Маркос Рохо
Маркос Рохо | ||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Фаустіно Маркос Альберто Рохо | |||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 20 березня 1990 (34 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||
Ла-Плата, Аргентина | ||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 187 см | |||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 80 кг | |||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Аргентина | |||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | захисник | |||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Бока Хуніорс» | |||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 6 | |||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
2000—2008 | «Естудьянтес» | |||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||
Фаусті́но Ма́ркос Альбе́рто Ро́хо (ісп. Faustino Marcos Alberto Rojo; нар. 20 березня 1990, Ла-Плата, Аргентина) — аргентинський футболіст, лівий та центральний захисник[1] «Бока Хуніорс» та Збірної Аргентини.
Маркос Рохо — вихованець клубу «Естудьянтес», в якому виступав за всі юнацькі команди[1]. З 2008 року він став виступати за основний склад «Естудьянтес», дебютувавши 7 грудня у грі з «Колоном», де провів на полі 10 хвилин[2]. 5 липня 2009 року Рохо забив свій перший м'яч у професійній кар'єрі, вразивши ворота «Рівер Плейта» і принісши перемогу своїй команді з рахунком 2:1[3] . У тому ж році футболіст виграв з клубом Кубок Лібертадорес. У тому ж сезоні футболіст брав участь в Клубному чемпіонаті світу, де «Естудьянтес» дійшов до фіналу, програвши «Барселоні». З весни 2009 року футболіст став гравцем основи «Естудьянтес» і лідером команди[4]. У 2010 році Рохо через травми в клубі, перебудувалася зі схеми 4-4-2 на 3-5-1-1, був переведений з центру захисту на лівий фланг оборони, де до середини сезону посів тверде місце в стартовому складі команди. 25 серпня 2010 Рохо забив перший м'яч за клуб в континентальному турнірі, вразивши ворота «ЛДУ Кіто» у Рекопа Південної Америки, проте його клуб програв 1:2. 25 вересня Рохо вперше відзначився в чемпіонаті Аргентини 2010 року, забивши гол на 88-й хвилині гри з «Бока Хуніорс» і принісши перемогу своїй команді з рахунком 1:0[5][6]. 2010 року Рохо у складі «Естудьянтес» виграв апертуру чемпіонату Аргентини[7], у розіграші якої провів 19 ігор і забив 2 голи. Сам аргентинець був визнаний найкращим лівим захисником сезону за версією Canchallena.com[8]. Після матчу, в якому він став чемпіоном, аргентинець сказав:
Я буду сумувати за «Естудьянтесом», оскільки провів у цьому клубі 10 років. Я отримав велике задоволення в недільному матчі за мою команду, адже ми стали чемпіонами країни. Але одночасно мені було трохи сумно, оскільки я розумів, що це прощальний матч у складі «Естудьянтес» [9].
3 листопада 2010 року Рохо досяг домовленості про те, що в разі успішного медичного обстеження стане гравцем московського «Спартака»[10] за 3[9] або 4 млн доларів[11][12]. Також на футболіста претендував інший російський клуб — ЦСКА, а крім того, «Палермо»[13], «ПСВ Ейндховен»[14], «Бенфіка»[2] і «Валенсія»[15]. За словами спортивного директора «червоно-білих» Дмитра Попова, «прихід Рохо означає тільки те, що зараз у нас три центральні захисники, а з наступного сезону буде чотири, причому, один з них — молодий і перспективний футболіст із Аргентини. По-моєму, це дуже навіть непоганий варіант. Рохо — лівий центральний захисник, і „Спартаку“ він потрібен саме в цій якості»[16]. Одночасно зі «Спартаком» Маркосом зацікавився «Наполі», що запропонував 4 млн євро за перехід футболіста[17].
17 грудня Рохо уклав 5-річний контракт зі «Спартаком»[18][19]. 18 січня 2011 року Маркос дебютував у складі клубу в товариській грі з кишинівською «Дачією»[20]. 18 лютого Рохо дебютував в офіційній грі за «Спартак» в матчі Ліги Європи проти швейцарського «Базеля»; в цій грі" червоно-білі перемогли з рахунком 3:2[21]. З перших матчів Маркос став основним гравцем центру оборони «червоно-білих», виступаючи поперемінно з Мареком Сухі[22] та Олександром Шешуковим[23]. 20 квітня Маркос забив перший гол за «Спартак», вразивши ворота «Краснодара» в Кубку Росії[24]. В середині весни-початку літа Рохо не виступав за «Спартак» через респіраторну вірусну інфекцію[25], а потім через травми литкового м'яза[26] та привідного м'яза стегна[27].
