Координати: 55°27′34″ пн. ш. 47°05′46″ сх. д. / 55.459444° пн. ш. 47.096111° сх. д. / 55.459444; 47.096111

Чувашія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чуваська Республіка
рос. Чăваш Республики, Çovaş Respupliki, چأۋاش رەسپوپلېكې
Чувашская Республика
   
Прапор Чувашії Герб Чувашії
КраїнаРосія Росія
Фед. округПриволзький
Адмін. центрЧебоксари
ГлаваOleg Nikolaevd[1]
Дата утворення13 лютого 1992
Оф. вебсайтcap.ru​(рос.)
Географія
Координати55°27′34″ пн. ш. 47°05′46″ сх. д. / 55.459444° пн. ш. 47.096111° сх. д. / 55.459444; 47.096111
Площа18 300 км² (74-а)
  • внутр. вод1,5 %
Часовий поясMSK (UTC+3)
Населення
Чисельність1167061 [2] (40) (2024)
Густота68,3 осіб/км²
Оф. мовиросійська, чуваська
Економіка
Економ. районВолго-В'ятський
Коди
ISO 3166-2RU-CU
ЗКАТО97
Суб'єкта РФ21
Телефонний(+7)
Карти

Чувашія на карті суб'єктів Російської Федерації

Мапа
CMNS: Чувашія у Вікісховищі

Чува́ська Респу́бліка, Чува́шія (рос. Чува́шская Респу́блика; чувас. Чăваш Республики, Çovaş Respupliki, چأۋاش رەسپوپلېكې) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Приволзького федерального округу.

Столиця — м. Чебоксари.

Межує з Нижньогородською областю на заході, з Республікою Марій Ел на півночі, з Татарстаном на сході і з Мордовією і Ульяновською областю на півдні.

Утворено 24 червня 1920.

Географічне положення

[ред. | ред. код]

Чуваська Республіка розташована на сході Східно-Європейської рівнини, переважно на правобережжі Волги, між її припливами Сурою і Свіягою.

Історія

[ред. | ред. код]

Історія Чувашії

Імперія гунів (434 — VI ст.)
Велика Болгарія (632 — 668)
Хозарський каганат (650—969)
Волзька Булгарія (X ст. — 1240)
Монгольське вторгнення
у Волзьку Булгарію
Золота Орда (1240—1438)
Казанське ханство (1438—1552)
Московське царство (1552—1708)
Казанська губернія (1708—1920)
Симбірська губернія (1796—1924)
Чуваська Трудова Комуна (1920—1925)
Чуваська АРСР (1925—1990)
Чуваська РСР (1990—1992)
Чувашія
Цей шаблон:

Одними з предків чувашів були стародавні племена булгарів та суварів, які з 5 по 8 сторіччя н. е. мешкали на північному Кавказі. У кінці 7 століття одна з груп булгар перейшла на Балкани, де змішалася зі слов'янами започаткувавши однойменний народ. Інша частина перейшла на середню Волгу, де ці Булгарські племена вплинули через релігію та більш технологічну та культурну розвинутість на формування чувашського народу з місцевих фінських народів. Сучасні чуваші сформувалися з тієї частини булгар, які в 10 сторіччі не прийняли іслам та місцевих фінських племен (наприклад марійці). Територія Чувашії була приєднана до Росії в 1551, після 120 років приналежності до Казанського Ханства.

У Російської Імперії територія Чувашії була розділена між двома адміністративними одиницями — Казанською і Симбірською губерніями. 24 червня 1920 була сформована Чуваська автономна область, з квітня 1925 Чуваська АРСР. Чуваська Республіка з 1992 року.

У 1920-1930-х роках у республіці існувала автокефальна православна церква.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення республіки — 1 290 000 осіб (2006). Щільність населення — 70,5 осіб/км² (2006), питома вага міського населення — 61,0 % (2006).

