Збірна Колумбії з футболу
Колумбія | |||
---|---|---|---|
| |||
Прізвисько | Кавники (ісп. Los Cafeteros) Триколірні (ісп. La Tricolor) | ||
Асоціація | Федерація футболу Колумбії | ||
Тренер | Нестор Лоренсо | ||
Найбільше виступів | Давід Оспіна (128) | ||
Найкращий бомбардир | Радамель Фалькао (36) | ||
Код ФІФА | COL | ||
Місце в рейтингу ФІФА | 12 ▲ 2 (4 квітня 2024)[1] | ||
| |||
Перший матч Колумбія 4:1 Коста-Рика (Барранкілья, Колумбія; 17 лютого 1926) | |||
Найбільша перемога Бахрейн 0:6 Колумбія (Ріффа, Бахрейн; 26 березня 2015) | |||
Найбільша поразка Бразилія 9:0 Колумбія (Ліма, Перу; 24 березня 1957) | |||
Чемпіонат світу | |||
Виступів | 6 (вперше у 1962) | ||
Найвище досягнення | чвертьфінал, 2014 | ||
Кубок Америки | |||
Виступів | 23 (вперше у 1945) | ||
Найвище досягнення | чемпіон, 2001 |
Збірна Колумбії з футболу — національна футбольна команда, що представляє Колумбію на міжнародних змаганнях із футболу. Команда контролюється Федерацією футболу Колумбії, що входить у КОНМЕБОЛ та ФІФА.
Станом на 4 квітня 2024 посідає 12-e місце у рейтингу футбольних збірних світу[1].
Довгий час футбол у Колумбії був ізольований від решти світу. Лише в 1936 році Федерація футболу Колумбії стала членом КОНМЕБОЛ, а перший офіційний міжнародний матч збірна Колумбії провела через два роки. Вперше в міжнародному турнірі Колумбія взяла участь лише у 1945 році. Виступ на Кубку Америки був неоднозначним — з одного боку, було п'яте місце з 9 учасників (випередили такі команди, як Болівія, Еквадор, Парагвай та Перу), з іншого — виявилося відставання, від визнаних лідерів - Аргентини, Бразилії, Чилі та Уругваю.
Надалі інтерес до футболу в Колумбії підігрівався переважно лігою, створеною в обхід правил ФІФА наприкінці 1940-х років. Про інтереси збірної Колумбії тоді мало хто думав. У 1962 році збірна Колумбії взяла участь у чемпіонаті світу в Чилі, і надалі більше десятиліття не показувала серйозних результатів. У 1975 році збірна дійшла до фіналу знову організованого Кубка Америки, який прийшов на зміну чемпіонатам Південної Америки. За сумою трьох матчів колумбійці поступилися легендарній перуанській команді на чолі з Ектором Чумпітасом і Теофілом Кубільясом (1:0, 0:2, 0:1).
Відлік «золотого періоду» в історії збірної Колумбії можна вести з Кубка Америки 1987 року. Тоді «кафетерос» посіли третє місце на турнірі. У країні з'явився розсип талантів, які надовго стали лідерами національної збірної - Карлос Вальдеррама, Леонель Альварес, Луїс Карлос Переа, Рене Ігіта, трохи пізніше - Віктор Арістісабаль, Оскар Кордоба, Фарід Мондрагон, Іван Раміро Кордоба. Значна частина успіхів збірної Колумбії наприкінці 1980-х, 1990-х і першої половини 2000-х років пов'язана з роботою тренера Франсіско Матурани. Саме під його керівництвом колумбійці виходили у фінальні стадії чемпіонатів світу 1990 (1/8 фіналу) та у 1994 роках. Він же ж привів збірну до свого найвищого досягнення – блискучої перемоги на домашньому Кубку Америки 2001 року. У 1994-1998 рр.. зі збірною працював Ернан Даріо Гомес, який вивів її на чемпіонат світу у Франції. У 2010 році він був утретє призначений головним тренером збірної Колумбії.
Після довгого періоду невдач 11 жовтня 2013 року збірна Колумбії, зігравши внічию з Чилі 3:3, достроково оформила свій вихід на чемпіонат світу 2014 року, на якому вперше у своїй історії вийшла до 1/4 фіналу. На наступному чемпіонаті світу колумбійці спочатку програли Японії 1:2, потім розгромили Польщу 3:0 та перемогли Сенегал 1:0. «Кафетерос» виграли свою групу, після чого в 1/8 фіналу поступилися англійцям в серії пенальті (1:1, 3:4).
На ЧС-2022 колумбійці не потрапили проте здобули бронзові нагороди Кубка Америки у 2021 році.
