Координати: 42°49′00″ пн. ш. 47°07′00″ сх. д. / 42.81666667° пн. ш. 47.11666667° сх. д. / 42.81666667; 47.11666667
Очікує на перевірку

Республіка Горців Кавказу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Республіка Горців Кавказу
ПрапорГерб
Дата створення / заснування 1917
Офіційна мова російська
Континент Європа
Столиця Буйнакськ, Владикавказ, Батумі, уряд в екзилі і Леваши
Форма правління парламентська республіка
Замінений на Південь Росії
Мова комунікації абхазька, аварська мова, даргинські мови, інгуська мова, кабардинська мова, карачаєво-балкарська мова, кумицька мова, лакська, лезгинська мова, осетинська, російська, рутульська мова і чеченська мова
Час/дата припинення існування 1920
Мапа розташування
Мапа
CMNS: Республіка Горців Кавказу у Вікісховищі

42°49′00″ пн. ш. 47°07′00″ сх. д. / 42.81666667° пн. ш. 47.11666667° сх. д. / 42.81666667; 47.11666667

 Історія Дагестану
Герб Дагестану
Дагестан в стародавньому світі
Кавказькі албани
Кавказька Албанія
Дагестан в середніх віках
Цахурське ханство
Рутульське бекство
Лекія
Хозарський каганат
Дербентський емірат
Сарір
Зіріхгеран
Газікумухське шамхальство
Кайтазьке уцмійство
Табасаранське майсумство
Емірство Ільчі-Ахмада
Дагестан в новий час
Аварське ханство
Ілісуйський султанат
Мехтулінське ханство
Тарковське шамхальство
Газікумухське ханство
Кубинське ханство
Кюринське ханство
Велика Кавказька війна
Північно-Кавказький імамат
Дагестанська область
Республіка Горців Кавказу
Північно-Кавказький емірат
Дагестан у складі СРСР
Дагестанська АРСР
Північно-Кавказький край
Дагестан після розпаду СРСР
Республіка Дагестан
Дагестанська війна
Окрема ісламська територія
Імарат Кавказ

Народи Дагестану
Портал «Дагестан»
Горська республіка на карті розпаду Російської імперії
Положення більшовицьких та антибільшовицьких сил у березні 1919. Територія Гірської республіки зайнята військами добровільної армії генерала Денікіна
Лідери Гірської республіки

Гірська республіка (Гірська автономія; чеч. Ламанхойн республика) — держава, проголошена у листопаді 1917 року на території Дагестану й гірських округів Терської області Центральним комітетом Союзу об'єднаних горців Північного Кавказу й Дагестану. Цим самим рішенням ЦК Союзу був перетворений на Гірський уряд.

Історія

[ред. | ред. код]

Перший гірський уряд

[ред. | ред. код]

Головою уряду став чеченський землевласник і нафтопромисловець Абдул-Межид Чермоєв.

Одночасно був укладений союз між Гірським урядом та Військовим урядом Терського козацького війська та створено об'єднаний Терсько-Дагестанський уряд, до якого увійшла більша частина Гірського уряду.

Гірський уряд, однак, міг розраховувати на визнання лише на території Дагестану, причому навіть тут його не усюди визнавали, особливо в аулах, що межували із Чечнею. Сам уряд не мав постійної резиденції. Так Гайдар Бамматов, що вважався міністром закордонних справ, перебував постійно у Тифлісі у пошуках покровительства «зовнішньої сили» — спочатку Османської імперії, а у подальшому — Великої Британії. Головні міста Дагестану знаходились під владою рад депутатів та міських самоуправлінь, які отримували підтримку із радянської Астрахані й від солдатських ешелонів, що повертались по домівках з Кавказького й Перського фронтів Першої світової війни, що розпались.

Гірському уряду підпорядковувались 1-й та 2-й Дагестанські кінні полки зі складу білогвардійських Кавказького Туземного корпусу. 1-й Дагестанський кінний полк, який після участі у Корніловському заколоті був розквартирований у слободі Хасав'юрт на північ від Петровська (нині Махачкала), 1 листопада 1917 року очолив полковник князь Нух-Бек Шамхал Тарковський. Йому удалось вивести полк до Темір-Хан-Шура (нині Буйнакськ) для подальшого переформування й використання у воєнних діях проти радянських військ. До початку 1918 року положення у Темір-Хан-Шурі було критичним. 2-й Дагестанський кінний полк під командою полковника Нахібашева не зміг утримати Петровськ та з великими втратами відійшов у напрямку на Шуру, зупинившись у поселенні Кумтор-Кале. Тарковський, привівши свій полк до Темір-Хан-Шура, приступив до формування надійних частин, для чого звів два Дагестанських полки в один, створивши собі базу у поселенні Кумтор-Кале та зайнявши найближчу й останню залізничну станцію Шамхал (далі залізничні колії були знищені чеченцями).

Дагестан у цей час існував лише завдяки багатому хлібом Хасав-Юртському округу, тоді як підвезення решти продуктів, що здійснювалось залізницею через Владикавказ, припинилось. Чеченці та аухівці постійними нападами на російських поселенців змусили їх залишити обжиті місця.

В результаті міжнаціональних конфліктів, що загострились, початку громадянської війни на Північному Кавказі у січні-лютому 1918 року й наступного проголошення Терської радянської республіки, Терсько-Дагестанський та Гірський уряди фактично втратили владу й розпались. Останні їх рештки 5 березня 1918 року втекли з Владикавказа до соціал-демократичної Грузії.

Другий гірський уряд

[ред. | ред. код]

11 травня 1918 року у зайнятому османськими військами Батумі після завершення перемовин з османським урядом делегація керівників Північного Кавказу проголосила незалежність Республіки Союзу горців Північного Кавказу і створили новий Гірський уряд, що звернувся за підтримкою до Османської й Німецької імперії.

До складу уряду увійшли колишні члени уряду Гірської республіки і частина членів Терсько-Дагестанського уряду, в тому числі прем'єр-міністр Чермоєв та військовий міністр князь Нух-Бек Шамхал Тарковський.

25 вересня 1918 року Тарковський підписав у Порт-Петровську угоду з козацьким генералом Л. Ф. Бічераховим про спільну боротьбу проти Радянської влади. 30.09.1918 уряд Гірської республіки оголосив про скасування всіх декретів Радянської влади, денаціоналізації лісів, пасовищ, водних ресурсів. У листопаді 1918 року після заволодіння османськими військами міста Темір-Хан-Шура. Гірський уряд переїхав сюди. Тарковський склав із себе диктаторські повноваження, і 17 листопада уряд підписав угоду з османським головнокомандувачем Ф. Юсуф-Ізетт-пашою про перебування у Дагестані османських військ.

Шаріатські суди. Саморозпуск.

[ред. | ред. код]

У зв'язку з поразкою Німецької й Османської імперій у Першій світовій війні й відходом османських військ із Закавказзя й Дагестану, Гірський уряд був реорганізований, та наприкінці 1918 року гірський з'їзд у Темір-Хан-Шурі затвердив главою коаліційного кабінету Пшемахо Коцева. Були укладені угоди із загоном терських козаків, що знаходились у Дагестані та з представником Добровольчої армії в Баку генералом І. Г. Ерделі. За допомогою Грузинської Демократичної Республіки, Азербайджанської Демократичної Республіки й Антанти було розпочато формування власних загонів. У січні 1919 року були створені військово-шаріатські суди.

Навесні 1919 року Дагестан зайняли війська генерала Денікіна, після чого Гірський уряд заявив про саморозпуск та знову евакуювався до Тифлісу.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]