Владислав Кормильчич
| Владислав Кормильчич | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1213 — 1214 | |||
| Попередник: | Мстислав Німий | ||
| Наступник: | Коломан Галицький | ||
| Народження: | XII століття | ||
| Смерть: |
Невідомо Угорщина | ||
| Рід: | Кормильчичі | ||
Владислав Кормильчич (роки народження і смерті невідомі) — галицький боярин. Наприкінці XII — початку XIII століття очолював боярську опозицію у Галицько-Волинському князівстві, яка виступала проти зміцнення князівської влади.
Роман Великий у часи свого княжіння вислав бояр Кормильчичів у вигнання. Після смерті Романа (1205) Кормильчичі повернулись до Галичини.
1206 року сини Ігоря Святославича — Володимир, Роман і Святослав — захопили Галичину й поділили її між собою. У 1211 році Ігоровичі в конфлікті з галицькими боярами вбили боярську верхівку. Володислав Кормильчич з іншими боярами закликав на поміч угорського короля Андрія II, при дворі якого жив малолітній Данило Романович. Андрій II послав військо з Данилом і Володиславом на Галичину. Володислав Кормильчич умовив мешканців Перемишля здати своє місто та князя Святослава без бою.
Після облоги Звенигорода й битви з Ігоровичами військо увійшло у Галич у вересні 1211 року. Данила Романовича посадили на престол. З Белза приїхала Данилова мати, Анна, але Володислав Кормильчич відіслав її з Галича, бажаючи правити Галицько-Волинським князівством. Княгиня Анна запросила допомоги у Андрія II. Угорські та волинські війська рушили на Галич. Бояри були підкорені, і король забрав Володислава Кормильчича до Угорщини.
Бояри тим часом запросили до себе пересопницького князя Мстислава Німого. Анна з Данилом виїхала до Угорщини благати допомоги у короля. Андрій II почав похід на Галич, але звістка про загибель його дружини від угорських баронів змусила повернути військо. Тим часом Мстислав, не бажаючи воювати з угорцями, покинув Галич, а Володислав Кормильчич повернувся до міста.
1213 року Володислав Кормильчич проголосив себе галицьким князем. Мстислав з допомогою руських князів і краківського Лешка I Білого повернувся на Галичину. Над річкою Бібрця дружину Володислава Кормильчича розбили, але облога Галича русько-польським військом не вдалася, і вони повернулися з нічим. Після укладення в 1214 році в Спиші угоди між угорським королем Андрієм II і краківським князем Лешком I Білим про поділ Галицько-Волинських земель між Угорщиною та Польщею угорські війська окупували Галичину. Володислава Кормильчича позбавили влади й вивезли в Угорщину, де він помер.
Мав братів Яволода та Ярополка[1].
- ↑ Петрик А. Ідеологія галицького боярства та її вплив на трансформацію ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ [Архівовано 7 травня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 49.
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
- Грушевський М. Історія України-Руси. Том III. Розділ I. С. 2. [Архівовано 26 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Довідник з історії України [Архівовано 10 квітня 2009 у Wayback Machine.] / за ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993.
- Крип'якевич І. Галицько-Волинське князівство. — К., 1984 [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.].
- Котляр М. Ф. Володислав Кормильчич [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 623. — ISBN 966-00-0734-5.
| Попередник Мстислав Німий |
|
Князь галицький 1213-1214 |
|
Наступник Коломан Галицький |
