Як-9
| Як-9 | |
|---|---|
 | |
| Як-9 | |
| Призначення: | винищувач |
| Перший політ: | 6 липня 1942 (Як-7ДИ) |
| Прийнятий на озброєння: | вересень 1942 |
| Знятий з озброєння: | 1950 |
| На озброєнні у: |  ВПС СРСР |
| Розробник: | ДКБ ім. Яковлєва, Тушинський машинобудівний заводd, Novosibirsk Aircraft Production Associationd і Production Corporation Polyotd |
| Виробник: | ОКБ Яковлєва |
| Всього збудовано: | 16769 |
| Конструктор: | Олександр Яковлєв |
| Екіпаж: | 1 особа |
| Максимальна швидкість (МШ): | 600 км/год |
| Дальність польоту: | 875 км |
| Практична стеля: | 10750 м |
| Довжина: | 8,5 м |
| Розмах крила: | 9,74 м |
| Площа крила: | 17,5 м² |
| Споряджений: | 2833 кг |
| Двигуни: | 1×М-105ПФ |
| Гарматне озброєння: | 1x20мм ШВАК |
| Кулеметне озброєння: | 1x12,7мм УБС |
Як-9 у Вікісховищі | |
Як-9 — радянський одномоторний літак-винищувач Другої світової війни[1]. Був розроблений КБ під керуванням Олександра Сергійовича Яковлева. Був наймасовішим радянським винищувачем Німецько-радянської війни. Вироблявся з жовтня 1942 по грудень 1948 р., всього було побудовано 16769 літаків.
Як-9 став закономірним продовженням винищувачів Як-1 та Як-7. З конструктивної точки зору він являв собою подальший розвиток Як-7. Мало відрізняючись від нього за зовнішнім виглядом, Як-9 в той же час був з усякого погляду досконалішим. Це природно, оскільки при створенні цього літака було враховано майже дворічний досвід виробництва і бойового застосування Як-1 та існувала можливість ширшого застосування дюралюмінію, в якому країна відчувала вже не такі великі труднощі, як на початку війни. Використання металу дозволило, зокрема, істотно зменшити масу конструкції, а виграш використовувати або для збільшення запасу пального, або для оснащення літака потужнішим озброєнням і різноманітнішим спецобладнанням.
Як-9 був наймасовішим винищувачем радянських ВПС періоду Німецько-радянської війни. У середині 1944 літаків Як-9, Як-9Т і Як-9Д в сумі було більше за всіх інших винищувачів, що знаходилися на озброєнні, разом узятих і вони значною мірою замінили Як-1 і Як-7Б на основних фронтах. Випуск Як-9 на заводі № 153 досягав 20 літаків на день.
Як-9 випускався на трьох великих заводах (№ 153, 166, 82), брав участь у всіх операціях Радянської Армії, починаючи з Сталінградської битви. Всі модифікації винищувача мали відмінні льотно-технічні характеристики, не мали значних конструктивних або експлуатаційних дефектів, що призводять до аварій.
Першим серійним літаком став Як-9 з двигуном М-105ПФ. Як-9 з двигуном М-105ПФ і гвинтом ВИШ-61П був фронтовим винищувачем. Він являв собою серійний літак, прототипом для якого став полегшений варіант літака Як-7ДІ. Від останнього Як-9 мав ряд відмінностей, основні з яких такі: запас пального і число бензобаків зменшені відповідно з 500 кг і чотирьох баків до 320 кг і двох баків (на Як-7ДІ в полегшеному варіанті два консольних бака не заливалися, на серійних Як-9 вони були відсутні); запас мастила зменшено з 50 до 26…30 кг; зняті бомботримачі для зовнішньої підвіски бомб.
Озброєння Як-9 було аналогічне Як-7ДІ — одна мотор-гармата ШВАК з боєзапасом 120 патронів і один (лівий) синхронний кулемет УБС з боєзапасом 200 патронів. Польотна маса в порівнянні з полегшеним варіантом Як-7ДІ збільшилася до 2870…2875 кг, що пояснювалося в основному нижчою культурою виробництва і менш жорстким масовим контролем на серійних заводах у порівнянні з дослідним виробництвом ДКБ О. С. Яковлєва.
Головною особливістю Як-9 була здатність створювати на його основі найрізноманітніші за призначенням типи літаків, включаючи фронтовий винищувач із звичайним і важким озброєнням, винищувач далекого супроводу, винищувач-бомбардувальник, винищувач-фоторозвідник, висотний винищувач-перехоплювач, двомісний неозброєний пасажирський літак спеціального призначення, двомісний навчально-тренувальний і вивізний винищувач.
Як-9 мав 22 основних модифікації, з яких 15 будувалися серійно. На Як-9 встановлювалися п'ять різних нових і модифікованих типів двигунів, шість варіантів числа й обсягу бензобаків, сім варіантів озброєння і два варіанти спецобладнання. Крім того, у Як-9 було два різновиди крила, що істотно відрізнялися: змішаної і суцільнометалевою конструкцій. Всі модифікації Як-9, крім вихідної конструкції, мали спеціальні індекси.
Дослідний літак, спроба поліпшити характеристики Як-9 за рахунок встановлення потужнішого двигуна М-106ск оснащеного одношвидкісним нагнітачем. Літак вийшов на випробування в жовтні 1942 р. Проте двигун працював незадовільно і винищувач залишився в єдиному екземплярі.
Літак випробовувався в грудні 1942 року. Перспективний двигун М-107А при таких самих габаритах як і М-105ПФ мав набагато більшу потужність, але виявився ще «сирим» і одного разу через його відмову літак зазнав аварії, в якій ледь не загинув льотчик-випробувач П. М. Стефановський. Цей варіант Як-9 був виготовлений лише в одному екземплярі.
Ця модифікація відрізнялася від базової моделі великим запасом палива (ЯК-9 320 кг, Як-9Д 480 кг). Паливо розміщувалося не в двох баках як на Як-9, а в чотирьох: двох кореневих по 208 л і двох консольних по 117 л. Максимальна дальність польоту досягла 1400 км. Виробництво ЯК-9Д почалося в березні 1943 р. (замість Як-9) і тривало до травня 1944 Всього було виготовлено 3068 винищувачів ЯК-9Д.
На літаку в розвалі блоку циліндрів двигуна М-105ПФ була встановлена 37 мм гармата НС-37. Через велику довжину гармати, кабіну льотчика зсунули назад на 0,4 м, також було проведено посилення конструкції і агрегатів. Боєзапас складався з 30-32 снарядів для гармати НС-37 і 200–220 патронів для синхронного кулемета УБ. Маса секундного залпу становила 3,74 кг. 37-мм гармата дозволила збільшити дистанцію відкриття стрільби: для порушення бойового порядку бомбардувальників 1000–1200 м; окремо не маневреним бомбардувальникам 500–600 м. Як-9Т з успіхом застосовувався для атаки наземних цілей. Бронебійні снаряди з дистанції 500 м під кутом 45 градусів пробивали броню товщиною 30 мм. Проте сильна віддача гармати приводила до того, що у бік цілі йшло лише перші кілька снарядів. У звіті про військових випробуваннях літака зазначалося: «льотчик, який літає на Як-9Т, повинен бути свого роду снайпером і вміти вражати літак ворога напевно — з першого пострілу»[2]. Наприкінці 1943 р. літак використовувався для боротьби з морськими цілями противника на Чорному морі. У період з березня 1943 р. по червень 1945 р. було побудовано 2748 літаків Як-9Т.
Літак Як-9Т зі збільшеним запасом палива, мав чотири баки як на Як-9Д. Випускався у 1944 р.
Модифікація Як-9Т на якій замість 37 мм гармати НС-37 була встановлена 45 мм гармата НС-45. Зазор між порожнім валом редуктора гвинта та стволом гармати, що проходив крізь нього, становив лише 0,75 мм. Для зменшення сили відбою, яка становила 7 тс, ствол НС-45 забезпечили дульним гальмом. Але, все ж при стрільбі на невеликих швидкостях літак розгортало, а льотчик відчував різкі поштовхи. Було рекомендовано вести стрільбу короткими чергами по 2-3 постріли. Маса секундного залпу Як-9К досягла 5,53 кг. У квітні-червні 1944 р. побудували серію Як-9К з 53 літаків. За час військових випробувань винищувачі провели 51 повітряний бій, в ході яких було збито 8 FW-190 A-8 і 4 BF-109 G (зустрічей з бомбардувальниками не було). Свої втрати склали 1 Як-9К. Середня витрата 45-ти мм патронів на збитий літак противника склав 10 штук. Як-9К не стали випускати великою серією через ненадійність роботи гармати НС-45.
Дослідний варіант Як-9. Замість синхронного 12,7 мм кулемета УБ на літаку була встановлена 20 мм гармата ШВАК. Як-9П виготовлений в березні 1943 р.
- Військово-повітряні сили Албанії отримали 12 літаків у 1951 році.
