статті, присвячені політичним, соціально-економічним, військовим, культурним та церковним аспектам історії середніх віків. Для студентів, аспірантів, викладачів, усіх, хто цікавиться історією.
-Іванна БЕЛЕЙ. До питання про походження орнаментації керамічних виробів зубрицької культури
-Микола БУЛАНИЙ, Крістіна ШАРИПОВА. Князівське «розгинання» Псалтиря або sortes sanctorum на Русі ХІІ–ХІІІ ст.
-Софія ЗМЕРЗЛА. Могильники празько-корчацької культури правобережжя Прип’яті
-Ігор КАРАСЬ. Становище єврейського населення у Давньоруській державі в IX–XIII cт.
-Юрый КЕЖА. «Дворъ жь княжь разграбиша…»: абавязкі ўладара перад грамадствам і яго адказнасць за іх парушэнне (па матэрыялах старажытнай Русі і Скандынавіі)
-Микола КОЗАК. Зброя князя, воєвод і дружинної еліти в Галицько-Волинській державі
-Галина МАРТИНЮК. Поетика плачу у вітчизняній середньовічній літературі
-Юрій ПРОЧКО. «Військова революція» в козацькому, польському та московському війську (кінець XVI – перша половина XVII ст.)
-Нестор–Миколай РИБЧИНСЬКИЙ. Соціальна структура слов’янських городищ полісного типу на українському Прикарпатті
-Вадим СТЕЦЮК. Ошмянська битва 1432 р.
- Аліна БОЙКО. Особистість Ізабелли Французької в англійській історії
-Ірина ГІЩИНСЬКА. Як Середземне море в VI ст. стало «внутрішнім озером» Візантійської імперії?
-Юлія ГРИШКО. Генеза євнухства у візантійському суспільстві: медичний аспект і правове становище
-Дмитро ДИМИДЮК. Історіографія військової історії Багратидської Вірменії: загальний огляд.
-Владислав КІОРСАК. Спроба реконструкції генеалогії шведських правителів VIII—X ст.
-Назар КУРІЙ. Загальний огляд лікарської справи у Візантії в VI–XII ст.
-Орест МИКІЄВИЧ. «Зіткнення світів»: проблема колонізації іспанцями Мезоамерики
-Ярослав ПИЛИПЧУК. Военное искусство финнов в эпоху средневековья
-Дмитро ПУГАЧ. Арбротська декларація 1320 р.: зародження принципу «народного суверенітету»?
CONTENTS
Yuliia BORZUN. Free love, asceticism and marriage in the era of the
High Middle Ages through the eyes of a woman: on the material of
Eloise's letters to Abelar
Ostap LAGOYDA. Social changes in England in the XIII century: from
Magna Carta to the creation of Parliament (1215–1265)
Lidiya MAZURCHAK. “Dušan's Code” as the source of the Serbian
Medieval law
Anna RUDNICHUK. Internal conflicts in German cities XIV–XV c. and
their consequences
Dmytro DYMYDYUK. The reasons of the military reforms of Marwan II
(744–750)
Sylwia MARSZALEK. Austrhálfa и Austrvegr ‒ Rus’ as an element of the
eastern part of the world of the medieval Scandinavians
Diana BUHAI. Historical portrait of Ragnar Lodbok: Source criticism
study
Mykola KOZAK. The last battle of Sviatoslav I Igorevich
Christian SKRYPKARU. Military campaigns of the Bulgarian king
Samuel on the territory of the Western Balkans in 997–
1014
Olga BABIY. The Byzantine-Pechenegs wars 1053–1072 in perception
John Skylitzes and Michael Attaleiates
Solomiya KOZAK. From the confrontation to the union: actual issues of
Rus` and Czech relations in the context of the war for the legacy of
Babenbergs (1246–1278)
Dmytro UDALOV. The genesis of the records on the fall of
Constantinople in 1453 in the narrative sources of Grand Duchy of
Moscow (second half of the XV – beginning of the XVI cc.)
Mykhaylo GAUKHMAN. The project of Arabic dates’ collection on Rus’
history by Volf Beilis and Viktor Kriukov: history of project, models of
researches and actuality for contemporary
NEWS OF MILITARY HISTORY
INFORMATION ABOUT THE AUTHORS
Papers by Dmytro Dymydyuk
– danak) used for combat purposes. The author analyzes pictorial sources depicting knives (miniatures “The Kiss of Judah” (11th century) and “The Sacrifice of Isaac” (10th century), as well as reliefs from the Holy Cross Cathedral on Aghtamar Island (915–921), where commoners, fighting against animals, possibly hold combat knives or daggers. The criteria for distinguishing between combat and household blades have been developed, thanks to which, among the entire array of archaeological material, we have identified and described one dagger from Dvin (9th century) that had a combat purpose, taking into account its size, large width, and length of the blade.
versa). It should be noted that similar in function spearheads with side hooks were found in Dvin (10-11 сc., Armenia), which prove the idea of existing of such weapons in Medieval Armenia. Due to the lack of any information related to the circumstances of finding the spearhead, we know nothing about dating and origin of the weapon. Compared to Europe, where weapons with two- or three- prongs appeared in 14 c., in Mesopotamia such weapons have been used from the Ancient times. They were more or less popular until Early Modern Times over a large area of Middle East region. Therefore, it is difficult to use comparative analysis in order to establish the origin of the artefact. However, we can assume that the dating of the spearhead in the form of trident can be referred to the second half of the 11th – beginning of the 14th c., based on the time of activity of the Ani and the most important sieges of the city, during which the artefact could get lost in the ground near the city citadel. At the same time, the appearance of the spearhead in form of trident on Armenian, Byzantine and Middle Eastern miniatures in the second quarter of the 13th c. allows us to narrow the chronological framework of its appearance to the 13th c. On the other hand, it is only a theory. The fact of rapid and mass appearance of tridents or so-called “military forks” on miniatures of the 13th-14th c. can be explained by the growth of popularity of the tridents as a weapons of militia, which were effective against the heavy cavalrymen, who had their “period of flourishing” in that time.
У статті проаналізовано наконечник списа з Ані у формі тризубця з центральним прямим лезом і двома бічними кривими гаками. Визначено характер його застосування у бою; запропоновано власне датування цього артефакту; зроблено порівняння із зображеннями у візантійських, вірменських та близькосхідних (мусульманських) візуальних джерелах.
Słowa kluczowe: Armenia Bagratydów, miecz, paramerion, pałasz, szabla, Cesarstwo Bizantyjskie
One of the stages of the sword’s evolution was the appearance of a broadsword (paramerion/ pallash) – type of the sword with straight blade, which was sharp only on one side but point could be sharped from both side. One-edged sword was more effective in the conditions of cavalry battle in comparison to ordinary two-edged sword. Paramerion was popular in Early Middle Ages in Byzantine and Caliphate but was it popular in Armenia? The aim of the article is to analyze different Armenian sources from the times of the Bagratids in order to understand did broadswords were popular and used in Bagratid Armenia (end of 9th–middle of 11th c.)? Comparison to Byzantine sources have been made because Armenia was a part of this civilization, therefore could accept military influences.
Key words: Bagratid Armenia, sword, paramerion, palash, saber, broadsword, Byzantine Empire
Keywords: Bagratid Armenia, Vaspurakan kingdom, Aghtamar, Msho Arakelots, Iran, Byzantine/ Roman Empire, Muslim world, weapon, sword, sleeve cross-guard, Garabonc.
Dymydjuk D. 2020. „Pojmanie Chrystusa”. Miniatury ormiańskie z X-XI wieku jako źródło do historii uzbrojenia Armenii epoki Bagratydów (wprowadzenie do problematyki). “Acta Militaria Mediaevalia” XVI, 15-56. DOI: 10.48280/AMMXVI.2020.002.
Due to the lack of archeological finds of the weapons from the territory of Armenia this spearhead is of particular interest to us. Thanks to the comparisons with Byzantine and Rus sources we dated spearhead to the 10th–13th c. and proved the idea that this spearhead was used for hunting or by infantrymen against cavalrymen.
----
Димидюк Д. Наконечник важкого списа з території Двіну (Х–ХІІІ ст.) // Стародавнє Причорномор’я. – Одеса, 2021. – Вип. 13. – С. 145–150.
[Dymydyuk, D. (2021). Heavy spearhead from Dvin (Х–ХІІІ c.). Starodavnie Prychornomoria. 13, 145–150 (in Ukr)].
The military history of the Bagratid era (late 9th– mid-11th centuries) has not been the object of historical research for a long time. Therefore many questions concerning the form and functions of the weapons of that time remains unresolved.
However, the studies of the armament of neighboring countries (Byzantium, Caliphate, Georgia, etc.) were researched much better. Previously historiographers considered the military history of such «small nations» as Armenia from the perspectives of Eastern Roman Empire and Muslim world warfare which were considered as primary research objects. This paper aims to change this perspective and give the subject of the medieval Armenian military history the attention it deserves. The aim of the research is to pay attention to the war mace – one of the earliest weapons in almost all cultures.
