Перейти до вмісту

Grand Theft Auto: Vice City Stories

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Grand Theft Auto: Vice City Stories
Обкладинка гри
РозробникШотландія Rockstar Leeds
Велика Британія Rockstar North
ВидавецьRockstar Games
Японія Capcom
Дистриб'юторTake-Two Interactive
Жанр(и)Action-adventure, автосимулятор
ПлатформаPlayStation Portable
PlayStation 2
PlayStation 3 (PSN)
Дата анонсу27 квітня 2006
Дата випуску
Режим грисинглплеєр, мультиплеєр (тільки в PSP-версії)
МоваВелика Британія англійська
Іспанія іспанська
Італія італійська
Німеччинанімецька
Португалія португальська
Франція французька
УкраїнськаВідсутня
Вік. обмеженняACB: MA15+[2]
BBFC: 18[3]
CERO: Z
ESRB: MMature[4][5][6]
OFLC: R18[7]
PEGI: 18+[8][9]
USK: 18[10][11]
Творці
ПродюсерДен Хаузер
Сценарист(и)Ден Хаузер
Девід Бленд
Ігродизайнер(и)Леслі Бензіс
Художник(и)Аарон Гарбут Іан Боуден
Композитор(и)

Стюарт Харт Стівен Стерн

Томас Гіршман
Технічні деталі
РушійRenderWare
НосійUMD, DVD, цифрова дистрибуція (PSN)
Grand Theft Auto
Попередня граGrand Theft Auto: Liberty City Stories
Наступна граGrand Theft Auto IV
Офіційний сайт

Grand Theft Auto: Vice City Stories (GTA: Vice City Stories або GTA: VCS) — пригодницька відеогра у жанрі бойовика з елементами аркадного автосимулятора та свободою пересування по ігровому світу. Розроблена у співпраці між Rockstar Leeds і Rockstar North та видана компанією Rockstar Games. Це десята за рахунком і п'ята тривимірна гра серії Grand Theft Auto. Вийшла 24 листопада 2006 року для PlayStation Portable і 17 січня 2007 року для PlayStation 2. Події гри розгортаються у вигаданому місті Вайс-Сіті в 1984 році за два роки до подій гри Grand Theft Auto: Vice City[12].

Ігровий процес

[ред. | ред. код]
GTA: Vice City Stories

Загальна структура ґеймплею схожа з іншими частинами серії Grand Theft Auto.

Ігровий процес складається з елементів шутера від третьої особи та гоночної гри, надаючи гравцю відкритий простір для пересування. Пішки персонаж може ходити, бігати, плавати (лише обмежений час) і стрибати, а також використовувати зброю та ближній бій. Окрім цього, гравець може управляти різними транспортними засобами, у тому числі автомобілями, катерами, літаками, гелікоптерами та мотоциклами.

Відкрите нелінійне середовище дає гравцям можливість обирати спосіб проходження гри. Хоча сюжетні місії необхідні для повного завершення сюжетної частини гри і для розблокування деяких районів міста та інших речей, вони не обов'язкові, тому гравці можуть проходити їх, коли забажають. У вільний від місій час, гравці можуть вільно пересуватися містом і досліджувати його.

Також гравець може виконувати різні побічні місії. Традиційні побічні місії з минулих ігор серії залишились, але були трохи оновлені та розширені. Повністю новою місією став «Пляжний патруль», в якій Віктор (головний герой) повинен зупиняти байкерів, кидати рятувальні круги та надавати першу допомогу пораненим на пляжі.

Одним з ключових елементів ґеймплея у Vice City Stories є «кримінальна імперія». Можливість об'єднує ідеї «власності» з Grand Theft Auto: Vice City та «війн банд» з Grand Theft Auto: San Andreas. Для того, щоб заробити гроші, гравець повинен відкривати і завідувати різними підприємствами, які можна відняти у ворожих банд — тип підприємства може варіюватися від рекету та проституції до контрабанди та наркоторгівлі; тип та масштабу бізнесу повністю залежить від бажання гравця.

