Caproni Ca.311
| Caproni Ca.311 | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | легкий бомбардувальник, розвідник |
| Перший політ: | 1 квітня 1939 |
| Прийнятий на озброєння: | 1940 |
| Знятий з озброєння: | 1945 |
| Період використання: | 1940–1945 |
| На озброєнні у: |  Regia Aeronautica |
| Розробник: | Capronid |
| Виробник: |  Caproni |
| Всього збудовано: | 335 |
| Екіпаж: | 3 особи |
| Максимальна швидкість (МШ): | 359 км/год |
| Дальність польоту: | 1600 км |
| Практична стеля: | 7400 м |
| Довжина: | 11,74 м |
| Висота: | 3,69 м |
| Розмах крила: | 16,2 м |
| Площа крила: | 38,4 м² |
| Споряджений: | 4822 кг |
| Двигуни: | 2 × Piaggio P.VII C35 |
| Тяга (потужність): | 2 × 470 к.с. |
| Підвісне озброєння: | 400 кг бомб |
| Кулеметне озброєння: | 3 × 7,7-мм кулемети Breda-SAFAT |
Caproni Ca.311 у Вікісховищі | |
Капроні Ca.311 (італ. Caproni Ca.311) — італійський двомоторний розвідник і легкий бомбардувальник розроблений компанією Caproni для заміни розвідника Ro.37. Розроблений на базі Caproni Ca.310 новий літак мав посередні льотні характеристики, але потреба в літаку була високою і він виготовлявся в порівняно великих кількостях.
Двомоторний Ca.310bis продемонстрував себе як непоганий розвідник і в цілому перспективний літак, тому командування Regia Aeronautica ініціалізувало розробку спеціалізованого літака для підтримки взаємодії військ замість застарілих біпланів Ro.37. Як і попередник Ca.311 був низькопланом змішаної конструкції і в цілому повторював схему Ca.310, але мав додаткове радіо обладнання і змінене озброєння. Маса літака зросла, а оскільки двигуни Piaggio P.VII С35 залишились такими самими, то новий літак на тестових польотах, які почались 1 квітня 1939 року, показав гірші льотні характеристики аніж попередник. Проте потреба в такому літаку була високою і армія все ж замовила 125 літаків, а загалом було виготовлено 334 Ca.311.
На основі Ca.311 доволі швидко було сконструйовано модифікації Ca.313 і Ca.314, які маючи кращу силову установку демонстрували високі льотні характеристики.[1]
- Ca.311 — оснащувався двигунами Piaggio P.VII С35 потужністю 470 к.с. Озброєння: один 7,7 мм курсовий кулемет в лівому крилі і по одному 7,7 мм кулемету в верхній турелі і нижньому вікну. Маса бомбового навантаження — 400 кг. Екіпаж — 3 осіб. Виготовлявся з серпня 1939 року по лютий 1941 року. (335 екз.)
- Ca.311M — модифікація з меншим заскленням кабіни.
- Довжина: 11,74 м
- Висота: 3,69 м
- Розмах крила: 16,2 м
- Площа крила: 38,4 м ²
- Маса порожнього: 3460 кг
- Максимальна злітна маса: 4822 кг
- Двигун: 2 × Piaggio P.VII C35
- Потужність: 2 × 470 к. с.
- Максимальна швидкість: 359 км/год
- Практична дальність: 1600 км
- Практична стеля: 7400 м
Першими Ca.311 отримали групи взаємодії з армією на весні 1940 року, і вже з італійським наступом на Францію почали активно використовуватись. Після капітуляції Франції основним районом бойових дій стала Північна Африка, куди Ca.311 надійшли в другій половині 1940 року. До кінця року ними було повністю укомплектовано 5 груп. Основним типом завдань для літаків були розвідувальні і координації військ, але вони також залучались і до бомбардувань.
На Балканах Ca.311 виконували протипартизанські місії, успішно виконуючи розвідку противника і наступне бомбардування цілей. Також Ca.311 використовувались в німецько-радянській війні. В серпні 1941 року на східний фронт було перекинута 61-а група, яка була замінена 71-ю весною наступного року. В квітні 1943 року всі Ca.311 були повернені в Італію.
15 Ca.311 замовила Югославія, але до німецької окупації було доставлено тільки 5 машин, решту було передано Хорватії, яка використовувала їх проти партизанів.[1]
- Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)
- ↑ а б Харук, 2012, с. 142-144.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Caproni Ca.311
