Сімон Міньйоле
Сімон Міньйоле | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 6 березня 1988 (36 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Сінт-Трейден, Бельгія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 193 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 87 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Бельгія[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | воротар | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Брюгге» | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 88 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
2004–2006 | «Сінт-Трейден» | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сімо́н Міньйоле́ (фр. Simon Mignolet; нар. 6 березня 1988 року, Сінт-Трейден, Бельгія) — бельгійський футболіст, воротар збірної Бельгії та «Брюгге».
Міньйоле народився у бельгійського місті Сінт-Трейден. 2004 року він приєднався до місцевого однойменного клубу, а вже за два роки став основним голкіпером команди. 2009 року він зіграв 29 ігор, у грі чемпіонату проти «Ронсе» відзначився з пенальті[2]. За підсумками сезону команда посіла перше місце в Другому дивізіоні. Після сезону 2009-10 був названий Бельгійським воротарем року.
17 червня 2010 року Сімон підписав п'ятирічний контракт із «Сандерлендом». Пізніше «Сінт-Трейден» повідомив, що англійський клуб виграв боротьбу за футболіста у нідерландських «ПСВ Ейндговен» і «Твенте» та італійського «Удінезе».[3]
Міньйоле дебютував 15 серпня в грі проти «Бірмінгем Сіті», яка закінчитись нічиєю 2-2, і вже в цій грі був названий гравцем матчу.[4] 28 жовтня 2011 року в матчі проти «Астон Вілли» після зіткнення з Емілем Гескі зазнав перелому носа.[5] 31 жовтня футболісту була зроблена операція.[6]
21 червня 2013 року було повідомлено, що «Ліверпуль» домовився про трансфер футболісту за ціну, близьку до 9 мільйонів фунтів стерлінгів.[7]
25 червня Міньйоле підписав п'ятирічний контракт з «Ліверпулем».[8]
13 липня воротар вперше зіграв за новий клуб у товариському матчі проти «Престон Норт-Енд», у якому «червоні» перемогла з рахунком 4–0.[9] 17 липня Міньйоле офіційно дебютував у домашньому матчі першого туру Прем'єр-ліги проти «Сток Сіті». Гра закінчилась перемогою «Ліверпуля» з рахунком 1–0, а сам Міньйоле на 89 хвилині відбив пенальті у виконанні Джонатана Волтерса, а також удар Кенвайна Джонса з близької відстані на добиванні.[10] Після гри Сімон повідомив, що про такий дебют він міг тільки мріяти[11].
На наступні три сезони став основним воротарем мерсісайдської команди. Влітку 2016 року отримав конкурента за місце у воротах «Ліверпуля» в особі молодшого німецького голкіпера Лоріса Каріуса. Відтоді його ігровий час почав зменшуватися. Зокрема у Лізі чемпіонів 2017/18, яка ледь не стала для «червоних» тріумфальною, брав участь лише у трьох матчах. У решті стояв Каріус, чиї відверті помилки стали однією з головних причин поразки англійської команди від мадридського «Реала» у київському фіналі турніру.
З приходом влітку 2018 до ліверпульського клубу Алісона Міньйоле повністю втратив місце в основному складі та зіграв у сезоні 2018/19 лише в двох кубкових матчах.
У серпні 2019 року повернувся до Бельгії, перейшовши за 7 мільйонів євро до «Брюгге».[12][13]
Сімон грав за всі юнацькі збірні Бельгії, починаючи з 2003 року. 26 березня 2008 року дебютував за молодіжну збірну Бельгії в матчі проти Кіпру, гра закінчилась перемогою Бельгії 0-2.[14]. Останній матч за молодіжну збірну Сімон провів 5 вересня 2010 року проти Франції, де також перемогла команда Бельгії. Всього ж за команду U-21 Міньйоле зіграв десять матчів.
17 листопада 2010 року воротар дебютував за національну збірну Бельгії в матчі проти Росії, бельгійці перемогли з рахунком 0-2.[15]
Протягом 2011 року був основним воротарем національної команди, але невдовзі до її лав почав викликатися 19-річний на той час Тібо Куртуа, який швидко виборов у Міньйоле місце в основному складі «червоних дияволів». Згодом Міньйоле продовжував регулярно викликатися до збірної, проте вже насамперед як резервний воротар. Як дублер Куртуа був учасником чемпіонату світу 2014, чемпіонату Європи 2016 та чемпіонату світу 2018.