У липні Маркос був оштрафований клубом на 50 % місячної зарплати, за те, що разом з партнером по команді, Ніколасом Парехою повернувся в клуб після участі в Кубку Америки пізніше визначеного терміну[28]. Самі футболісти сказали, що в аеропорту не було квитків в Росію[29], однак пізніше повністю визнали свою провину[30]. 7 серпня, вперше за довгий час, Рохо вийшов на місце центрального захисника в стартовому складі команди в матчі з «Тереком» та зіграв невдало: зокрема він дозволив себе обіграти Шамілю Асільдарову, після чого був забитий перший м'яч, а потім на ньому був зароблений пенальті[31]. На наступну гру Маркос був переведений до дублюючого складу «Спартака»[32]. За решту сезону Рохо провів лише кілька матчів; в листопаді він отримав травму гомілкостопу та вибув з ладу на місяць[33].
У листопаді Рохо зацікавилася «Бенфіка»[34]. Влітку 2012 року португальський клуб знову почав переговори з гравцем[35], проте усі перемовини так і не завершились успіхом.
20 липня 2012 року офіційний сайт «Спартака» повідомив, що Рохо продовжить свою кар'єру в лісабонському «Спортінгу»[36]. Контракт був підписаний до 2016 року[37]. За 25 % прав на контракт аргентинця «Спортінг» заплатив 1 млн євро[38]. 28 квітня 2013 року Маркос забив свій перший гол у складі «левів», вразивши ворота «Насьоналя» в рамках Ліги Сагреш та принісши перемогу клубу з рахунком 2:1[39].
19 серпня 2014 року було оголошено про укладення угоди між «Спортінгом» та англійським «Манчестер Юнайтедом» про трансфер захисника[40]. 20 серпня трансфер був завершений: Рохо підписав з англійським клубом п'ятирічний контракт, а сума трансферу склала 16 млн фунтів[41], 4 млн євро з цієї суми отримав «Спартак»[42].
Основним захисником манчестерського клубу не став, але регулярно використовувався в ротації оборонної лінії команди. З березня по листопад 2017 року перебував поза грою, відновлюючись від травми.
У січні 2011 року Рохо був викликаний до складу збірної Аргентини на товариський матч з Португалією[43]. 9 лютого футболіст дебютував у цьому матчі, в якому його команда перемогла 2:1[44]; при цьому футболіст діяв персонально проти Нані і впорався зі своїм завданням[45].
У травні 2011 року Маркос, разом з партнером по команді, Ніколасом Парехою, був запрошений для участі в складі збірної на Кубку Америки[46]. На турнірі футболіст дебютував у першому матчі, в якому аргентинці зіграли внічию з болівійцями 1:1; сам захисник провів на полі всі 90 хвилин, а також взяв участь в забитому голі, зробивши навіс з флангу на Ніколаса Бурдіссо, який скинув м'яч Серхіо Агуеро, після чого той вразив ворота[47]. Однак цей матч став єдиним для захисника на турнірі, де аргентинці дійшли лише до стадії чвертьфіналу[48].
У червні 2014 року Рохо був включений в заявку збірної Аргентини на чемпіонат світу в Бразилії. На мундіалі дебютував у першому матчі проти збірної Боснії і Герцеговини на Маракані. Рохо відіграв повний матч, а аргентинці перемогли 2:1. У третьому матчі групового команди Рохо забив свій перший гол в футболці національної збірної, який став вирішальним у матчі проти збірної Нігерії (3:2). Всього на турнірі зіграв у шести матчах, в тому числі і в програному німцям фіналі (0:1 д.ч.).
Згодом взяв участь ще у двох Кубках Америки — у 2015 і 2016 роках, на обох турнірах аргентинці сягнули фіналів, в яких обидва рази зазнали прикрих поразок від збірної Чилі у серіях післяматчевих пенальті після нульових нічиїх в основний і додатковий час. На першому турнірі відіграв у всіх шести іграх, виходячи на поле у стартовому складі, у півфінальній грі посприяв розгрому парагвайців з рахунком 6:1, забивши свій другий гол у формі національної команди. На континентальній першості 2016 року також був основним захисником, пропустив лише одну гру групового етапу. У фінальній грі турніру проти збірної Чилі наприкінці першого тайму отримав пряму червону картку, що не дозволило його команді сповна скористатися чисельною перевагою, яка виникла після вилучення чилійця Марсело Діаса 15-ма хвилинами раніше.
У травні 2018 року був включений до заявки збірної на свою другу світову першість — тогорічний чемпіонат світу в Росії.
