Малійки
| село Малійки | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Чернігівський |
| Тер. громада | Михайло-Коцюбинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA74100250230029338 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1732[1] |
| Населення | 223 |
| Площа | 1,25 км² |
| Густота населення | 178,4 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 15542 |
| Телефонний код | +380 462 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°29′59″ пн. ш. 30°49′57″ сх. д. / 51.49972° пн. ш. 30.83250° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
135 м |
| Водойми | р. Пакулька |
| Найближча залізнична станція | Демейка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 15552, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка, буд. 50 |
| Карта | |
  Малійки | |
 Малійки | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Малі́йки — село в Україні, у Михайло-Коцюбинській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. До 2016 орган місцевого самоврядування — Ведильцівська сільська рада.
Населення становить 223 осіб.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932–1933.
За даними на 1859 рік у козацькому й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 299 осіб (145 чоловічої статі та 154 — жіночої), налічувалось 46 дворових господарств[2].
Село постраждало внаслідок геноциду українців 1932-33, до якого вдалася влада СРСР через масовий опір населення окупованих територій УНР. 1932 у селі акції масової непокори окупантам, найбільше комсомольцям, буксирам, активістам, які грабували соціально вразливі верстви села.
З огляду на запеклий спротив[3] незаконній конфіскації продуктів, за поданням Чернігівського райкому КПУ, село занесено на «чорну дошку»[4] — піддано тортурам голодом.
Малійки — один із 13-ти населених пунктів Чернігівського району, які були занесені окупаційною владою на «чорну дошку»[4], пережило психози на ґрунті глибокого голодування, масові смерті від інфекційних хвороб та голодного шоку.
За 6 кілометрів від села до кінця 80-х років діяв польовий аеродром «Малійки» (рос. Малейки) (код ІКАО: UKRW).[5]
14 січня 1952 на базі аеродрому почалось формування 872-БАТО (батальйон аеродромно-технічного забезпечення) для обслуговування новостворюваного 3-го винищувального авіаполку. Станом на початок 1952 на аеродромі не було нічого крім землянки для 30 чоловік. На станції Малійки, що за 2 км, для розвантаження літаків та іншої техніки не було ні платформи, ні рампи. Житлових будинків для розміщення особового складу, харчоблоків і складів в селі Пльохів, що біля станції Малійки, не було. Всі капітальні споруди довелося будувати наново.[6]
У березні 1952 року перший реактивний літак МіГ-15 піднявся з аеродрому «Малійки». Того ж року було сформовано авіаполк з чотирьох ескадрилей МіГ-15 на базі аеродрому.[6]
Довжина смуги становила 1800-2000 метрів, з них майже половина, 800 метрів, в експериментальних цілях була покрита металевими плитами.[6]
На аеродромі Півці (Чернігів) було розгорнуто пункт дозиметричного контролю особового складу (льотного і наземного), що прямує в Прип'ять і Чорнобиль. Проводили дезактивацію і санобробку вертолітної техніки, особового складу екіпажів, які брали участь у гасінні пожежі на 4-му реакторі ЧАЕС. Проведення дезактиваційних робіт на ПуСО[7] в Півцях збільшувало ступінь і площу радіаційного зараження на центральному аеродромі ЧВВАУЛ. 1 травня 1986 коли виникла загроза поширення радіаційного забруднення на село Півці і околиці Чернігова, було віддано наказ на розгортання на аеродромі Малійки другого пункту спеціальної обробки вертольотів з обладнанням майданчика санітарної обробки особового складу.[8]
З книги Тома Кузнєцова «В небі Чорнобиля»:
|
На вертольотах, які прилітають на аеродром "Півці" в м.Чернігові та майданчик "Кубок" після скидання вантажу в реактор, стали з'являтися жовті плями від радіації. Стала накопичуватися велика кількість вертольотів, заражених і непридатних до польотів, після чого було прийнято рішення, з метою підвищення радіаційної безпеки особового складу, пункт спеціальної обробки вертольотів з 1 травня 1986 перемістити з аеродрому в Чернігові на польовий аеродром "Малійки". | 
|
У подальшому, після завершення робіт, аеродром «Малійки» став настільки радіоактивним, що припинив своє існування та став «кладовищем» для зараженої техніки.[9]
Залізнична зупинна платформа Демейка розташована за 100 метрів від села.
Найбільша вулиця — Першотравнева, з будинками від 1 до 172. Також вулиця Дружби і провулок Врожайний.
В центрі села знаходиться магазин.
Село знаходиться в напівпокинутому стані. Суттєво допомагає те, що жителі Славутича купують тут дачі, тому село поступово оновлюється.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Михайло-Коцюбинської селищної громади[10].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чернігівського району (1923—2020) Чернігівської області, увійшло до складу новоутвореного Чернігівського району[11].
Давиденко Володимир Маркович (1940 рік) - вчений-біолог, автор підручників, монорафій і сотень статей.
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)
- Малейки (Брагінський район)
- ↑ Ревізія Чернігівського полку 1732 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 серпня 2019. Процитовано 26 серпня 2019.
- ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 140)
- ↑ «Червоний стяг» (Чернігів). — 1932. — 20, 23 жовтня. — № 302, 303
- ↑ а б Перелік населених пунктів України занесених на «Чорні дошки» у 1932–1933 роках. Село Малійки
- ↑ Аеропорт Малійки. lookfortrip.ru. Архів оригіналу за 8 Травня 2021. Процитовано 8 Травня 2021.(рос.)
- ↑ а б в Максим Рюмик. Желание выжить. Воспоминания ветерана трёх войн. — Издательские решения, 2018. — С. 137-143. — ISBN 9785447485641.(рос.)
- ↑ Пункт спеціальної обробки
- ↑ Яків Ковалець. РОЗА ВЕТРОВ 86-ГО // Теледень-Славутич. — 2004. — № 33 (277) (12 серпня). — С. 4.
- ↑ Літопис Ведильцівської громади. http://craeznavez.blogspot.com. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 8 Травня 2021.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Погода в селі Малійки [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |