Books by Nadiia Pysarenko
Підручник виданий за сприяння Програми підтримки ОБСЄ для України.
В ньому систематизовано подан... more Підручник виданий за сприяння Програми підтримки ОБСЄ для України.
В ньому систематизовано подана інформація, необхідна студентам-правникам для опанування курсу з адміністративного судочинства. Весь теоретичний та нормативний матеріал, внесений до підручника, проілюстровано за допомогою судових актів. Його зміст дає змогу забезпечити здобуття студентами знань, потрібних для подальшої професійної діяльності, а також для проходження Єдиного фахового вступного випробування та/або складання Єдиного державного кваліфікаційного іспиту.
Для студентів, аспірантів, викладачів, науковців та юристів-практиків.
Підручник виданий за сприяння Програми підтримки ОБСЄ для України.
В ньому систематизовано подан... more Підручник виданий за сприяння Програми підтримки ОБСЄ для України.
В ньому систематизовано подана інформація, необхідна студентам-правникам для опанування курсу з адміністративного судочинства. Весь теоретичний та нормативний матеріал, внесений до підручника, проілюстровано за допомогою судових актів. Його зміст дає змогу забезпечити здобуття студентами знань, потрібних для подальшої професійної діяльності, а також для проходження Єдиного фахового вступного випробування та/або складання Єдиного державного кваліфікаційного іспиту.
Для студентів, аспірантів, викладачів, науковців та юристів-практиків.
Р е ц е н з е н т и: Л. М. Лобойко-доктор юридичних наук, професор, суддя Великої Палати Верховно... more Р е ц е н з е н т и: Л. М. Лобойко-доктор юридичних наук, професор, суддя Великої Палати Верховного Суду, вчений секретар Науково-консультативної ради при Верховному Суді; А. Х. Степанюк-доктор юридичних наук, професор, завідувач відділу дослідження проблем кримінального та кримінально-виконавчого права Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України; В. М. Трофименко-доктор юридичних наук, професор, заступник голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, заслужений юрист України Рекомендовано до видання вченою радою Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України (протокол № 14 від 28 грудня 2021 р.
У посібнику представлено у систематизованому вигляді матеріал, що пропонується студентам для опан... more У посібнику представлено у систематизованому вигляді матеріал, що пропонується студентам для опанування дисципліни «Адміністративне судочинство». Зміст посібника відповідає структурі програми, за якою зазначена дисципліна викладається у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Весь теоретичний та нормативний матеріал, що включено до посібника, проілюстровано за допомогою судових актів. Для студентів, аспірантів, викладачів вищих навчальних закладів, науковців, практикуючих юристів.
О.В. ІЛЬНИЦЬКИЙ Олег Володимирович Ільницький, кандидат юридичних наук, доцент, доцент Львівськог... more О.В. ІЛЬНИЦЬКИЙ Олег Володимирович Ільницький, кандидат юридичних наук, доцент, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді РЕЦЕНЗІЯ НА МОНОГРАФІЮ Н.Б. ПИСАРЕНКО «ЗАСАДИ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА (СУЧАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ)» *
Рецензія на монографію: Писаренко Н. Б. Засади адміністративного судочинства (сучасний українськи... more Рецензія на монографію: Писаренко Н. Б. Засади адміністративного судочинства (сучасний український контекст). Харків : Право, 2019. 248 с.
Порівняльно-аналітичне право ♦ ження. Потрібно зазначити, що вказане зауваження має дискусійний х... more Порівняльно-аналітичне право ♦ ження. Потрібно зазначити, що вказане зауваження має дискусійний характер, оскільки окреслене питання не входить безпосередньо до предмету проведеного наукового дослідження та може стати самостійним вектором подальших наукових розвідок автора.
У третій збірці об’єднано статті сучасних науковців, а також представлено стислий огляд випусків ... more У третій збірці об’єднано статті сучасних науковців, а також представлено стислий огляд випусків Щорічника публічного права (2014–2018 рр.). Розміщені робіти присвячено дискусійним питанням визначення й окреслення джерел адміністративного права. Окремий розділ – «Нові поняття в адміністративному праві» – включає наукові статті з питань єдності адміністративно-правової термінології. Для студентів, аспірантів, викладачів вищих навчальних закладів, науковців.
Монографію присвячено дослідженню засад адміністративного судочинства. У роботі здійснено спробу ... more Монографію присвячено дослідженню засад адміністративного судочинства. У роботі здійснено спробу встановити галузеву належність правил, які регламентують адміністративне судочинство, зосереджено увагу на походженні цих правил, на характеристиці термінології, що має вживатися при їх побудові, на пошуку орієнтирів для їх удосконалення. Через аналіз рішень національних судів, вивчення практики Європейського суду з прав людини продемонстровано щільний зв’язок, що спостерігається між принципами адміністративного судочинства, конвенційними гарантіями справедливого суду й концептуальною ідеєю верховенства права, розуміння прикладної сутності якої має вкрай важливе значення для здійснення правосуддя. Для науковців, практикуючих юристів, викладачів закладів вищої освіти, аспірантів, студентів.