The task is to reconstruct the types of maces which were used in Bagratid Armenia; to analyse their physical and battle characteristics; methods of use; manufacturing process; terminological issue (լախտ (lakht) and գուրզ (gurz) etc. Taking into consideration the lack of archaeological finds of medieval maces from the territory of Armenia, the author pays attention to the written and figurative sources, comparing them with Byzantine and Muslim written accounts, archaeological finds and figurative sources respectively.
Special attention was drawn to Armenian miniatures from the 11th century: «Kiss of Judas» (fig. 1–4), «Jesus before Pilate» (fig. 21) and to the relief on the door of Msho Arakelots monastery (1134) (fig. 6), where various types of maces are depicted.
Due to the comparative analysis, further support was given to the idea that medieval figurative sources are more or less accurate material for studying medieval military history.
---
Булава у Вірменії епохи Багратидів у писемних та зображальних джерелах.
Військова історія епохи Багратидів (кінець ІХ – середина ХІ ст.) довший час не була об'єктом окремого історичного дослідження, що в свою чергу залишило багато невивчених питань стосовно форм та функцій тогочасної зброї. Натомість, історія озброєння сусідніх з Вірменією країн (Візантії, Аббасидського халіфату та навіть Грузії) була досліджена значно краще. З цієї причини військова історія середньовічної християнсько-візантійської чи арабо-перської (ісламської) цивілізацій, посідає домінуюче становище в середньовічній історіографії, внаслідок чого військова історія «менших народів» (як Вірменія) розглядалася лише опосередковано і часто з точки зору цих імперій.
Ідея статті полягає в тому, щоб змінити цю перспективу та приділити середньовічній вірменській військовій історії належну їй увагу. Метою дослідження є вивчення бойових булав – одного з найдавніших видів озброєння майже у всіх цивілізаціях.
Завдання дослідження полягає у реконструкції основних типів булав, які використовувались у Вірменії епохи Багратидів; аналізі їхніх фізичних та бойових характеристик; способів використання; виробничого процесу; термінології (լախտ (лахт) та գուրզ (гурз) і т.д.
Беручи до уваги відсутність будь-яких археологічних знахідок середньовічних булав з території Вірменії, основну увагу було звернено на письмові та зображальні джерела, порівнюючи їх із візантійськими та мусульманськими писемними, археологічними та візуальними джерелами.
Особливу увагу було приділено вірменським мініатюрам з ХІ ст., а саме «Поцілунок Юди», (Іл. 1–4), «Ісус перед Пилатом» (Іл. 21) та рельєфу на дверях монастиря Мшо Аракелоц (1134) (Іл. 6), де зображені різні типи булав. Завдяки компаративному аналізу було підтверджено ідею, що середньовічні зображальні джерела є більш-менш точним носієм інформації котрий, після критичного аналізу, варто використовуватися для вивчення середньовічної військової історії.
For a long time, the military history of Medieval Armenia was not an object of historical research, which in turn had a negative impact on the studies of the region’s social and political history. It is indisputable that in Armenia, as in most countries during the Middle Ages, the sword was a popular – albeit expensive – weapon. But when did sabres appear in Armenia, and were they popular? Images or archaeological finds of sabres from the territory of Armenia date only from the 12th/13th centuries, while in the Byzantine Empire and Abbasid Caliphate the sabre had been known already in the 9th–11th centuries, used mainly by nomads serving as mercenaries in both armies. Unfortunately, written sources are not really helpful, as Armenian chroniclers used different terms (սուր, թուր, սուսեր – sur, tur, suser) in order to describe the word “sword” or something of the kind, diff erences between which are not completely understood. Moreover, there exists a methodological problem of distinguishing a backsword/pallash (single-edged sword) from a sabre. In order to make this research a more relevant, a comparative analysis with Byzantine, Georgians, Muslim and Nomads materials regarding the appearance, distribution and use of the sabre was employed. The conclusion states that in South Caucasus, the sabre appeared a bit later than in the Byzantine Empire and Abbasid Caliphate, having arrived thanks to North Caucasus, Byzantine, Muslim or Seljuk influences in the 10th–11th centuries, given that nomad mercenaries were not present in Bagratid Armenia.
Dymydjuk D. (2020). Początki użytkowania szabli na terenie wczesnośredniowiecznej Armenii. Res Gestae, 11, 172-197.
HAMMER AXES IN BAGRATID ARMENIA (9TH–11TH CC.) (BASED ON ARCHAEOLOGICAL AND FIGURATIVE SOURCES)
The article deals with the military history of Bagratid Armenia, namely with the use of the hammer axe – specific type of battle-axe which has a hammer-head on the back side. The idea that such weapon was used in Armenia at that time and became popular under nomad influences has been proved. Thanks to the classification of archaeological finds from the territory of Medieval Armenia 1 axe and 2 hammer axes were detected, which could be used for military purposes (10th–11th/13th cc.). The idea of preceding historians that these artefacts were used only for household purposes was declined. Depictions of hammer axes were found on Armenian miniatures of the 10th–11th cc. and their comparisons to Byzantine and later Armenian miniatures only prove the idea of their usage and popularity.
ՄԻՋՆԱԴԱՐՅԱՆ ՀԱՅԱՍՏԱՆԻ ԲԱԳՐԱՏՈՒՆԻՆԵՐԻ ԴԱՐԱՇՐՋԱՆԻ (ІХ–ХІ ԴԴ.) ՄԱՐՏԱԿԱՆ ՉԵԿԱՆՆԵՐԸ (ՀՆԱԳԻՏԱԿԱՆ ԵՎ ՆԿԱՐԱԶԱՐԴ ԱՂԲՅՈՒՐՆԵՐԻ ՀԻՄԱՆ ՎՐԱ)
Հոդվածում դիտարկվել է Բագրատունիների դարաշրջանի Հայաստա-նում չեկանների` մարտական կացինների առանձին տեսակի օգտագործման պատմությունը: Կացինների գլխիկի հակառակ կողմում եղել է արտահայտված ելուստ: Ապացուցվել է, որ այս զենքը գոյություն է ունեցել հիշյալ ժամանակա-շրջանի Հայաստանում և օգտագործվել է արևելյան քոչվորների ազդեցությամբ: Հնագիտական գտածո կացինների դասակարգմամբ միջնադարյան Հայաստանի տարածքից (X-XI/XIII դդ.) առանձնացվել է 2 չեկան և 1 կացին, որոնք կարող էին օգտագործվել ինչպես տնտեսական, այնպես էլ մարտական նպատակներով: Բացառվել է պատմաբանների և հնագետների կարծիքը գտածոյի բացառապես տնտեսական գործառության մասին: Չեկանների պատկերազարդումները հայտնաբերվել են X-XIդդ. հայկական մանրանկարներում, իսկ դրանց համե-մատումը բյուզանդական և ավելի ուշ հայկական մանրանկարների հետ միայն հաստատում է վերջիններիս հանրաճանաչությունը և մարտական օգտագործ-ման անհրաժեշտությունը:
No less important is the depiction of the military trumpet because it is the first image of this object in Armenian art, which can be compared with pictures from the Madrid Skylitzes (12th c.). In addition, the only defensive weapon which is presented in this relief is a round shield with a floral ornament. There are many depictions of round shields in Armenian miniatures and reliefs from 10th–11th c. Moreover, this relief is one of the few where stirrups and the chape of a scabbard are shown. These elements represent an important piece of information because these pictures can be compared with actual archaeological East-Roman artefacts to reconstruct their real look.
The conclusions are that the majority of Armenian weapons bear similarities to Byzantine ones but no less important are the Muslim influences, which have been found in some cases. Located between two civilizations (Byzantium and the Muslim Potentates), Armenians adopted the best solutions of their military technologies, creating their own culture. Moreover, thanks to this comparative analysis, further support will be given to the idea that medieval figurative sources are more or less accurate material for studying medieval military history.
Keywords: Armenia, Bagratids, Msho Arakelots, relief, military history, sleeve cross-guard, Byzantine Empire, Muslim world, weapon, armour.
https://czasopisma.uni.lodz.pl/sceranea/article/view/6653
Link to the poster where you can find illustrations to this article - https://www.academia.edu/36769320/Poster_presentation__ARMS_AND_ARMOUR_OF_BAGRATID_ARMENIAN_NOBLEMEN
The study is based on the analysis of Armenian written, archeological, and figurative sources, however, their use is complicated by several moments. Medieval Armenian chronicles do not provide detailed descriptions of weapons and clear meanings of military terms. Also, only a few artifacts of arms and armors from the Bagratid era have survived to this day, most of which were poorly researched, undated, and in poor condition. In addition, the schematic representation of weapons on pictorial sources creates the risk of its misinterpretation.
In Armenian historiography arms and armors of the Bagratid era were considered on the margins of military-political studies or the history of handicrafts, while in world historiography this topic appeared very rarely and was rather an addition to research related to the military organization of Byzantium or the Caliphate.
