Координати: 48°58′28.64″ пн. ш. 36°01′08.78″ сх. д. / 48.9746222° пн. ш. 36.0191056° сх. д. / 48.9746222; 36.0191056

Орілька (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Орілька

Красноград — Лозова
Південна залізниця
Харківська дирекція
с-ще Орілька

48°58′28.64″ пн. ш. 36°01′08.78″ сх. д. / 48.9746222° пн. ш. 36.0191056° сх. д. / 48.9746222; 36.0191056
Рік відкриття 1902 (122 роки)
Тип проміжна
Колій 4
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Відстань до Києва, км 512
Відстань до Полтави-Південної, км 151
Відстань до Краснограда, км 70
Відстань до Лозової, км 25
Код станції 442609 ?
Код «Експрес-3» 2204489 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Мапа
Орілька. Карта розташування: Харківська область
Орілька
Орілька

Орілька — проміжна залізнична станція Харківської дирекції Південної залізниці на електрифікованій лінії Красноград — Лозова між зупинними пунктами Платформа 146 км (5,6 км) та Захар'їнський (8,8 км). Розташована в однойменному селищі Лозівського району Харківської області.

Історія

[ред. | ред. код]

Станція відкрита у 1902 році поблизу річки Орілька, під час будівництва залізничної лінії Полтава — Лозова, яка забезпечила рух поїздів у західному та Донбаському напрямках. Важливою віхою в історії станції стали 1960-ті роки, коли почали будівництво електричної централізації управління стрілками, введена тепловозна тяга. Через відкриття Орільського цукрового заводу станція стала вантажною 3-го класу зі штатним розкладом на 52 особи. На станції проводилися вантажні роботи на чотирьох під'їзних коліях і двох орендованих дільницях. Вантаж складався з цукру, зерна, консервованих овочів, макухи, залізобетону.

З розпадом СРСР закрився основний постачальник вантажів — цукровий завод, тож перевезення значно знизилися, проте згодом становище змогли врятувати ТОВ «Агро-світ» та ТОВ «Лан», завдяки яким з'явилися нові під'їзні колії, а станція збільшила навантаження вагонів.

Збереглася перша будівля вокзалу, яка побудована 1902 року. В будівлі вокзалу знаходилися кабінет чергового по станції, квартира начальника станції та квитково-багажна каса. Поруч зі старою будівлею споруджено новий вокзал станції.

Восени 2012 року, на честь ювілею станції, будівлю вокзалу було реконструйовано, а станцію електрифіковано змінним струмом (~25 кВ) в складі дільниці Полтава-Південна — Лозова.

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

На станції Орілька зупиняються приміські поїзди сполученням Полтава-Південна — Красноград — Лозова[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Розклад руху на станції Орілька. poizdato.net.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

[ред. | ред. код]