Перейти до вмісту

Заліси

Координати: 51°37′16″ пн. ш. 24°17′20″ сх. д. / 51.62111° пн. ш. 24.28889° сх. д. / 51.62111; 24.28889
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Заліси
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Ковельський район
Тер. громада Заболоттівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA07060150030033402
Основні дані
Засноване 1499
Населення 1427
Площа 3,771 км²
Густота населення 378,41 осіб/км²
Поштовий індекс 44144
Телефонний код +380 3366
Географічні дані
Географічні координати 51°37′16″ пн. ш. 24°17′20″ сх. д. / 51.62111° пн. ш. 24.28889° сх. д. / 51.62111; 24.28889
Середня висота
над рівнем моря
155 м
Водойми Турське, Туріченське
Місцева влада
Адреса ради вул. Незалежності, 6, смт Заболоття, Ратнівський р-н, Волинська обл., 44142;
староста — с. Заліси, Ратнівський р-н, Волинська обл., 44144
Карта
Заліси. Карта розташування: Україна
Заліси
Заліси
Заліси. Карта розташування: Волинська область
Заліси
Заліси
Мапа
Мапа

CMNS: Заліси у Вікісховищі

За́ліси — село в Україні, у Заболоттівській селищній громаді Ковельського району Волинської області. Населення становить 1427 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

За кілометр на північ від села знаходиться озеро Турське. На заході — меліоровані землі колись непрохідного болота. Зі сходу і півдня — лісові масиви, серед яких за 4 кілометри від села розташоване озеро Туречно. До залізничної станції Заболоття дорогу з твердим покриттям довжиною 3,5 км побудовано у 1962 р.

До селища Ратне шосейний шлях довжиною 18 км.

Історія

[ред. | ред. код]

У люстрації платників податків за 1500 рік сказано, що село звільняється від збору податків, бо його спалили татари й забрали людей у полон у тому самому році, коли вони спустошили Берестьє (Брест), тобто у 1499 р. Отже, перша писемна згадка про Заліси відноситься до 1499 року. Уже в 1501 році у селі налічувалось 11 дворищ, тобто великих господарств.

У люстрації-реєстрі 1501 р. говориться про Старі Заліси й інше поселення — Нові Заліси. Нове село знаходилося за болотом (Великим Болотом), згодом за ним закріпилася назва Заболоття.

У документах 1565 року відзначено, що в Залісах є двадцять осілих дворищ: Денисове, Івана, Олиська Куцевича, Бобровське. Зазначено також, що в 1565 році мешканці сіл Заліси і Тур спільно володіли млином, який приносив прибуток в двадцять золотих.

Село у ХІХ ст. мало значну кількість населення. Згідно з переписом 1898 року, тут проживала 1751 особа. Окрім православних мешкали особи, котрі сповідували римо-католицьку віру, а також 18 євреїв.

Мирне життя селян у ХХ ст. перервали Перша і Друга світові війни. У вересні 1939 року ряд мешканців воювали у польській армії. У червні 1941 року тут уже діяла німецька влада. За роки німецької влади розстріляно понад тридцять жителів села. Масові розстріли людей чинилися за селом на так званій гірці Вовківня. 103 юнаків і дівчат були вивезенні із села на примусові роботи в Німеччину.

Після закінчення Другої світової війни у село повернулись демобілізовані воїни. Серед них знаходився капітан медичної служби Денисюк Тимофій Іванович. Згодом він працював у лікарні Заболоття, завідував медичним пунктом у Залісах.

Частина мешканців брала участь у визвольних змаганнях за незалежність України. Багато з них репресовано. Вивезена на поселення в Сибір із трьома дітьми Мельничук Марія Григорівна, чоловік якої, Гордій Тихонович, знаходився в УПА. Репресовано на багато літ та вивезено сімʼю Козловського Володимира Юстиновича. Також були вивезені сімʼї Кіпеня Зінька, Кіпеня Дениса, Корецького Дементія, Корецького Павла. У роки демократизації й незалежної України реабілітовано понад десять осіб, як тих, що невинно потерпіли від тоталітарного режиму.[джерело?]

До 22 вересня 2016 року — адміністративний центр Заліської сільської ради Ратнівського району Волинської області[1].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1540 осіб, з яких 706 чоловіків та 834 жінки[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1421 особа[3].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,58 %
білоруська 0,28 %
російська 0,14 %

Відомі люди

[ред. | ред. код]
  • Денисюк Іван Овксентійович (1924—2009) — літературознавець, доктор філологічних наук, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка.
  • Круглій Микола Панасович — уродженець села, упродовж багатьох років очолював Ратнівську районну державну адміністрацію.[джерело?]
  • Кіпень Сергій Панасович — після закінчення навчання на юридичному факультеті Львівського держуніверситету, працював суддею в Локачах, з 1967 року обраний членом обласного суду. З 2001 року, після реформування судової системи, — голова Апеляційного суду Волинської області. У 1997 році удостоєний звання Заслуженого юриста України.[джерело?]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Заліська сільська рада Волинська область, Ратнівський район. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 10 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]