Taking into consideration the abovementioned difficulties, special attention in the thesis was made to comparative analysis with Byzantine, Georgian, Rus’, Nomadic, and Arab-Persian (Muslim) materials, because Bagratid Armenia laid on the frontier between the aforementioned countries and civilizations, thereby accepting and retransmitting their cultural and military achievements.
It has been proven that figurative sources can be considered an accurate source which, after critical and comparative analysis, can be used for studying medieval military history. Strong evidence for this is the presence of numerous specific military details on the relief studied.
The results of the research enrich the existing source base on the history of arms and armor studies of Central and Eastern Europe and the Near East with previously unknown materials and artifacts from the territory of Armenia and the South Caucasus. Also, the thesis enhance further research on the military studies of the South Caucasus.
Attention to the necessity of conducting Armenological research was drawn, where Armenian arms and armor studies will not be the subject but the object of research, where the issues of the armament of medieval Armenian warriors will be analyzed in comparison with Eastern Roman and Muslim samples, in an attempt to make this study more relevant. The same concerns other countries in the South Caucasus.
The dissertation was written between 2017 and 2022, but due to the full-scale Russian invasion, it has not yet been defended. The text is written in Ukrainian with an English summary.
You can buy my book here: https://www.amazon.co.uk/Weapons-Bagratid-Armenia-end-9th/dp/B0DH3WZLTL
The journal includes articles devoted to political, socio-economic, military and cultural aspects of the history of the Middle Ages. This publication is for scholars, professors, students and others who have interest in history.
The editioral board does not necessarily share the position expressed by the authors in the articles, and is not responsible for the accuracy of the provided data and references.
Volodymyr LAGODYCH. Ethnogenesis of avars during IV–VII c. and origin of the ethnonym «awar»
Eduard MAKARENKO. The saxon-obodritian war of 955 in the context of german-slavic conflicts in Polabia in X c.
Mariia MYHALEVYCH. From Zavyhvost to Spiš: the Galician heritage in the politics of Andrew II the Crusader and Leszek I White (1205–1214)
Taras IHNATOV. The Golden Horde and the Romanovich state: vassality and independence
Solomiia KOZAK. Rus’ in the context of czech-polish relations of the Luxembourg period (XIV c.)
Yuliia SVYSHCH. Symbolic and sacred significance of the european medieval sword
Mykola KOZAK. Finding a mace with high flanges from Podillya
Andrii CHALYI. «Countless hordes?»: on the military quantity of the Ottoman army in the XIV–XVІІ c.
Yaroslav BASHTEVYCH. The siege of Lviv in 1648
Yuliya HRYSHKO. Features of selling prices on bread in Late Medieval and Early Modern Lviv
Vadym CHEPIZHENKO. «Scrope vs Grosvenor»: heraldic law of arms cases
Bogdan KHARABARUK. Perception of the phenomenon of Medieval humor. Social context of laughter
This publication is for scholars, professors, students and others who have interest in history.
All electronic versions of the articles of this herald will be published on
the official website – https://lvivmedievalclub.wordpress.com
The editioral board does not necessarily share the position expressed by
the authors in the articles, and is not responsible for the accuracy of the
provided data and references.
CONTENTS
Solomiia KOZAK. How to make a losing campaign a win? Czech politic of Danylo Romanovych through the prism of the Horde danger and relationship with Rome
Yaroslav BASHTEVYCH. Galician Rus in the late middle ages: the emergence of antagonism of ethnic groups
Halyna MARTYNYUK. The means of emotionality in Baroque laments
Olha STASIUK. the perception of woman in Decretum Gratiani through the tradition of Roman law
Volodymyr CHORNOBRYVETS. Wroclaw’s burghers from Rus’ in the second part of XIIIth century – XIVth century: an attempt of prosopographical essay
Roman MARTYNCHUK. King Vladislav III Varnenchik: attempt of historical portrait
Mykola KOZAK. On the topic of the martial arts of Medieval Europe
Andrii CHALYI. Why didn`t Ottomans hunt for witches? To the problem of absence of witchhunting in the Ottoman Empire in XV-XVIІ centuries
До збірника включено статті, присвячені політичним, соціально-економічним, військовим та культурним аспектам історії середніх віків. Для студентів, аспірантів, викладачів, усіх, хто цікавиться історією. Редакційна колегія не обов’язково поділяє позицію, висловлену авторами в статтях, та не несе відповідальності за достовірність наведених даних та посилань.
ЗМІСТ
Соломія КОЗАК. Як обернути програний похід на перемогу? Чеська політика Данила Романовича крізь призму ординської загрози та взаємозв’язків з Римом
Ярослав БАШТЕВИЧ. Галицька Русь у другій половині XIV–XV ст.: зародження антагонізму етносів
Галина МАРТИНЮК. Засоби емоційності в барокових ляментах
Ольга СТАСЮК. Трактування жінки В «Декреті» Ґраціана через призму римського права
Володимир ЧОРНОБРИВЕЦЬ. Руські міщани Вроцлава у другій половині ХІІІ – ХІV століттях: спроба просопографічного нарису
Роман МАРТИНЧУК. Король Владислав III Варненчик: спроба історичного портрета
Микола КОЗАК. До теми бойових мистецтв середньовічної Європи
Андрій ЧАЛИЙ. Чому османи не полювали на відьом ? (до питання про демономанію на території Османської імперії XV-XVIІ століть)
Записки Львівського медієвістичного клубу / редкол.: Юрій Овсінський (голова), Дмитро Димидюк, Олег Друздєв, Сергій Козловський, Тарас Оліярчук, Роман Тарнавський. – Львів, 2016. – 125 с.
До збірника включено статті, присвячені теоретичним, політичним, соціально-економічним та церковним аспектам історії середніх віків. Для студентів, аспірантів, викладачів, усіх, хто цікавиться історією.
П.С. Особливу подяку виголошуємо Тарнавському Роману Богдановичу за титанічну роботу у підготовці та виданні цього збірника!!!
ЗМІСТ
Передмова
Кирило СТЕПАНЯН. До проблеми вживання термінів “Темні віки” та “Середні віки”
Вероніка ПЕТРУШКА. Трансформаційні процеси у візантійському суспільстві IV–VI ст.: історіографія питання
Дмитро ДИМИДЮК. Чому Халіфат переміг? (Передумови, причини та наслідки втрати незалежності Вірменії на початку VIII ст.)
Михайло ВОРОНОВ. Причини загибелі Вестготського королівства
Ростислав ВАЦЕБА. Скандинавсько-, фризько- та франко-слов’янська торгівля на теренах Полаб’я (VIII–ІХ ст.)
Наталія РАЙТАРОВСЬКА. Дискусії про походження літописного князя Рюрика
Марія-Анастасія ГУСАР. Розкол Вселенської Церкви 1054 р. та спроби його подолання у Західній Європі
Олег МАГДИЧ. Польсько-німецькі церковні відносини у другій половині XI ст.
Олег ДРУЗДЄВ. Церковні відносини в Латино-Єрусалимському королівстві (1099–1187)
Сергій ГУМЕННИЙ. До питання заснування Ордену тамплієрів
Тарас ОЛІЯРЧУК. Соціально-економічне становище Італійських земель у 50-х роках XV ст.
Відомості про авторів
До збірника включено статті, присвячені політичним, соціально-економічним, військовим, культурним та церковним аспектам історії середніх віків. Для студентів, аспірантів, викладачів, усіх, хто цікавиться історією.
-Іванна БЕЛЕЙ. До питання про походження орнаментації керамічних виробів зубрицької культури
-Микола БУЛАНИЙ, Крістіна ШАРИПОВА. Князівське «розгинання» Псалтиря або sortes sanctorum на Русі ХІІ–ХІІІ ст.
-Софія ЗМЕРЗЛА. Могильники празько-корчацької культури правобережжя Прип’яті
-Ігор КАРАСЬ. Становище єврейського населення у Давньоруській державі в IX–XIII cт.
-Юрый КЕЖА. «Дворъ жь княжь разграбиша…»: абавязкі ўладара перад грамадствам і яго адказнасць за іх парушэнне (па матэрыялах старажытнай Русі і Скандынавіі)
-Микола КОЗАК. Зброя князя, воєвод і дружинної еліти в Галицько-Волинській державі
-Галина МАРТИНЮК. Поетика плачу у вітчизняній середньовічній літературі
-Юрій ПРОЧКО. «Військова революція» в козацькому, польському та московському війську (кінець XVI – перша половина XVII ст.)
-Нестор–Миколай РИБЧИНСЬКИЙ. Соціальна структура слов’янських городищ полісного типу на українському Прикарпатті
-Вадим СТЕЦЮК. Ошмянська битва 1432 р.
- Аліна БОЙКО. Особистість Ізабелли Французької в англійській історії
-Ірина ГІЩИНСЬКА. Як Середземне море в VI ст. стало «внутрішнім озером» Візантійської імперії?
-Юлія ГРИШКО. Генеза євнухства у візантійському суспільстві: медичний аспект і правове становище
-Дмитро ДИМИДЮК. Історіографія військової історії Багратидської Вірменії: загальний огляд.
-Владислав КІОРСАК. Спроба реконструкції генеалогії шведських правителів VIII—X ст.
-Назар КУРІЙ. Загальний огляд лікарської справи у Візантії в VI–XII ст.
-Орест МИКІЄВИЧ. «Зіткнення світів»: проблема колонізації іспанцями Мезоамерики
-Ярослав ПИЛИПЧУК. Военное искусство финнов в эпоху средневековья
-Дмитро ПУГАЧ. Арбротська декларація 1320 р.: зародження принципу «народного суверенітету»?
CONTENTS
Yuliia BORZUN. Free love, asceticism and marriage in the era of the
High Middle Ages through the eyes of a woman: on the material of
Eloise's letters to Abelar
Ostap LAGOYDA. Social changes in England in the XIII century: from
Magna Carta to the creation of Parliament (1215–1265)
Lidiya MAZURCHAK. “Dušan's Code” as the source of the Serbian
Medieval law
Anna RUDNICHUK. Internal conflicts in German cities XIV–XV c. and
their consequences
Dmytro DYMYDYUK. The reasons of the military reforms of Marwan II
(744–750)
Sylwia MARSZALEK. Austrhálfa и Austrvegr ‒ Rus’ as an element of the
eastern part of the world of the medieval Scandinavians
Diana BUHAI. Historical portrait of Ragnar Lodbok: Source criticism
study
Mykola KOZAK. The last battle of Sviatoslav I Igorevich
Christian SKRYPKARU. Military campaigns of the Bulgarian king
Samuel on the territory of the Western Balkans in 997–
1014
Olga BABIY. The Byzantine-Pechenegs wars 1053–1072 in perception
John Skylitzes and Michael Attaleiates
Solomiya KOZAK. From the confrontation to the union: actual issues of
Rus` and Czech relations in the context of the war for the legacy of
Babenbergs (1246–1278)
Dmytro UDALOV. The genesis of the records on the fall of
Constantinople in 1453 in the narrative sources of Grand Duchy of
Moscow (second half of the XV – beginning of the XVI cc.)
Mykhaylo GAUKHMAN. The project of Arabic dates’ collection on Rus’
history by Volf Beilis and Viktor Kriukov: history of project, models of
researches and actuality for contemporary
NEWS OF MILITARY HISTORY
INFORMATION ABOUT THE AUTHORS
– danak) used for combat purposes. The author analyzes pictorial sources depicting knives (miniatures “The Kiss of Judah” (11th century) and “The Sacrifice of Isaac” (10th century), as well as reliefs from the Holy Cross Cathedral on Aghtamar Island (915–921), where commoners, fighting against animals, possibly hold combat knives or daggers. The criteria for distinguishing between combat and household blades have been developed, thanks to which, among the entire array of archaeological material, we have identified and described one dagger from Dvin (9th century) that had a combat purpose, taking into account its size, large width, and length of the blade.
versa). It should be noted that similar in function spearheads with side hooks were found in Dvin (10-11 сc., Armenia), which prove the idea of existing of such weapons in Medieval Armenia. Due to the lack of any information related to the circumstances of finding the spearhead, we know nothing about dating and origin of the weapon. Compared to Europe, where weapons with two- or three- prongs appeared in 14 c., in Mesopotamia such weapons have been used from the Ancient times. They were more or less popular until Early Modern Times over a large area of Middle East region. Therefore, it is difficult to use comparative analysis in order to establish the origin of the artefact. However, we can assume that the dating of the spearhead in the form of trident can be referred to the second half of the 11th – beginning of the 14th c., based on the time of activity of the Ani and the most important sieges of the city, during which the artefact could get lost in the ground near the city citadel. At the same time, the appearance of the spearhead in form of trident on Armenian, Byzantine and Middle Eastern miniatures in the second quarter of the 13th c. allows us to narrow the chronological framework of its appearance to the 13th c. On the other hand, it is only a theory. The fact of rapid and mass appearance of tridents or so-called “military forks” on miniatures of the 13th-14th c. can be explained by the growth of popularity of the tridents as a weapons of militia, which were effective against the heavy cavalrymen, who had their “period of flourishing” in that time.
У статті проаналізовано наконечник списа з Ані у формі тризубця з центральним прямим лезом і двома бічними кривими гаками. Визначено характер його застосування у бою; запропоновано власне датування цього артефакту; зроблено порівняння із зображеннями у візантійських, вірменських та близькосхідних (мусульманських) візуальних джерелах.
Słowa kluczowe: Armenia Bagratydów, miecz, paramerion, pałasz, szabla, Cesarstwo Bizantyjskie
One of the stages of the sword’s evolution was the appearance of a broadsword (paramerion/ pallash) – type of the sword with straight blade, which was sharp only on one side but point could be sharped from both side. One-edged sword was more effective in the conditions of cavalry battle in comparison to ordinary two-edged sword. Paramerion was popular in Early Middle Ages in Byzantine and Caliphate but was it popular in Armenia? The aim of the article is to analyze different Armenian sources from the times of the Bagratids in order to understand did broadswords were popular and used in Bagratid Armenia (end of 9th–middle of 11th c.)? Comparison to Byzantine sources have been made because Armenia was a part of this civilization, therefore could accept military influences.
Key words: Bagratid Armenia, sword, paramerion, palash, saber, broadsword, Byzantine Empire
Keywords: Bagratid Armenia, Vaspurakan kingdom, Aghtamar, Msho Arakelots, Iran, Byzantine/ Roman Empire, Muslim world, weapon, sword, sleeve cross-guard, Garabonc.
Dymydjuk D. 2020. „Pojmanie Chrystusa”. Miniatury ormiańskie z X-XI wieku jako źródło do historii uzbrojenia Armenii epoki Bagratydów (wprowadzenie do problematyki). “Acta Militaria Mediaevalia” XVI, 15-56. DOI: 10.48280/AMMXVI.2020.002.
Due to the lack of archeological finds of the weapons from the territory of Armenia this spearhead is of particular interest to us. Thanks to the comparisons with Byzantine and Rus sources we dated spearhead to the 10th–13th c. and proved the idea that this spearhead was used for hunting or by infantrymen against cavalrymen.
----
Димидюк Д. Наконечник важкого списа з території Двіну (Х–ХІІІ ст.) // Стародавнє Причорномор’я. – Одеса, 2021. – Вип. 13. – С. 145–150.
[Dymydyuk, D. (2021). Heavy spearhead from Dvin (Х–ХІІІ c.). Starodavnie Prychornomoria. 13, 145–150 (in Ukr)].
The military history of the Bagratid era (late 9th– mid-11th centuries) has not been the object of historical research for a long time. Therefore many questions concerning the form and functions of the weapons of that time remains unresolved.
However, the studies of the armament of neighboring countries (Byzantium, Caliphate, Georgia, etc.) were researched much better. Previously historiographers considered the military history of such «small nations» as Armenia from the perspectives of Eastern Roman Empire and Muslim world warfare which were considered as primary research objects. This paper aims to change this perspective and give the subject of the medieval Armenian military history the attention it deserves. The aim of the research is to pay attention to the war mace – one of the earliest weapons in almost all cultures.
The task is to reconstruct the types of maces which were used in Bagratid Armenia; to analyse their physical and battle characteristics; methods of use; manufacturing process; terminological issue (լախտ (lakht) and գուրզ (gurz) etc. Taking into consideration the lack of archaeological finds of medieval maces from the territory of Armenia, the author pays attention to the written and figurative sources, comparing them with Byzantine and Muslim written accounts, archaeological finds and figurative sources respectively.
Special attention was drawn to Armenian miniatures from the 11th century: «Kiss of Judas» (fig. 1–4), «Jesus before Pilate» (fig. 21) and to the relief on the door of Msho Arakelots monastery (1134) (fig. 6), where various types of maces are depicted.
Due to the comparative analysis, further support was given to the idea that medieval figurative sources are more or less accurate material for studying medieval military history.
---
Булава у Вірменії епохи Багратидів у писемних та зображальних джерелах.
Військова історія епохи Багратидів (кінець ІХ – середина ХІ ст.) довший час не була об'єктом окремого історичного дослідження, що в свою чергу залишило багато невивчених питань стосовно форм та функцій тогочасної зброї. Натомість, історія озброєння сусідніх з Вірменією країн (Візантії, Аббасидського халіфату та навіть Грузії) була досліджена значно краще. З цієї причини військова історія середньовічної християнсько-візантійської чи арабо-перської (ісламської) цивілізацій, посідає домінуюче становище в середньовічній історіографії, внаслідок чого військова історія «менших народів» (як Вірменія) розглядалася лише опосередковано і часто з точки зору цих імперій.
