Транспорт Острова Мен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Острова Мен M:
Транспортна система Острова Мен (англ.)
Транспортна система Острова Мен (англ.)
Територія
Площа572 км² (194-те)
Рельєфвисочинний
Найвища точкагора Снефелль (621 м)
Повітряний
Аеропортів1 (221-ше)
Наземний
Автошляхів500 км (197-ме)
Залізниць63 км (130-те)
Водний
Узбережжя160 км
Головний портДуґлас
Адміністрування
Органдержавний секретаріат транспорту
Головадержсекретар Кріс Грейлінг

Транспорт Острова Мен представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 572 км² (194-те місце у світі)[1]. Форма території країни — витягнута з південного заходу на північний схід; максимальна відстань — 50 км, у найширшому місці — 17 км[2][3]. Географічне положення Острова Мен дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи в акваторії Ірландського моря, підходи до морських портів — Дубліна (Ірландія), Белфаста, Ліверпуля (Велика Британія)[4].

Історія становлення і розвитку

[ред. | ред. код]

Автомобільний

[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів на Острові Мен, станом на 2008 рік, дорівнює 500 км (196-те місце у світі)[1].

Залізничний

[ред. | ред. код]

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2008 рік, становила 63 км (130-те місце у світі), з яких 6 км 1076-мм колії (6 км електрифіковано); 57 км вузької 914-мм колії (29 км електрифіковано), що використовується в літній сезон для розваги туристів[1].

Повітряний

[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 1 аеропорт (221-ше місце у світі) із твердим покриттям злітно-посадкової смуги. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (0)[1].

Острів Мен не є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — M, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][5].

Водний

[ред. | ред. код]

Морський

[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Дуґлас, Ремзі.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 321 морського судна з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (30-те місце у світі), з яких: балкерів — 59, суховантажів — 55, танкерів для хімічної продукції — 52, контейнеровозів — 7, газовозів — 43, вантажно-пасажирських суден — 2, нафтових танкерів — 93, ролкерів — 5, автовозів — 5[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 223 (Бермудських Островів — 7, Чилі — 9, Данії — 30, Німеччини — 56, Греції — 62, Ірландії — 1, Японії — 19, Малайзії — 6, Норвегії — 30, Південно-Африканської Республіки — 2, Сполучених Штатів Америки — 1)[1].

Міський громадський

[ред. | ред. код]

Державне управління

[ред. | ред. код]

Велика Британія здійснює управління транспортною інфраструктурою залежної країни через державний секретаріат транспорту. Станом на 28 липня 2016 року департамент в уряді Терези Мей очолювала державний секретар Кріс Грейлінг[6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Англійською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання

[ред. | ред. код]