Монографію присвячено дослідженню засад адміністративного судочинства.
У роботі здійснено спробу ... more Монографію присвячено дослідженню засад адміністративного судочинства.
У роботі здійснено спробу встановити галузеву належність правил, які регламентують адміністративне судочинство, зосереджено увагу на походженні цих правил, на характеристиці термінології, що має вживатися при їх побудові, на пошуку орієнтирів для їх удосконалення. Через аналіз рішень національних судів, вивчення практики Європейського суду з прав людини продемонстровано щільний зв’язок, що спостерігається між принципами адміністративного судочинства, конвенційними гарантіями справедливого суду й концептуальною ідеєю верховенства права, розуміння прикладної сутності якої має вкрай важливе значення для здійснення правосуддя. Для науковців, практикуючих юристів, викладачів закладів вищої освіти, аспірантів, студентів.
У третій збірці об’єднано статті сучасних науковців, а також представлено стислий огляд випусків ... more У третій збірці об’єднано статті сучасних науковців, а також представлено стислий огляд випусків Щорічника публічного права (2014–2018 рр.). Розміщені роботи присвячено дискусійним питанням визначення й окреслення джерел адміністративного права. Окремий розділ – «Нові поняття в адміністративному праві» – включає наукові статті з питань єдності адміністративно-правової термінології. Для студентів, аспірантів, викладачів вищих навчальних закладів, науковців.
У посібнику представлено у систематизованому вигляді матеріал, що пропонується студентам для опан... more У посібнику представлено у систематизованому вигляді матеріал, що пропонується студентам для опанування дисципліни «Адміністративне судочинство». Зміст посібника відповідає структурі програми, за якою зазначена дисципліна викладається у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого.
Весь теоретичний та нормативний матеріал, що включено до посібника, проілюстровано за допомогою судових актів.
Для студентів, аспірантів, викладачів вищих навчальних закладів, науковців, практикуючих юристів.
У збірці представлено статті сучасних адміністративістів, а також розміщено огляд деяких публікац... more У збірці представлено статті сучасних адміністративістів, а також розміщено огляд деяких публікацій з адміністративного права та процесу, які є цікавими для формування програм з однойменних навчальних дисциплін. Розміщені статті присвячено дискусійним питанням визначення кола і характеру відносин, що формують предмет адміністративного права, проблемам встановлення елементів структури цієї галузі. У збірці започатковано окремий розділ «Нові поняття в адміністративному праві», в якому планується розміщувати наукові статті з питань єдності адміністративно-правової термінології. Для студентів, аспірантів, викладачів вищих навчальних закладів, науковців.
У збірці представлено статті сучасних адміністративістів. Окремий розділ присвячено висвітленню п... more У збірці представлено статті сучасних адміністративістів. Окремий розділ присвячено висвітленню підсумків науково-методичного семінару «Адміністративне право як навчальна дисципліна: структура програми, змістове наповнення та методика викладання», який відбувся 28 вересня 2016 року за ініціативи викладачів кафедри адміністративного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні. Для студентів, аспірантів, викладачів вищих навчальних закладів, науковців.
У монографії розглянуто ознаки конфліктів із владою (адміністративно-правових спорів), обґрунтува... more У монографії розглянуто ознаки конфліктів із владою (адміністративно-правових спорів), обґрунтувано необхідності втілення в життя спеціальних правил їх вирішення у порядку як адміністративному, так і судовому. У роботі зроблено спробу оцінити стан правового врегулювання запроваджених процедур, на підставі чого сформульовано низку пропозицій, що можуть бути корисними для приведення вітчизняних правових норм у відповідність до європейських стандартів розв’язання розглядуваних спорів.
Papers by Nadiia Pysarenko
Background: The article provides information on how the definition of an administrative contract ... more Background: The article provides information on how the definition of an administrative contract was developed in Ukraine. Initially this concept was enshrined in the Code of Administrative Proceedings of Ukraine (hereinafter - the Code). Before the adoption of the Code, that is, until 2005, this phenomenon had been studied fragmentarily in the legal
literature. We can name only a few authors who made attempts to investigate the issues of defining an administrative contract in order to identify its features and types comprehensively. Theoretical approaches to the definition and classification of administrative contracts are presented, and their main characteristics are outlined. It is noted that the subject structure of these contracts determines that in connection with the fulfilment of their conditions, each of the parties achieves the desired goal: the representative of the government strives for socially significant results, and the individual - for the satisfaction of private interests. The definition
of an administrative contract fixed in the Code of Administrative Proceedings of Ukraine was analysed and it was concluded that it is suitable for the purposes of applying the procedural law. The article also examines the issue of whether compromise agreements belong to the category of administrative agreements.