Станом на 19 березня 2018 року
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2008–09 | «Естудьянтес» | ПД | 6 | 1 | CA | - | - | КЛ | 1 | 0 | - | - | - | 7 | 1 |
2009–10 | ПД | 18 | 0 | CA | - | - | КЛ | 5 | 0 | КЧС | 1 | 0 | 24 | 0 | |
2010–11 | ПД | 19 | 2 | CA | - | - | ПК | 1 | 0 | РПА | 2 | 1 | 22 | 3 | |
Усього за «Естудьянтес» | 43 | 3 | 7 | 0 | 3 | 1 | 53 | 4 | |||||||
2011–12 | «Спартак» (Москва) | РПЛ | 9 | 0 | КР | 2 | 1 | ЛЄ | 6 | 0 | - | - | - | 17 | 1 |
2012–13 | «Спортінг» (Лісабон) | ПЛ | 24 | 1 | КП+КЛ | 0+2 | 0+0 | ЛЄ | 7[49] | 0 | - | - | - | 33 | 1 |
2013–14 | ПЛ | 25 | 4 | КП+КЛ | 2+2 | 1+1 | - | - | - | - | - | - | 29 | 6 | |
Усього за «Спортінг» (Лісабон) | 58 | 5 | 8 | 3 | 13 | 0 | 0 | 0 | 62 | 8 | |||||
2014–15 | «Манчестер Юнайтед» | ПЛ | 22 | 0 | КА+КЛ | 4+0 | 1+0 | - | - | - | - | - | - | 26 | 1 |
2015–16 | ПЛ | 16 | 0 | КА+КЛ | 4+1 | 0+0 | ЛЧ+ЛЄ | 4+3 | 0 | - | - | - | 28 | 0 | |
2016–17 | ПЛ | 21 | 1 | КА+КЛ | 4+6 | 0+0 | ЛЄ | 10 | 0 | 41 | 1 | ||||
2017–18 | ПЛ | 7 | 0 | КА+КЛ | 1+1 | 0+0 | ЛЧ | 1 | 0 | СУ | 0 | 0 | 10 | 0 | |
Усього за «Манчестер Юнайтед» | 66 | 1 | 21 | 1 | 18 | 0 | 0 | 0 | 105 | 1 | |||||
Усього за кар'єру | 167 | 9 | 29 | 4 | 38 | 0 | 3 | 1 | 220 | 14 |
Станом на 25 травня 2018 року
- Володар Кубка Лібертадорес: 2009
- Чемпіон Аргентини: 2010 (Апертура)
- Володар Кубка Англії : 2015-16
- Володар Кубка Футбольної ліги : 2016-17
- Володар Суперкубка Англії : 2016
- Переможець Ліги Європи УЄФА: 2016-17
- Володар Кубка Аргентини: 2020-21
- Віце-чемпіон світу: 2014
- Срібний призер Кубка Америки: 2015, 2016
- Найкращий лівий захисник чемпіонату Аргентини за версією Canchallena.com: 2010 (Апертура)
- ↑ а б Rojo le empieza a decir adiós al Pincha. Архів оригіналу за 3 листопада 2010. Процитовано 4 березня 2011.
- ↑ а б Un alto Rojo. Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 4 березня 2011.
- ↑ River Plate 1 — 2 Estudiantes. Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 7 березня 2011.
- ↑ C2% BFMarcos_Rojo_al_Spartak_de_Mosc% C3% BA ¿Marcos Rojo al Spartak de Moscú?[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Estudiantes 1-0 Boca Juniors: Stunning Marcos Rojo Strike Earns Pincharrata Three Points Against A Disappointing Boca. Архів оригіналу за 11 березня 2011. Процитовано 7 березня 2011.
- ↑ Fecha Eight-Move Along, Nothing To See Here Folks. Архів оригіналу за 2 квітня 2011. Процитовано 4 березня 2011.
- ↑ «Естудьянтес» став п'ятикратним чемпіоном Аргентини[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Рохо визнаний найкращим лівим захисником «апертури-2010». Архів оригіналу за 27 грудня 2010. Процитовано 4 березня 2011.
- ↑ а б Рохо вылетает в Германию для подписания контракта со "Спартаком" [Архівовано 15 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ «Спартак» домовився з «Естудьянтес» про перехід Маркоса Рохо. Архів оригіналу за 6 листопада 2010. Процитовано 4 березня 2011.
- ↑ Spartak Moscow Chasing Estudiantes Youngster Marcos Rojo — Report. Архів оригіналу за 4 листопада 2010. Процитовано 7 березня 2011.
- ↑ «Спартак» виявляє інтерес до захисника «Естудьянтес». Архів оригіналу за 4 листопада 2010. Процитовано 4 березня 2011.
- ↑ .ru/football/news-644342.html На новобранця «Спартака» Рохо претендував також ЦСКА[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Estudiantes Starlet Marcos Rojo On PSV Radar — Report. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 7 березня 2011.