- Станом на 4 серпня 2019
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2006–07 | «Сент-Трюйден» | ПЛ | 2 | -4 | КБ | 0 | -0 | - | - | - | - | - | - | 2 | -4 |
2007–08 | ПЛ | 25 | -37 | КБ | 1 | -2 | - | - | - | - | - | - | 26 | -39 | |
2008–09 | 2Л | 35 | -27; 1 | КБ | 1 | -2 | - | - | - | - | - | - | 36 | -29; 1 | |
2009–10 | ПЛ | 27+12 | -47 | КБ | 1 | -1 | - | - | - | - | - | - | 40 | -48 | |
Усього за «Сент-Трюйден» | 101 | -115; 1 | 3 | -5 | - | - | - | - | 104 | -120; 1 | |||||
2010–11 | «Сандерленд» | ПЛ | 23 | -35 | КА+КЛ | 1+2 | -2 + -2 | - | - | - | - | - | - | 26 | -39 |
2011–12 | ПЛ | 29 | -33 | КА+КЛ | 6+0 | -5+ -0 | - | - | - | - | - | - | 35 | -38 | |
2012–13 | ПЛ | 38 | -54 | КА+КЛ | 2+0 | -4+ -0 | - | - | - | - | - | - | 40 | -58 | |
Усього за «Сандерленд» | 90 | -122 | 11 | -13 | - | - | - | - | 101 | -135 | |||||
2013–14 | «Ліверпуль» | ПЛ | 38 | -50 | КА+КЛ | 0+2 | -0+ -3 | - | - | - | - | - | - | 40 | -53 |
2014–15 | ПЛ | 36 | -43 | КА+КЛ | 7+3 | -5 + -4 | ЛЧ+ЛЄ | 6+2 | -9 + -1 | - | - | - | 54 | -62 | |
2015–16 | ПЛ | 34 | -42 | КА+КЛ | 3+3 | -2+ -2 | ЛЄ | 15 | -13 | - | - | - | 55 | -59 | |
2016–17 | ПЛ | 28 | -30 | КА+КЛ | 0+3 | -0+ -1 | - | - | - | - | - | - | 31 | -31 | |
2017–18 | ПЛ | 19 | -24 | КА+КЛ | 1+0 | -3+ -0 | ЛЧ | 2 | -3 | - | - | - | 22 | -30 | |
2018–19 | ПЛ | 0 | -0 | КА+КЛ | 1+1 | -2+ -2 | ЛЧ | 0 | -0 | - | - | - | 2 | -4 | |
2019–20 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | СА | 0 | -0 | 0 | -0 | |
Усього за «Ліверпуль» | 155 | -189 | 24 | -24 | 25 | -26 | - | - | 204 | -230 | |||||
Усього за кар'єру | 346 | -426;1 | 38 | -42 | 25 | -26 | - | - | 410 | -487;1 |
- Станом на 22 серпня 2019
- «Сінт-Трейден»
- Другий дивізіон: 2008–09
- «Ліверпуль»
- Переможець Ліги чемпіонів: 2018-19
- «Брюгге»
- Ліга Жупіле: 2019-20, 2020-21, 2021-22
- Володар Суперкубка Бельгії: 2021, 2022
- Бельгія
- Бельгійський воротар року: 2009–10
- ↑ FIFA World Cup 2022 Sticker Album — 80 с. — ISBN 978-65-5516-143-4
- ↑ Ronse vs. Sint-Truiden 1 — 5 [Архівовано 7 квітня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ FINISHED: No Contact Yet Between PSV And Simon Mignolet — Agent — Goal.com [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Sunderland 2 — 2 Birmingham [Архівовано 16 листопада 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Mignolet suffers broken nose [Архівовано 5 квітня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Sunderland face wait after Simon Mignolet has surgery on broken nose (англ.)
- ↑ Simon Mignolet: Liverpool sign Sunderland keeper for £9m [Архівовано 18 липня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Mignolet completes Liverpool switch [Архівовано 28 червня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Reds hit Preston for four - report. Liverpool F.C. 13 липня 2013. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 19 серпня 2013. (англ.)
- ↑ "Liverpool 1-0 Stoke" [Архівовано 1 квітня 2014 у Wayback Machine.] BBC Sport. 17 серпня 2013 (англ.)
- ↑ Миньоле доволен своим дебютом [Архівовано 16 січня 2014 у Wayback Machine.] Football.ua, 19 серпня 2013 (рос.)
- ↑ Nieuws. Club Brugge (нід.). 31 серпня 2023. Процитовано 31 серпня 2023.
- ↑ Media, P. A. (4 серпня 2019). Simon Mignolet to leave Liverpool for Club Brugge for an initial £6.4m. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 31 серпня 2023.
- ↑ Cyprus 0 — 2 Belgium [Архівовано 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Russia 0 — 2 Belgium [Архівовано 25 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Сімон Міньйоле на сайті ФІФА (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Сімон Міньйоле на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Сімон Міньйоле на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Сімон Міньйоле на сайті Soccerbase (англ.)
- Сімон Міньйоле на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Сімон Міньйоле на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Профіль на сайті Бельгійської федерації [Архівовано 26 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Народились 6 березня
- Народились 1988
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2014
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2016
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2018
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2020
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2022
- Бельгійські футболісти
- Гравці молодіжної збірної Бельгії з футболу
- Гравці збірної Бельгії з футболу
- Футболісти «Сент-Трюйдена»
- Футболісти «Сандерленда»
- Футболісти «Ліверпуля»
- Футболісти «Брюгге»
- Бельгійські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Англії
- Футбольні воротарі-бомбардири
- Уродженці Сінт-Трейдена