Станом на 7 липня 2024 року
№ | Гравець | Роки виступів | Матчі | Голи |
---|---|---|---|---|
1 | Давід Оспіна | 2007-н.ч. | 128 | 0 |
2 | Хуан Куадрадо | 2010-2023 | 116 | 11 |
3 | Карлос Вальдеррама | 1985-1988 | 111 | 11 |
4-5 | Радамель Фалькао | 2007-2023 | 104 | 36 |
5-5 | Хамес Родрігес | 2011-н.ч. | 104 | 28 |
6 | Маріо Йєпес | 1999-2014 | 102 | 6 |
7 | Ліонель Альварес | 1985-1997 | 101 | 1 |
8 | Карлос Санчес | 2007-2018 | 88 | 0 |
9 | Фредді Рінкон | 1990-2001 | 84 | 17 |
10 | Луїс Карлос Переа | 1987-1994 | 78 | 2 |
За кількістю голів
№ | Гравець | Роки виступів | Голи | Матчі |
---|---|---|---|---|
1 | Радамель Фалькао | 2007-2023 | 36 | 104 |
2 | Хамес Родрігес | 2011-н.ч. | 28 | 104 |
3 | Арнольдо Ігуаран | 1979-1993 | 25 | 68 |
4 | Фаустіно Аспрілья | 1993-2001 | 20 | 57 |
5 | Фредді Рінкон | 1990-2001 | 17 | 84 |
6 | Карлос Бакка | 2010-2018 | 16 | 52 |
7-8 | Теофіло Гутьєрес | 2009-2017 | 15 | 51 |
8-8 | Віктор Арістісабаль | 1993-2003 | 15 | 66 |
9-10 | Адольфо Валенсія | 1992-1998 | 14 | 37 |
10-10 | Луїс Діас | 2018-н.ч. | 14 | 53 |
|
|
Заявка збірної для участі у чемпіонаті світу 2018 року. Вік гравців наведено на день початку змагання (14 червня 2018 року), дані про кількість матчів і голів — на дату подачі заявки (4 червня 2018 року).
№ | Поз. | Гравець | Дата народження (вік) | Ігри | Голи | Клуб |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | ВР | Давід Оспіна | 31 серпня 1988 (вік 29 років) | 86 | 0 | «Арсенал» (Лондон) |
12 | ВР | Каміло Варгас | 9 березня 1989 (вік 29 років) | 5 | 0 | «Депортіво Калі» |
22 | ВР | Хосе Фернандо Куадрадо | 1 червня 1985 (вік 33 роки) | 1 | 0 | «Онсе Кальдас» |
2 | ЗХ | Крістіан Сапата | 30 вересня 1986 (вік 31 рік) | 55 | 2 | «Мілан» |
3 | ЗХ | Оскар Мурільйо | 18 квітня 1988 (вік 30 років) | 13 | 0 | «Пачука» |
4 | ЗХ | Сантьяго Аріас | 13 січня 1992 (вік 26 років) | 41 | 0 | ПСВ |
13 | ЗХ | Єррі Міна | 23 вересня 1994 (вік 23 роки) | 12 | 3 | «Барселона» |
17 | ЗХ | Хоан Мохіка | 21 серпня 1992 (вік 25 років) | 4 | 1 | «Жирона» |
18 | ЗХ | Фарід Діас | 20 липня 1983 (вік 34 роки) | 13 | 0 | «Олімпія» (Асунсьйон) |
23 | ЗХ | Давінсон Санчес | 12 червня 1996 (вік 22 роки) | 9 | 0 | «Тоттенгем Готспур» |
5 | ПЗ | Вільмар Барріос | 16 жовтня 1993 (вік 24 роки) | 10 | 0 | «Бока Хуніорс» |
6 | ПЗ | Карлос Санчес | 6 лютого 1986 (вік 32 роки) | 85 | 0 | «Еспаньйол» |
8 | ПЗ | Абель Агілар | 6 січня 1985 (вік 33 роки) | 70 | 7 | «Депортіво Калі» |
10 | ПЗ | Хамес Родрігес | 12 липня 1991 (вік 26 років) | 63 | 21 | «Баварія» |
11 | ПЗ | Хуан Куадрадо | 26 травня 1988 (вік 30 років) | 70 | 7 | «Ювентус» |
15 | ПЗ | Матеус Урібе | 21 березня 1991 (вік 27 років) | 8 | 0 | «Клуб Америка» |
16 | ПЗ | Джефферсон Лерма | 25 жовтня 1994 (вік 23 роки) | 5 | 0 | «Леванте» |
20 | ПЗ | Хуан Кінтеро | 18 січня 1993 (вік 25 років) | 15 | 2 | «Рівер Плейт» |
7 | НП | Карлос Бакка | 8 вересня 1986 (вік 31 рік) | 45 | 14 | «Вільярреал» |
9 | НП | Радамель Фалькао (капітан) | 10 лютого 1986 (вік 32 роки) | 73 | 29 | «Монако» |
14 | НП | Луїс Мур'єль | 16 квітня 1991 (вік 27 років) | 18 | 2 | «Севілья» |
19 | НП | Мігель Борха | 26 січня 1993 (вік 25 років) | 7 | 2 | «Палмейрас» |
21 | НП | Хосе Іск'єрдо | 7 липня 1992 (вік 25 років) | 5 | 1 | «Брайтон енд Гоув Альбіон» |
- Фаустіно Аспрілья
- Карлос Вальдеррама
- Рене Ігіта
- Фарид Мондрагон
- Фредді Рінкон
- Хамес Родрігес
- Радамель Фалькао
- ↑ а б The FIFA/Coca-Cola World Ranking. FIFA. 4 квітня 2024. Процитовано 4 квітня 2024.
- ФКФ
- Архів матчів на RSSSF з 1938 року [Архівовано 30 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Гвардійці збірної і найкращі воротарі на RSSSF [Архівовано 30 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Головні тренери на RSSSF з 1938 року [Архівовано 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.]