Нейлон
| Нейлон | |
 | |
| Дата відкриття (винаходу) | 1935 |
|---|---|
| Границя міцності на розтяг | 50 МПа |
| Модуль Юнга | 3 ± 1 гігапаскаль |
| Температуропровідність | 0,09 square millimetre per second |
 Нейлон у Вікісховищі | |
Нейло́н, іноді також найло́н[1] (найлон-66, поліамід 66) — синтетичний поліамід і волокна з нього, що формуються з розплаву.
Існують два види нейлону: полігексаметиленадипінамід (найлон-66, поліамід 66) чи, власне, нейлон, і полі-ε-капроамід (найлон-6, поліамід 6) чи капрон.
Існує версія, що слово «нейлон, найлон» (англ. nylon) походить від назв міст Нью-Йорк і Лондон (nylon = New York + London). Зустрічається думка, що це слово — абревіатура від New York Lab of Organic Nitrocompounds («Нью-Йоркська Лабораторія Органічних Азотних Сполук»), проте достовірних відомостей про це немає. У словнику Вебстера повідомляється, що це штучне слово, утворене від випадкового елемента nyl- та форманта -on, присутнього також у rayon і Dacron (можливо, за зразком cotton, «бавовна»)[2]. Пізніше компанія DuPont опублікувала офіційне роз'яснення (Context, vol. 7, no. 2, 1978), де зазначалося, що первісно планувалася назва No-Run («Не-Розпустиш»), але її змінили, визнавши надто претензійною. Вироби насправді були не такими вже нерозпускними, і спочатку голосні поміняли місцями (nuron), потім змінили вимову на nilon, щоб «вона була не так схожа на назву заспокійливого (nerve tonic)». Для того, щоб зробити читання яснішим, i змінили на y[3][4]. Радянський мовознавець Ю. В. Откупщиков повідомляв про те, що найменування новий матеріал отримав за результатами конкурсу (з 350 варіантів) на найкращу назву[5].
Синтез найлон-66 вперше був проведений в 1937 р. В. Карозерсом, головним хіміком дослідницької лабораторії американської компанії DuPont поліконденсацією адипінової кислоти і гексаметилендіаміну. Для забезпечення стехіометричного відношення реагентів 1:1, необхідного для отримання полімеру з максимальною молекулярною масою Карозерс використовував сіль адипінової кислоти і гексаметилендиаміну (АГ-сіль).
Синтез найлона-6 з капролактаму проводиться гідролітичною полімеризацією капролактаму по механізму розкриття циклу — приєднання.
Велика частина нейлону використовується у виробництві хімічних волокон, що йдуть на виготовлення тканин різних типів, — як чисто нейлонових, так і змішаних.
Нейлону притаманні наступні характеристики:
- легкий;
- еластичний;
- стійкий до зношування;
- вологостійкий;
- висока стійкість до дії багатьох хімічних речовин (але руйнується кислотами).
Завдяки високій витривалості використовується при виробництві спортивного, туристичного одягу.
З нейлону також виготовляють струни для ряду музичних інструментів, зокрема для гітари.
- ↑ Найлон // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ nylon // www.websters-online-dictionary
- ↑ Algeo, John (2009). The Origins and Development of the English Language. Т. 6. Cengage. с. 224. ISBN 9781428231450.
- ↑ Wolfe, Audra J. (2008). Nylon: A Revolution in Textiles. Chemical Heritage Magazine. 26 (3). Процитовано 20 березня 2018.
- ↑ Ю. В. Откупщиков. Глава десятая: Несколько не совсем обычных этимологий // К истокам слова. Рассказы о науке этимологии. — М. : Авалон, 2005. — С. 27. (рос.)
 |