Methods: At the beginning of the study, theoretical approaches to defining administrative contracts and the identification of their features and classification are presented and differences in the positions of Ukrainian researchers studying the relevant issues are outlined. Subsequently, the legislative definition of the administrative contract is analysed and it
is determined whether it is based on the theoretical developments presented above. The court decisions interpreting the normative provisions establishing the features and types of administrative contracts are summarised and we discovered whether Ukrainian judges turn
to research sources in order to make such an interpretation and substantiate their positions. Consistent study of the theoretical developments, normative documents, and practical cases of applying the rules concerning administrative contracts allowed us to reach certain
conclusions, which will be useful both to research scholars in the field and representatives of authorities who apply the specified rules.
Results and Conclusions: Examples of court decisions are given, which consider the features of administrative contracts in the context of determining the judicial jurisdiction of disputes arising as a result of their conclusion, execution or termination. The position stated in these
decisions is supported, according to which the contract cannot be considered administrative if it is concluded in accordance with the rules of civil or economic legislation. Disagreement was expressed with the statement that in the case of concluding an administrative contract, one of its parties, namely a subject of power, must necessarily perform management functions in relation to the other party, and arguments are given to support such disagreement. The need to define an administrative contract, establish the grounds and general procedure for its conclusion,
execution and termination are substantiated in the Law of Ukraine “On Administrative Procedure”.
Summary: 1. Introduction. – 2. ‘Full Level of Jurisdiction’ as a Defining Characteristic of the B... more Summary: 1. Introduction. – 2. ‘Full Level of Jurisdiction’ as a Defining Characteristic of the Body Administering Justice. – 3. ‘Full Level of Jurisdiction’ for Administrative Courts (features of providing means of national procedural law). – 4. The Concept of ‘A Court Established by Law’ in National Laws. – 5. The Concept of ‘A Court Established by Law’ in the Practice of National Courts. – 6. Conclusions.
Background: Constituent parts of the right to a fair trial, which presuppose the need for the existence of institutions in a state that are authorised to review and resolve legal conflicts and united by the concept of ‘a court established by law’, are identified and studied in this article. The study is based on the decisions of the European Court of Human Rights, which outlines the criteria to which any institution authorised to administer justice must correspond. The aim of the study is to verify the Ukrainian laws that determine the principles of developing and functioning administrative courts in order to enshrine in their texts the requirements arising from the content of a legal formula for a ‘court established by law’.
Methods: In this article, the authors use the following special legal methods: conceptual-legal, comparative-legal, formal-legal, and others. For example, with the help of the formal-legal method, it was possible to analyse the current trends in the practice of national administrative courts in compliance with the proposed requirements.
Results and Conclusions: The article states that the operation of Ukrainian laws creates the right conditions for administrative courts to be perceived as institutions with ‘full jurisdiction’ in resolving public disputes of any kind. At the same time, the authors conclude that there are cases in which the courts violate the provisions of Art. 6 § 1 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 1950, despite the fact that such provisions have been implemented in the national administrative, procedural law.
У статті здійснено спробу визначити сутність принципу офіційного дослідження,
який вважають заг... more У статті здійснено спробу визначити сутність принципу офіційного дослідження,
який вважають загальним для адміністративної процедури та адміністративного (судового) процесу. Автори поставили собі за завдання виявити не тільки схожі прояви даного принципу в процедурі та процесі. Не менш важливим для розуміння сутності принципу, а значить і правильного застосування процедурних та процесуальних норм, є, за позицією авторів, виокремлення тих його несхожих проявів, які неможливо ігнорувати, адже мова про те, що він (даний принцип) формує основу для діяльності представників різних гілок влади – виконавчої та судової. Задля здійснення означеного завдання у статті вирізнено серед правил Закону України «Про адміністративну процедуру» та Кодексу адміністративного судочинства України ті, що характеризують розглядуваний принцип, у порівнянні продемонстровано, як ними послуговуються представники кожної з гілок влади. У результаті констатовано, що носії виконавчої та судової влади під впливом принципу офіційного дослідження демонструють помітну активність у провадженнях: вони уповноважені самостійно, без отримання згоди заінтересованих осіб вчиняти дії, які гарантують, що прийняте ними рішення у справі повністю відповідатиме вимогам, задекларованим на нормативному рівні. Разом із тим така активність забезпечується нормами, сформульованими з урахуванням характеру діяльності кожного із суб’єктів влади, а відтак, у своїх проявах вона не може бути визнана ідентичною.
