Очікує на перевірку

Населення Чечні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Населення Чеченської Республіки станом на 2013 рік становило 1 324 767 осіб.
Густота населення — 84,7 осіб/км² (2013).
Питома вага міського населення — 34,8 % (2013).
Панівна релігія — суннітський іслам.

Динаміка чисельності

[ред. | ред. код]
Населення, тис.[1]
Рік Всього Міського Сільського
2006 1152,3 401,3 34,8 % 751 65,2 %
2007 1172 409,8 35,0 % 762,2 65,0 %
2008 1196,9 428,9 35,8 % 786,0 64,2 %
2009 1224,4 439,0 35,9 % 785,4 64,1 %
2010 1249,9 460,3 36,8 % 789,6 63,2 %
2011 1275,1 445,2 34,9 % 829,9 65,1 %
2012 1302,2 454,4 34,9 % 847,8 65,1 %
2013 1324,8 461,2 34,8 % 863,6 65,2 %

Вікова структура

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віковими групами за даними перепису 2010 року[2]

Чечня Російська
Федерація
Молодше працездатного віку 34,0 %  16,2 %
Працездатного віку 58,0 %  61,6 %
Старше працездатного віку 8,0 %  22,2 %

Рух населення

[ред. | ред. код]

Населення Чечні характеризується високою народжуваністю (26,2 на 1000 у 2012 р., перше місце серед суб'єктів РФ), одним з найнижчих коефіцієнтів смертності (5,5 на 1000 у 2012 р., друге місце після Інгушетії) та найвищим коефіцієнтом природного приросту населення (+20,7 осіб на 1000 у 2012 р.)[3]

Коефіцієнти
(на 1000 осіб)
Чечня Російська
Федерація
Народжуваності  26,2  13,3
Смертності  5,5  13,3
Природного приросту +20,7  0

Коефіцієнти природного руху населення Чечні у 2007—2012 рр.[3]

Коефіцієнти
(на 1000 осіб)
2012 2011 2010 2009 2008 2007
Народжуваності  26,2  29,0  30,0  29,1  29,3  27,1
Смертності  5,5  5,3  5,6  5,3  4,5  4,7
Природного приросту +20,7 +23,7  +24,4  +23,8  +24,8  +22,4

Національний склад

[ред. | ред. код]

Абсолютну більшість населення становлять чеченці, проживають також росіяни, кумики, аварці, ногайці, інгуші. До депортації чеченців і наступного їхнього повернення в північних районах республіки росіяни й російськомовні (терські козаки) становили абсолютну більшість населення, у місті Грозному й басейні Сунжі їхня кількість також була значна. Довоєнне російське й російськомовне населення було змушено покинути територію Чечні в період правління Джохара Дудаєва в 19911994 р., і значне число загинуло в період активних воєнних дій в 19941996 р.

На крайній півночі республіки розташовані історичні місця проживання ногайців, що утворюють із сусідніми районами в Ставропольському краї й Дагестані безперервний етнічний масив цього тюркського народу.

Історична динаміка національного складу Чечні[4]

1926 1939 1959 1970 1979 1989 2002 2010 2021
чеченці  293 298  360 598  238 331  499 962  602 223  715 306  1 031 647  1 206 551  1 456 792
росіяни  103 271  157 621  296 794  329 701  309 079  269 130  40 645  24 382  18 225
кумики  2 217  3 305  6 865  7 808  9 591  8 883  12 221  12 184
аварці  830  2 904  4 196  4 793  6 035  4 133  4 864  4 079
ногайці  162  86  5 503  6 079  6 885  3 572  3 444  2 819
інгуші  798  4 336  3 639  14 543  20 855  25 136  2 914  1 296  1 100
вірмени  5 978  8 170  12 136  13 948  14 438  14 666  424  514  348
українці  11 474  7 071  11 947  11 608  11 334  11 884  829  415  154
всього  436 070  559 942  600 397  914 383  1 002 230  1 084 433  1 103 686  1 268 989  1 510 824
1926 1939 1959 1970 1979 1989 2002 2010 2021
чеченці  67,3 %  64,4 %  39,7 %  54,7 %  60,1 %  66,0 %  93,5 %  95,1 % 96,4%
росіяни  23,7 %  28,1 %  49,4 %  36,1 %  30,8 %  24,8 %  3,7 %  1,9 % 1,2%
кумики  0,5 %  0,6 %  0,8 %  0,8 %  0,9 %  0,8 %  1,0 % 0,8%
аварці  0,2 %  0,5 %  0,5 %  0,5 %  0,6 %  0,4 %  0,4 % 0,3%
ногайці  0,0 %  0,0 %  0,6 %  0,6 %  0,6 %  0,3 %  0,3 % 0,2%
інгуші  0,2 %  0,8 %  0,6 %  1,6 %  2,1 %  2,3 %  0,3 %  0,1 % 0,1%
вірмени  1,4 %  1,5 %  2,0 %  1,5 %  1,4 %  1,4 %  0,0 %
українці  2,6 %  1,3 %  2,0 %  1,3 %  1,1 %  1,1 %  0,1 %

Перепис 2010

[ред. | ред. код]

Національний склад районів та міст Чеченської республіки за даними перепису 2010 р.[5]

населення чеченці росіяни кумики аварці ногайці
м. Грозний 271 573 93,7 % 3,3 % 0,5 % 0,3 %
м. Аргун 29 525 99,3 % 0,2 % 0,1 %
м. Гудермес 45 631 95,3 % 2,2 % 1,0 % 0,2 %
Ачхой-Мартанівський район 78 505 99,8 % 0,1 %
Веденський район 36 801 96,9 % 0,9 % 0,1 % 0,5 %
Грозненський район 118 347 96,7 % 0,2 % 2,8 % 0,1 %
Гудермеський район 78 108 94,6 % 0,1 % 5,2 %
Ітум-Калінський район 5 483 92,7 % 2,2 % 0,4 % 1,5 %
Курчалоєвський район 114 039 99,7 %
Надтеречний район 55 782 98,4 % 0,2 % 0,1 % 0,5 %
Наурський район 54 752 84,7 % 8,0 % 0,8 % 0,6 % 0,1 %
Ножай-Юртівський район 49 445 97,9 % 0,7 % 0,2 % 0,5 %
Сунженський район 20 989 99,1 % 0,4 %
Урус-Мартанівський район 120 585 98,3 % 0,8 %
Шалінський район 115 970 95,8 % 2,3 % 0,3 % 0,2 %
Шаройський район 3 094 45,1 % 54,5 %
Шатоєвський район 16 812 78,7 % 12,3 % 1,2 % 1,3 % 0,1 %
Шолківський район 53 548 81,2 % 5,4 % 3,1 % 1,2 % 6,1 %
Чечня 1 268 989 95,1 % 1,9 % 1,0 % 0,4 % 0,3 %


Перепис 2002

[ред. | ред. код]

Національний склад районів та міст Чеченської республіки за даними перепису 2002 р.[4]

