A History with Geography or Thoughts on One Publishing Project

Огляди. Відгуки. Рецензії ОГЛЯДИ. ВІДГУКИ. РЕЦЕНЗІЇ Геннадій Боряк член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, заступник директора з наукової роботи Інституту історії України НАН України E-mail: [email protected] ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0430-8200 ІСТОРІЯ З ГЕОГРАФІЄЮ АБО РОЗДУМИ ДОВКОЛА ОДНОГО ВИДАВНИЧОГО ПРОЄКТУ (Степан Рудницький. Історія. Геополітика. Географія / Укладач, авт. передмови, коментарів, упоряд. візуальних матеріалів О. Ковалевська, переклад. з нім., чеськ. І. Андрущенко. В 5-х кн. Київ: Темпора, 2017– 2018) УДК 93/94+91:.001.63(477) Н епростий для України 2022 рік попри усі негаразди позначився кількома ювілейними датами, повʼязаними з постаттю видатного українського вченого, родоначальника вітчизняної географічної науки, першого геополітика, учня Михайла Грушевського – Степана Львовича Рудницького (1877–1937). Саме цього року виповнилося 145 років з дня його народження та 85 років з дня його смерті. Протягом свого життя Степан Рудницький встиг відзначитися як професор Віденського та Львівського університетів, дійсний член НТШ, дійсний член Географічного товариства у Відні, експерт і радник при © Геннадій Боряк, 2022 239 Боряк Геннадій уряді ЗУНР з економіко-географічних проблем, учасник Міжнародної економічної конференції в Генуї, викладач Українського вільного університеті, Українського високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова та Карлового університету у Празі, як ініціатор та активний учасник Першого Міжнародного зʼїзду словʼянських етнографів і географів у Празі. Повернувшись в Україну у 1926 році, вчений став першим директором Українського науково-дослідного інституту географії та картографії, що дало йому надію на те, що саме на цій посаді він зможе розвинути географічну науку в Україні на найвищому європейському рівні. У 1929 році він був обраний академіком ВУАН УСРР у Києві. Однак зусилля Степана Рудницького дуже швидко наштовхнулися на спротив радянської влади, а він сам був оголошений «шпигуном» та «ворогом народу». У березні 1933 року Постановою секретно-політичного відділу ДПУ УСРР Степан Рудницький був засуджений на 5 років позбавлення волі. Перебуваючи у сталінських таборах, продовжував працювати і написав кілька унікальних монографій, тексти яких були вилучені табірним начальством і зникли. Останній рік свого життя вчений провів у Соловецькому таборі особового призначення. Розстріляний за Постановою Особливої трійки УНКВС СРСР Ленінградської області 3 листопада 1937 року. Реабілітований посмертно 1965 року. Поновлений у штаті членів АН УРСР посмертно 1990 року. Повернення імені та доброї памʼяті про вченого почалось ще на початку 1990-х років. Поступово, незначними тиражами почали перевидаватися його окремі твори. У 2010-х роках виникла ідея зібрати та видати максимальну кількість праць вченого, у тому числі, й написаних іноземними мовами. Підготовча робота тривала кілька років і в повному обсязі була реалізована під егідою Інституту історії України НАН України протягом 2017–2018 років. Таким чином можна вважати, що 2022 року виповнилося й 5 років з моменту презентації перших томів пʼятитомника праць вченого, обʼєднаного загальною назвою «Степан Рудницький. Історія. Геополітика. Географія» (К.: Темпора, 2017–2018). Автором концепції, автором передмови та коментарів, упорядником ілюстрованого додатку, стала провідний науковий співробітник інституту Ольга Ковалевська. Переклад текстів Степана Рудницького з чеської та німецької мови здійснив Ігор Андрущенко. Переважна кількість праць вченого, які свого часу були видані за межами України, була зібрана і розподілена упорядником за пʼятьма книгами: «Історія. Теорія. Методологія. Термінологія» (К.: Темпора, 2017. 716 с.: іл. додаток); «Геополітика» (К.: Темпора, 2017. 614 с.); «Географія. Початки досліджень» (К.: Темпора, 2018. 937 с.); «Основи землезнання» 240 Огляди. Відгуки. Рецензії (К.: Темпора, 2018. 959 с.); «Геологія і геоморфологія» (К.: Темпора, 2018. 