За даними перепису 2002 року, на території республіки проживали представники 106 національностей, серед яких більше двох третин становили чуваші й більше чверті — росіяни:

Народ Чисельність, 2002, тис. (* [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite])
Чуваші 889,3 (67,69 %)
Росіяни 348,5 (26,53 %)
Татари 36,4 (2,77 %)
Мордва 16,0 (1,22 %)
Українці 6,4 (0,49 %)
Марійці 3,5 (0,27 %)
Білоруси 1,9
Вірмени 1,3
показани народи з чисельністю понад 1000 осіб

Національний склад населення районів та міст Чуваської республіки за переписом 2010 року

населення чуваші росіяни татари мордва українці
Чебоксари 460 838 58,8 31,5 1,0 0,5
Алатир 36 800 2,7 83,5 8,2
Канаш 44 963 52,7 32,0 8,8 0,5
Новочебоксарськ 123 093 50,0 38,8 1,3 0,6 0,7
Шумерля 31 607 21,9 65,6 2,1 2,6 0,5
Алатирський район 16 562 20,3 62,0 1,0 13,8
Аліковський район 18 271 97,5 1,8
Батиревський район 38 371 70,5 1,5 27,4
Вурнарський район 35 409 90,4 8,0
Ібресинський район 25 751 84,4 10,5 2,5 1,6
Канаський район 39 669 93,5 3,5
Козловський район 20 540 70,4 22,9 5,2
Комсомольський район 26 908 67,4 4,4 27,4
Красноармійський район 16 018 94,0 2,8
Красночетайський район 16 908 96,9 2,2
Маріїнсько-Посадський район 23 890 75,6 21,4
Моргауський район 34 649 96,1 2,8
Поріцький район 13 918 4,2 71,3 22,8
Урмарський район 25 159 94,5 3,3
Цівільський район 33 883 88,2 10,3
Чебоксарський район 60 627 90,7 7,2
Шемуршинський район 14 637 80,0 6,5 10,9 1,9
Шумерлинський район 10 614 80,9 15,8
Ядринський район 29 912 81,6 15,7
Яльчицький район 20 442 96,9 1,0 1,6
Янтіковський район 16 403 89,6 8,8

Татари

[ред. | ред. код]

Татари компактно проживають в Батиревському, Козловському, Комсомольському, Шемуршинському, Яльчицькому районах. У Чувашії 24 татарських, 5 змішаних населених пуктів. Є 19 шкіл з викладанням татарської мови, 24 мечеті (на 1997). Працюють Всетатарський суспільний центр Чувашії (Чебоксари, з 1992), Татарський суспільно-культурний центр Чувашії (с. Шигирдан Батиревського району, з 1993). Видається газета «Вакит» (з 1996). Виступають Татарський народний театр (с. Польові Бікшики Батиревського району, з 1965), фольклорно-естрадний ансамбль «Міжар» (с. Урмаєво Комсомольського району).

Населені пункти

[ред. | ред. код]
Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч
станом на 1 січня 2007 року
Чебоксари 442,6 Ядрин 10,2
Новочебоксарськ 125,5 Маріїнський Посад 10,2
Канаш 49,1 Ібресі 9,3
Алатир 42,7 Нові Лапсари 7,8
Шумерля 35,2 Поріцьке 6,5 (2002)
Цівільськ 12,9 Урмари 6,3
Козловка 12,4 Батирево 5,7 (2002)
Кугесі 11,7 Шигирдан 5,1 (2002)
Вурнари 10,9

Українці в Чувашії

[ред. | ред. код]

У 1959 році у Чувашській ААСР зі столицею Чебоксари проживало понад чотири тисячі українців.

Чуваською мовою перекладені твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського та інших. Коли у 1957 р. пройшов в Чувашії тиждень Української Лірики, тоді було видано збірки українських поезій під назвою «Гості з Дніпра»[3].