Дуже була оновлена бойова система. Система прицілювання була перероблена так, щоб спершу цілитися у ворогів, що становлять загрозу або атакують гравця, а не у пішоходів. Найбільші зміни стосуються бойової системи ближнього бою: тепер можна робити захвати, кидки, вивертати шиї і стояти на ворогах, якщо ті лежать на землі.

Також тепер гравець може дати хабара лікарям або поліцейським для того, щоб залишити зброю після смерті чи арешту.

Стандартна система прихованих пакунків повернулася у вигляді 99 повітряних кульок, що літають у місті. Це є посиланням до пісні «99 Luftballons» співачки Nena, яку можна було почути на радіо у Grand Theft Auto: Vice City.

Сюжет

[ред. | ред. код]

1984 рік. Капрала Віктора Венса переводять служити на військову базу міста. Віктор потрапляє під командування сержанта Джеррі Мартінеса, тісно пов'язаного з криміналом. Сержант спочатку просить Віктора зробити йому пару послуг через які його звільняють зі збройних сил. Вік вирушив до єдиного на той момент знайомому в місті — Філа Кессіді. Філ знайомить Віка зі своїм бізнесом (торгівлею зброєю і виготовленням, продажем напою «Boomshine») і зі своїми ворогами (мексиканське угруповання Чолло). Під час виконання одного із завдань Філ і Віктор потрапляють в засідку, організовану людьми Мартінеса, з якої насилу вибираються . Філ, довіряючи Віктору, знайомить його зі своєю сестрою Луїзою і з її чоловіком Марті Джей Вільямсом, який може запропонувати Віку роботу. Віктор спочатку допомагає Марті, який займається кришуванням, конфіскацією майна і змістом борделів, в його справах. Луїза, пригноблена приниженнями та образами чоловіка, переїжджає жити до сестри Мері Джо. Однак незабаром Марті викрадає дружину, намагаючись влаштувати її в свій же бордель. Але Вик втручається в драму, рятуючи Луїзу й убивши Марті. Після його смерті всі крапки Марті переходять під управління Віка.

Віктор налагоджує бізнес у місті. Проте незабаром в Вайс Сіті приїжджає його брат, Ленс Венс, який стає правою рукою Віка в управлінні кримінальної імперією. За час співпраці Віктора з кубинцями Ленс познайомився з Брайаном Форбсом. Вік з Ленсом допомагають Форбсу однак, незабаром Ленс з'ясовує, що Форбс — агент Управління боротьби з наркотиками під прикриттям. Обидва брата викрадають Форбса і ховають в надійному місці, але вбивають його при спробі втечі. Вік починає працювати на Умберто Робіну і знищує завод Чолло. Венс випадково дізнаються про угоду з Джеррі Мартінесем. Віктор і Ленс зривають угоду, викравши дві вантажівки з наркотиками і ховаючи їх у новопридбаному маєтку Ленса на Vice Beach. У розмові з Мартінесом, який вимагав свій товар назад, Вик дізнається те, що кокаїн належить братам Мендес і у них з'явилося бажання розібратися з Венс. Після зриву угоди Мартінес вступив в програму захисту свідків. Ленс, знайшовши покупця, разом з Віком направляється на зустріч. Під час відсутності братів, їх мати вкрала у них весь кокаїн і поїхала в невідомому напрямку. Брати Мендес посилають людей для захоплення точок Венс. Але Венс за допомогою Філа, Умберто і найманців відбивають напад, і Мендес пропонують Венс співпрацювати. Мендес вимагають знайти винних у зриві угоди. Віктор виконує доручення Мендесів і знаходить докази тому, що угода була зірвана Мартінесом. Незабаром Віктор повертає наркотики Мендесів.

Незабаром в Вайс-Сіті приїжджає Гонсалес, підручний полковника Хуана Гарсії Кортеса. Гонсалес продає наркотики в обмін на зброю. Віктор спочатку допомагає йому транспортувати товар по морю. Потім Віктор намагається продати невелику партію наркотиків. Гонсалес хотів таким чином привласнити собі трохи наркотиків потайки від полковника. Але на Віктора нападають і відбирають наркотики. Віктор відібрав товар у викрадачів. Але це було останнє завдання Гонсалеса, який заявив, що його дружбі з Віком прийшов кінець. Після зриву відносин з Гонсалесом Віктор знайомиться з колумбійським наркобароном Рікардо Діасом, який ворогує з Гонсалесом. Після розрахунку з Мендес, ті ставлять умову Віктору за яким брати Венс належні виїхати з міста, залишивши всі свої точки Мендес. Після відмови Віктора та Ленса, Мендес починають відкриту ворожнечу з братами. Незабаром, з наміром покінчити з Мендес, Віктор вбиває Армандо Мендеса, який встигає вбити викрадену Луїзу. Незабаром у Діаса з'явився план, як знищити Дієго Мендеса. Віктор за допомогою Філа Кесседі краде військовий вертоліт з військової бази. Вік на вертольоті обстрілює хмарочос де переховувався Дієго Мендес. Вертоліт збивають, але Віктор встигає приземлитися на дах. Він проникає в будівлю, вбиваючи всіх представників клану Мендесів. В цей же час на дах приземлився Джеррі Мартінес. Віктор вбиває і його, і Дієго Мендеса. Незабаром на дах прилітає Ленс і каже, що добув велику партію наркотиків. Віктор просить його залягти на дно і утриматися від великих угод найближчим часом.

Розробка

[ред. | ред. код]

10 травня 2006 компанії Rockstar Games і Take-Two Interactive Software офіційно підтвердили факт розробки GTA: Vice City Stories для платформи PlayStation Portable. Вони заявили, що в Північній Америці гра з'явиться на полицях магазинів 17 жовтня 2006 році, а в Європі — 20 жовтня 2006. 12 травня 2006 був створений офіційний сайт гри. А 25 липня 2006 року компанія Rockstar Games представила публіці офіційний бокс-арт гри. 1 серпня 2006 року стали відомі перші факти про гру. Після цього багато великі компанії опублікували своє власне превью. А 18 серпня 2006 з'явилися перші скріншоти з гри. Після цього також з'являлися нові скріншоти. 5 вересня 2006 оновився офіційний сайт гри на якому з'явився перший трейлер гри, а також 14 новинних роликів і 4 відео з кадрами геймплея. 27 вересня 2006 року вийшов другий трейлер гри, 2 відео з кадрами геймплея, 20 скріншотів, а також дати виходу гри в Північній Америці і в Європі були перенесені на 31 жовтня 2006 року і 3 листопада 2006 відповідно. 12 жовтня 2006 американський журнал «PlayStation Magazine» опублікував першу рецензію на гру. Грі була присуджена оцінка 9.5/10 і звання «Гра місяця». 31 жовтня 2006 в Північній Америці, 3 листопада 2006 року в Європі і 10 листопада 2006 року в Австралії та Новій Зеландії гра надійшла в продаж. 7 лютого 2007 GTA: Vice City Stories була анонсована для PlayStation 2. 13 лютого 2007 з'явилися перші скріншоти версії гри для PlayStation 2. 26 лютого 2007 року було оголошено про наявність ексклюзивного ігрового контенту в версії гри для PlayStation 2. 3 березня 2007 з'явився перший трейлер PlayStation 2-версії гри, в якому були показані перші шість місій з гри. 6 березня 2007 версія гри для PlayStation 2 з'явилася у продажу в Північній Америці, а 9 березня в Європі. На честь десятиліття гра вийде в березні 2017 року.

Саундтрек

[ред. | ред. код]

У грі присутні 9 радіостанцій, 8 з них музичні та 1 розмовна.

Особливості ігрового процесу

[ред. | ред. код]

Угруповання

[ред. | ред. код]

Vice City ділять між собою чотири домінуючих угруповання:

  • Vance Gang — банда, якою управляє гравець. Раніше належала Марті Джей Вільямсу (Marty J'Williams), але після його смерті перейшла до братів Венс — Віку і Ленсу. Область їх діяльності обширна — від рекету до грабежу.
  • Cholo — домінуюче мексиканська угруповання в Little Haiti і Little Havana. Спеціалізуються переважно на рекеті. Їх дуже недолюблює кубинська банда (не має кримінальної імперії) під керуванням Умберто Робіни. Після невдалої спроби вбити Альберто Робіну (батька Умберто), у Чоло починаються серйозні неприємності з кубинцями, які закінчуються повним знищенням Cholo.
  • Bikers — велике угруповання, що володіє Downtown і Vice Point. Їх основні заняття — наркоторгівля, контрабанда, зміст борделів.
  • Sharks  — це найбільша і потужна банда в Вайс Сіті, контролююча 2/3 східного острова (іншою частиною завідують Байкери). Це єдина банда (якщо не вважати бандитів Венса), яка займається грабежами.
    Всі перераховані вище угруповання мають ряд точок впливу (всього у місті їх 30). На карті ці точки позначаються у вигляді маленьких будівель різного кольору.
  • Trailer Park Mafia — жителі парку трейлерів, банда реднеків на чолі з Marty Jay Williams, управляє великою частиною бідніших спільнот Вайс Сіті, і використовує кілька дрібних бізнесів. Банда бере участь у короткій війні з Cholos, захоплюючи більше бізнесу в Little Haiti. Зі смертю Marty на руках Віктора Венса, банда розформована, оскільки злочинна сім'я Венс взяла під свій контроль всі його операції.

Бізнес

[ред. | ред. код]

У Вайс-Сіті реалізовано мережу бізнес-центрів у всіх районах, крім Viceport. На початку гри всі локації зайняті Чоло, Байкерами та Акулами, проте з ними не можна взаємодіяти. Після місії захоплення двох точок банди банди трейлерного парку ця можливість відкривається. Доводиться як атакувати, так і захищати власні будівлі. Деякі бізнеси можуть бути виставлені на продаж (зелений колір). Сині належать кримінальній родині Венсів, жовті — Чоло, темно-сірі — Байкерам і червоні — Акулам. Можливо побудувати три рівні будівель: Small-time, Medium Venture і High-Roller.

Кожна точка спеціалізується на одному з шести видів бізнесу.

  • Рекет. Війна за 30 торгових точок по всьому місту. Є три типи ситуацій: захоплення «нічийного магазину» (необхідно знищити майно магазину), атака чужого (нейтралізувати постових біля магазину, розбити товар і відбитися від підкріплення), і захист власного. Також між завданнями за вами може ганятися банда, якій ви завдали шкоди.
  • Лихварство. Мета — викрадення автомобілів, мотоциклів або вантажівок із товаром. На кожне викрадення відводиться певний час
  • Проституція. Головний герой повинен виконувати роль сутенера, відвозячи дівчат до клієнтів у потрібний термін. Можливі сценарії викрадення дівчини на машині, побиття її клієнтом, відмова виплачувати гроші. У цьому випадку потрібно нагнати шахрая і повернути гроші.
  • Наркоторгівля
  • Грабіж
  • Контрабанда

Віктор щодня в один і той самий час (16:00) отримує гроші на свій рахунок від кожної підвладної йому точки. Чим більша ця точка і чим більше поваги в цьому бізнесі, тим більше грошей. Щоб заробити повагу, Віку необхідно виконати місію, пов'язану з бізнесом (гравець входить у будівлю, що спеціалізується на бізнесі, у якому треба підвищити повагу, підходить до будь-якого представника банди, позначеного синьою стрілкою, і тисне кнопку початку додаткової місії — за замовчуванням у PlayStation2 це R3, а в PSP — кнопка «ВВЕРХ»).

Безпечні будинки

[ред. | ред. код]

На початку гри Віктор живе в бараку невеликого розміру на військовій базі. З озброєння є пістолет. Після 3-ї місії він стає недоступним, і одразу ж Філ пропонує Венсу оселитися в будинку в районі Viceport, який був раніше захоплений у Cholos. На відміну від барака, у будинку є гараж на 1 автомобіль і більша площа будинку. Пізніше Віктор отримує будинок-трейлер біля Junkyard з гаражем також на одне місце. При відкритті правого острова стає доступний пентхаус у хмарочосі на заході острова. Там — гараж на 3 машини, власний Little Willie з подвійним кулеметом, а також можливість придбати амфібію. Біля всіх будинків можна знайти зброю за лопнуті червоні повітряні кулі.

Оцінки та відгуки

[ред. | ред. код]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Головний герой гри, Віктор Венс — єдиний персонаж в серії ігор GTA, у якого не було за плечима кримінального минулого до моменту початку дій, показаних в грі. Венс увійшов в кримінальний світ для того, щоб фінансово підтримати своїх неблагополучних родичів.
  • Це була остання гра в серії, яка використовувала відомі голоси голлівудських акторів. Grand Theft Auto IV має озвучення менш відомих акторів голосу.
  • Міжнародний аеропорт в Vice City носить ім'я Пабло Ескобара, одного і найвідоміших і жорстоких наркобаронів і терористів 20 століття.
  • Віктор Венс — другий чорношкірий протагоніст в серії після Карла «Сі-Джея» Джонсона.
  • Місія «Havana good time» співзвучна з одним рядком у пісні Фредді Мерк'юрі «Don't Stop Me Now»: «Having a good time».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. R* Y (29 березня 2013). Liberty City Stories and Vice City Stories Coming to PSN Next Week. Rockstar Games. Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 20 листопада 2013.(англ.)
  2. Grand Theft Auto: Vice City Stories (PlayStation 2). Australian Classification Board. Commonwealth of Australia. 5 жовтня 2006. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 19 листопада 2013.(англ.)
  3. Grand Theft Auto - Vice City Stories. British Board of Film Classification. 7 лютого 2007. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 19 листопада 2013.(англ.)
  4. Grand Theft Auto: Vice City Stories (PSP). Entertainment Software Rating Board. Процитовано 19 листопада 2013.(англ.)
  5. Grand Theft Auto: Vice City Stories (PlayStation 2). Entertainment Software Rating Board. Процитовано 19 листопада 2013.(англ.)
  6. Grand Theft Auto: Vice City Stories (PlayStation 3). Entertainment Software Rating Board. Процитовано 19 листопада 2013.(англ.)
  7. Grand Theft Auto: Vice City Stories. Office of Film and Literature Classification. 27 вересня 2006. Процитовано 19 листопада 2013.[недоступне посилання](англ.)
  8. Grand Theft Auto: Vice City Stories (Sony PSP). Pan European Game Information. 3 листопада 2006. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 листопада 2013.(англ.)
  9. Grand Theft Auto: Vice City Stories (PlayStation 2). Pan European Game Information. 9 березня 2007. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 листопада 2013.(англ.)
  10. Grand Theft Auto: Vice City Stories (Sony PSP). Unterhaltungssoftware Selbstkontrolle. 12 вересня 2006. Архів оригіналу за 6 червня 2012. Процитовано 19 листопада 2013.(нім.)
  11. Grand Theft Auto: Vice City Stories (Sony PlayStation 2). Unterhaltungssoftware Selbstkontrolle. 18 січня 2007. Архів оригіналу за 6 червня 2012. Процитовано 19 листопада 2013.(нім.)
  12. GTA: Vice City Stories] [Архівовано 2006-07-14 у Wayback Machine.](англ.)
