Перейти до вмісту

Камбоджі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Королівство Камбоджі
c. 700 до н. е. – c. 300 до н. е.
Камбоджі: історичні кордони на карті
Камбоджі: історичні кордони на карті
Камбоджі та решта Магаджанапада у пост-ведійський період.
Столиця Раджапура[en]
Мови Санскрит
Релігії Індуїзм
Буддизм
Джайнізм
Форма правління монархія
Історичний період бронзова доба, залізна доба
 - Засновано c. 700 до н. е.
 - Ліквідовано c. 300 до н. е.
Індія близько 600 року до н. е. та Магаджанапади

Камбоджі — кшатрійське давньоіндійське плем'я, що часто згадувалось у санскритській літературі й літературі палі. Найраніша згадка назви «камбоджа» можна зустріти в одній з Брахман — «Вамша-брахмані», датованій науковцями VII століттям до н. е. Плем'я і царство камбоджів згадується у «Махабхараті» й у Веданґах.

Історія

[ред. | ред. код]

Царство камбоджів розташовувалось на північному сході сучасного Афганістану й межувало з Гандхарою[1]. Деякі науковці відносять стародавніх камбоджів до індоаріїв[2][3][4][5][6] чи ж припускають таку можливість[7], натомість інші відзначають наявність у них як іранських, так і індійських рис[8][9][10][11]. На думку більшості сучасних науковців, камбоджі були стародавніми іранцями[12][13][14] та мали спільне походження з індоскіфами. Науковці також змальовують камбоджів як царський клан саків і скіфів[15][16][17][18][19][20][21]. За часів індоскіфського вторгнення до Індії, що відбулось у докушанський період, камбоджі почали мігрувати на південь: до Гуджарату, Південної Індії та на Шрі-Ланку, а згодом — також і до Бенгалії й Камбоджі. Міграції тривали упродовж майже семи століть: від II століття до н. е. до V століття н. е. Нащадки камбоджів правили дрібними князівствами у середньовічній Індії.