544 с.). На початку першої книги було розміщено велику вступну статтю упорядниці проєкту – «Степан Рудницький та його науковий доробок», присвячену віхам біографії вченого, рокам його навчання, а згодом викладання, особливостям роботи над темами та науковими проблемами, специфіці його тривалої праці над науковою термінологією, підготовці картографічного матеріалу до власних праць та загальному підходу до підбору ілюстративного матеріалу, особливо, коли йшлося про видання перших підручників з географії для українських шкіл та багатьом іншим питанням. У структурі першої книги також були передбачені і представлені до уваги зацікавленого читача вважливі для розуміння творчої лабораторії вченого та осягнення його наукового доробку «Основні дати життя та творчості Степана Рудницького», «Бібліографія праць академіка С. Рудницького», «Список праць про С. Рудницького та його наукові погляди», а також «Словник термінів та діалектичної лексики С. Рудницького», укладений Ольгою Ковалевською за текстами вченого. Кожна книга пʼятитомника супроводжується іменним та географічним покажчиком, що полегшує роботу з текстами Степана Рудницького сучасним дослідникам. Перша книга оздоблена змістовним ілюстративним додатком, в якому представлена низка унікальних фотографії з Тернопільського державного обласного архіву. Серед цих матеріалів світлини батьків Степана Рудницького, його дитяче фото, світлини всіх дітей родини в оригінальній оксамитовій рамці, студентські фотографії Степана, його постать серед викладачів Українського вільного університету в Празі, останнє фото, виконане в Європі перед поверненням в Україну та, очевидно, одне з останніх фото вченого, датоване 1930 роком і зроблене вже у Харкові за три роки до арешту. У додатку представлено й сучасні світлини будинку у Тернополі, в якому проживала родина Рудницьких протягом 1879–1889 років, і на якому нині встановлено меморіальну дошку. Своєрідним до241 Боряк Геннадій датком або навіть візуальним супроводом, видавничого проєкту, виступають фотографії окремих аркушів з архівно-слідчої справи № 57190-ФП, яка містила матеріали обвинувачення Степана Львовича, зокрема фото акту про виконання вироку, тобто розстріл. Наведені у додатку й окремі фотокопії документів, повʼязаних з переглядом справи та реабілітації Рудницького. Бібліофілів та фахівців з історії видавничої справи можуть зацікавити фотографії оригінальних обкладинок праць вченого. Уявлення про географію зберігання праць Рудницького, частина з яких не представлена в українських бібліотеках, дають світлини бібліотечних штемпелів та печаток. Загалом така прискіплива увага до ілюстративного супроводу видання, свідчить не лише про продуманість архітектоніки пʼятитомника, але й становить елемент багатошарової інформації і про репресованого дослідника, і про його багатоманітний науковий доробок, і про маркери збереження памʼяті про нього. Не менш важливою складовою, якої були позбавлені всі попередні видання творів Степана Рудницького, є розміщені в книгах мапи. Вони представляють два типи супровідного матеріалу. По-перше, це авторські мапи, які безпосередньо були розміщенні в оригінальних виданнях автора, по-друге, це окремі його (або його учнів) картографічні праці, які прекрасно характеризують цей, раніше маловідомий та досліджений бік діяльності вченого. Зокрема, у пʼятитомнику окремими кольоровими вкладками розміщено мапи «Україна в числах», укладену Г. Гасенком за офіційними джерелами та працями Реклю, Бомаріяжа, Сеньобоса, Грушевського, Рудницького, Волкова Пенка, Фреха, Шефера (1920); «Географічна карта земель, де живуть українці», яку підготував учень Степана Рудницького Володимир Геринович; «Оглядова карта українських земель», укладена самим Рудницьким, яка ілюструє реальну ситуацію з розселеннями українців на початку ХХ століття; її німецькомовний аналог «Етнографічна мапа України», що видана у Відні, і нарешті, «Стінна фізична мапа УСРР», укладена Степаном Рудницьким вже у Харкові і видана у Москві, імовірно, у 1929 році. Аналізуючи змістовне наповнення кожної книги, слід відзначити, що перша з них включає цілу низку праць історичного характеру, частина з яких була написана під безпосереднім впливом Михайла Грушевського. Йдеться про козакознавчі студії та рецензії на історичні праці колег. Надзвичайне значення має стаття Рудницького «Про давні й нові столиці України», в якій автор з точки зору військової географії аналізує місце розташування давніх та сучасних йому столиць різних державних утворень, які колись включали українські терени. Сучасному читачеві впаде в око цікава пропозиція географа перенести адміністративну столицю 242 Огляди. Відгуки. Рецензії України до Нікополя (!), оскільки терени навколо цього міста вчений вважав рівновіддаленими від усіх кордонів, а отже, від загроз з боку будьякого агресора, а також забезпеченим найкращою логістикою на випадок війни. Як показують реалії сучасних воєнних дій, яких не міг передбачити вчений, ця ідея не витримала перевірку часом. Водночас саме обставини теперішнього військового сьогодення доводять важливість та актуальність наукового обговорення питання про стратегічне розташування «центру прийняття рішень». Як вже згадувалося, й історикам, і географам, й історикам науки стануть в пригоді праці Рудницького, присвячені процесу становлення української географічної термінології, до формування якої він особисто чимало прислужився, а також статті з історії становлення та розвитку наукових інституцій, у витоків яких