The paper makes an attempt to identify the essence of the principle of ex officio investigation, which is considered common to administrative procedure and administrative proceedings. The authors set the task of analyzing not only the similar manifestations of this principle in the procedure and proceedings. An equally important for understanding the essence of the principle, and therefore the correct application of procedural and processual norms, is, according to the authors, to distinguish its different manifestations that cannot be ignored, because this principle forms the basis for the activities of representatives of various branches of power, namely executive and judicial. In order to perform the stated task, the paper analyzes among the rules of the Law of Ukraine «On Administrative Procedure» and the Code of Administrative Proceedings of Ukraine those that characterize the considered principle, it is demonstrated in comparison how the representatives of each branch of power use them. As a result, the paper states that the representatives of executive and judicial authorities, under the influence of the principle of ex officio investigation, demonstrate evident activity in proceedings: they are authorized to take actions on their own, without obtaining the consent of the interested parties, which guarantee that the decision made by them in the case will fully meet the requirements declared at the regulatory level. At the same time, such activity is ensured by norms formulated taking into account the nature of the activities of each of the subjects of power, and therefore, in its manifestations, it cannot be recognized as identical.
В загальному механізмі забезпечення єдності судової практики особливе місце посідає інститут відс... more В загальному механізмі забезпечення єдності судової практики особливе місце посідає інститут відступу від правових позицій Верховного Суду, що вирішує питання як виправлення раніше допущених передчасних підходів до тлумачення норм права, так і динамічного розвитку правозастосування. На доктринальному та нормативному рівні відсутня єдність щодо можливості такого відступу нижчими судами. Метою дослідження є розробка оптимальної нормативної моделі механізму відступу від правових висновків Верховного Суду, яка б забезпечувала баланс між незалежністю суду та єдністю і сталістю судової практики. Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові та спеціальні методи, а саме: діалектичний, системний, формально-юридичний та логічний методи. Авторами охарактеризовано соціально-правову значимість інституту відступу від правової позиції Верховного Суду та акцентовано увагу на необхідність його докладного обґрунтування. Проаналізовано нормативну концепцію, закладену в чинному законодавстві України, що дозволяє здійснити відступ від правової позиції Верховного Суду лише самим Верховним Судом за чітко визначеним механізмом. Наголошено, що з огляду на важливість дотримання незалежності суду суб’єктом відступу гіпотетично може будь-який суд нижчої інстанції, який реалізує суддівський розсуд при прийнятті рішення за результатами розгляду кримінального провадження. Встановлено, що оптимальна модель формули прецеденту в Україні вбачається у передбаченій законом обов’язковості дотримання судами нижчих інстанцій правових висновків, викладених у рішеннях Верховного Суду, із можливістю вмотивованого відступу суду від цих правових висновків та за умови відповідності такого відступу певній сукупності стандартів
інтелектуально-праксеологічного характеру. Авторами запропоновані напрями удосконалення нормативного регулювання рівня обов’язковості правових позицій Верховного Суду та процедури відступу від них).
Ключові слова: судова практика, правова позиція Верховного Суду, відступ від правової позиції, єдність, суддівський розсуд, прецедент.
Problems of Legality, 2021
The paper presents the analysis of the provisions of procedural law, the study of corresponding c... more The paper presents the analysis of the provisions of procedural law, the study of corresponding court decisions. Taking this into consideration an attempt is made to identify to what extent the implementation
of the institute of typical and exemplary cases has influenced the unification of Ukrainian courts judging the public-legal disputes that can be considered the most common.
Uploads
Books by Nadiia Pysarenko
В ньому систематизовано подана інформація, необхідна студентам-правникам для опанування курсу з адміністративного судочинства. Весь теоретичний та нормативний матеріал, внесений до підручника, проілюстровано за допомогою судових актів. Його зміст дає змогу забезпечити здобуття студентами знань, потрібних для подальшої професійної діяльності, а також для проходження Єдиного фахового вступного випробування та/або складання Єдиного державного кваліфікаційного іспиту.
Для студентів, аспірантів, викладачів, науковців та юристів-практиків.
В ньому систематизовано подана інформація, необхідна студентам-правникам для опанування курсу з адміністративного судочинства. Весь теоретичний та нормативний матеріал, внесений до підручника, проілюстровано за допомогою судових актів. Його зміст дає змогу забезпечити здобуття студентами знань, потрібних для подальшої професійної діяльності, а також для проходження Єдиного фахового вступного випробування та/або складання Єдиного державного кваліфікаційного іспиту.
Для студентів, аспірантів, викладачів, науковців та юристів-практиків.
У роботі здійснено спробу встановити галузеву належність правил, які регламентують адміністративне судочинство, зосереджено увагу на походженні цих правил, на характеристиці термінології, що має вживатися при їх побудові, на пошуку орієнтирів для їх удосконалення. Через аналіз рішень національних судів, вивчення практики Європейського суду з прав людини продемонстровано щільний зв’язок, що спостерігається між принципами адміністративного судочинства, конвенційними гарантіями справедливого суду й концептуальною ідеєю верховенства права, розуміння прикладної сутності якої має вкрай важливе значення для здійснення правосуддя. Для науковців, практикуючих юристів, викладачів закладів вищої освіти, аспірантів, студентів.
Весь теоретичний та нормативний матеріал, що включено до посібника, проілюстровано за допомогою судових актів.
