Papers by Hennadii Boriak
Historical and Geographical Studies in Ukraine, Apr 2, 2022
Предметно-тематичний покажчик [до збірки усних свідчень про Голодомор]. “Я вийшов із смерті…” Голодомор 1932–1933 рр. на Півдні України у пам’яті дітей: Свідчення. Книга 2 / Відпов. ред. Валерій Смолій; упоряд.: Лілія Білоусова, Геннадій Боряк. Київ: ТОВ «Юрка Любченка», 2024. С. 1361–1497., 2024
Укладачі цього покажчика мали на меті не просто представити читачеві якнайширшу палітру реалій по... more Укладачі цього покажчика мали на меті не просто представити читачеві якнайширшу палітру реалій повсякдення українського села доби Голодомору, а й допомогти дослідникам декодувати деякі приховані речі, що їх непросто побачити у величезному масиві оповідей респондентів. Ретельне виокремлення базових елементів світу, в якому жили, працювали, страждали, опиралися, вмирали або виживали селяни, з подальшим «нанизуванням» на них дрібних деталей, «відтінків», особливостей дало змогу вибудувати низку розгалужених масивів збірних понять, предметів, тем, мотивів, що рельєфно реконструюють цей світ. Тому окрім стандартних для покажчиків такого типу гасел на означення їжі, предметів побуту, хатнього начиння, знарядь праці, одягу, взуття тощо укладачі запровадили низку гасел, що змальовують моторошні деталі голодування, девіацій, масових смертей і поховань; обшуків, тотального вилучення зерна, продуктів і майна, позбавлення людей усіх засобів для існування; оповідають про селянський спротив та упокорення, нелюдські покарання, знущання, репресії, звірячі катування, вбивства селян за спротив або ж за крадіжку зерна. Ідеться, зокрема, про такі «нетрадиційні» гасла: страх як психологічний стан у колективній пам'яті; виживання у колективній пам'яті, формула «вижили завдяки:»; байдужість як ознака психічного стану голодуючого; крадіжки як засіб виживання; опір селян, спротив діям влади у колективній пам'яті та багато інших. До нестандартних можна віднести і гасла на кшталт: голод, не голодували. Зокрема, ця позиція покажчика демонструє як у колективній пам'яті викристалізувався образ Неголодуючого під час голодного мору. Показово, що з-поміж п'яти десятків категорій людей в лідерах за частотністю посилань-влада (до речі, в «гідній» компанії: «влада і злодії»), «їх родичі», комуністи, «члени комуни», заможні селяни, зрештою, «ті, хто добре ховав». Окрема група гасел представлена переліками іменувань ключових áкторів Великого Голоду або ж ключових реалій/предметів, що закарбувалися в пам'яті свідків. Це передусім виконавці злочину Голодомору в колективній пам'яті (надзвичайно показовий ряд, бл. 120 яскравих, емоційно забарвлених найменувань, що ними називали активістів, членів бригад); винуватці злочину Голодомору в колективній пам'яті та ін. Подеколи контекст вживання окремих понять представлений переліком дієслів. Мабуть, унікальним у цьому плані є гасло знаряддя обшуків. Фатальне місце цього зловісного предмета в долі селянина оприявлюєтся, по-перше, через довгий перелік варіантів назви палиць (щупів), з якими приходили члени бригади на обшуки до селянських осель, подруге,-через понад сорок дієслів на означення того, що саме робили цими палицями:
Vìsnik Nacìonalʹnoï akademìï nauk Ukraïni, Mar 25, 2015
Visnik Nacional'noi' akademii' nauk Ukrai'ni, 2015
Visnik Nacional'noi' academii' nauk Ukrai'ni, Jan 20, 2019
Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 14 листопада 2018 року Доповідь пр... more Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 14 листопада 2018 року Доповідь присвячено історії створення та науково-організаційній роботі Комісії для вироблення законопроекту про заснування Української академії наук, діяльність якої мала надзвичайно важливе значення для окреслення концепції і правових засад УАН, її організаційної структури, становлення Академії як провідного наукового центру держави.
Записки Наукового товариства імені Шевченка. Том CCLXXI: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) дисциплін. Львів, 2018. С.271–296, 2018
В інформаційному просторі активно функціонують різні поняття на означення певних сегментів шевче... more В інформаційному просторі активно функціонують різні поняття на означення певних сегментів шевченкіани: історична, краєзнавча, мистецька, музична, віртуальна тощо. Зрідка трапляється рукопис на шевченкіана. Натомість поняття архівна шевченкіана, що ним ми активно послуговуємося у цій статті, запроваджується до обігу чи не вперше.
Під цим умовним означенням ми розуміємо весь прижиттєвий діловодний документальний масив, що утворився внаслідок діяльности різних відомств й установ упродовж 1814—1861 рр. та стосується життя й творчості Т. Шевченка. Він не охоплює власноручні рукописи і малюнки Т. Шевченка, списки, копії та видання його творів, листування, хоча й містить поодинокі епістолярні вкраплення. Ми не включаємо сюди й документи, що стосуються цензурної історії творчої спадщини поета після його смерті. І, зрозуміло, пізніші документи щодо вшанування пам;яті, святкування ювілеїв тощо.
Слідчо-наглядові справи Тараса Шевченка. Корпус документів (1847–1859). Метаграфовані тексти / Упоряд.: Г. Боряк, Л. Демченко, В. Шандра; НАН України. Київ: Арій, 2018. С.XXXIX–CXI, 2018
Рукописна та книжкова спадщина України: археогр. дослідж. унікальних арх. та бібл. Фондів. – К., 2021. – Вип. 27. – С. 333–340. – Режим доступу: file:///Users/hennadii/Downloads/rks_2021_27_24%20(2).pdf, 2021
Парадоксально, але про Омеляна Пріцака (1919–2006), попри його визначні здобутки у сходознавстві... more Парадоксально, але про Омеляна Пріцака (1919–2006), попри його визначні здобутки у сходознавстві, історії, філології, мовознавстві, порівняльній лінгвістиці, організації науки за кордоном і в Україні, досі не було написано жодного монографічного дослідження.
Archives of Ukraine. – 2003. – No 4–6. – Pp.5–27, 2003
belongs to those countries, which in 1991-after the collapse of the Eurasian super-state, e.g. th... more belongs to those countries, which in 1991-after the collapse of the Eurasian super-state, e.g. the USSR,-attained its independence, yet was now faced with the challenge of paving its way towards a civil society. We have strongly repudiated the Soviet totalitarian heritage, which, through its Archives, professed for the most part in declaring the primacy of the public (nomenclatured overtones abounding) over the personal; dispensed access to retrospective information purely for ideological and political characteristics, and mostly on the basis of belonging to this nomenclature; the availability and accessibility of a few state Archival systems, including: the separate Archival fond of the Communist Party, as well as the archival systems of the KGB, Ministry of Internal Affairs, Ministry for Foreign Affairs, the military-industrial complex, etc. The archivists of independent Ukraine set forth entirely new objectives for themselves: to define the meaning and determine the niche of archives visa -vis their new historical realities. First of all, it was necessary to improve the standards of protecting the archival heritage, granting overall binding power to legal regulations and procedures, as suggested by archival theory and put into place by archival practice. At the same time relying solely on the "status quo" was not the answer, but rather maintaining a steady pace alongside ever-improving and new technologies. The second task was to democratize access to the archives according to such norms, which would, on the one hand, adhere to the necessity of the protection of national interests, human rights and freedoms, while on the other hand, would answer to international standards, requirements and experience. The third objective lied in the need to create an integral system of holdings of retrospective documentary information, namely an National archival fond, based on the already existing pre-1991 infrastructure, which could collect archival documents of the Communist party, documents of former special services and the Ukrainian component of the military-industrial complex of the USSR. A decree of the Supreme Council of Ukraine on the transfer of these documentary infrastructures and holdings, was issued
Архіви України. – 2002. – № 1–3. – С. 244–251, 2002
Заява до Надзвичайної Державної комісії при РНК УРСР старшого викладача Одеського державного ... more Заява до Надзвичайної Державної комісії при РНК УРСР старшого викладача Одеського державного університету кандидата географічних наук Ф. Є. Петруня про втрату бібліотеки і архіву в його помешканні в Одесі під час румунської окупації міста
vs
Заява до Надзвичайної Державної комісії при РНК УРСР начальника секретного відділу Наркомату охорони здоров’я Дагестанської АРСР Л. І. Леонідова про втрату майна в його помешканні в Дніпропетров-ську під час окупації
Архіви України. – 1996. – № 1–3. – С. 86, 1996
1930. Михайло Грушевський і Академія. Промовистий документ. Тому без коментаря
Архіви України. – 2001. – № 4–5. – С. 133–135., 2001
Наказ Комітету в справах мистецтв при РНК УРСР
... more Наказ Комітету в справах мистецтв при РНК УРСР
2 листопада 1945 р.
No 1971
Передати на схоронення до Київської державної консерваторії привезену з Німеччини нотну бібліотеку.
Національна книга пам′яті жертв голодомору 1932–1933 pp. в Україні. – К.: Вид-во ім. О. Теліги, 2008, 2008
Вісник Національної академії наук України, 2015
Висвітлено концептуальні засади, передумови і подальший розвиток уні- кального академічного прое... more Висвітлено концептуальні засади, передумови і подальший розвиток уні- кального академічного проекту — галузевого універсального довідника «Ен- циклопедія історії України». Розглянуто еволюцію й трансформацію енци- клопедичних практик на рубежі ХХІ ст. Проаналізовано процес переходу до формату електронного мультимедійного енциклопедичного ресурсу і перспективи мережевих енциклопедичних проектів в Україні.
Ключові слова: Енциклопедія історії України, соціогуманітаристика, іс- торична енциклопедистика, мережеві енциклопедичні ресурси.
Архіви України, 2006
Ідеально структурованим для описування й обліку об’єктом є книжка. Тому пам’ятки друку загалом н... more Ідеально структурованим для описування й обліку об’єктом є книжка. Тому пам’ятки друку загалом набагато повніше зареєстровані, їхня наявність і їхній рух (як законний, так і нелегальний) чіткіше відстежуються різними обліково-пошуковими інструментами.
Більше, ніж архівним документам, “пощастило” рукописній книзі. Кож- на з них зареєстрована у відповідних облікових документах різного рівня в музеях, бібліотеках і архівах як окрема пам’ятка.
Що ж до архівних документів, то специфіка організації фондів, обся- ги, прийняті системи обліку (поодиничний або облік у лінійних мірах) не дозволили досі жодному архіву у світі полічити всі свої документи. До- відково: за дуже приблизними підрахунками, Національний архівний фонд України складають від 5 до 7 млрд. одиниць документів. Подокументний облік повсюдно запроваджений лише стосовно унікальних, рідкісних доку- ментів. Масові документи як продукт діловодства різних часів, як комплекси особового або колекційного походження реєструються, як правило, поодинично. І якщо в музеях і бібліотеках одна одиниця – це один експонат або його фрагмент, одна книга з фіксованим обсягом, де всі сторінки про- нумеровані друкарським способом, то одна одиниця зберігання в архіві – а це основна одиниця обліку – може містити сотні документів на тисячах аркушів, які перенумеровуються вручну не одним поколінням архівістів.
Archives of Ukraine, 2004
Society in general, the radical political elite, and the academic community require complete know... more Society in general, the radical political elite, and the academic community require complete knowledge of all restrictions as to using these archives. The practice of certain legislative and public authorities is destined at keeping of balance between the level of revelation of crimes of totalitarian regime and guarantees of human rights, first of all at securing of confidentiality of personal data, collected by the former regime, since uncontrolled use of such data may harm certain persons and their descendants. Under such circumstances, archivists, including archivists of the Security service of Ukraine, have a very responsible task to become “gatekeepers” and guarantors of human rights protection. Execution of these functions needs a strong legislative base, which is not completely perfect in Ukraine yet.
