Периферійний пристрій
| Периферійний пристрій | |
 | |
| Частково збігається з | пристрій вводу-виводу |
|---|---|
 Периферійний пристрій у Вікісховищі | |
Перифері́йний при́стрій (англ. peripheral device, peripheral; скор. перифері́я) — частина апаратного забезпечення, призначена для передавання інформації до і від комп'ютера.[1]
Периферійні пристрої мають власне керування і функціонують за командами центрального процесора. Периферійні пристрої призначені для зовнішньої обробки даних, що забезпечує їх підготовку, введення, зберігання, керування, захист, вивід та передачу по каналах зв'язку.
Основне призначення периферії — забезпечити надходження до процесора із зовнішнього середовища програм і даних для опрацювання, а також видачу результатів його роботи у вигляді, придатному для сприйняття людиною або для передачі на іншу систему, або в іншій, необхідній формі. Периферійні пристрої багато в чому визначають можливості застосування комп'ютера.
- ↑ Laplante, Philip A. (2000). Dictionary of Computer Science, Engineering and Technology (англ.). CRC Press. с. 366. ISBN 0-8493-2691-5. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 16 січня 2018.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |