Міжнародна організація цивільної авіації

Міжнародна організація цивільної авіації
світова штабквартира
учасники організації
Абревіатура	ICAO(англ.)
Тип	спеціалізоване агентство ООНd видавництво
Засновано	7 грудня 1944
Засади	Конвенція про міжнародну цивільну авіацію
Штаб-квартира	Q125546544?, Sun Life Buildingd і 1000 Sherbrooke Westd
Офіційні мови	англійська французька іспанська китайська мова арабська російська
Попередник	International Commission for Air Navigationd
Генеральний секретар	Juan Carlos Salazar Gómezd (1 серпня 2021)
Материнська організація	Економічна і соціальна рада ООН
Вебсайт: icao.int
Міжнародна організація цивільної авіації у Вікісховищі

Міжнародна організація цивільної авіації (англ. International Civil Aviation Organization, (ICAO)) — заснована відповідно до Чиказької конвенції про цивільну авіацію 1944 року, є спеціалізованою установою ООН, що займається організацією і координацією міжнародного співробітництва держав у всіх аспектах діяльності цивільної авіації. Учасниками ІКАО є близько 190 держав, у тому числі на основі правонаступництва й Україна. СРСР вступив в ІКАО 10 листопада 1970 року. Штаб-квартира розташована в місті Монреаль (Канада).

ІКАО досліджує проблеми організації міжнародної цивільної авіації, повітряних трас, створення аеропортів і аеронавігаційних засобів, розробляє міжнародні стандарти для конструювання й експлуатації повітряних суден, правила з використання устаткування, засобів зв'язку і контролю над польотами; сприяє уніфікації митних, імміграційних і санітарних правил і т. д. У рамках ІКАО розробляються проєкти міжнародних конвенцій.

Статутною метою IKAO є забезпечення безпечного, упорядкованого розвитку міжнародної цивільної авіації у всьому світі і інші аспекти організації та координації міжнародного співробітництва з усіх питань цивільної авіації, у тому числі міжнародних перевезень. Відповідно до правил ІКАО міжнародний повітряний простір розділений на райони польотної інформації — повітряний простір, межі якого встановлюються з урахуванням можливостей засобів навігації та контролю за повітряним рухом. Однією з функцій IKAO є присвоєння аеропортам світу чотирибуквених індивідуальних кодів-ідентифікаторів, що використовуються для передачі аеронавігаційної та метеорологічної інформації щодо аеропортів, планів польотів (флайт-планів), позначення цивільних аеродромів на радіонавігаційних картах і т. д. У 1992 (Резолюція A29-1) IKAO оголосила 7 грудня Днем цивільної авіації. Надалі це рішення підтримала ООН.

Статут ІКАО

Статутом ІКАО вважається дев'ята редакція Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р. (також називається Чиказькою конвенцією), яка складається з 19 розділів (Annexes) та містить у собі зміни з 1948 по 2006 роки. Вона має також позначення IKAO Doc 7300/9.

Коди ІКАО

І в ІКАО, і в ІАТА є власна система кодів для аеропортів і авіакомпаній. ІКАО використовує чотирибуквенні коди аеропортів і трибуквенні коди авіакомпаній. У США коди ІСАО зазвичай відрізняються від кодів ІАТА тільки префіксом K (наприклад, LAX = KLAX). У Канаді, аналогічно, до коду ІАТА додається префікс C для утворення коду IKAO. У всьому іншому світі коди IKAO і ІАТА не пов'язані між собою, оскільки коди ІАТА засновані на фонетичній подібності, а коди IKAO прив'язані до місця (location-based).