Нащадками стародавніх камбоджів прийнято вважати плем'я камбодж у Пенджабі[5][22][23][24][25][26] і деякі племена в афганській провінції Нуристан[27][28].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Encyclopaedia Indica, «The Kambojas: Land and its Identification», First Edition, 1998 New Delhi, стор. 528
  2. ↑ Some Ksatriya Tribes of Ancient India, 1924, стор. 231-32, B. C. Law; Indological Studies, 1950, стор. 7, B. C. Law
  3. ↑ Mishra 1987, стор. 91
  4. ↑ Original Sanskrit Texts on the Origin and History of the People of India, 1874, стор. 356, (ed) John Muir; see also: Journal, 1848, стор. 15, Royal Asiatic Society of Bengal, Asiatic Society of Bengal; The History and Culture of the Indian People, 1962, стор. 264, Ramesh Chandra Majumdar, Achut Dattatrya Pusalker, A. K. Majumdar, Dilip Kumar Ghose, Bharatiya Vidya Bhavan, Vishvanath Govind Dighe
  5. ↑ а б Kāmboja and Śāstrī 1981
  6. ↑ Political History of Ancient India, 1996, стор. 132—135, H. C. Raychaudhuri, B. N. Mukerjee, University of Calcutta
  7. ↑ D. D. Kosambi Commemoration Volume, 1977, стор. 287, Damodar Dharmanand Kosambi, Lallanji Gopal, Jai Prakash Singh, Nisar Ahmed, Dipak Malik; B.C. Law Volume, 1945, стор. 601, Indian Research Institute, Devadatta Ramakrishna Bhandarkar, Indian Research Institute
  8. ↑ See: Vedic Index of names & subjects by Arthur Anthony Macdonnel, Arthur. B Keath, I.84, стор. 138.
  9. ↑ See more Refs: Ethnology of Ancient Bhārata, 1970, стор. 107, Ram Chandra Jain; The Journal of Asian Studies, 1956, стор. 384, Association for Asian Studies, Far Eastern Association (U.S.)
  10. ↑ Marrī 1989, стор. 2
  11. ↑ India as Known to Pāṇini: A Study of the Cultural Material in the Ashṭādhyāyī, 1953, стор. 49, Vasudeva Sharana Agrawala; Afghanistan, стор. 58, W. K. Fraser, M. C. Gillet; Afghanistan, its People, its Society, its Culture, Donal N. Wilber, 1962, стор. 80, 311; Cf: D. D. Kosambi Commemoration Volume, 1977, стор. 287, Damodar Dharmanand Kosambi, Lallanji Gopal, Jai Prakash Singh, Nisar Ahmed, Dipak Malik etc
  12. ↑ Das Volk Der Kamboja bei Yaska, First Series of Avesta, Pahlavi and Ancient Persian Studies in honour of the late Shams-ul-ulama Dastur Peshotanji Behramji Sanjana, Strassberg & Leipzig, 1904, стор. 213 ff, Ernst Kuhn; The Language of the Kambojas, Journal of Royal Asiatic Society 1911, стор. 801-02; Journal of Royal Asiatic Society, 1912, стор. 256; Purana, Vol V, No 2, July 1963, стор. 256, D. C. Sircar; Journal Asiatique, CCXLVI 1958, I, стор. 47-48, E. Benveniste; Early Eastern Iran and the Atharvaveda, Persica-9, 1980, fn 81, стор. 114, Michael Witzel; The Afghans (Peoples of Asia), 2001, стор. 127, also Index, W. J. Vogelsang and Willem Vogelsang; Also Fraser 1979; History of lndia, Vol. I, R. Thapar 1961/1997: стор. 276; A History of Zoroastrianism, 1975, стор. 129, Mary Boyce, Frantz Grenet
  13. ↑ Frye 1984, стор. 154
  14. ↑ Geographical and Economic Studies in the Mahābhārata: Upāyana Parva, 1945, стор. 34, Moti Chandra — India; The Achaemenids in India, 1950, стор. 27, Sudhakar Chattopadhyaya; Indo-iranica, 1946, стор. iii, Iran Society (Calcutta, India)
  15. ↑ Ref: La vieille route de l'Inde de Bactres à Taxila, стор. 271, Alfred A. Foucher.
  16. ↑ In Huet 2008 «Kamboja» is more precisely defined as «Clan royal Kamboja des Śakās» (Kamboja, a royal clan of the Sakas)
  17. ↑ See ref: A bilingual Graeco-Aramaic edict by Aśoka: the first Greek inscription discovered in Afghanistan, 1964, стор. 17, Giovanni Pugliese Carratelli, Giovanni Garbini — Aśoka, India, Published by Istituto italiano per il medio ed estremo Oriente, 1964
  18. ↑ Thion 1993, стор. 51
  19. ↑ Walker and Tapp 2001
  20. ↑ Cf: Indian Culture, 1934, стор. 193, Indian Research Institute — India; cf: Notes on Indo-Scythian chronology, Journal of Indian History, xii, 21; Corpus Inscrioptionum Indicarum, Vol II, Part I, стор. xxxvi, 36, S. Konow; Cf: History of Indian Administration, стор. 94, B. N. Puri.
  21. ↑ IMPORTANT NOTE: Indian Epic Mahabharata (See: Mahabharata 5.19.21-23; See also: The Nations of India at the Battle Between the Pandavas and Kauravas, Journal of the Royal Asiatic Society of Great Britain and Ireland, 1908, стор. 313, 331, F. E.
  22. ↑ An Inquiry into the Ethnography of Afghanistan, 1891, стор. 2, 146, 150, H. W. Bellew; Supplementary Glossary of Tribes, 1844, стор. 304, H. M. Ellot; The Tribes and Castes of North-western and Oudh, 1906, стор. 119—120, 458, William Crooke; Report on the Settlement of Land Revenue of Sultanpur Distt. (With) Accompaniment; 1873, стор. 88, A. F. Millet; Die Holztempel Des Oberen Kulutales in Ihren Historischen, Religiosen Und Kunstgeschichtlichen …, 1974, стор. 26, Gabriele Jettmar; Report on the settlement of the land revenue of the Sultánpur district. [With] Accompaniments, 1873, стор. 88, A F. Millett; Paradise of Gods, 1966, стор. 331, Qamarud Din Ahmed; Literary History of Ancient India, 1952, стор. 165, Chandra Chakraverty
  23. ↑ Bhatia 1984, стор. 50
  24. ↑ Problems of Indian Society, 1968, стор. 69, D. Bose; Bhartiya Itihaas ki Mimamsa, стор. 230, J. C. Vidyalankar; Bani Kanta Kakati Memorial Lecturers, стор. 21, Gauhati University; «India and the World», 1964, стор. 154, Buddha Prakash; Geographical Data in Early Purana, A Critical Study, 1972, стор. 168, M. R. Singh; Tribes of Ancient India, 1977, стор. 322, M. Choudhury; Early History of India, 1942, стор. 2, Roshan Rai; History of Poros, 1967, стор. 12, Buddha Prakash; Kirata-Kriti: The Indo-Mongloloids, Their Contribution to History and Culture of India, 1974, стор. 113, S. K. Chatterjee; Cf: Indo-Aryans: contributions towards the elucidation of their ancient and mediæval history, 1881, 187, Rājendralāla Mitra; Geography from Ancient Indian Coins & Seals, 1989, стор. 24, Parmanand Gupta
  25. ↑ Jindal 1992, стор. 149
  26. ↑ Marrī 1989
  27. ↑ See refs: Mountstuart Elphinstone, «An account of the kingdom of Caubol», fn стор. 619; Journal of Royal Asiatic Society, 1843, стор 140; Journal of Asiatic Society of Bengal, 1874, стор. 260 fn; Die altpersischen Keilinschriften: Im Grundtexte mit Uebersetzung, Grammatik und Glossar, 1881, стор. 86, Friedrich Spiegel; Political History of Ancient India, 1996, стор. 133, fn, H. C. Raychaudhury, B. N. Banerjee; The Achaemenids and India, 1974, стор. 13, S. Chattopadhyaya
  28. ↑ H. H. Wilson. See fn 374:15: [1] [Архівовано 8 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Камбоджі&oldid=39569956