Захопи центральний район за допомогою любові та миру
| Дата заснування | 27 березня 2013 |
|---|---|
| Тип | Громадсько-політичний рух студентсько-активістської групи |
| Голова | Бенні Тай |
| Члени | Rev. Чу Ю-мін[en] Mr. Бенні Тай Dr. Чан Кін-мен[en] |
| Адреса | Гонконг |
| Офіційний сайт | oclp.hk |
 Захопи центральний район за допомогою любові та миру у Вікісховищі | |
Occupy Central (кит.: 佔領中環 або 佔中) — кампанія громадянської непокори, ініційована Бенні Тай Ю-тіном, асоційованим професором права університету Гонконгу, і обстоювана організацією Захопи центральний район за допомогою любові та миру (OCLP; 讓愛與和平佔領中環 або 和平佔中). В ході виборчої реформи[en], OCLP мала намір чинити тиск на уряд КНР, щоб той привів виборчу систему до міжнародних стандартів загального виборчого права для виборів виконавчого голови Адміністрації Гонконгу 2017 року , як це було обіцяно відповідно до Статті 45 Основного закону Гонконгу[en].[2] При відсутності кроків з боку уряду щодо впровадження цієї системи, OCLP шукала способів боротьби за рівне виборче право для всіх громадян у Гонконзі вже незаконними засобами, а саме захопленням Центрального району Гонконгу, при якому OCLP заприсяглись обійтися без насильства.[3] Рух є однією з рушійних сил Революції парасольок.
У 2013 і 2014 роках OCLP організувала три сесії обговорень і громадський онлайн-референдум щодо системи голосування на виборах голови Адміністрації. Потім ця організація представила уряду пропозицію, за яку громадяни проголосували на референдумі. У відповідь на відмову уряду, вони спочатку планували запустити кампанію 1 жовтня 2014 року, у Національний день Китайської Народної Республіки.[4] Однак, Occupy Central with Love and Peace оголосив про початок «Occupy Central» раніше — 28 вересня 2014 в розпал тижневого класового бойкоту[en][5] організованого Федерацією студентів Гонконгу (HKFS) і групою Scholarism, щоб заохотити студентів до участі у обговоренні політичних і суспільних відносин. Студентські страйки переросли у хвилю демонстрацій проти надмірного застосування сили поліцією. Потім демонстрації призвели до громадянської непокори і акцій з захоплення у грандіозних масштабах. Методи, застосовані Гонконзькою поліцією для розгону демонстрантів, отримали широкий осуд і критику громадськості.
Протест поступово перетворився на нецентралізований, стихійний окупаційний рух[en], який поширився на декілька районів Гонконгу, і значною мірою регулювався добровольцями.[6]
- ↑ OCLP Basic Tenets. Occupy Central with Love and Peace. Архів оригіналу за 30 вересня 2014. Процитовано 30 вересня 2014.
- ↑ OCLP Manifesto. Архів оригіналу за 30 вересня 2014. Процитовано 6 липня 2019.
- ↑ Occupy Central gives downtown Hong Kong a taste of disobedience. The Guardian. 6 березня 2014. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 4 жовтня 2014.
- ↑ The Guardian «Hong Kong activists vow to take over financial centre in election protest» [Архівовано 26 травня 2021 у Wayback Machine.], 31 August 2014
- ↑ The Guardian «Hong Kong students begin democracy protest» [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.], 22 September 2014
- ↑ BBC News «Hong Kong: Tear gas and clashes at democracy protest» [Архівовано 4 жовтня 2014 у Wayback Machine.], 28 September 2014
- Офіційний сайт
- Офіційна сторінка у мережі [Архівовано 2 жовтня 2014 у Wayback Machine.] Facebook
- Hong Kong pro-democracy group says support fizzles: Bloomberg [Архівовано 2 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Major protest sites in Hong Kong [Архівовано 3 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- News archive on local English newspaper South China Morning Post [Архівовано 3 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- US Openly Approves Hong Kong Chaos it Created [Архівовано 3 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- [ http://journal-neo.org/2014/10/01/hong-kong-s-occupy-central-is-us-backed-sedition/ [Архівовано 4 жовтня 2014 у Wayback Machine.] Hong Kong’s ″Occupy Central″ is US-backed Sedition]