населення чеченці інгуші росіяни українці кумики ногайці аварці вірмени
м. Грозний 210 720 95,7 % 1,0 % 2,5 % 0,1 % 0,1 % 0,1 %
м. Аргун 25 698 98,1 % 1,1 % 0,1 %
м. Гудермес 33 756 93,7 % 4,5 % 0,1 % 1,1 %
м. Урус-Мартан 39 982 98,4 % 1,2 % 0,1 %
м. Шалі 40 356 88,7 % 8,4 % 0,2 % 0,2 % 0,5 % 0,1 %
Ачхой-Мартанівський район 64 839 99,0 % 0,1 % 0,6 %
Веденський район 23 390 98,5 % 1,0 % 0,2 %
Грозненський район 126 940 85,9 % 0,2 % 9,5 % 0,2 % 2,2 % 0,2 % 0,1 %
Гудермеський район 71 082 94,7 % 0,1 % 5,0 % 0,1 %
Ітум-Калінський район 6 083 62,8 % 30,0 % 0,5 % 0,1 % 0,2 % 0,1 %
Курчалоєвський район 101 625 99,6 % 0,2 %
Надтеречний район 51 755 97,9 % 0,1 % 0,8 % 0,3 % 0,6 %
Наурський район 51 143 81,6 % 0,1 % 12,8 % 0,2 % 0,1 % 0,2 % 0,1 %
Ножай-Юртівський район 40 542 98,9 % 0,7 % 0,1 %
Сунженський район 20 108 97,8 % 0,9 % 1,0 %
Урус-Мартанівський район 61 181 99,6 % 0,1 % 0,1 %
Шалінський район 68 862 99,8 % 0,1 %
Шаройський район 2 236 35,4 % 64,2 %
Шатоєвський район 13 155 70,4 % 24,6 % 0,5 % 0,1 % 0,1 %
Шолківський район 50 233 75,1 % 0,1 % 7,9 % 0,1 % 3,4 % 7,0 % 3,1 % 0,1 %
Чечня 1 103 686 93,5 % 0,3 % 3,7 % 0,1 % 0,8 % 0,3 % 0,4 % 0,1 %

Перепис 1989

[ред. | ред. код]

Національний склад районів та міст Чеченської республіки за даними перепису 1989 р.[4]

населення чеченці інгуші росіяни українці кумики ногайці аварці вірмени
м. Грозний 397 258 30,5 % 5,4 % 52,9 % 2,4 % 0,2 % 0,2 % 3,6 %
м. Гудермес 37 402 59,4 % 0,1 % 33,6 % 1,2 % 2,7 % 0,4 % 0,2 %
Ачхой-Мартанівський район 59 328 96,6 % 1,9 % 1,0 % 0,1 % 0,0 % 0,1 %
Веденський район 33 142 97,2 % 1,2 % 0,7 % 0,1 % 0,1 % 0,5 %
Грозненський район 99 880 86,1 % 1,3 % 8,7 % 0,5 % 2,4 % 0,2 % 0,1 %
Гудермеський район 44 836 91,3 % 0,1 % 1,4 % 0,1 % 6,6 % 0,2 %
Надтеречний район 35 499 94,3 % 0,1 % 4,1 % 0,1 % 0,2 % 0,7 %
Наурський район 46 422 59,4 % 0,5 % 35,7 % 1,1 % 0,2 % 0,4 % 0,2 %
Ножай-Юртівський район 48 842 99,5 % 0,2 % 0,1 %
Совєтський район 15 165 87,2 % 0,1 % 0,3 % 12,1 %
Урус-Мартанівський район 84 826 99,0 % 0,2 % 0,5 %
Шалінський район 136 822 96,2 % 0,3 % 2,4 % 0,2 % 0,1 % 0,3 %
Шолківський район 45 011 37,5 % 0,3 % 31,5 % 0,6 % 4,0 % 14,7 % 4,1 % 0,1 %
Чечня 1 084 433 66,0 % 2,3 % 24,8 % 1,1 % 0,9 % 0,6 % 0,6 % 1,4 %
Частка чеченців у населенні районів і міст за переписами[4]
Місто (район) 1970 1979 1989 2002 2010
м. Грозний  17,4 %  24,2 %  30,5 %  95,7 %  93,7 %
м. Гудермес  34,0 %  46,8 %  59,4 %  93,7 %  95,3 %
Ачхой-Мартановський район  93,7 %  95,5 %  96,6 %  99,0 %  99,8 %
Веденський район  97,3 %  98,4 %  97,2 %  98,5 %  96,9 %
Грозненський район  76,3 %  80,9 %  86,1 %  85,9 %  96,7 %
Гудермеський район  85,0 %  88,5 %  91,3 %  94,7 %  94,6 %
Надтеречний район  85,4 %  90,3 %  94,3 %  97,9 %  98,4 %
Наурський район  42,7 %  52,0 %  59,4 %  81,6 %  84,7 %
Ножай-Юртовський район  98,7 %  99,1 %  99,5 %  98,9 %  97,9 %
Совєтський район[6]  89,8 %  88,7 %  87,2 %  70,4 %  77,6 %
Урус-Мартановський район  98,0  98,6 %  99,0 %  99,6 %  98,3 %
Шалінський район  92,1 %  93,5 %  96,2 %  99,8 %  95,8 %
Шелковський район  19,4 %  27,8 %  37,5 %  75,1 %  81,2 %
Чечня  54,7 %  60,1 %  66,0 %  93,5 %  95,1 %