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]
Район, міський округ Площа,
км² 		Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010) 		Населення,
осіб (2019) 		Центр Поселення Населені
пункти
Алатирський район 1937,38 21630 17244 14216 Алатир 16 46
Аліковський район 554,12 21745 18282 15173 Аліково 12 115
Батиревський район 943,66 41769 38620 33419 Батирево 19 56
Вурнарський район 1012,59 41417 35850 31105 Вурнари 19 102
Ібресинський район 1201,18 28377 26192 22893 Ібресі 13 57
Канаський район 981,21 42623 39708 34528 Канаш 24 108
Козловський район 516,75 26388 21649 18445 Козловка 10 68
Комсомольський район 630,30 27273 26951 24567 Комсомольське 12 54
Красноармійський район 456,39 17940 16036 13849 Красноармійське 9 89
Красночетайський район 691,56 21117 16941 13568 Красні Четаї 10 70
Маріїнсько-Посадський район 686,06 26959 23895 21562 Маріїнський Посад 12 79
Моргауський район 845,30 37100 34884 32107 Моргауші 16 177
Поріцький район 1116,86 17311 13992 11903 Поріцьке 12 37
Урмарський район 598,26 28189 25189 22204 Урмари 16 52
Цівільський район 790,80 38744 36772 35375 Цівільськ 17 139
Чебоксарський район 1178,84 58766 62920 62039 Кугесі 17 172
Шемуршинський район 799,10 16588 14759 11969 Шемурша 9 31
Шумерлинський район 1047,37 13298 10765 8495 Шумерля 11 57
Ядринський район 901,21 34456 29965 24672 Ядрин 18 126
Яльчицький район 567,20 25033 20452 16293 Яльчики 9 53
Янтіковський район 524,67 18580 16421 14069 Янтіково 10 31
Алатирський міський округ 14,70 43161 38203 34176 Алатир - 1
Канаський міський округ 18,50 50593 45607 45222 Канаш - 1
Новочебоксарський міський округ 51,14 126210 124392 127099 Новочебоксарськ - 2
Чебоксарський міський округ 248,10 452221 464208 505800 Чебоксари - 5
Шумерлинський міський округ 13,30 36239 31722 28647 Шумерля - 1

Найбільші населені пункти

[ред. | ред. код]

Населені пункти з населенням понад 10 тисяч осіб:

№ Населений пункт Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010)
1 Чебоксари 440 621 453 721
2 Новочебоксарськ 125 857 124 097
3 Канаш 50 593 45 607
4 Алатир 43 161 38 203
5 Шумерля 36 239 31 722
6 Цівільськ 12 967 13 479
7 Кугесі 11 658 11 917
8 Козловка 13 054 10 359
9 Вурнари 10 929 10 086

Економіка

[ред. | ред. код]

Природні ресурси

[ред. | ред. код]

Корисні копалини

[ред. | ред. код]

Родовища фосфоритів із запасами руди в 148,7 млн т, горючих сланців із запасами в 199,1 млн т, родовища торфу.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Культура і мова

[ред. | ред. код]

Республіка має значну культурну спадщину, що накопичувалася чувашами впродовж багатьох сторіч.

В той час, як російська мова вживається в діловому мовленні, багато людей, особливо в сільській місцевості, спілкуються в побуті чуваською. Чуваська мова належить до булгарської підгрупи тюркської мовної групи. В давнину використовувалась рунічна система письма. Тепер чуваші користуються кирилицею, модифікованою в 1871 до специфічних потреб чуваської мови.

Театри і філармонія

[ред. | ред. код]

Спорт

[ред. | ред. код]

Влада

[ред. | ред. код]

Основний закон Республіки — Конституція Чуваської Республіки.

Чуваська Республіка — самостійний суб'єктРосійської Федерації, в межах установлених Конституцією РФ і Чуваської Республіки самостійно визначає свою державно-правову, фінансово-економічну й культурну політику.

До 2001 чуваська назва «Чаваш республики» входило в повну офіційну назву суб'єкта російською мовою, включене в Конституцію РФ (ст. 65). У 2001 воно було змінено на «Чувашская Республика — Чувашия»

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://kremlin.ru/events/president/news/62694
  2. ↑ Росстат - оцінка чисельності населення станом на 01.01.2024.
  3. ↑ Марунчак М. Українці в СССР поза кордонами УРСР. Вінніпеґ — 1974. — С. 88

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Chuvashia
 Марій Ел
 Нижньогородська область  Татарстан
 Мордовія  Ульяновська область  Татарстан
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чувашія&oldid=43982545