стояв Степан Львович. Другу книгу пʼятитомника праць Степана Рудницького слід рекомендувати до прочитання кожному громадянину України. Це саме ті праці для обовʼязкового вивчення, які могли свого часу убезпечити українців від багатьох проблем, пояснили б їм сутність їхньої боротьби за самостійність та незалежність, розʼяснили складові формування їхньої ідентичності і пояснили, чому «великороси» ніякі не брати «українцям». Останньою у переліку праць цього тому подано надзвичайно актуальну нині працю: «Оборона краю й навчання географії», яка вкотре від імені автора була покликана прояснити читачам, що без знання історії свого народу та географії його державних утворень, не може бути усвідомлення гіпотетичних загроз та розуміння підготовленості до імовірних геополітичних викликів. Праці третьої книги представляють Рудницького виключно вченимгеографом та картографом і розкривають його надзвичайний талант поєднувати схильність до гуманітарних наук з високим рівнем знань з природничих. У цьому тому представлені монографії «Про плями сонячні» у двох частинах, міркування про Антарктиду, тогочасні бібліографічні огляди популярної природничої літератури, «Коротка географія України» (у двох томах). Друга частина останньої праці буде цікавою не лише викладачам географії, але й історикам і викладачам історії, оскільки вона присвячена цікавому розділу географічної науки – «Антропогеографії». Три наступні праці: «Нарис географії України», «Початкова географія для народних шкіл» та «Проблеми географії України» безумовно викличуть зацікавлення як у представників соціогуманітарних наук, так і природничих. Дві останні книги видавничого проєкту будуть мати професійний інтерес для фахівців більш вузької спеціалізації. Четверта книга повністю 243 Боряк Геннадій присвячена ґрунтовним монографічним працям вченого з історії землезнання, його структурі як напряму наукових досліджень, а також особливостям взаємозвʼязку між територією, кліматом, основними заняттями та політичною долею народів, які ці території посідають. Степан Рудницький був переконаний не лише у безпосередньому звʼязку між цими чинниками, які пливають на історичний розвиток народів, але й вважав, за потрібне пояснювати та навчати, як уникнути їхніх негативних наслідків для майбутнього націй. Остання книга праць Степана Рудницького переважно включає вузько орієнтовані праці з геології та геоморфології. Однак до складу цього тому упорядником також були включені кілька текстів, які не увійшли до другої книги через великий обсяг підготовлених томів. Зокрема, цікавими і для істориків, і для географів, і навіть для сучасних чиновників та законодавців, будуть праці, що містять роздуми та пропозиції з нового (як на кінець 1920-х – на початок 1930-х років) районування України (ці тексти були б цікавими фахівцям з адміністративної реформи), думки з приводу тогочасних та теперішніх екологічних проблем, викликаних нераціональним використанням природних ресурсів, особливо в Карпатах, представляють результати дослідження Донецького кряжу та терас Дніпра (авторські міркування були би цікавими фахівцям з вивчення економічного потенціалу регіонів та перспектив їхнього розвитку). Оскільки тексти Степана Рудницького були написані протягом тривалого проміжку часу та й на теренах різних держав, мова його окремих його текстів суттєво різниться. Щоб розібратися з цими нюансами, читачам варто ознайомитись зі змістом вступної статті упорядниці. Вона саме покликана пояснити сучасній людині особливості лексики та правопису вченого, причини обрання ним певних тем, або навіть наслідки життєвих ситуацій, які впливали на висновки вченого. Водночас, дослідникам історіографії тих проблем, які досліджував Степан Рудницький, варто звертати увагу на посилання, які зробила упорядниця до назв праць, оскільки там міститься інформація про те, за яким саме виданням здійснювався набір тексту для потреб сучасного перевидання творів науковця. Отже, підготовка текстів для перевидання наукової спадщини Степана Львовича Рудницького, опрацювання значної кількості архівних матеріалів, підготовка наукового апарату та візуального супроводу видання, здійснені Ольгою Ковалевською, та прекрасне втілення видавничого проєкту, реалізоване видавництвом «Темпора», стали гідним пошануванням внеску вченого у розвиток вітчизняної науки, відзначенням його заслуг та формою відзначення згаданих ювілеїв з дня народження та смерті вченого. 244 Огляди. Відгуки. Рецензії Hennadij Borjak A HISTORY WITH GEOGRAPHY OR THOUGHTS ON ONE PUBLISHING PROJECT (Stepan Rudnyts’kyj. Istoriia. Heopolityka. Heohrafiia / Ukladach, avt. peredmovy, komentariv, uporiad. vizual’nykh materialiv O. Kovalevs’ka, pereklad. z nim., ches’k. I. Andruschenko. V 5-kh kn. Kyiv: Tempora, 2017–2018) (in Ukrainian). 245