Ідея статті полягає в тому, щоб змінити цю перспективу та приділити середньовічній вірменській військовій історії належну їй увагу. Метою дослідження є вивчення бойових булав – одного з найдавніших видів озброєння майже у всіх цивілізаціях.
Завдання дослідження полягає у реконструкції основних типів булав, які використовувались у Вірменії епохи Багратидів; аналізі їхніх фізичних та бойових характеристик; способів використання; виробничого процесу; термінології (լախտ (лахт) та գուրզ (гурз) і т.д.
Беручи до уваги відсутність будь-яких археологічних знахідок середньовічних булав з території Вірменії, основну увагу було звернено на письмові та зображальні джерела, порівнюючи їх із візантійськими та мусульманськими писемними, археологічними та візуальними джерелами.
Особливу увагу було приділено вірменським мініатюрам з ХІ ст., а саме «Поцілунок Юди», (Іл. 1–4), «Ісус перед Пилатом» (Іл. 21) та рельєфу на дверях монастиря Мшо Аракелоц (1134) (Іл. 6), де зображені різні типи булав. Завдяки компаративному аналізу було підтверджено ідею, що середньовічні зображальні джерела є більш-менш точним носієм інформації котрий, після критичного аналізу, варто використовуватися для вивчення середньовічної військової історії.
For a long time, the military history of Medieval Armenia was not an object of historical research, which in turn had a negative impact on the studies of the region’s social and political history. It is indisputable that in Armenia, as in most countries during the Middle Ages, the sword was a popular – albeit expensive – weapon. But when did sabres appear in Armenia, and were they popular? Images or archaeological finds of sabres from the territory of Armenia date only from the 12th/13th centuries, while in the Byzantine Empire and Abbasid Caliphate the sabre had been known already in the 9th–11th centuries, used mainly by nomads serving as mercenaries in both armies. Unfortunately, written sources are not really helpful, as Armenian chroniclers used different terms (սուր, թուր, սուսեր – sur, tur, suser) in order to describe the word “sword” or something of the kind, diff erences between which are not completely understood. Moreover, there exists a methodological problem of distinguishing a backsword/pallash (single-edged sword) from a sabre. In order to make this research a more relevant, a comparative analysis with Byzantine, Georgians, Muslim and Nomads materials regarding the appearance, distribution and use of the sabre was employed. The conclusion states that in South Caucasus, the sabre appeared a bit later than in the Byzantine Empire and Abbasid Caliphate, having arrived thanks to North Caucasus, Byzantine, Muslim or Seljuk influences in the 10th–11th centuries, given that nomad mercenaries were not present in Bagratid Armenia.
Dymydjuk D. (2020). Początki użytkowania szabli na terenie wczesnośredniowiecznej Armenii. Res Gestae, 11, 172-197.
HAMMER AXES IN BAGRATID ARMENIA (9TH–11TH CC.) (BASED ON ARCHAEOLOGICAL AND FIGURATIVE SOURCES)
The article deals with the military history of Bagratid Armenia, namely with the use of the hammer axe – specific type of battle-axe which has a hammer-head on the back side. The idea that such weapon was used in Armenia at that time and became popular under nomad influences has been proved. Thanks to the classification of archaeological finds from the territory of Medieval Armenia 1 axe and 2 hammer axes were detected, which could be used for military purposes (10th–11th/13th cc.). The idea of preceding historians that these artefacts were used only for household purposes was declined. Depictions of hammer axes were found on Armenian miniatures of the 10th–11th cc. and their comparisons to Byzantine and later Armenian miniatures only prove the idea of their usage and popularity.
ՄԻՋՆԱԴԱՐՅԱՆ ՀԱՅԱՍՏԱՆԻ ԲԱԳՐԱՏՈՒՆԻՆԵՐԻ ԴԱՐԱՇՐՋԱՆԻ (ІХ–ХІ ԴԴ.) ՄԱՐՏԱԿԱՆ ՉԵԿԱՆՆԵՐԸ (ՀՆԱԳԻՏԱԿԱՆ ԵՎ ՆԿԱՐԱԶԱՐԴ ԱՂԲՅՈՒՐՆԵՐԻ ՀԻՄԱՆ ՎՐԱ)
Հոդվածում դիտարկվել է Բագրատունիների դարաշրջանի Հայաստա-նում չեկանների` մարտական կացինների առանձին տեսակի օգտագործման պատմությունը: Կացինների գլխիկի հակառակ կողմում եղել է արտահայտված ելուստ: Ապացուցվել է, որ այս զենքը գոյություն է ունեցել հիշյալ ժամանակա-շրջանի Հայաստանում և օգտագործվել է արևելյան քոչվորների ազդեցությամբ: Հնագիտական գտածո կացինների դասակարգմամբ միջնադարյան Հայաստանի տարածքից (X-XI/XIII դդ.) առանձնացվել է 2 չեկան և 1 կացին, որոնք կարող էին օգտագործվել ինչպես տնտեսական, այնպես էլ մարտական նպատակներով: Բացառվել է պատմաբանների և հնագետների կարծիքը գտածոյի բացառապես տնտեսական գործառության մասին: Չեկանների պատկերազարդումները հայտնաբերվել են X-XIդդ. հայկական մանրանկարներում, իսկ դրանց համե-մատումը բյուզանդական և ավելի ուշ հայկական մանրանկարների հետ միայն հաստատում է վերջիններիս հանրաճանաչությունը և մարտական օգտագործ-ման անհրաժեշտությունը:
No less important is the depiction of the military trumpet because it is the first image of this object in Armenian art, which can be compared with pictures from the Madrid Skylitzes (12th c.). In addition, the only defensive weapon which is presented in this relief is a round shield with a floral ornament. There are many depictions of round shields in Armenian miniatures and reliefs from 10th–11th c. Moreover, this relief is one of the few where stirrups and the chape of a scabbard are shown. These elements represent an important piece of information because these pictures can be compared with actual archaeological East-Roman artefacts to reconstruct their real look.
The conclusions are that the majority of Armenian weapons bear similarities to Byzantine ones but no less important are the Muslim influences, which have been found in some cases. Located between two civilizations (Byzantium and the Muslim Potentates), Armenians adopted the best solutions of their military technologies, creating their own culture. Moreover, thanks to this comparative analysis, further support will be given to the idea that medieval figurative sources are more or less accurate material for studying medieval military history.
Keywords: Armenia, Bagratids, Msho Arakelots, relief, military history, sleeve cross-guard, Byzantine Empire, Muslim world, weapon, armour.
https://czasopisma.uni.lodz.pl/sceranea/article/view/6653
Link to the poster where you can find illustrations to this article - https://www.academia.edu/36769320/Poster_presentation__ARMS_AND_ARMOUR_OF_BAGRATID_ARMENIAN_NOBLEMEN
Դիմիդյուկ Դ. Սառը զենքերը Բագրատունյաց դարաշրջանի ժամանակագրություններում (IX դ. վերջ-XI դ.). հարցի տերմինաբանությունը, Պատմություն եվ մշակույթ. Հայագիտական հանդես, Երեվան 2019, №2, 33-48.
В статье рассматривается терминология холодного оружия, а именно проблема значения и использования слов “սուր” (сур), “սուսեր” (сусер) “թուր” (тур)”, “վաղակ” (вагхак), а также “պողովատ” (погховат) в средневековых армянских хрониках времен Багратидов (конец IX – середина XI вв.) и смежных эпох. Анализируется различия между упомянутыми терминами, закономерности их использования в хрониках, а также характеристика описываемого оружия.
Обращено внимание на то, что в средневековых армянских летописях существует полный хаос относительно использования тех или других военных терминов, потому что в большинстве случаев выбор термина зависел от стиля хрониста, его языковых предпочтений и других причин, из-за чего невозможно точно идентифицировать значение тех или иных терминов.
Предполагаем, что в эпоху Багратидов слово “սուր” (сур), скорее всего, означало простой обоюдоострый меч и вместе со словом “սուսեր” (сусер) чаще всего использовалось в хрониках, в то время как термин “թուր” (тур) использовался крайне редко.
Чтобы уточнить информацию о том, как выглядел тот или иной меч, летописцы могли использовать дополнительные слова, как “երկսայր” (ерксайр – обоюдоострый) или “միասեռ” (миасер – однолезвийный). Заметим, что в хрониках отсутствовала информация, которая бы указывала на кривизну лезвия меча.
Ключевые слова: меч, палаш, сабля, սուր, սուսեր, թուր, Багратидская Армения, оружие.
The article discusses terminology of blade weapons, namely the problem of the meaning and using the words “սուր” (sur), “սուսեր” (suser), “թուր” (tur), “վաղակ” (vaghak) and “պողովատ” (poghovat) in the medieval Armenian chronicles of the Bagratid era (late 9th – middle of 11th c.) and adjacent periods. The differences between the mentioned terms, dependences of their use in the chronicles, and the physical characteristics of the described weapons were analyzed.
