1+1 (фільм, 2011)
Недоторканні / 1+1 | |
---|---|
фр. Intouchables | |
Жанр | драма комедія |
Режисер | Олів'є Накаш Ерік Толедано |
Продюсер | Ніколя Дуваль-Адасовський Лоран Зейтун |
Сценарист | Олів'є Накаш Ерік Толедано |
У головних ролях | Омар Сі Франсуа Клюзе |
Оператор | Mathieu Vadepiedd |
Композитор | Лудовіко Ейнауді |
Кінокомпанія | Quad Productions Chaocorp Gaumont TF1 Films Production |
Дистриб'ютор | The Weinstein Company (США) Каскад Україна (Україна) |
Тривалість | 112 хв. |
Мова | французька |
Країна | Франція |
Рік | 2011 |
Дата виходу | 26 квітня 2012 (Україна) |
Кошторис | 10 млн. $ |
Касові збори | $365,516,346[1] |
IMDb | ID 1675434 |
Рейтинг | MPAA: / IMDb: |
1+1 у Вікісховищі |
«Недоторканні»[2] або «1+1» (фр. Intouchables) — французький кінофільм режисерів Олів'є Накаша та Еріка Толедано. У головних ролях знялися Омар Сі та Франсуа Клюзе.
Прем'єра відбулася 2 листопада 2011 року у Франції та 26 квітня 2012 року в Україні.
На 1 березня 2024 року фільм займав 48-му позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.
Паралізований багатий аристократ Філіпп, який став інвалідом після того, як розбився на параплані, шукає собі помічника, який повинен його доглядати. Одного з кандидатів, чорношкірого Дрісса, робота не цікавить — йому потрібна формальна письмова відмова, щоб продовжувати отримувати допомогу з безробіття. Але зненацька саме його Філіпп бере на роботу. Вихідцю з Сенегалу з кримінальними нахилами, любителю марихуани, жінок і ритмічної музики зовсім невідомі гарні манери — він грубий, нетактовний і далекий від будь-яких умовностей. Але саме його природність та безпосередність залучили Філіппа. Страждаючи від ув'язнення всередині власного тіла, жалю оточуючих і внутрішньої самотності, Філіпп хоче чогось нового. У розкішний і манірний палац Філіппа Дрісс приносить частинку хаосу, а в життя Філіппа — дух пригод, спонтанності та легкості ставлення до будь-яких проблем. Попри складне життя, Дрісс виявляється гарною людиною. Між ним та Філіппом зав'язується міцна дружба.
Якось Дрісс дізнається про Елеонору, подругу Філіппа з листування, яка не знає, що він паралізований. В результаті Дрісс умовляє Філіппа зателефонувати Елеонорі. Та просить Філіппа надіслати його фото. Дрісс знаходить в альбомі два фото Філіппа: на одному видно інвалідне крісло, на іншому немає. Дрісс і Філіпп спочатку вирішують надіслати перше фото, але потім Філіпп лякається і просить домоуправляючу Івонну поміняти фотографії. Філіпп вирушає на побачення в ресторан, але в останній момент передумує і просить Івонну терміново відвезти його, розминувшись у дверях з Елеонорою, яка не впізнала його.
Через деякий час за сімейними обставинами Дрісс змушений залишити Філіппа, але той уже не може без нього обходитися. Його не влаштовують французькі помічники з гарними манерами та бездоганними рекомендаціями. Життя починає здаватися йому порожнім, але в цей момент Дрісс повертається. Він забирає Філіппа на берег моря, і до аристократа знову приходить радість життя. Дрісс привозить Філіппа в кафе, де повідомляє, що обідати з ним не буде: компанію Філіппу складе Елеонора.
У фіналі стрічки повідомляється про долю реальних прототипів головних героїв фільму. Філіпп переїхав до Марокко, знову одружився й обзавівся двома дочками. Абдель Селлу (Дрісс) відкрив власний бізнес, теж одружився і має трьох дітей. І досі вони з Філіппом залишаються близькими друзями.
