Перейти до вмісту

Кортеліси

Координати: 51°51′9″ пн. ш. 24°25′49″ сх. д. / 51.85250° пн. ш. 24.43028° сх. д. / 51.85250; 24.43028
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Кортеліси
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Ковельський район
Тер. громада Ратнівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA07060310160027340
Облікова картка село Кортеліси 
Основні дані
Засноване 1786
Населення 1 213 осіб (2001)
Площа 4,145 км²
Густота населення 292,64 осіб/км²
Поштовий індекс 44111
Телефонний код +380 3366
Географічні дані
Географічні координати 51°51′9″ пн. ш. 24°25′49″ сх. д. / 51.85250° пн. ш. 24.43028° сх. д. / 51.85250; 24.43028
Середня висота
над рівнем моря
150 м
Водойми Любовель
Місцева влада
Адреса ради 44111, Волинська обл., Ратнівський р-н, с.Кортеліси
Карта
Кортеліси. Карта розташування: Україна
Кортеліси
Кортеліси
Кортеліси. Карта розташування: Волинська область
Кортеліси
Кортеліси
Мапа
Мапа

CMNS: Кортеліси у Вікісховищі

Корте́ліси — село в Україні, у Ратнівській селищній громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 1213 осіб. Колишній центр Кортеліської сільської ради.

Історичні факти

[ред. | ред. код]

У роки Другої світової війни 23 вересня 1942 року німецькі окупаційні війська — рота «Нюрнберг» — спалили село Кортеліси та розстріляли 2875 його жителів, серед них 1620 дітей. Відповідно до інших більш точніших розрахунків тоді було розстріляно 1650 жителів села.[1] Знищено також села Бірки, Заболоття і Борисівка на території Білорусі. Операцію по знищенню вищеуказаних сіл німецьке командування назвало «Трикутник». У радянські часи намагалися цей злочин приписати допоміжним загонам української та білоруської поліції.

Дії комуністів спровокували каральні загони фашистів на розстріли мирного населення. Згодом до села зайшли німецькі підрозділи, які не брали безпосередньої участі у бойових діях та не були у складі Вермахту. Саме на них історики покладають відповідальність за масові розстріли цивільних. Акція була проведена у помсту за протинімецькі дії загону радянських партизан, що оперував неподалік села та грабував з нього продукти. Загін партизан спровокував німців на знищення села і при цьому партизани навіть не намагалися вжити будь-яких заходів, щоб відвернути трагедію. Всього за роки Другої світової війни нацисти знищили 1337 українських сіл.[2]

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1254 особи, з яких 595 чоловіків та 659 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1206 осіб.[4]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 98,76 %
російська 0,82 %
білоруська 0,41 %

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Трагедія села Кортеліси і спекуляції на ній. Архів оригіналу за 22 вересня 2013. Процитовано 1 жовтня 2009.
  2. 1377 спалених заживо. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 14 березня 2012.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

Література

[ред. | ред. код]
  • Грищенко М.П. Корте́ліси // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.590-598

Джерела та посилання

[ред. | ред. код]