Коломан Галицький
Коломан угор. Kálmán Árpád-házi | ||
| ||
---|---|---|
1215 — 1221 | ||
Коронація: | 1215 | |
Попередник: | Владислав Кормильчич | |
Наступник: | Мстислав Удатний | |
Народження: |
1208 Угорське королівство | |
Смерть: |
травень 1241 Загреб | |
Країна: | Угорщина | |
Партія: | політик до появи політичних партійd | |
Рід: | Арпади | |
Батько: | Андрій II | |
Мати: | Гертруда Меранська | |
Шлюб: | Саломея | |
Колома́н, або Каламан (угор. Kálmán; бл. 1208 — 1241) — князь (1214) і король галицький (1215—1221) з угорської династії Арпадів. Син угорського короля Андрія II. Зять краківського князя Лешека I Білого. Брав участь у війні за Галицьку спадщину.
Народився близько 1208 року. Син угорського короля Андраша II та його першої дружини Гертруди Меранської.
1210 року в Галичі угорський король Андрій II в союзі з краківським князем Лешком I Білим та волинськими князями посадив на галицький престол Данила Романовича — 9-річного сина і спадкоємця Романа Мстиславича, який загинув у битві під Завихостом у 1205 році, однак галицькі бояри на чолі з Володиславом Кормильчичем вигнали Романовичів разом з їхньою матір'ю-регенткою Єфросинією-Анною.
Тоді Андрій II у союзі з Лешком 1214 року захопив Галич і посадив там свого малолітнього сина Коломана, зарученого незадовго перед тим з 3-річною дочкою Лешка — Саломеєю. Лешко за участь в захоплені Галицької землі отримав її західну частину з Перемишлем. Андрій II звернувся до папи Іннокентія III з проханням доручити естергомському архієпископу Іоанну коронувати Коломана галицькою короною та укріпити його статус унією Галицької православної церкви з католицькою — у кінці 1214 чи на початку 1215 року Коломана коронували, проте зважаючи на його вік реальна влада перебувала в руках Андрія ІІ та його намісників, зокрема воєводи Бенедикта[1].
Незабаром Перемишль і Любачів були відібрані угорцями у поляків, що стало можливою причиною звернення Лешка по допомогу до новгородського князя Мстислава Удатного. Навесні 1215 року Мстислав почав загрожувати княжінню Коломана, про що стривожено повідомляв в листі до папи Інокентія III король Андрій. 1219 року галичани підняли повстання проти угорців і запросили на престол князя Мстислава. Завдяки, тому що Андрій ІІ з 1217 року брав участь в П'ятому хрестовому поході у 1219 році Мстислав зайняв Галич, залишив обороняти його Данила та вирушив на Київщину. Скориставшись цим угорці в союзі з Лешком Краківським пішли в Галицьку землю та знову посадили там Коломана.
Зимою 1220/1221 років Мстислав разом з половцями та силами низки руських князів знову спробував заволодіти Галичиною, проте цього разу зазнав невдачі. Проте вже весною 1221 Мстислав втретє пішов на Галицьку землю і 23 травня 1221 року об'єднані сили Данила Романовича і Мстислава Удатного розбили угорські війська під командуванням Коломана біля Галича. Коломан потрапив у полон і був відправлений у Торчеськ. Угорський король Андрій II, щоб визволити сина з полону, був змушений розпочати переговори. Мстислав уклав мир з Андрієм II та видав свою доньку Марію заміж за його сина Андрія, відомого на Русі як «королевич Андрій».
Повернувшись в Угорщину, Коломан став хорватським та славонським герцогом. Разом зі старшим братом брав участь у битві на річці Шайо з монголами 11 квітня 1241 року. Від отриманих ран помер у Загребі в травні-червні 1241 року.
Дружина — Саломея, донька князя сандомирського і краківського Лешка I Білого. Шлюб — 1214 року[3].
8. Геза II, король Угорщини | ||||||||||||||||
4. Бела III, король Угорщини | ||||||||||||||||
9. Єфросинія Мстиславівна, українська князівна | ||||||||||||||||
2. Андрій ІІ, король Угорщини | ||||||||||||||||
10. Рено де Шатільйон, князь Антиохійський | ||||||||||||||||
5. Агнеса Антиохійська | ||||||||||||||||
11. Констанція, княгиня Антиохії | ||||||||||||||||
1. Коломан, принц Угорщини | ||||||||||||||||
12. Бертольд III, маркграф Істрії | ||||||||||||||||
6. Бертольд IV, герцог Меранський | ||||||||||||||||
13. Ядвіга Вітельсьбахська | ||||||||||||||||
3. Гертруда Меранська | ||||||||||||||||
14. Дедо III, маркграф Лужицький | ||||||||||||||||
7. Агнеса Лужицька | ||||||||||||||||
15. Матильда Генсберг | ||||||||||||||||
- ↑ Волощук М. Венгерское присутствие в Галиции в 1214—1219 годах // Вопросы истории. — 2005. — № 12. — С.100-101.
- ↑ Vetera Monumenta Poloniae et Lithuaniae…. № 65; Codex diplomaticus Arpadianus continuatus… № 227.
- ↑ Dynastia Piastów 4 [Архівовано 5 березень 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Vetera Monumenta Poloniae et Lithuaniae… ex tabulariis vaticanis / Ed. A.Th einer. T.1. Romae, 1859. № 65.
- Codex diplomaticus Arpadianus continuatus / Ed. G. Wenzel. T.4. Pest, 1864. № 227.
- Грушевський, М. Історія України-Руси. Київ, 1993. Т. 3.
- Almási, Tibor (1994). Kálmán 2.. У Kristó, Gyula; Engel, Pál; Makk, Ferenc (ред.). Korai magyar történeti lexikon (9–14. század) [Encyclopedia of the Early Hungarian History (9th–14th centuries)] (угор.). Akadémiai Kiadó. с. 316. ISBN 963-05-6722-9.
- Barabás, Gábor (2016). Coloman of Galicia and his Polish Relations. The Duke of Slavonia as Protector of Widowed Duchesses. У Bagi, Dániel; Barabás, Gábor; Máté, Zsolt (ред.). Hungaro–Polonica: Young Scholars on Medieval Polish–Hungarian Relations. Történészcéh Egyesület. с. 89—117. ISBN 978-963-12-7382-3.
- Engel, Pál (2001). The Realm of St Stephen: A History of Medieval Hungary, 895–1526. I.B. Tauris Publishers. ISBN 1-86064-061-3.
- Font, Márta (1991). II. András orosz politikája és hadjáratai [Andrew II's policy and campaigns in Rus']. Századok (угор.). 125 (1-2): 107—144k. ISSN 0039-8098.
- Font, Márta; Barabás, Gábor (2017). Kálmán, Halics királya, Szlavónia hercege, 1208–1241 [Coloman, King of Halych, Duke of Slavonia, 1208–1241]. Magyar Történelmi Társulat–Kronosz Kiadó. ISBN 978-963-467-000-1.
- Hollý, Karol (2007). Princess Salomea and Hungarian–Polish Relations in the Period 1214–1241 (PDF). Historický Časopis. 55 (Supplement): 5—32. ISSN 0018-2575.
- Кольоман // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 687. — 1000 екз.
- Dynastia Piastów 4 (пол.)