Для студентів, аспірантів, викладачів вищих навчальних закладів, науковців, практикуючих юристів.
Papers by Nadiia Pysarenko
literature. We can name only a few authors who made attempts to investigate the issues of defining an administrative contract in order to identify its features and types comprehensively. Theoretical approaches to the definition and classification of administrative contracts are presented, and their main characteristics are outlined. It is noted that the subject structure of these contracts determines that in connection with the fulfilment of their conditions, each of the parties achieves the desired goal: the representative of the government strives for socially significant results, and the individual - for the satisfaction of private interests. The definition
of an administrative contract fixed in the Code of Administrative Proceedings of Ukraine was analysed and it was concluded that it is suitable for the purposes of applying the procedural law. The article also examines the issue of whether compromise agreements belong to the category of administrative agreements.
Methods: At the beginning of the study, theoretical approaches to defining administrative contracts and the identification of their features and classification are presented and differences in the positions of Ukrainian researchers studying the relevant issues are outlined. Subsequently, the legislative definition of the administrative contract is analysed and it
is determined whether it is based on the theoretical developments presented above. The court decisions interpreting the normative provisions establishing the features and types of administrative contracts are summarised and we discovered whether Ukrainian judges turn
to research sources in order to make such an interpretation and substantiate their positions. Consistent study of the theoretical developments, normative documents, and practical cases of applying the rules concerning administrative contracts allowed us to reach certain
conclusions, which will be useful both to research scholars in the field and representatives of authorities who apply the specified rules.
Results and Conclusions: Examples of court decisions are given, which consider the features of administrative contracts in the context of determining the judicial jurisdiction of disputes arising as a result of their conclusion, execution or termination. The position stated in these
decisions is supported, according to which the contract cannot be considered administrative if it is concluded in accordance with the rules of civil or economic legislation. Disagreement was expressed with the statement that in the case of concluding an administrative contract, one of its parties, namely a subject of power, must necessarily perform management functions in relation to the other party, and arguments are given to support such disagreement. The need to define an administrative contract, establish the grounds and general procedure for its conclusion,
execution and termination are substantiated in the Law of Ukraine “On Administrative Procedure”.
Background: Constituent parts of the right to a fair trial, which presuppose the need for the existence of institutions in a state that are authorised to review and resolve legal conflicts and united by the concept of ‘a court established by law’, are identified and studied in this article. The study is based on the decisions of the European Court of Human Rights, which outlines the criteria to which any institution authorised to administer justice must correspond. The aim of the study is to verify the Ukrainian laws that determine the principles of developing and functioning administrative courts in order to enshrine in their texts the requirements arising from the content of a legal formula for a ‘court established by law’.
Methods: In this article, the authors use the following special legal methods: conceptual-legal, comparative-legal, formal-legal, and others. For example, with the help of the formal-legal method, it was possible to analyse the current trends in the practice of national administrative courts in compliance with the proposed requirements.
Results and Conclusions: The article states that the operation of Ukrainian laws creates the right conditions for administrative courts to be perceived as institutions with ‘full jurisdiction’ in resolving public disputes of any kind. At the same time, the authors conclude that there are cases in which the courts violate the provisions of Art. 6 § 1 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 1950, despite the fact that such provisions have been implemented in the national administrative, procedural law.
який вважають загальним для адміністративної процедури та адміністративного (судового) процесу. Автори поставили собі за завдання виявити не тільки схожі прояви даного принципу в процедурі та процесі. Не менш важливим для розуміння сутності принципу, а значить і правильного застосування процедурних та процесуальних норм, є, за позицією авторів, виокремлення тих його несхожих проявів, які неможливо ігнорувати, адже мова про те, що він (даний принцип) формує основу для діяльності представників різних гілок влади – виконавчої та судової. Задля здійснення означеного завдання у статті вирізнено серед правил Закону України «Про адміністративну процедуру» та Кодексу адміністративного судочинства України ті, що характеризують розглядуваний принцип, у порівнянні продемонстровано, як ними послуговуються представники кожної з гілок влади. У результаті констатовано, що носії виконавчої та судової влади під впливом принципу офіційного дослідження демонструють помітну активність у провадженнях: вони уповноважені самостійно, без отримання згоди заінтересованих осіб вчиняти дії, які гарантують, що прийняте ними рішення у справі повністю відповідатиме вимогам, задекларованим на нормативному рівні. Разом із тим така активність забезпечується нормами, сформульованими з урахуванням характеру діяльності кожного із суб’єктів влади, а відтак, у своїх проявах вона не може бути визнана ідентичною.