Ukrains'kyi istorychnyi zhurnal, Jun 24, 2021
Harvard Ukrainian Studies , 2004
* This article is based on a paper delivered at the symposium "Breaking the Great Silence on Ukra... more * This article is based on a paper delivered at the symposium "Breaking the Great Silence on Ukraine's Terror-Famine on the 75th Commemoration of the Famine and the 25th Anniversary of the HURI Famine Project," Harvard Ukrainian Research Institute, Cambridge, Mass., 30 November-1 December 2007. A video recording of the event is available at http://video.google.com/videoplay?docid=-46516636653329 04756&hl=en (accessed 16 April 2008). A shorter Ukrainian-language version of this article was published as "Arkhivy Holodomoru 1932-1933 rr. v Ukraini: Suchasnyi stan ta perspektyvy doslidzhen'," Konstanty (Kherson), no. 1 (13) (2007): 3-13. See also "Holodomor Archives and Sources: The State of the Art," The Harriman Review 16, no. 2 (November 2008) for an earlier version of the text. 1 See the special section of the official web portal of the State Committee on Archives of Ukraine, "Genotsyd ukraїns'koho narodu: Holodomor 1932-1933 rr.," http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/index.php (also in English as "Genocide of the Ukrainian
Science and innovation, Mar 3, 2021
Digitalization and innovative sphere of scholarly research, "digital humanities", integrates the ... more Digitalization and innovative sphere of scholarly research, "digital humanities", integrates the methodological apparatus and develops the potential of the humanities and engineering sciences under the condition of their effective interaction. One of the elements of the infrastructure of the digital humanities is research projects to create resources and databases of humanities knowledge. Problem Statement. Defining the concept of digital humanitarian project and its features is important for the development of interdisciplinary methodology of humanities and information technology. Purpose. The purpose is to substantiate the properties of Digital Humanitarian Project (DHP) as innovative research product, which is important in modern scientific communication and should be an officially recognized type of scholarly research electronic publication. Materials and Methods. Methods for historiographical and structural analysis and synthesis of DHP research concepts and completion of humanitarian digital projects at the NAS of Ukraine, and several other methods have been used. Results. For the first time the research has summarized the concept of DHP as interdisciplinary research product based on the analysis of modern concepts of digital humanities. Conclusions. The digital humanitarian project as a component of the digital humanities is an innovative research result and a type of scholarly research publication. The specific criteria are as follows: intellectual and innovative contribution of the interdisciplinary team to the development of scientific knowledge; importance for the development of educational and research infrastructure; influence on other DHP. The new model of scientific communication provides for the introduction and improvement of digital technologies in the processes of research and procedures for obtaining, processing, publishing, managing, and using scientific data, forming relevant humanities knowledge bases using achievements of socio-humanities, library and information activities etc. The criterion of new knowledge is not only a new content, but also new means of organization, classification, and interaction with this content. K e y w o r d s : digital humanitarian project, digital humanities.
Uploads
Papers by Hennadii Boriak
Під цим умовним означенням ми розуміємо весь прижиттєвий діловодний документальний масив, що утворився внаслідок діяльности різних відомств й установ упродовж 1814—1861 рр. та стосується життя й творчості Т. Шевченка. Він не охоплює власноручні рукописи і малюнки Т. Шевченка, списки, копії та видання його творів, листування, хоча й містить поодинокі епістолярні вкраплення. Ми не включаємо сюди й документи, що стосуються цензурної історії творчої спадщини поета після його смерті. І, зрозуміло, пізніші документи щодо вшанування пам;яті, святкування ювілеїв тощо.
vs
Заява до Надзвичайної Державної комісії при РНК УРСР начальника секретного відділу Наркомату охорони здоров’я Дагестанської АРСР Л. І. Леонідова про втрату майна в його помешканні в Дніпропетров-ську під час окупації
2 листопада 1945 р.
No 1971
Передати на схоронення до Київської державної консерваторії привезену з Німеччини нотну бібліотеку.
Ключові слова: Енциклопедія історії України, соціогуманітаристика, іс- торична енциклопедистика, мережеві енциклопедичні ресурси.
Більше, ніж архівним документам, “пощастило” рукописній книзі. Кож- на з них зареєстрована у відповідних облікових документах різного рівня в музеях, бібліотеках і архівах як окрема пам’ятка.