Attention was drawn to the fact that in the medieval Armenian chronicles there was complete chaos regarding the using of military terms, because in most cases the choice of the term depended on the style of the chronicler, his language preferences and other reasons. Therefore, it is impossible to determine the accurate meaning of these terms.
We can assume that in the Bagratid era, the word “սուր” (sur) probably meant a simple double-edged sword, and together with the word “սուսեր” (suser) they were the most popular in medieval Armenian chronicles, while the word “թուր” (tur) was used rarely. In order to clarify the information about on what the swords looked like, chroniclers could use additional words like “երկսայր” (yerksayr – double-edged) or “միասեռ” (miaser – single-edged). Please note, that in those times chronicles did not contain any information which would indicate the curvature of the blades.
Keywords: sword, broadsword, palash, saber, սուր, սուսեր, թուր, Bagratid Armenia, weapons.
Հոդվածում քննվում են Բագրատունյաց Հայաստանում (IX դ. վերջ–XI դ.) ստեղծված “Ժամանակագրություններ”-ի տվյալները, որոնք վերաբերում են սառը զենքերի տեսակներին: Խոսքը, մասնավորապես, վերաբերում է “սուր”, “սուսեր”, “թուր”, “վաղակ”, ինչպես նաև “պողովատ” բառերի կիրառությանը և նշանակությանը: Վերլուծվել են վերոնշյալ տերմինների միջև առկա տարբերությունները, “Ժամանակագրություններ”-ում նրանց կիրառության օրինաչափությունները: Բնականաբար, տրվել է դրանց ընդհանուր բնութագիրը:
Պետք է նշել, որ հայ միջնադարյան տարեգրքերում զենքերի հիշատակությունները խիստ անկանոն են: Շատ հաճախ տերմինի ընտրությունը կախված էր տարեգրի ոճից, նախընտրությունից և այլն: Նման հանգամանքը թույլ չի տալիս հստակ որոշել տերմինների նշանակությունը և նույնականությունը:
Պետք է ասել, որ Բագրատունյաց շրջանում “սուր” բառը հիմնականում կիրառվել է երկսայր զենքերի վերաբերյալ: “Սուր” և “սուսեր” բառերը ավելի շատ են օգտագործվել տարեգիրների կողմից: Մինչդեռ “թուր” բառը հազվադեպ է հանդիպում: Տարեգիրները զենքի տեսքն առավել մանրամասն նկարագրելու համար երբեմն օգտագործել են “երկսայր” (երկու կողմից սուր) և “միասեռ” (մեկ կողմից սուր) հավելյալ բառերը: Պետք է նկատել նաև, որ տարեգրքերում բացակայել են շեղբի կորության մասին տվյալներ:
Բանալի բառեր. սուր, թրադաշույն, սվին, սուսեր, թուր, Բագրատունյաց Հայաստան, զենք:
POL. - Średniowieczna Armenia była granicą między chrześcijańsko-bizantyjską a arabsko-perską (islamską) cywilizacją, przyjmująca najlepsze osiągnięcia tych dwóch kultur. Pod tym względem interesująca jest historia wojskowości Armenii, w szczególności broni białej, gdzie wpływy międzykulturowe najmocniej przejawiały się.
Celem artykułu jest poszczególna analiza niektórych ormiańskich miniatur oraz reliefów z epoki Bagratydów (koniec IX – połowa XI w.), na których różny typy broni białej są przedstawione i interpretacja których jest wątpliwa, pomyłkowa lub wywołuje dyskusję w historiografii ormiańskiej lub bizantyjskiej. Obiektem badania jest relief Goliata z kościoła Świętego Krzyża na wyspie Aghtamar (915–921); relief dwóch jeźdźców na ścianie z cerkwi Kamsarkanów w Ani; szkatułka z kości słoniowej z Palazzo Venezia (Rzym); obrazki uszkodzonych mieczów z miniatury “Ofiara Abrahama” z Ewangeliarza z Eczmiadzynu (989) oraz reliefu “walka myśliwego z niedźwiedziem” z kościoła Świętego Krzyża na wyspie Aghtamar (915–921).
Słowa kluczowe: Armenia Bagratydów, Aghtamar, Bizancjum, broń biała, miecz, szabla, Ani, Goliat, reliefy, miniatury.
ENG. - Cold weapons in Bagratid Armenia (end of 9th – middle of 11th century): the problem of interpretation of some graphic sources.
The military history of the Bagratid era for a long time was not the object of the historical research, what in turn had negative impact on the socio-political studies and other aspects of the Armenian medieval history. A few years ago, the Armenian historian Karine Voskanyan defended dissertation on the military organization of the Bagratid era (Հայոց բանակը Բագրատունյաց շրջանում (IX–XI դարեր, 2010). The researcher partially analysed arms and armour of the Bagratid Armenia, but she almost did not use any graphic sources in the thesis, which leaves many unresolved questions about the form and functions of the weapons of that time and their comparisons to Byzantine and Muslim samples.
The aim of the article is to analyse some Armenian miniatures and reliefs from the Bagratid era (end of 9th – middle of 11th century), where different types of cold weapons (swords, sabres etc.) are presented and the interpretation of which is questionable, doubtful or provokes a discussion in Armenian or Byzantine historiography.
The object of the research is the relief “Goliath” from The Holy Cross of Aghtamar Church (915–921); relief of two riders on the wall of the Kamsarkan church in Ani; ivory casket from Palazzo Venezia (Rome); depictions of damaged swords from the miniature “Abraham's Sacrifice” from the Echmiadzin Gospel (989) and the relief “Hunter and Bear fighting” from The Holy Cross of Aghtamar Church (915–921).
Key words: Bagratid Armenia, Aghtamar, Byzantine Empire, Byzantium, cold weapons, sword, sabre, Ani, Goliath, reliefs, miniatures.
UKR. - Середньовічна Вірменія виконувала функцію своєрідного цивілізаційного кордоном між християнсько-візантійською і арабо-перською (ісламською) цивілізаціями, засвоюючи найкращі досягнення цих двох культур. Під цим кутом зору цікавою є історія військової справи Вірменії, особливо холодної зброї, де міжкультурні впливи проявлялися найміцніше.
Метою статті є окремий аналіз деяких вірменських мініатюр, а також рельєфів епохи Багратидів (кінець ІХ – половина ХІ ст.), на яких представлені різні типи холодної зброї і інтерпретація яких сумнівна, помилкова або викликає дискусію у вірменській чи візантійській історіографіях. Об’єктом дослідження є рельєф Голіафа з церкви Святого Хреста з о. Ахтамар (915–921); рельєф двох вершників на стіні церкви Камсарканів в Ані; шкатулка з слонової кості з Палаццо Венеція (Рим); фрагменти пошкоджених мечів з мініатюри “Жертва Авраама” Євангелія з
Ключові слова: Візантійська імперія, Багратидська Вірменія, васально-сюзеренні відносини, монети, куфічні дирхеми, Ташир-Дзорагет, Тао-Кларджеті, Картлі, Кахеті-Ереті.
The article compares the monetary circulation around the Armenian territories during the period of Arab rule (VIII–IX c.) and the kingdom of Bagratids (end of IX – middle of XI c.), arguing that the role of monetary circulation in the last epoch decreased. The political influence of the Byzantine Empire on the Caucasian region in the X–XI c. is analyzed. Preconditions and reasons for the beginning of independent coining by the Georgian and Armenian states at the end of X – in the middle of the XI c. are described, emphasizing the proclamational functions of these coinages.
Key words: Byzantine Empire, Bagratid Armenia, suzerain-vassal relations, coins, kufic dirhams, Tashir-Dzoraget, Tao-Klarjeti, Kartli, Kakheti-Hereti.
Димидюк Д. До проблеми карбування монет у християнських державах Закавказзя наприкінці Х - в середині ХІ ст. (компаративний аналіз) // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Т. CCLXХI: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін / Ред. О. Купчинський. — Львів, 2018. — С. 478-490.
Dymydyuk D. To the question of the reasons for the beginning of own coinage in Armenia and Christian states in Transcaucasia at the end of X – in the middle of the XI c. (comparative analysis) // Notes of the Shevchenko Scientific Society. Series “Auxiliary sciences of history” / ed. O. Kupchynskiy. - Lviv, 2018. Т. CCLXХI - p. 478 -490].
Підготовка та організація військового походу армії Багратидської Вірменії (кін. ІХ – сер. ХІ ст.)
Подготовка и организация военного похода армии Багратидськой Армении (кон. IХ - сер. XI в.)
Introduction. The history of early medieval Armenia is often studied in the context of struggle between Byzantine Empire and the Arab Caliphate for Armenia and the Caucasus in general. When the Caliphate began to win this fight, as for example at the beginning of the VIII сentury, Armenia immediately became a part of Caliphate. However, the strengthening of Byzantium and the Arabs’ weakening in the second half of the ІХ century led to the change of geopolitical situation in the Caucasus, which allowed Armenians to create an independent Bagratid Armenian state.