- Як-9ДД Джеймса Еріка Сторрара, командира 234 Sqn, RAF
- Авіація Монгольської Народної Армії отримала 34 літаки на початку червня 1945 року. Всі літаки були зняті з озброєння у 1954 році.
- Повітряні сили Польської Армії
- Військово-повітряні сили Польщі використовували декілька літаків з 1947 по 1953 рік.
- Військово-морські сили Польщі
- Трофейні, захоплені в Північній Кореї
- Військово-повітряні сили Угорщини отримали 120 одиниць Як-9П у 1949 році. В Угорщині літак називали «Vércse» (Боривітер).
- Armée de l'Air
- Ескадрилья Нормандія-Німан
З 1942 по 1945 рік літак активно брав участь в усіх операціях ВПС СРСР.
З 1950 Як-9 брав участь у корейській війні, на боці КНДР.
- Джерело: Медведь А. Н., 208, стр. 59, 88; Шавров, 1988.
| ТТХ винищувачів Як-9 | ||||||||
| Як-9 | Як-9Д | Як-9ДД | Як-9Т | Як-9К | Як-9ПД | Як-9У | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Технічні характеристики | ||||||||
| Екіпаж | 1 | |||||||
| Довжина, м | 8,5 | 8,6 | 8,66 | 8,67 | 8,55 | |||
| Розмах крила, м | 9,74 | 10,74 | 9,74 | |||||
| Площа крила, м² | 17,15 | 17,65 | 17,15 | |||||
| Маса порожнього, кг | 2200 | 2350 | 2346 | 2298 | 2291 | 2310 | 2512 | |
| Маса нормальна злітна, кг | 2873 | 3174 | 3276 | 3025 | 3028 | 2845 | 3204 | |
| Маса палива, кг | 322 | 486 | 630 | 330 | 475 | 320 | 380 | |
| Двигун | 1×М-105ПФ | 1×ВК-105ПФ | 1×М-105ПФ | 1×ВК-105ПФ | 1×М-105ПД | 1×М-107А | ||
| Потужність, к.с. (кВт) | 1× 1180 (868) | 1× 1160 (853) | 1× 1500 (1103) | |||||
| Льотні характеристики | ||||||||
| Максимальна швидкість на висоті, км/год (м) | 512 (0) 552 (1800) 577 (3900) |
535 (0) 567 (1659) 591 (3650) |
522 (0) 564 (1000) 584 (3900) |
533 (0) 574 (2100) 597 (3930) |
518 (0) 573 (3750) |
500 (0) 615 (8000) |
575 (0) 636 (2500) 672 (5000) | |
| Посадкова швидкість, км/год | 130 | 143 | 145 | 144 | 142 | 130 | 140 | |
| Практична дальність, км | 848 | 1360 | 2285 | 735 | 598 | 575 | 675 | |
| Практична висота, м | 10750 | 9800 | 9400 | 10000 | 10000 | 13100 | 10650 | |
| Тривалість набору висоти 5000 м, хв | 5,1 | 6,1 | 6,8 | 5,5 | 6,5 | 5,3 | 5,0 | |
| Тривалість віражу на 1000 м, с | 16-17 | 26 | 26 | 18-19 | 21-24 | 19 | 20 | |
| Навантаження на крило, кг/м² | 167 | 192 | 191 | 176 | 176 | 143 | 183 | |
| Тягооснащеність, Вт/кг | 306 | 272 | 263 | 283 | 283 | 334 | 350 | |
| Розбіг, м | 320 | 370 | 400 | 380 | 345 | 375 | 375 | |
| Пробіг, м | 485 | 550 | 500 | 500 | 455 | 460 | 530 | |
| Озброєння | ||||||||
| Гарматне | 1× 20 мм ШВАК 120 патр. |
1× 37 мм НС-37 30 патр. |
1× 45 мм НС-45 29 патр. |
1× 20 мм ШВАК 120 патр. | ||||
| Кулеметне | 1× 12,7 мм УБС 200 патр. |
ні | 2× 12,7 мм УБС | |||||
- ↑ {cite book |last1 = Angelucci |first1 = Enzo |last2 = Matricardi |first2 = Paolo |title = World Aircraft: World War II, Volume II |series = Sampson Low Guides |place = Maidenhead, UK |publisher = Sampson Low |year = 1978 |isbn = 0-562-00096-8}}
- ↑ http://combatavia.info/index1yak9.html
 |
| Винищувачі |  · | |
|---|---|---|
| Бомбардувальники | ||
| Штурмовики | ||
| Розвідники | ||
| Транспортні літаки та планери | ||
| Навчальні літаки | ||
| Прототипи | ||