Частка росіян у населенні районів і міст за переписами[4]
Місто (район) 1970 1979 1989 2002 2010
м. Грозний  67,1 %  59,9 %  52,9 %  2,5 %  3,3 %
м. Гудермес  55,7 %  46,6 %  33,6 %  4,5 %  2,2 %
Ачхой-Мартановський район  2,8 %  2,5 %  1,0 %  0,6 %  0,1 %
Веденський район  1,2 %  0,6 %  0,7 %  1,0 %  0,9 %
Грозненський район  18,1 %  13,8 %  8,7 %  8,1 %[7]  0,2 %
Гудермеський район  6,7 %  4,1 %  1,4 %  0,1 %  0,1 %
Надтеречний район  12,1 %  7,7 %  4,1 %  0,8 %  0,2 %
Наурський район  51,7 %  43,2 %  35,7 %  12,8 %  8,0 %
Ножай-Юртовський район  0,7 %  0,5 %  0,2 %  0,7 %  0,7 %
Совєтський район[6]  1,4 %  0,7 %  0,3 %  23,6 %[7]  8,6 %[7]
Урус-Мартановський район  1,4 %  0,8 %  0,5 %  0,1 %  0,8 %
Шалінський район  5,6 %  4,6 %  2,4 %  0,1 %  2,3 %[7]
Шелковський район  53,7 %  43,5 %  31,5 %  7,9 %  5,4 %
Чечня  36,1 %  30,8 %  24,8 %  3,7 %  1,9 %

Населені пункти

[ред. | ред. код]
Населені пункти з кількістю мешканців понад 10 тис.
2007
Грозний 222,0 Ойсхара 13,4
Урус-Мартан 47,5 Гойти 13,2 (2003)
Шалі 44,3 Гелдаган 11,9 (2003)
Гудермес 40,1 Мескер-Юрт 11,1 (2003)
Аргун 29,1 Майртуп 10,8 (2003)
Курчалой 20,9 (2003) Самашкі 10,8 (2003)
Автури 18,3 (2003) Аллерой 10,2 (2003)
Ачхой-Мартан 16,7 (2003) Асіновська 10,2 (2003)
Цоцін-Юрт 15,9 (2003) Старі Атаги 10,2 (2003)
Бачи-Юрт 14,8 (2003) Алхан-Кала 10,1 (2003)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Чисельність населення Чечні 2006 - 2013 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.
  2. Тома официальной публикации итогов Всероссийской переписи населения 2010 года. Архів оригіналу за 14 травня 2020. Процитовано 11 січня 2014.
  3. а б Природний рух населення Російської Федерації. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 січня 2014.
  4. а б в г д Населення Чечні за переписами. Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 11 січня 2014.
  5. Итоги Всероссийской переписи населения 2010 Том 4. Национальный состав и владение языками, гражданство [Архівовано 29 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  6. а б З 2002 р. — Ітум-Калінський, Шароєвський та Шатойський райони
  7. а б в г переважно військові або прикордонники

Посилання

[ред. | ред. код]