Armenian Kingdom (884/886–1045/1064) was a decentralized state with a highly developed suzerain-vassal relationship where some princes (ishkhan) recognized the power of the king of the Bagratid dynasty only in matters of war and peace. In contrast to Armenia, Byzantine Empire didn’t have a feudal type of army and maintain their military forces from the state treasury.
In spite of the actual fragmentation of the state, representatives of the royal dynasty of Bagratids created a flexible system of gathering troops and their movement, relying on developed suzerain-vassal relationship to protect the borders of the state from Muslim incursions and Byzantine intervention.
Purpose. On the basis of fragmentary evidences of the Armenian and other chronicles, the aim of this article is to reconstruct the process of a military campaign – from the gathering of troops, camp organization, intelligence and food supply issues to the location of troops on the battlefield and tactics.
Results and Originality. Military campaigns began in spring and lasted until late autumn and the Bagratid king or other trusted person was involved in the preparation and organization. The king directed the creation of a camp which was surrounded by palisade and moose and divided into sectors where separately housed troops of separate princes.
On the battlefield Armenians used a standard (sometimes with certain modifications) disposition of troops: avant-garde, center with flanks and rearguard. Although the other system was equally popular, when the troops «were not stationed according to the rules of military art, but around their suzerain, with whom they came to the battlefield». The main military unit – cavalry (azats) were located in the avant-garde and rearguard. Also, Armenian army didn’t know state centralized food supply, so army independently acquired it during campaigns.
In most military conflicts against Muslims (especially turks), the Armenian troops wanted to avoid battles on the plains, because in this case the advantage would be on the enemy’s side, which had maneuverable equestrian archers that allowed them to conduct a distant battle for a long time. This forced Armenians to use the tactics of defensive battle, luring the enemy to the mountains, which offset the possible numerical superiority of the Muslims and didn’t allow them to fully use maneuverable equestrian archers.
Conclusion. The prospect of the research is to attract and compare all available Armenian, Georgian, Byzantine, Arab and other chronicles to create an overall picture of the military history of Armenia, which will help to better understand social-economical and political situation in region and further events in the history of Armenian Kingdom of Cilicia (1080–1375).
У статті реконструйовано процес збору вірменських військ у разі військового конфлікту. Проаналізовано особливості облаштування та оборони табору, роль сторожової служби та розвідки, а також визначено джерела забезпечення армії продовольством. Подано кілька схем розташування військ на полі бою, акцентуючи увагу на тому, що вірмени найчастіше займали оборонну позицію, ставлячи основну ставку на складний природній рельєф місцевості. Ключові слова: Багратидська Вірменія, Візантія, тактика, військо, похід, армія, сюзеренно- васальна система.
Димидюк Д. Підготовка та організація військового походу армії
Багратидської Вірменії наприкінці ІХ – всередині ХІ ст. / Дмитро Димидюк //
Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки (напрям: Історія та
Етнологія). – Черкаси, 2017. – №4. – С. 50–58.
[Dymydyuk, D. (2017). Preparation and organization of the military campaign
of the army of Bagratid Armenia at the end of the IX – in the middle of the XI c.
Visnyk of the Cherkasy Bohdan Khmelnytsky National University. Series history and
ethnology. 4, 50–58 (in Ukr)].
Успішно закінчивши медичний факультет Львівського університету він у 1854 р. переїжджає до Відня, де розпочинає кар’єру журналіста. У своїх статтях він обстоює ідеї лібералізму та гуманізму, виступаючи за союз із демократичною Францією, проти консервативної Німеччини, що йшло в розріз із тодішньою політичною думкою в Австрії. Його кар’єра стрімко прямує вверх і з часом він стає головним редактором та співвласником двох найпопулярніших віденських газет: “Morgenpost” та “Neues Wiener Tagblatt”.
Саме профранцузька позиція Морріса та активна політична діяльність звела його з Жоржем Клемансо (1841–1929) – одним з найвідоміших французьких політиків ХХ ст., котрий двічі був прем’єр-міністром Франції та очолював Паризьку мирну конференцію, яка вирішувала питання повоєнного врегулювання у Європі після І світової війни (1914–1918). Але це все буде у майбутньому, адже наприкінці ХІХ ст. Жорж Клемансо був лише депутатом французького парламенту (національних зборів).
Одного разу, коли Жорж Клемансо був на відпочинку у Карлових Варах (Чехія), Морріс Шепс запросив свого друга провідати разом з ним могилу свого батька Лео Шепса у Буську, на що Жорж охоче погодився, воліючи поближче познайомитись із культурою такої дикої для нього Східної Європи. Ця подорож й лягла в основу його роману “У підніжжі Синаю” (“Au Pied du Sinaï”), який він опублікував у 1898 р., а окрема частина книги була присвячена його враженням від відвідин міста Буська.
Жорж Клемансо. У підніжжі Синаю (видержки про Буськ) / пер. з фр. та англ. Д. Димидюк // Історія Буська в документах, матеріалах і спогадах / за ред. М. Зозулі. – Буськ, 2017. – С. 181–189
This poster has a summary which deeply describes military equipment of medieval Armenian warriors which was presented at the conference: "Nouvelles recherches sur l'Arménie ancienne / New Research on Ancient Armenia, Geneva, 8-9 June 2018"
ХОЛОДНОЕ ОРУЖИЕ В БАГРАТИДСКОЙ АРМЕНИИ
ХОЛОДНА ЗБРОЯ У БАГРАТИДСЬКІЙ ВІРМЕНІЇ
SWORDS IN BAGRATID ARMENIA
Text was written in Polish.
NB! Sorry for grammatical mistakes. This text will be edited soon.
Najbardziej znanym i efektywnym typem broni w średniowieczu był miecz, który został dostępnym tylko elitom społeczeństwa, ponieważ był drogim w wyprodukowaniu i symbolizował władzę. Arystokracja specjalnie kupowała sobie drogi miecze, którzy byli inkrustowani złotem lub kamieniem szlachetnym dla demonstracji swojej wysokiej pozycji w społeczeństwie, a prezent komukolwiek w formie miecza był przejawem wielkiego szacunku.
Wiemy, że w IX–XIII w. żołnierze ormiańscy wykorzystywali około 17 różnych typów broni. Wśród głównych rodzajów broni białej kronikarze wymieniają trzy nazwy: սուր (sur), սուսեր (susser) oraz թուր (tur).
Miecze dwusieczne byli najbardziej popularny w ówczesnej Armenii. Głównie dzięki analizie źródłom graficznym IX–XI w. stworzyliśmy własną typologizacje mieczów na podstawie analizy formy jelców prostych mieczów: Prosty jelec; Jelec w formie półksiężyca; Jelec typu “Pliska-Galovo” (za V. Jotowym); Jelec typu “Garabonc” (za V. Jotowym). Na pewno nie mniej popularnym był prosty jednosieczny miecz (pałasz czyli paramerion), chociaż i źródeł ormiańskich o nim są bardzo mało.
Najbardziej trudną i kontrowersyjną jest kwestia pojawienia i popularności szabli. Szabla została stworzona w VII w. wśród ludów tureckich w Ałtaju i w IX–XI w. trafiła do Bizancjum z Bałkan, a do Kalifatu z Azji Środkowej przez kontakty z koczownikami, którzy służyli w armiach obu Państw jako najemnicy. Uważamy, że w IX–XI w. szabla pojawiła się w Armenii przez bizantyjski lub muzułmański wpływy, ponieważ do ekspansji Seldżuków w XI w. ormiańscy nie mieli bezpośrednich kontaktów z koczownikami, bo Państwo Bagratydów było otoczone na Zachodzie Bizancjum, a na Południu i Wschodzie – emiratami muzułmańskimi. Na Północy znajdują się Góry Kaukaskie, które przez długie lata oddzielali Kaukaz Północny (gdzie mieszkali koczownicy) od Południowego. Na pewnie, tylko przez Abchazje odbywali się niektórzy kontakty z koczownikami, przykładem czego jest wyżej wymieniona szabli z Wani. Przez prawie całkowity brak źródeł o wykorzystaniu szabli uważamy, że ona w nie była popularna w IX–XI w. i tylko po ekspansji Seldżuków w końcu XI–XII w. zaczęła odzyskiwać swoją popularność w Armenii o czym świadczą źródła archeologiczny oraz graficzny.
The aim of my paper is to analyze the relief on the door of Msho Arakelots Monastery where two equestrians, one trying to escape and the second one piercing the first with his sword, are depicted on the right side of the relief.
The aim of this presentation is to analyze what type of short cold weapons (knives or daggers?) are presented on the Armenian figurative sources (9th–11th c.) and how they looked at that time.
Unfortunately, Armenian written sources do not give us any information about physical properties or size of the knives/daggers in Medieval Armenia (դանակ, դաշույն, նրան, խանջալ etc.). In addition, most archaeological artefacts of weapons from Bagratid era were unpublished or poorly researched and were dated too broadly (9–13 c.). In Soviet times, few historians and archaeologists (Valentina Abrahamyan, Babken Arakelyan, Aram Kalantaryan and others) published separate archaeological findings from Ani, Dvin, Garni, Anberd, etc. Unfortunately, almost all of these pictures were redrawn only from one side (not photocopied!) without any information about measure, the material of these artefacts etc.
The problem of our study is also related to the methodology of research – what is the difference between knife and dagger? Armenian historian Arman Kalantarian suggests some criteria in order to distinguish between knives and daggers: daggers are much longer than knives; they had longer hilt and wider two-edged blade. Also, sometimes they could have a small cross-guard (approx. 2 cm.). The problem is that almost all finds of blades from Armenia are short (up to 10–14 cm.) and the hilts of the knives are only a few centimetres shorter than the blades (pic. 6, 8). So that makes us think that, in fact, difference between knifes and daggers were not in lengths but in the presence of certain physical characteristics (two-edged blade, availability of cross-guard or wider blade). So, probably it is better to use the term “battle knife” instead of “dagger” in its classical meaning. An example of such a knife could be the archaeological find from Bulgaria (pic. 7).
Taking into account this information we would like to draw attention to the Armenian miniatures. On picture 1–2 we see the scene “Sacrifice of Abraham”, where Abraham is holding the knife in his right hand trying to kill Isaac (pic. 1–2). Such a scene was popular in Christian art of that time. For example, we found a similar depiction of Abraham with the knife in the Byzantine Homilies of St. Gregory of Nazianzus (pic. 3). Please note that on these miniatures the length of the blade is almost similar to the length of the hilt (perhaps the blade was a little bit longer).
However, analyzing reliefs from Aghtamar Church (pic. 4–5) we see two hunters holding in an unusual way “long knives” making a piercing attack. Especially it’s good to see on the pic. 5, where the hilt of the “knife” is twice as long as the palms. Moreover, the lengths of hilts are almost equal to the lengths of blade. Does this mean that it could be a dagger? Taking into account the abovementioned facts we think that it could be schematically a depiction of the battle knives, because we do not know the archaeological find of long daggers. Also, equal lengths of hilt and blade make them similar to archaeological finds of abovementioned battle knives (pic. 6–8).
We think that in medieval Armenia there existed two types of “short cold weapons” – an ordinary knife and a battle knife/short dagger(?). Please note, that we cannot name them “daggers” in the classical meaning, because it will not be in proportion to classical Armenian daggers (e.g. from Ancient times), where the length of the blade could be 40 cm, and hilt – 10 cm. The battle knife/dagger was a weapon of personal protection, popular among different social groups of people which was used for hunting or during battle. It was short, because of the expensive production of such weapons and lack of the high-quality iron. However, it was most often used on the battlefield when a warrior lost his main weapon (sword, mace, spear etc.). Also, even an ordinary one-edged knife could become a weapon but its properties were worse than the ones of a battle knife, which could be two-edged with a wide blade.
Poster presentation at the conference "Turning Points. European Arms and Armour from the Migration Period to the early Modern Period". Sanok 2019.
So, our task is to change this conception and bring medieval Armenian military sphere to light. The idea is to analyse the relief on the door of Msho Arakelots monastery where four equestrians and one infantryman are depicted make comparisons with other Armenian, Byzantine and Muslim sources. Unfortunately, Armenian written sources are less important for us because they give only general information about weapons and armour without their detailed description.
In this relief spherical mace head and sword with sleeve cross-guard are presented which have many parallels with Byzantine archaeological and figurative sources. No less important is the depiction of the military trumpet because it is the first image of this object in Armenian art, which we can compare to pictures from Madrid Skylitzes (XII c.). In addition, the only defensive weapon, which is presented in this relief, is round shield with flower ornament. We have many depictions of round shields in Armenian miniatures and reliefs from X–XI c.
Moreover, this relief is one of the few where stirrups and chape of the scabbard are shown. It is important information because these pictures can be compared with other Byzantine archaeological sources to reconstruct their real look.
The conclusions are that the majority of Armenian weapons have similarities to the Byzantine one but no less important are Muslim influences which we have found in some examples. Located between two civilizations (Byzantine and Muslim), Armenians adopted the best examples of military sphere creating their own culture. Moreover, thanks to the comparative analysis we will prove the idea that medieval figurative sources is a good and more or less accurate source for studying medieval military history and our research will serve as evidence for this.
Рельефы церкви св. Креста на о. Ахтамар (921) как источник к изучению вооружению Армении эпохи Багратидов (конец IX – середина XI вв.).
The aim of this poster is to present different types of body armor and weapons, which are depicted at the Aghtamar church. Reliefs at this Church demonstrate almost all spectrum of arms and armor, except mail and axes. Our task is to paid attention to the interpretation of these reliefs, especially to the questions of the typology of Goliath’s sword/crossguard; “daggers”; lamellar armor etc.
Our task is analyzed the shape and size of a bow as well as the structure of an arrow based on Armenian, Georgian, Bizantine and Arabo-Persian sources. The primary attention was paid to the reliefs from The Cathedral of the Holy Cross on Aghtamar Island (915–921, modern Turkey) where virtually the only image of the composite bow is located (hunter with composite bow). Note, that another relief of horse archer from this church was dated the 12th–14th c. and has Turk or Mongolic features, therefore we will not analyze it.
In order to describe a bow, the majority of Armenian historians used the word լայնալիճ (broad bow) which means that this weapon was long. There is an assumption that self-bows could also be used but the most popular (since Antiquity) was composite bow
In the Armenian consciousness of that time, a bow (as a weapon) was associated with Muslim (Arab–Persian–Turkish) world. It is interesting to note that archers were not often mentioned in written sources (only as garrison fortress or ship (on the lake Sevan) and as
auxiliary troops at battlefield). However, lack of horse archers in Armenian army was noticed in written sources.
The level of bow’s popularity among Armenian warriors was relatively not big. Attention was paid to the lack of dating problem, description and three-dimensional image of found arrows in the works of Armenian historians and archeologists. The necessity of new photographing and re-description of the available arrowheads was proven, because they are only archeological sources to this topic.
(in Ukrainian and English)
The journal includes articles devoted to political, socio-economic, military, cultural and religious aspects of the history of the Middle Ages. This publication is for scholars, professors, students and others who have an interest in history.
Deadline: June 31, 2020.
More information can be found on the following link:
https://lvivmedievalclub.wordpress.com/2020/01/25/call-for-papers-notes-of-lviv-medieval-club-volume-5-прием-статей-в-журнал-запи/
However, the situation completely changed after the Second Nagorno-Karabakh War (27 September 2020 – 10 November 2020). In accordance with the ceasefire agreement signed by the President of Azerbaijan, the Prime Minister of Armenia and the President of Russia, Armenians lost 7 surrounding districts of Nagorno-Karabakh Republic (so-called “security belt”) and around 30% of the Nagorno-Karabakh proper territory.
The Lachin corridor (5 km wide) remained under the control of the Russian Federation peacemaking forces and has become the only territorial connection between Armenia and the separatist republic not passing through the territory of Shusha. The sixth paragraph of the agreement stated that: “[…] within the next three years, a plan will be outlined for the construction of a new route via the Lachin Corridor, to provide a connection between Nagorno-Karabakh and Armenia, and the Russian peacemaking forces shall be subsequently relocated to protect the route. The Republic of Azerbaijan shall guarantee the security of persons, vehicles and cargo moving along the Lachin Corridor in both directions”.
The task of the presentation is to analyze the history of the construction and changes of the new Lachin road from Khankendi/Stepanakert to Armenia in 2020–2023 with characterization of the military and political events related to this process and to Azerbaijan-Armenian conflict. Special emphasis will be made on the causes and consequences of the blockade of the new Lachin road corridor. Special attention will be paid to the impact of the Russian-Ukrainian war on the situation in the region.
The 3 stages of the of the construction and changes of the new Lachin road will be distinguished:
1. 10 November 2020 – 30 August 2022 – building a new road by Azerbaijan and return of the city of Lachin to Azerbaijan.
2. 30 August 2022 – 12 December 2022 – using of the new road with the temporary bypass located southern the village of Zabukh.
3. 12 December 2022 – 30 April 2023 (ongoing) – blockade of the road by Azerbaijani “eco-activists” and appearance of the Azerbaijani border checkpoint near Hakari bridge.
Фортификации и облоговая техника в Армении эпохи Багратидов
The aim of this article is to reconstruct the appearance and types of fortifications of Ani, Aghtamar, Dvin and other small cities based on fragmentary evidences of Armenian, Georgian, Byzantine and Arab chronicles. The process of transition from wood to stone as the main building material was described.
In spite of defensive character of the Armenian military doctrine, the author deals with the analysis of siege machines which were popular in Armenia in that time and which were used not only for offensive, but also for defensive purposes. Some military tricks which were used by commanders to capture or protect cities also were analyzed.