  13. Ґрег Форд (31 жовтня 2006). Grand Theft Auto: Vice City Stories (PSP). 1UP.com. 1UP Games. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 22 листопада 2013.(англ.)
  14. Джон Дейвісон (12 червня 2007). Grand Theft Auto: Vice City Stories (PS2). 1UP.com. 1UP Games. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 22 листопада 2013.(англ.)
  15. Енді Робінсон (2 листопада 2006). GTA: Vice City Stories (PSP). ComputerAndVideoGames.com. Future Publishing Limited. Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 22 листопада 2013.(англ.)
  16. GTA: Vice City Stories (PS2). ComputerAndVideoGames.com. Future Publishing Limited. Архів оригіналу за 2 грудня 2014. Процитовано 22 листопада 2013.(англ.)
  17. Том Бремвелл (2 листопада 2006). Grand Theft Auto: Vice City Stories Review (PSP). Eurogamer. Eurogamer Network Limited. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 22 листопада 2013.(англ.)
  18. Крістен Рід (9 березня 2007). Grand Theft Auto: Vice City Stories Review (PlayStation 2). Eurogamer. Eurogamer Network Limited. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 22 листопада 2013.(англ.)
  19. Майк Райллі (17 листопада 2006). Grand Theft Auto: Vice City Stories Review. GamesRevolution. AtomicOnline, LLC. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 22 листопада 2013.(англ.)
  20. Алекс Наварро. Grand Theft Auto: Vice City Stories Review (PSP). GameSpot. CBS Interactive Inc. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 22 листопада 2013.(англ.)
  21. Алекс Наварро. Grand Theft Auto: Vice City Stories Review (PlayStation 2). GameSpot. CBS Interactive Inc. Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 22 листопада 2013.(англ.)
  22. Джастін Спір (31 жовтня 2006). Grand Theft Auto: Vice City Stories Review (PSP). GameSpy. IGN Entertainment. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 листопада 2013.(англ.)
  23. Майкл Репараз (24 червня 2012). Grand Theft Auto: Vice City Stories. GamesRadar. Future US, Inc. Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 22 листопада 2013.(англ.)
  24. Grand Theft Auto: Vice City Stories Review. GameTrailers. GameTrailers.com. 7 листопада 2006. Архів оригіналу за 10 вересня 2013. Процитовано 22 листопада 2013.(англ.)
  25. Кріс Ропер (30 жовтня 2006). Grand Theft Auto: Vice City Stories Review (PSP). IGN. IGN Entertainment. Архів оригіналу за 20 липня 2015. Процитовано 22 листопада 2013.(англ.)
  26. Кріс Ропер (6 березня 2007). Grand Theft Auto: Vice City Stories Review (PS2). IGN. IGN Entertainment. Архів оригіналу за 1 червня 2015. Процитовано 22 листопада 2013.(англ.)
  27. Grand Theft Auto: Vice City Stories for PSP. GameRankings. CBS Interactive Inc. Архів оригіналу за 29 жовтня 2015. Процитовано 23 листопада 2013.(англ.)
  28. Grand Theft Auto: Vice City Stories for PS2. GameRankings. CBS Interactive Inc. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 листопада 2013.(англ.)
  29. PSP games for 'G'. GameStats. IGN Entertainment. Процитовано 23 листопада 2013.[недоступне посилання з червня 2019](англ.)
  30. PlayStation 2 games for 'G'. GameStats. IGN Entertainment. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 23 листопада 2013. [Архівовано 2007-09-29 у Wayback Machine.](англ.)
  31. Grand Theft Auto: Vice City Stories for PSP. Metacritic. CBS Interactive Inc. Архів оригіналу за 8 січня 2011. Процитовано 23 листопада 2013.(англ.)
  32. Grand Theft Auto: Vice City Stories for PS2. Metacritic. CBS Interactive Inc. Архів оригіналу за 23 серпня 2010. Процитовано 23 листопада 2013.(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]