The paper makes an attempt to identify the essence of the principle of ex officio investigation, which is considered common to administrative procedure and administrative proceedings. The authors set the task of analyzing not only the similar manifestations of this principle in the procedure and proceedings. An equally important for understanding the essence of the principle, and therefore the correct application of procedural and processual norms, is, according to the authors, to distinguish its different manifestations that cannot be ignored, because this principle forms the basis for the activities of representatives of various branches of power, namely executive and judicial. In order to perform the stated task, the paper analyzes among the rules of the Law of Ukraine «On Administrative Procedure» and the Code of Administrative Proceedings of Ukraine those that characterize the considered principle, it is demonstrated in comparison how the representatives of each branch of power use them. As a result, the paper states that the representatives of executive and judicial authorities, under the influence of the principle of ex officio investigation, demonstrate evident activity in proceedings: they are authorized to take actions on their own, without obtaining the consent of the interested parties, which guarantee that the decision made by them in the case will fully meet the requirements declared at the regulatory level. At the same time, such activity is ensured by norms formulated taking into account the nature of the activities of each of the subjects of power, and therefore, in its manifestations, it cannot be recognized as identical.
інтелектуально-праксеологічного характеру. Авторами запропоновані напрями удосконалення нормативного регулювання рівня обов’язковості правових позицій Верховного Суду та процедури відступу від них).
Ключові слова: судова практика, правова позиція Верховного Суду, відступ від правової позиції, єдність, суддівський розсуд, прецедент.
of the institute of typical and exemplary cases has influenced the unification of Ukrainian courts judging the public-legal disputes that can be considered the most common.
В ньому систематизовано подана інформація, необхідна студентам-правникам для опанування курсу з адміністративного судочинства. Весь теоретичний та нормативний матеріал, внесений до підручника, проілюстровано за допомогою судових актів. Його зміст дає змогу забезпечити здобуття студентами знань, потрібних для подальшої професійної діяльності, а також для проходження Єдиного фахового вступного випробування та/або складання Єдиного державного кваліфікаційного іспиту.
Для студентів, аспірантів, викладачів, науковців та юристів-практиків.
В ньому систематизовано подана інформація, необхідна студентам-правникам для опанування курсу з адміністративного судочинства. Весь теоретичний та нормативний матеріал, внесений до підручника, проілюстровано за допомогою судових актів. Його зміст дає змогу забезпечити здобуття студентами знань, потрібних для подальшої професійної діяльності, а також для проходження Єдиного фахового вступного випробування та/або складання Єдиного державного кваліфікаційного іспиту.
Для студентів, аспірантів, викладачів, науковців та юристів-практиків.
У роботі здійснено спробу встановити галузеву належність правил, які регламентують адміністративне судочинство, зосереджено увагу на походженні цих правил, на характеристиці термінології, що має вживатися при їх побудові, на пошуку орієнтирів для їх удосконалення. Через аналіз рішень національних судів, вивчення практики Європейського суду з прав людини продемонстровано щільний зв’язок, що спостерігається між принципами адміністративного судочинства, конвенційними гарантіями справедливого суду й концептуальною ідеєю верховенства права, розуміння прикладної сутності якої має вкрай важливе значення для здійснення правосуддя. Для науковців, практикуючих юристів, викладачів закладів вищої освіти, аспірантів, студентів.
Весь теоретичний та нормативний матеріал, що включено до посібника, проілюстровано за допомогою судових актів.
Для студентів, аспірантів, викладачів вищих навчальних закладів, науковців, практикуючих юристів.
literature. We can name only a few authors who made attempts to investigate the issues of defining an administrative contract in order to identify its features and types comprehensively. Theoretical approaches to the definition and classification of administrative contracts are presented, and their main characteristics are outlined. It is noted that the subject structure of these contracts determines that in connection with the fulfilment of their conditions, each of the parties achieves the desired goal: the representative of the government strives for socially significant results, and the individual - for the satisfaction of private interests. The definition
of an administrative contract fixed in the Code of Administrative Proceedings of Ukraine was analysed and it was concluded that it is suitable for the purposes of applying the procedural law. The article also examines the issue of whether compromise agreements belong to the category of administrative agreements.
Methods: At the beginning of the study, theoretical approaches to defining administrative contracts and the identification of their features and classification are presented and differences in the positions of Ukrainian researchers studying the relevant issues are outlined. Subsequently, the legislative definition of the administrative contract is analysed and it
is determined whether it is based on the theoretical developments presented above. The court decisions interpreting the normative provisions establishing the features and types of administrative contracts are summarised and we discovered whether Ukrainian judges turn
to research sources in order to make such an interpretation and substantiate their positions. Consistent study of the theoretical developments, normative documents, and practical cases of applying the rules concerning administrative contracts allowed us to reach certain
conclusions, which will be useful both to research scholars in the field and representatives of authorities who apply the specified rules.
Results and Conclusions: Examples of court decisions are given, which consider the features of administrative contracts in the context of determining the judicial jurisdiction of disputes arising as a result of their conclusion, execution or termination. The position stated in these
decisions is supported, according to which the contract cannot be considered administrative if it is concluded in accordance with the rules of civil or economic legislation. Disagreement was expressed with the statement that in the case of concluding an administrative contract, one of its parties, namely a subject of power, must necessarily perform management functions in relation to the other party, and arguments are given to support such disagreement. The need to define an administrative contract, establish the grounds and general procedure for its conclusion,
execution and termination are substantiated in the Law of Ukraine “On Administrative Procedure”.