Що ж до архівних документів, то специфіка організації фондів, обся- ги, прийняті системи обліку (поодиничний або облік у лінійних мірах) не дозволили досі жодному архіву у світі полічити всі свої документи. До- відково: за дуже приблизними підрахунками, Національний архівний фонд України складають від 5 до 7 млрд. одиниць документів. Подокументний облік повсюдно запроваджений лише стосовно унікальних, рідкісних доку- ментів. Масові документи як продукт діловодства різних часів, як комплекси особового або колекційного походження реєструються, як правило, поодинично. І якщо в музеях і бібліотеках одна одиниця – це один експонат або його фрагмент, одна книга з фіксованим обсягом, де всі сторінки про- нумеровані друкарським способом, то одна одиниця зберігання в архіві – а це основна одиниця обліку – може містити сотні документів на тисячах аркушів, які перенумеровуються вручну не одним поколінням архівістів.
Під цим умовним означенням ми розуміємо весь прижиттєвий діловодний документальний масив, що утворився внаслідок діяльности різних відомств й установ упродовж 1814—1861 рр. та стосується життя й творчості Т. Шевченка. Він не охоплює власноручні рукописи і малюнки Т. Шевченка, списки, копії та видання його творів, листування, хоча й містить поодинокі епістолярні вкраплення. Ми не включаємо сюди й документи, що стосуються цензурної історії творчої спадщини поета після його смерті. І, зрозуміло, пізніші документи щодо вшанування пам;яті, святкування ювілеїв тощо.
vs
Заява до Надзвичайної Державної комісії при РНК УРСР начальника секретного відділу Наркомату охорони здоров’я Дагестанської АРСР Л. І. Леонідова про втрату майна в його помешканні в Дніпропетров-ську під час окупації
2 листопада 1945 р.
No 1971
Передати на схоронення до Київської державної консерваторії привезену з Німеччини нотну бібліотеку.
Ключові слова: Енциклопедія історії України, соціогуманітаристика, іс- торична енциклопедистика, мережеві енциклопедичні ресурси.
Більше, ніж архівним документам, “пощастило” рукописній книзі. Кож- на з них зареєстрована у відповідних облікових документах різного рівня в музеях, бібліотеках і архівах як окрема пам’ятка.
Що ж до архівних документів, то специфіка організації фондів, обся- ги, прийняті системи обліку (поодиничний або облік у лінійних мірах) не дозволили досі жодному архіву у світі полічити всі свої документи. До- відково: за дуже приблизними підрахунками, Національний архівний фонд України складають від 5 до 7 млрд. одиниць документів. Подокументний облік повсюдно запроваджений лише стосовно унікальних, рідкісних доку- ментів. Масові документи як продукт діловодства різних часів, як комплекси особового або колекційного походження реєструються, як правило, поодинично. І якщо в музеях і бібліотеках одна одиниця – це один експонат або його фрагмент, одна книга з фіксованим обсягом, де всі сторінки про- нумеровані друкарським способом, то одна одиниця зберігання в архіві – а це основна одиниця обліку – може містити сотні документів на тисячах аркушів, які перенумеровуються вручну не одним поколінням архівістів.
Проте склад документів архівного фонду держави і нації – це її обличчя, результат її самопізнання, самоусвідомлення, самопозиціонування й самоідентифікації. І в цьому сенсі товариша Сталіна можна назвати не лише видатним мовознавцем, але й геніальним архівістом. Він сформував державний архів України першої половини ХХ століття у такому спотвореному вигляді, який мав виключати можливість адекватного відтворення і оцінок минулого.
Цілком таємно
У ЛИПНІ 1941 р.)
Увазі читача пропонується публікація документа, що засвідчує знищення в Києві влітку 1941 р. працівниками апарату Управління справами Раднаркому УРСР значного масиву урядового архіву з документами за 1921–1940 рр. Того, що залишався у відомчому архіві і не був переданий, як ми кажемо сьогодні, на державне зберігання.
Документ є абсолютно унікальним – і за змістом, і за формою, і за своєю долею. Він має лаконічну назву “Акт” (далі – Акт) і датований 3 липня 1941 р., тобто з’явився на дванадцятий день німецько-радянської війни.
The holodomor is a tragic chapter without which the history of modern Ukraine cannot be understood. I doubt that Ukrainian historians will so revise their history as to date the origins of modern Ukraine in the famine- genocide, as more and more historians of modern Ireland do with the Great Irish Famine of 1846-51. Still, the recently created Institute of National Memory in Kyiv has taken up the challenge of shaping a new historical narrative of the twentieth century and has focused its researchers efforts on two periods that were most heavily censored and distorted during the Soviet period: Stalinism, including the famine-genocide, and World War II, including the Holocaust. Clearly the famine-genocide will occupy a more prominent role in future Ukrainian history books. Much work remains to be done. For scholars in the west, these two essays show many exciting new directions.
Mark von Hagen December 2008 Tempe, Arizona
Проаналізовано матеріали Пункту прийому трофеїв Головної каси Рейху, Команди української поліції у Львові
Видання проілюстроване зразками архівних документів, вміщених у додатку.
У наступних випусках серії мають побачити світ анотовані переліки й публікації документів, інші матеріали.
Для спеціалістів з історії Другої світової війни, усіх, хто має моральне право називатися жертвами нацизму
туалізації великих масивів архівних документів, пов’язаних з історією, наукою та культурою нашої держави. Архівні фонди - документальні системи первинного рівня - розглядаються як складова загальнонаціональних інформаційних ресурсів України, аналізується історія фондоутворення, організаційно-облікові класифікації сукупного архівного фонду, зміст понять Державного та Національного архівного фонду, Єдиної системи науково-довідкового апарату архівів. Розглядаються проблеми створення документальних систем другого документального рівня та розвиток камеральних традицій в архівній системі, принципів каталог ізації та підготовки науково-довідкових видань.
Основна увага приділяється розвитку спеціальної історичної дисципліни – археографії та її камеральної галузі, вводиться нове поняття евристичної археографії. Розробка методів камерального аналізу архівної спадщини колективного рівня пов’язується з основним завданням сучасної археографії – створенням Археографічного реєстру національної спадщини України (АРУ).
Розрахована на істориків, філософів, філологів, культурологів, а також на широке коло дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.
Ілюстрації взято із сайтів Інтернет-аукціонів; їхні веб-адреси, зрозуміло, вже не є чинними; інформацію про відповідні лоти було збережено і подано станом на березень-квітень 2006 р. у розділі “Обережно! Архіви на аукціонах” (http:/Avww.archives.gov.ua/NewdArchAukcion).
Два епіграфи, між якими – відстань у 90 років, яскраво ілюструють зміну суспільної парадигми: “старі папері” “стають у пригоді” не задля розквіту “нашої національної краси”, як щиро, наївно й романтично мріяли діячі культури доби Української революції, а заради задоволення особистих потреб власників деяких антикварних салонів у наші дні.
Каталог розпорядчної магдебурзької документації Києва XV – першої третини ХІХ ст. Спроба реконструкції архіву магістрату міста Києва
A register of the over 3,500 documents in this Ruthenian series is here presented in three parallel versions published for the first time. The original titles of the documents themselves are transcribed from the Metrica books, all but one of which are now held in the Russian State Archive of Early Acts in Moscow (RGADA). These are in each case with the complete entries found in two origi- nal manuscript document-by-document registers prepared in Polish in the Crown chancery – one compiled by Stefan Kazimierz Hankiewicz (1673) and the other by Jan Franciszek Cywiñski (ca.1765–1775).
A scholarly introduction discusses the Crown chancery recordkeeping practices of the period, to- gether with an historical, archeographic, and codicological analysis of the series and the original registers. Personal name and geographic indexes provide further reference data for historians and genealogists.
This publication results from an ambitious international editorial project aimed at promoting research, description, and publication of documents relating to Ukrainian lands from other books of the Crown Metrica.
переліки рукописів, заборонених до друку, а також творів, видрукуваних за кордоном і нелегально поширюваних на Наддніпрянщині, окреслюють контури потужного освітньо- літературного масиву Українського Слова, яке упродовж кількох десятиліть у різних формах проривалося до читача крізь цензурні заборони. Більшість документів публікуються вперше.