IKAO також відповідає за видачу цифробуквенних кодів типів літаків, які складаються з 2-4 знаків. Ці коди зазвичай використовуються в планах польотів. IKAO також надає телефонні позивні для літаків по всьому світу. Вони складаються з трибуквенного коду авіакомпанії і позивного, що складається з одного або двох слів. Зазвичай, але не завжди, позивні відповідають назві авіакомпанії. Наприклад, код для Aer Lingus — EIN, а позивний — Shamrock, для Japan Airlines International код — JAL, позивний — Japan Air. Таким чином, рейс компанії Aer Lingus під номером 111 буде закодований «EIN111», а винесено з радіозв'язку як «Shamrock Сто одинадцять», рейс під тим же номером компанії Japan Airlines буде закодовано як «JAL111» й винесено «Japan Air Сто одинадцять». ІКАО відповідає за стандарти для реєстрації літаків, що включають цифробуквені коди, що позначають країну реєстрації.

Підрозділи ІКАО

Вищим органом є Асамблея з представництвом усіх членів IKAO. Збирається не рідше разу на три роки.

Виконавчим органом ІКАО є Рада. Вона складається з представників, що обираються Асамблеєю з країн із найрозвиненішим повітряним транспортом. Рада є постійним органом ІКАО, підзвітною Асамблеї, що керується Президентом, який обирається Асамблеєю на три роки.
2022 року в Раді було представлено 36 держав.

Забезпечує роботу ІКАО Секретаріат, очолюваний Генеральним секретарем ІКАО. Місцеперебування ІКАО — Монреаль (Канада).

Підрозділи

• Аеронавігаційна комісія;
• Авіатранспортний комітет;
• Юридичний комітет;
• Комітет з спільну підтримку аеронавігаційного забезпечення;
• Фінансовий комітет;
• Комітет з контролю за протиправним втручанням у міжнародні повітряні перевезення;
• Комітет з кадрів;
• Комітет з технічної співпраці;
• Секретаріат.

Секретаріат IKAO має у своєму складі управління:

• аеронавігаційне;
• авіатранспортне;
• юридичне;
• технічної допомоги;
• адміністративне.

Регіональні бюро

• Європа та Північна Атлантика (Париж);
• Африканське (Дакар);
• Близькосхідне (Каїр);
• Південно-американське (Ліма);
• Азіатсько-тихоокеанський (Бангкок);
• Північної Америки і Карибського басейну (Мехіко);
• Східно-африканське (Найробі).

Представництво від України

З 8 вересня 2017 року представником від України в МОЦА призначений Шевченко Андрій Віталійович.

Сучасні напрямки діяльності

Основні напрямки діяльності IKAO:

Технічний напрям:

• розробка, вдосконалення та впровадження стандартів і рекомендацій, які застосовуються у міжнародній цивільній авіації;

Економічний напрям:

• дослідження міжнародних пасажирських і вантажних перевезень і вироблення рекомендацій з питань ставок і зборів за користування аеропортами та аеронавігаційними засобами, а також порядку встановлення тарифів, що застосовуються на міжнародних лініях;
• вивчення питань спрощення формальностей при міжнародних повітряних перевезеннях;
• надання постійної технічної допомоги країнам, що розвиваються у створенні власних систем внутрішніх і міжнародних повітряних перевезень;

Правовий напрямок:

• розробка проєктів нових документів з міжнародного повітряного права.

Див. також

• Конвенція про міжнародну цивільну авіацію

Література

• Ю. С. Скороход. Міжнародна організація цивільної авіації // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4

Посилання

• Міжнародна організація цивільної авіації [Архівовано 1 травня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• Convention on International Civil Aviation (Doc 7300) [Архівовано 14 вересня 2008 у Wayback Machine.]
• International Civil Aviation Organization website [Архівовано 3 грудня 2009 у Wayback Machine.]
• ICAO airport codes worldwide, by country [Архівовано 26 вересня 2007 у Wayback Machine.]
• ICAO aircraft manufacturer codes
• List of ICAO contracting states
• ICAO brief memo
• (англ.) Flightradar24.com [Архівовано 20 липня 2014 у Wayback Machine.] — відстеження польоту пасажирських рейсів в реальному часі.