- ↑ Рохо: Карпін чудово говорить по-іспанськи!. Архів оригіналу за 22 січня 2011. Процитовано 4 березня 2011.
- ↑ Попов: Рохо потрібен нам як лівого центрального захисника. Архів оригіналу за 11 листопада 2010. Процитовано 4 березня 2011.
- ↑ «Наполі» хоче відрадити Рохо від переходу в «Спартак». Архів оригіналу за 29 листопада 2010. Процитовано 4 березня 2011.
- ↑ Попов: з Рохо в Росії можна порівняти хіба що Луковича. Архів оригіналу за 22 грудня 2010. Процитовано 4 березня 2011.
- ↑ Рохо уклав контракт зі "Спартаком". Офіційний сайт ФК "Спартак" (Москва). 20 грудня 2010. Архів оригіналу за 3 липня 2012. Процитовано 20 грудня 2010.
- ↑ «Спартак» починає з нічиєї. Архів оригіналу за 21 січня 2011. Процитовано 4 березня 2011.
- ↑ «Спартак» сотворил чудо в Базеле. Архів оригіналу за 20 лютого 2011. Процитовано 4 березня 2011.
- ↑ С возвращеньицем!. Архів оригіналу за 17 березня 2011. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ «Спартак» съел Пиццу. Архів оригіналу за 21 березня 2011. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ Спартак М (Москва) — Краснодар (Краснодар). Архів оригіналу за 21 квітня 2011. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ Рохо пропустит встречу с «Кубанью». Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ Пареха, Ананидзе и Дикань, скорее всего, не сыграют с ЦСКА. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ 18 мая спартаковец Рохо возобновит работу в общей группе. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ Пареха и Рохо оштрафованы за нарушение дисциплины. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ Карпин: Пареха и Рохо сказали, что билетов не было. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ Карпин: Пареха и Рохо осознали, что были неправы. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ «Спартак» вышел из сумрака победителем. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ Гунько: матч в Грозном ни в коем случае не повлиял на позиции Рохо. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ «Спартак» из-за травмы лишился Рохо на четыре недели. Архів оригіналу за 12 листопада 2011. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ «Бенфика» следит за выступлениями Рохо. Архів оригіналу за 17 листопада 2011. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ Рохо удовлетворён условиями предложенного «Бенфикой» контракта. Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ «Спартак» договорился со «Спортингом» о переходе Рохо. Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ Маркос Рохо: "Почувствовал, что действительно нужен «Спортингу». Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ «Спортинг» купил у «Спартака» 25 процентов прав на Рохо за 1 миллион евро. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ Лига Сагриш. «Спортинг» побеждает «Насьонал» [Архівовано 13 травня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ United reach agreement with Sporting for Rojo (англ.). ManUtd.com. 19 серпня 2014. Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ United sign Marcos Rojo from Sporting Lisbon (англ.). ManUtd.com. 20 серпня 2014. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ «Спартак» получит €4 млн за трансфер Рохо в «МЮ». Архів оригіналу за 27 серпня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ Спартаківці Рохо і Пареха викликані в збірну Аргентини. Архів оригіналу за 26 січня 2011. Процитовано 7 березня 2011.
- ↑ Португалія Аргентина. Архів оригіналу за 12 лютого 2011. Процитовано 4 березня 2011.
- ↑ Батіста: задоволений грою Маркоса Рохо. Архів оригіналу за 13 лютого 2011. Процитовано 4 березня 2011.
- ↑ Пареха, Рохо и Тевес — в окончательной заявке на Кубок Америки. Архів оригіналу за 27 червня 2011. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ Дебют Рохо удался. Архів оригіналу за 5 липня 2011. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ Батиста: мысль об отставке мне даже в голову не приходит. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ 2 гри плей-оф.
- Профіль на worldfootball.net (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Профіль на bdfa.com.ar [Архівовано 20 листопада 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на futbolxxi.com (англ.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 20 березня
- Народились 1990
- Гравці збірної Аргентини з футболу
- Гравці розіграшу Кубка Америки з футболу 2011
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2014
- Гравці розіграшу Кубка Америки з футболу 2015
- Гравці розіграшу Кубка Америки з футболу 2016
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2018
- Аргентинські футболісти
- Футболісти «Естудьянтес» (Ла-Плата)
- Футболісти «Спартака» (Москва)
- Футболісти «Спортінга» (Лісабон)
- Футболісти «Манчестер Юнайтед»
- Уродженці Ла-Плати
- Аргентинські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Росії
- Футбольні легіонери в Португалії
- Футбольні легіонери в Англії
- Спортсмени Ла-Плати