Актор(ка) | Роль | |
---|---|---|
Франсуа Клюзе | ··· | Філіпп |
Омар Сі | ··· | Дрісс |
Анн Ле Ні | ··· | Івонна |
Одрі Флеро | ··· | Магалі |
Клотильда Молле | ··· | Марсель |
Альба Гайя Беллуджі | ··· | Еліза |
Сиріл Менді | ··· | Адама |
Кристіан Амері | ··· | Альберт |
Грегуар Остерманн | ··· | Антуан |
Автор музичного супроводу — композитор Людовіко Ейнауді, також використано композиції гурту «Earth, Wind & Fire»; Антоніо Вівальді, Фредеріка Шопена, Г. Ф. Генделя, Й. С. Баха — у виконанні «Le Capriccio Francais» та «L'Angelicum De Milan».
# | Назва | Тривалість |
---|---|---|
1. | «(Fly)» | |
2. | «(Una Mattina)» | |
3. | «(L'Origine Nascolta)» | |
4. | «(Writing Poems)» | |
5. | «(Cache Cache)» | |
6. | «(Senza Respiro)» | |
7. | «Вересень (September) «Earth, Wind & Fire»» | |
8. | «Ноктюрн Op.9 N'1(Noctume in Si Bemol Mineur Op.9 N'1) Фредерік Шопен» | |
9. | «(Ave Maria) Франц Шуберт» | |
10. | «(The Ghetto) George Benson» | |
11. | «(Nein, Länger Trag'ich Nicht Die Qualen) Staatskapelle de Dresden» | |
12. | «(You're Goin' Miss Your Candyman) Террі Калльє» | |
13. | «(L'Ete Adagio) Антоніо Вівальді, виконання - Le Capriccio Francais» | |
14. | «(Colombine Ouverture Burlesque) George Philipp Telemann, виконання - Le Capriccio Francais / (Les Indes Galantes) Jean-Philippe Rameau, виконання - Le Capriccio Francais» | |
15. | «(Concerto Grosso) Георг Фрідріх Гендель, виконання - Le Capriccio Francais» | |
16. | «(L'Estatte) Антоніо Вівальді, виконання - Le Capriccio Francais» | |
17. | «(Prélude de Bach suite Violoncelle n°1) Йоганн Себастьян Бах, виконання - Le Capriccio Francais» | |
18. | «(Suite de Bach n°2 Badinerie) Йоганн Себастьян Бах» | |
19. | «(le Printemps ter Mouvement) Антоніо Вівальді» | |
20. | «(Concerto in Fa mineur) Йоганн Себастьян Бах» | |
21. | «(Feeling Good) Leslie Bricusse/Anthony Newley, виконання - Nina Simone and Hal Mooney» | |
22. | «(Le vol du Bourdon) М. Римський-Корсаков» | |
23. | «(Boogie Wonderland) «Earth, Wind & Water»» | |
24. | «(Concerto for 2 Violins and Orchestra in La Mineur - Op.3 N°8) Антоніо Вівальді, виконання - L'Angelicum De Milan» | |
25. | «(Birdcatcher - The Magic Flute) - Вольфганг Амадей Моцарт» |
- Нагорода Давид ді Донателло — найкращий європейський кінофільм;[3]
- ↑ http://boxofficemojo.com/movies/?page=main&id=intouchables.htm [Архівовано 25 серпня 2012 у Wayback Machine.] Кінофільм на сайті Box Office Mojo
- ↑ Недоторканні (2011) – дивитися онлайн в хорошій якості на Sweet TV (укр.), архів оригіналу за 26 лютого 2021, процитовано 28 грудня 2020
- ↑ http://www.imdb.com/event/ev0000203/ [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Нагорода Давида Донателло на сайті Internet Movie Database
- Фільми 2011
- Фільми — лауреати Гран-прі «Токійська сакура»
- Фільми — лауреати премії «Давид ді Донателло» за найкращий європейський фільм
- Фільми Франції 2011
- Кінокомедії 2011
- Фільми-драми Франції
- Кінокомедії Франції
- Фільми французькою мовою
- Фільми, засновані на реальних подіях
- Фільми Олів'є Накаша
- Фільми Еріка Толедано
- Фільми Gaumont