Background: Constituent parts of the right to a fair trial, which presuppose the need for the existence of institutions in a state that are authorised to review and resolve legal conflicts and united by the concept of ‘a court established by law’, are identified and studied in this article. The study is based on the decisions of the European Court of Human Rights, which outlines the criteria to which any institution authorised to administer justice must correspond. The aim of the study is to verify the Ukrainian laws that determine the principles of developing and functioning administrative courts in order to enshrine in their texts the requirements arising from the content of a legal formula for a ‘court established by law’.
Methods: In this article, the authors use the following special legal methods: conceptual-legal, comparative-legal, formal-legal, and others. For example, with the help of the formal-legal method, it was possible to analyse the current trends in the practice of national administrative courts in compliance with the proposed requirements.
Results and Conclusions: The article states that the operation of Ukrainian laws creates the right conditions for administrative courts to be perceived as institutions with ‘full jurisdiction’ in resolving public disputes of any kind. At the same time, the authors conclude that there are cases in which the courts violate the provisions of Art. 6 § 1 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 1950, despite the fact that such provisions have been implemented in the national administrative, procedural law.
який вважають загальним для адміністративної процедури та адміністративного (судового) процесу. Автори поставили собі за завдання виявити не тільки схожі прояви даного принципу в процедурі та процесі. Не менш важливим для розуміння сутності принципу, а значить і правильного застосування процедурних та процесуальних норм, є, за позицією авторів, виокремлення тих його несхожих проявів, які неможливо ігнорувати, адже мова про те, що він (даний принцип) формує основу для діяльності представників різних гілок влади – виконавчої та судової. Задля здійснення означеного завдання у статті вирізнено серед правил Закону України «Про адміністративну процедуру» та Кодексу адміністративного судочинства України ті, що характеризують розглядуваний принцип, у порівнянні продемонстровано, як ними послуговуються представники кожної з гілок влади. У результаті констатовано, що носії виконавчої та судової влади під впливом принципу офіційного дослідження демонструють помітну активність у провадженнях: вони уповноважені самостійно, без отримання згоди заінтересованих осіб вчиняти дії, які гарантують, що прийняте ними рішення у справі повністю відповідатиме вимогам, задекларованим на нормативному рівні. Разом із тим така активність забезпечується нормами, сформульованими з урахуванням характеру діяльності кожного із суб’єктів влади, а відтак, у своїх проявах вона не може бути визнана ідентичною.
The paper makes an attempt to identify the essence of the principle of ex officio investigation, which is considered common to administrative procedure and administrative proceedings. The authors set the task of analyzing not only the similar manifestations of this principle in the procedure and proceedings. An equally important for understanding the essence of the principle, and therefore the correct application of procedural and processual norms, is, according to the authors, to distinguish its different manifestations that cannot be ignored, because this principle forms the basis for the activities of representatives of various branches of power, namely executive and judicial. In order to perform the stated task, the paper analyzes among the rules of the Law of Ukraine «On Administrative Procedure» and the Code of Administrative Proceedings of Ukraine those that characterize the considered principle, it is demonstrated in comparison how the representatives of each branch of power use them. As a result, the paper states that the representatives of executive and judicial authorities, under the influence of the principle of ex officio investigation, demonstrate evident activity in proceedings: they are authorized to take actions on their own, without obtaining the consent of the interested parties, which guarantee that the decision made by them in the case will fully meet the requirements declared at the regulatory level. At the same time, such activity is ensured by norms formulated taking into account the nature of the activities of each of the subjects of power, and therefore, in its manifestations, it cannot be recognized as identical.
інтелектуально-праксеологічного характеру. Авторами запропоновані напрями удосконалення нормативного регулювання рівня обов’язковості правових позицій Верховного Суду та процедури відступу від них).
Ключові слова: судова практика, правова позиція Верховного Суду, відступ від правової позиції, єдність, суддівський розсуд, прецедент.
of the institute of typical and exemplary cases has influenced the unification of Ukrainian courts judging the public-legal disputes that can be considered the most common.
Як свідчить практика, суб'єктний склад спірних відносин, а також характер суспільних зв'язків, із яких конфлікт виник, не можна вважати вичерпними критеріями для визначення суду, повноважного його (конфлікт) вирішувати.
Метою статті є пошук додаткових критеріїв, зважаючи на які можна встановити процесуальну форму, що є найбільш придатною для розв'язання правового спору з характерними ознаками.
