Очікує на перевірку

Син Саула

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Син Саула
Saul fia
ЖанрДрама
РежисерЛасло Немеш
ПродюсерГабор Шипош
Габор Райна
Крістіна Пінтер
СценаристЛасло Немеш
Клара Роєр
У головних
ролях		Геца Роріг
Левенте Молнар
Урс Рехн
Шандор Жотер
Тодд Шармон
Уве Лоер
Крістіан Гартінг
Каміль Добровольський
ОператорМатяш Ерделі
КомпозиторЛасло Меліш
МонтажМатьє Тапоньє
ХудожникLászló Rajk Jr.d
КінокомпаніяLaokoon Filmgroup
Hungarian Film Fund
Дистриб'юторSony Pictures Classics
Тривалість107 хвилин
Моваугорська
їдиш
німецька
КраїнаУгорщина Угорщина
Рік2015
Дата виходу15 травня 2015 (Канни)
12 липня 2015 (Одеса)
6 жовтня 2016 (Україна)
Кошторис450 000 000 ± 5 000 000 Ft[1]
IMDbID 3808342
laokoonfilm.com/son-of-saul
CMNS: Син Саула у Вікісховищі

«Син Саула» (угор. Saul fia) — угорський драматичний фільм, знятий дебютантом Ласло Немешом. Світова прем'єра стрічки відбулась 15 травня 2015 року на Каннському кінофестивалі[2][3][4], а в Україні — 12 липня 2015 року на Одеському міжнародному кінофестивалі[5][6]. В український широкий прокат картина вийшла 6 жовтня 2016 року.

Фільм отримав премії «Золотий глобус» та «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Жовтень 1944 року, Аушвіц-Біркенау. Саул — угорський член зондеркоманди — групи єврейських в'язнів, що перебували поза табором та були змушені допомагати нацистам у масовому винищенні. Працюючи в одному з крематоріїв, Саул знаходить тіло хлопчика, якого вважає своїм сином. Коли зондеркоманда планує здійняти бунт, Саул вирішує зробити неможливе: врятувати тіло хлопчика з вогню, знайти рабина, щоб пролунала поминальна молитва каддіш, і влаштувати хлопчику належний похорон.

В цей час члени зондеркоманди дізнаються про те, що скоро будуть знищені (зондеркоманди мінялись кожні 4 місяці) і піднімають повстання, під час якого тікають з табору. Саул тікає разом з ними, прихопивши тіло сина.

Фільм закінчується кадрами місцевого хлопчини, що тікає після випадкових зустрічей спочатку з бунтівниками-втікачами і майже відразу — з їхніми переслідувачами. Ці кадри показано на тлі звуків пострілів (які найімовірніше означають, що втікачів було знайдено і розстріляно, але глядач, поле зору якого природно обмежене напрямком камери, цього не бачить).

У ролях

[ред. | ред. код]
  • Геца Роріг — Саул Ауслендер
  • Левенте Молнар — Авраам
  • Урс Рехн — Бідерман
  • Шандор Жотер — лікар Міклош Ніслі[en]
  • Тодд Шармон — Браун
  • Уве Лоер — Восс
  • Крістіан Гартінг — Буш
  • Каміль Добровольський — Метек

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Ще до показу на Каннському кінофестивалі 2015 фільм отримав широке схвалення від критиків. Французька газета Le Monde поставила стрічку на один щабель з книгою «Чекаючи на Годо» Семюела Беккета — іншим, на думку газети, гімном абсурду і безглуздості війни. Пітер Бредшов з The Guardian оцінив фільм у п'ять зірок з п'яти та назвав його «дивовижним дебютом» та «хорором мужності».[7] Дейв Келгун з Time Out також дав фільму п'ять зірок з п'яти.[8] Ерік Кон з Indiewire дав фільму оцінку A-, назвавши його «дивовижним переусвідомленням Голокосту».[9] Бойд ван Гоедж з The Hollywood Reporter оцінив операторську роботу та саундтрек. Він написав наступне: «Операторська робота Ерделі — одна з головних особливостей фільму, знятого на 35 мм плівку у хворобливих жовтому і зеленому тонах з глибокими тінями. Також такого ефекту від фільму не було без роботи над звуком, який дозволяє бачити стрічку поза кадром».[10] На вебсайті Rotten Tomatoes фільм має 100 % «свіжий» рейтинг, заснований на 10 рецензіях критиків, а його середній бал становить 9,7/10.[11] На Metacritic фільм отримав 90 балів зі 100, які засновані на 9 рецензіях, що означає «загальне схвалення».[12]

Визнання

[ред. | ред. код]

На Каннському кінофестивалі 2015 фільм отримав Гран-прі та нагороду ФІПРЕССІ у рамках головного конкурсу.[13][14] Фільм також отримав нагороду Франсуа Шале та нагороду «Вулкан».[15][16][17]

У грудні 2015 року американський часопис The Hollywood Reporter оприлюднив список 10 найкращих фільмів 2015 року у якому «Син Саула» посів 3-тє місце, поступившись українській стрічці «Плем'я» Мирослава Слабошпицького та «Брукліну» Джона Краулі.[18][19].

Нагороди та номінації фільму «Син Саула»
Рік Кінопремія / Кінофестиваль Категорія / Нагорода Номінант Результат Дж
2015 Каннський кінофестиваль «Золота пальмова гілка» за найкращий фільм «Син Саула» Номінація
Гран-прі «Син Саула» Перемога
Приз ФІПРЕССІ «Син Саула» Перемога
Приз Франсуа Шале «Син Саула» Перемога
«Золота камера» за найкращий дебютний фільм «Син Саула» Номінація
Нагорода «Вулкан» «Син Саула» Перемога
Премія британського незалежного кіно Найкращий іноземний незалежний фільм «Син Саула» Номінація
Міжнародний кінофестиваль Camerimage «Бронзова жаба» Матяш Ерделі Перемога
Гентський міжнародний кінофестиваль Гран-прі «Син Саула» Номінація
Гамбурзький кінофестиваль Нагорода критиків «Син Саула» Номінація
Гавайський міжнародний кінофестиваль Нагорода «Єврокіно» за найкращий фільм «Син Саула» Номінація
Кінопремія «Незалежний дух» Найкращий фільм «Син Саула» Номінація
Лондонський міжнародний кінофестиваль Найкращий фільм «Син Саула» Номінація
Сараєвський міжнародний кінофестиваль «Серце Сараєва» за найкращий фільм «Син Саула» Номінація
Спеціальний приз журі «Син Саула» Перемога
Стокгольмський кінофестиваль «Бронзовий кінь» за найкращий фільм «Син Саула» Номінація
Сан-Паульський міжнародний кінофестиваль Найкращий фільм «Син Саула» Номінація
Загребський кінофестиваль «Золота коляска» за найкращий фільм «Син Саула» Перемога
Спільнота кінокритиків Нью-Йорка Найкращий дебютний фільм «Син Саула» Перемога
2016 Премія «Золотий глобус» Найкращий фільм іноземною мовою «Син Саула» Перемога [20]
Премія «Сезар» Найкращий фільм іноземною мовою «Син Саула» Номінація
Премія «Оскар» Найкращий фільм іноземною мовою «Син Саула» Перемога [21]
2017 Премія БАФТА Найкращий фільм іноземною мовою «Син Саула» Перемога [22]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.metropol.hu/cikk/1324525-itthon-kerul-eloszor-mozikba-a-saul-fia
  2. ↑ 2015 Official Selection. Cannes. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 16 квітня 2015.
  3. ↑ Screenings Guide. Festival de Cannes. 6 травня 2015. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 8 травня 2015.
  4. ↑ Henry Barnes (24 травня 2015). Cannes 2015: Jacques Audiard's Dheepan wins the Palme d'Or. The Guardian. Архів оригіналу за 12 червня 2016. Процитовано 24 травня 2015.
  5. ↑ Toronto to open with 'Demolition'; world premieres for 'Trumbo', 'The Program'. ScreenDaily. 28 липня 2015. Архів оригіналу за 22 червня 2016. Процитовано 28 липня 2015.
  6. ↑ Українці найпершими побачать фільм-тріумфатор Каннського кінофестивалю. 8 липня 2015. Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 8 липня 2015.
  7. ↑ Peter Bradshaw. Son of Saul review: an outstanding, excoriating look at evil in Auschwitz. the Guardian. Архів оригіналу за 1 січня 2016. Процитовано 11 серпня 2015.
  8. ↑ Son of Saul. Time Out London. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 12 серпня 2015.
  9. ↑ Eric Kohn (14 травня 2015). Cannes Review: Terrifying 'Son of Saul' is Unlike Any Oth - Indiewire. Indiewire. Архів оригіналу за 29 грудня 2015. Процитовано 12 серпня 2015.
  10. ↑ Boyd van Hoeij. 'Son of Saul' ('Saul Fia'): Cannes Review. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 29 грудня 2015. Процитовано 12 серпня 2015.
  11. ↑ Son of Saul (2015). Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 28 листопада 2015. Процитовано 23 травня 2015.
  12. ↑ Son of Saul Reviews. Metacritic. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 26 травня 2015.
  13. ↑ Rebecca Ford (24 травня 2015). Cannes: 'Dheepan' Wins the Palme d'Or. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
  14. ↑ Rebecca Ford and Rhonda Richards (23 травня 2015). Cannes: 'Son of Saul,' 'Masaan' Take Fipresci Prizes. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 23 травня 2015.
  15. ↑ TOUTES LES RÉCOMPENSES DU FESTIVAL DE CANNES 2015. 23 травня 2015. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 23 травня 2015. [Архівовано 2015-12-08 у Wayback Machine.]
  16. ↑ 'Son of Saul' receives the François Chalais Prize. Népszabadság Online. 23 травня 2015. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 23 травня 2015.
  17. ↑ Cannes 2015: Vulcan Award of the Technical Artist to Tamas ZANYI, sound engineer for SON OF SAUL. 24 травня 2015. Процитовано 24 травня 2015.
  18. ↑ Todd McCarthy. Todd McCarthy: The 10 Best Films of 2015. Hollywood Reporter (англ.) . 12.12.2015. Архів оригіналу за 12 січня 2017. Процитовано 14.12.2015.
  19. ↑ Український фільм посів перше місце у рейтингу The Hollywood Reporter. Укрінформ. 13.12.2015. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 14.12.2015.
  20. ↑ Golden Globes 2016: full list of winners ((англ.)) . The Guardian. 10 січня 2016. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 29 лютого 2016.
  21. ↑ THR Staff (28 лютого 2016). Oscars: The Complete Winners List (англ.) . The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 29 лютого 2016. Процитовано 29 лютого 2016.
  22. ↑ Alex Ritman (9 січня 2017). BAFTA Awards: 'La La Land' Leads Nominations (англ.) . The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 10 січня 2017. Процитовано 10 січня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Син_Саула&oldid=43837394