Премія Альфреда П. Слоуна-молодшого
| Премія Альфреда П. Слоуна-молодшого англ. Alfred P. Sloan Jr. Prize | ||||
| Країна |
 США | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | щорічна наукова нагорода | |||
| Вручає: | General Motors Cancer Research Foundation | |||
| Підстава | за видатні дослідження в галузі онкології | |||
| Статус | не вручається | |||
| На честь: | Альфред Слоун | |||
| Нагородження | ||||
| Параметри | US$250,000 | |||
| Засновано: | 1979 | |||
| Перше: | 1979 | |||
| Останнє: | 2005 | |||
| Нагороджені: | ||||
| Категорія:Лауреати премії Альфреда П. Слоуна-молодшого (13) | ||||
| Черговість | ||||
Пре́мія А́льфреда П. Сло́уна-моло́дшого (англ. Alfred P. Sloan Jr. Prize) — наукова нагорода у сумі US$250,000, яку присуджувала щорічно Фундація дослідження раку компанії General Motors (англ. General Motors Cancer Research Foundation) у 1979—2005 роках за видатні дослідження в галузі онкології [1][2]. 15 із 37 лауреатів цієї нагороди отримали згодом Нобелівську премію з фізіології або медицини або Нобелівську премію з хімії
Нагорода отримала назву на честь Альфреда Слоуна, президента і генерального директора автомобільної корпорації General Motors у 1923—1937 роках.
У 2006 році через бюджетні обмеження Фундацією дослідження раку було проведене об'єднання трьох іменних премій: Альфреда П. Слоуна-молодшого, Чарлза Кеттерінга та Чарлза С. Мотта[en], кожна з яких спочатку вартувала 250 000 доларів США, в одну премію під назвою «Премія General Motors за дослідження раку» (англ. General Motors Cancer Research Award) із загальною сумою винагороди у 250 000 доларів США. Першим і єдиним лауреатом цієї премії став у 2006 році Наполеоне Феррара[3].
З 2006 року усі ці нагороди більше не присуджували.
| Рік | Лауреат | |
|---|---|---|
| 2005 | 
|
 Роджер Девід Корнберг[4]
|
| 2004 | Томас Келлі[en] [5] | |
|
Брюс Стілман[6] | |
| 2003 | П'єр Шамбон[en] | |
| Рональд Марк Еванс | ||
| 2002 | 
|
Джон Салтон
|
|
Роберт Вотерстон[en] | |
| 2001 | 
|
Елізабет Блекберн
|
| 2000 | 
|
Авраам Гершко
|
|
Александер Варшавський[en] | |
| 1999 | 
|
Роберт Родер[en][7] |
| Роберт Цянь[en][7] | ||
| 1998 | Роберт Горвіц
| |
| 1997 | 
|
Пол Нерс
|
| 1996 | 
|
Марк Морріс Девіс[en] |
| Так Ва Мак[en] | ||
| 1995 | Ед Гарлоу[en] | |
| 1994 | 
|
Маріо Капеккі
|
|
Олівер Смітіз
| |
| 1993 | 
|
Хідесабуро Ханафуса[en] |
| 1992 | 
|
Крістіана Нюсляйн-Фольгард
|
| 1991 | Ліланд Гартвелл
| |
| 1990 | 
|
Марк Пташне |
| 1989 | Дональд Меткалф[en] | |
|
Лео Сакс[en] | |
| 1988 | 
|
Нісідзука Ясутомі[en] |
| 1987 | Роберт Вайнберг[en] | |
| 1986 | 
|
Філліп Шарп
|
| 1985 | Роберт Шімке[en] | |
| 1984 | 
|
Джон Майкл Бішоп
|
|
Гаролд Вармус
| |
| 1983 | Реймонд Еріксон[en] | |
| 1982 | 
|
Стенлі Коен
|
| 1981 | 
|
Сезар Мільштейн
|
| Воллес Роу[en] | ||
| 1980 | 
|
Ісхак Беренблум[en] |
| 1979 | 
|
Ґеорґ Кляйн[en] |
- ↑ Laureates: General Motors Cancer Research Awards. Cancer Research. 59 (7 Supplement): 1673s. 1 March 1999. ISSN 0008-5472. Процитовано 20 Серпня 2018.
- ↑ GM Cancer Previous Prize Winners. General Motors. Архів оригіналу за 13 березня 2007. Процитовано 12 Серпня 2012.
- ↑ Napoleone Ferrara wins 2006 GM Cancer Research Award. Cancer Biology & Therapy. 5 (7): 708—709. липень 2006. doi:10.4161/cbt.5.7.3155. PMID 17022136. Архів оригіналу за 2 лютого 2014.
- ↑ The 2005 Alfred P. Sloan Jr. Laureate. Архів оригіналу за 19 жовтня 2006. Процитовано 12 серпня 2012.
- ↑ Center News Magazine: Thomas Kelly Wins General Motors Cancer Research Award | Memorial Sloan-Kettering Cancer Center. Memorial Sloan-Kettering Cancer Center. 9 червня 2004. Процитовано 10 серпня 2012.
- ↑ Cold Spring Harbor Scientist Bruce Stillman Awarded Alfred P. Sloan Jr. Prize. Cold Spring Harbor Laboratory. 10 червня 2004. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 10 серпня 2012.
- ↑ а б Laureates' Lectures. Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 9 вересня 2012.