У статті зауважено, що утворення судів різних юрисдикцій обумовлено тим, що їхні судді мають спеціалізуватися на вирішенні конфліктів, які виникають із правових відносин різної галузевої приналежності й підлягають регламентації за допомогою матеріальних норм різних галузей права. Таким чином, судді, що спеціалізуються, спроможні продемонструвати найвищий рівень розуміння галузевих матеріальних норм, засвідчити свою здатність фахово тлумачити такі норми, а отже, бути взірцем у питаннях їх застосування.
Водночас наголошено на тому, що суди у своїй діяльності дотримуються різних процесуальних законів, які акумулюють норми, що відзначаються особливостями; "спеціалізований" суд діє за правилами, що сприяють створенню пристойних умов для реалізації сторонами конфлікту наданих їм процесуальних прав. Це означає, що правильне визначення юрисдикції гарантує не тільки високий ступінь суддівської компетентності у застосуванні матеріальних норм, а й не менш цінний "процесуальний комфорт", що мають відчувати всі учасники судового процесу.
Запропоновано наблизитися до вирішення проблеми розмежування судових юрисдикцій не через виокремлення ознак спорів, формування їхніх переліків, а за допомогою пошуку відповіді на запитання: чи потребує їх (спорів) розв'язання застосування спеціальних процесуальних правил?
Констатовано, що первісно зміст спеціальних процесуальних правил відбивається у нормах про принципи судочинства; свій розвиток такі правила отри мують у подальших процесуальних приписах. Кодекс адміністративного судочинства України (КАС України) пристосований для розв’язання конфліктів за участю суб’єктів влади. Отже, всі його правила, засновані на виписаних на початку КАС України принципах, спрямовано на створення умов, за яких нерівні у матеріальних відносинах суб’єкти права, які є сторонами спору, досягають рівності у судовому процесі.
Зроблено деякі узагальнення, за допомогою яких проілюстровано, як діють спеціальні положення КАС України для гарантування рівності сторін в адміністративному судочинстві. Такі узагальнення супроводжуються прикладами судових рішень у справах із розгляду податкових спорів, що вкотре дало змогу
впевнитися у правильності обрання для їх розв’язання саме адміністративної процесуальної форми.
Ключові слова: судові юрисдикції; принципи адміністративного судочинства; адміністративна юрисдикція; податкові спори.
Метою статті є з’ясування того, чи знайшли своє закріплення зазначені елементи в тексті Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України). Зроблено висновок, що ст. 6 “Верховенство права” вміщує інформацію щодо двох із шести обов’язкових елементів. З огляду на цей висновок запропоновано викласти відповідні норми КАС України так, щоб вони були практично застосовними; їх приписи давали можливість наповнити сполучення слів “верховенство права” конкретним змістом, зрозумілим як представникам судової влади, так і приватним особам, які вимушені звертатися за захистом своїх прав.
Представлено “звучання” обов’язкових елементів верховенства права, яке виглядає підхожим для діяльності зі здійснення правосуддя. Так, судова діяльність ґрунтуватиметься на ідеї верховенства права, якщо: 1) правосуддя буде доступним, а суд незалежним і безстороннім; 2) суд неухильно дотримуватиметься законів, діятиме виключно у межах своїх повноважень; 3) прийматиме розумні, справедливі, обґрунтовані та позбавлені будь-яких ознак тиранії рішення; 4) при розгляді справи суд застосовуватиме закон однаково для всіх; 5) суд тлумачитиме закон у спосіб, що забезпечує пріоритет прав людини; 6) остаточні рішення суду не будуть піддаватися сумніву, вони мають неухильно виконуватися, зокрема й через залучення дієвих механізмів, що спонукатимуть до їх виконання.
Забезпечити дотримання наведених елементів верховенства права у судовій діяльності можна шляхом викладення у процесуальному законі правил про принципи судочинства, які розкриватимуть змістове наповнення кожного з цих елементів. Такі правила матимуть виконуваний та лаконічний вигляд, якщо їхні тексти включатимуть інформацію про конвенційні вимоги справедливого суду, описані з огляду на їхнє тлумачення Європейським судом з прав людини. Інакше кажучи, запровадження обов’язкових елементів верховенства права гарантовано у судочинстві через вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., які мають знайти своє відображення у його (судочинства) принципах.
Враховуючи викладене, представлено оновлений перелік принципів адміністративного судочинства. Деяким із них надано характеристику, на основі якої сформовано правила, які пропонуються для закріплення у національному адміністративному процесуальному законі.
2) суб’єктивних публічних прав та обов’язків; 3) повноважень публічної адміністрації; 4) адміністративної процедури; 5) публічної служби; 6) адміністративної відповідальності. Надано обґрунтування для об’єднання цих норм у зазначені інститути. Викладено позицію щодо критеріїв групування норм Особливої частини адміністративного права. Запропоновано виокремлювати в ній підгалузі, у яких будуть представлені норми про повноваження публічної адміністрації зі здійснення сервісних та управлінських функцій у чітко визначеній сфері й особливості процедури їх (повноважень) реалізації.