Дацін
Дацін кит. 大庆市 (1 грудня 1979) | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
46°35′52″ пн. ш. 125°00′29″ сх. д. / 46.59791° пн. ш. 125.00798° сх. д. | ||||
Країна | Китай | |||
Регіон | Хейлунцзян | |||
Поділ |
| |||
Засновано | 1959 | |||
Площа | 21 204,82 км² | |||
Населення |
2 904 532 осіб (2010)[1], 2 781 562 осіб (2020)[2] | |||
Висота НРМ | 149 ± 0 м | |||
Міста-побратими | Калгарі (16 травня 1985)[3], Луганськ (27 вересня 2000)[3][4], Красноярськ (2002), Тюмень (29 червня 1993)[3][5], Чхунджу (2001)[3], Чартерс-Тауерсd[3], Кварте Борнесd (2011)[3][6], Buffalo City Metropolitan Municipalityd[3] | |||
Телефонний код | (+86) 0459 | |||
Часовий пояс | UTC+8 | |||
Номери автомобілів | 黑E | |||
GeoNames | 2037860 | |||
OSM | r2755197 ·R | |||
Поштові індекси | 163000 | |||
Міська влада | ||||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Дацін у Вікісховищі |
Дацін (спрощ.: 大庆; піньїнь: Dàqìng; раніше називався як Тахін) — префектура на рівні міста провінції Хейлунцзян, Китайська Народна Республіка. Назва буквально означає «велике свято». Дацін — це нафтова столиця Китаю і свого часу пережив феноменальний бум, оскільки 1959 року на його території було виявлене нафтове родовище.[7]
Населення Даціна за переписом 2010 року складало 2 963 458, з яких 1 415 268 жили в забудованій території 4 з 5 міських округів: Сарту, Лунфен, Жанхулу і Хунґан.[8]
Лежить у західній частині провінції, на схід від річки Нуньцзян і на північ від Сунгарі.
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом зі спекотним літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 23.1 °C (73.6 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -19 °С (-2.2 °F).[9]
Клімат Даціна | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середня температура, °C | −19 | −14,8 | −4,6 | 6,1 | 14,3 | 20,3 | 23,1 | 21,3 | 14,5 | 5,4 | −6,4 | −15,9 | 3,7 |
Норма опадів, мм | 1.1 | 1.8 | 5 | 15.8 | 27.6 | 63.2 | 135.6 | 90.7 | 48 | 14.7 | 4.1 | 2.2 | 409.8 |
Днів з опадами | 3,3 | 3,6 | 3,5 | 5,1 | 8,4 | 11,6 | 14,5 | 12,2 | 9,9 | 5,9 | 3,8 | 4,1 | 85,9 |
Вологість повітря, % | 71.1 | 66.8 | 54.9 | 47.6 | 48.1 | 62.6 | 76 | 76.8 | 68.7 | 60.1 | 66.3 | 70.2 | 64.1 |
Джерело: Weatherbase |
У регіоні, що тепер відомий, як префектура Дацін, за правління династії Цін не було ніякого населення, лише періодично відбувались полювання ойратських племен по болотах і степах. Регіон почав розвиватись після того, як Царська Росія побудувала 1898 року Китайсько-Східну залізницю (КСЗ) через цей район.[10] Залізнична станція Сарту знаходилась на місці сучасного району Сарту. Його не існувало до 1959 року, аж поки не була виявлена нафта в регіоні в рамках масштабної нафторозвідки Північно-Східної китайської рівнини.
Нафта в районі Даціна була виявлена наприкінці 1950-х років, а буріння почалося 1958 року. Місто з однойменною назвою було засноване наступного року на базі будинків працівників, що добували нафту і газ у Дацінському нафтопромисловому районі для розміщення виробництв, якими могли б скористатися енергетики та нафтохімики, незадовго до 10-річчя утворення КНР.
Назва Дацін буквально означає «велике свято». 26 травня 1960 року було засновано місто Аньда (сьогодні це префектура Суйхуа), адміністративний центр Дацінської нафтопромислової області. П'ять місяців потому, керівні органи нафтопромислового району було перенесено в Сарту. 23 червня 1964 року в місті був також створений спеціальний адміністративний район округу Аньда. 14 грудня 1979 року, місто Аньда було перейменовано.[11]
З моменту свого заснування компанія виступала в якості моделі передової практики в галузі охорони здоров'я китайського уряду.
Найпопулярніший вид спорту в Даціні є футбол. Найбільший спортивний об'єкт за потужністю — Дацінський олімпійський парк-стадіон.
Дацін складається з 9 повітових відділень: п'ять районів, три повіти та 1 автономний повіт.
Мапа адміністративного поділу Даціна | |||
---|---|---|---|
Статус | Назва | Ханьцзи | Населення (2010) |
Район | Сарту | 萨尔图区 | 328 808 |
Район | Лунфен | 龙凤区 | 352 404 |
Район | Жанхулу | 让胡路区 | 564 534 |
Район | Датун | 大同区 | 234 557 |
Район | Хунґан | 红岗区 | 169 522 |
Повіт | Чжаочжоу | 肇州县 | 387 463 |
Повіт | Чжаоюань | 肇源县 | 388 828 |
Повіт | Ліньдянь | 林甸县 | 244 578 |
Автономний повіт | Дорбод-Монгол | 杜尔伯特蒙古族自治县 | 233 838 |
В Даціні проживає 2,9 млн. населення, більшість з яких в основному китайці. Також в місті проживає 31 етнічна меншина, включаючи маньчжурів, монголів, корейців та інших національностей. Щільність населення — 112.69 осіб/км², щільність міського населення — 205.07 осіб/км².
Економіка Даціна залежить від нафтової та суміжних галузей. Дацінське нафтопромислове родовище найбільше в Китаї і четверте в світі за видобутком. Нафта становить 60,8 % від ВВП. У 2011 році валовий внутрішній продукт (ВВП) Даціну склав 374 млрд юанів, продемонструвавши зростання на 12,1 % у річному обчисленні. Первинні галузі виробництва (в тому числі сільське господарства, лісое господарство, тваринництво та рибальство) збільшилося на 13,5 % до 13,29 мільярдів юанів. Середньорічні обсяги будівництва зросли на 10,1 %, досягнувши 307 млрд. юанів, у той час як третинні галузі виробництва збільшився на 22,9 % до 53,74 мільярдів юанів[12]. У 2015 році ВВП Даціна склав 298.35 мільярді юанів[13].
Ван Цзиньсі (кит.: 王进喜, відомий як «Залізна Людина» Ван, який очолював бурову бригаду № 1205), будучи працівником Дацінських нафтопромислових підприємств, був визнаний національним героєм через його внесок у нафтову промисловість Китаю.
Експорт Даціна складає більше 10 мільйонів тонн нафти щорічно. Більше 160 сортів парафінів, етилену, нафтового гудрону і бензину експортується в більш ніж 10 країн і регіонів, включаючи США, Велику Британію, Таїланд і Гонконг.
У 2011 році загальний обсяг імпорту і об'єм експорту в Даціні досяг 2,16 млрд дол., що на 40,1 %. Обсяг експорту склав$550 млн, а обсяг імпорту склав$1,61 млрд. Основний експорт Даціну включає в себе шість категорій нафтохімічної продукції, будівельних матеріалів, продуктів харчування, офісних меблів та механічного і електронного обладнання.[14]
В Даціні на кінець 2006 року працювало 32 банківські установи. І жодного банку з іноземними інвестиціями. У 2011 році, ощадні вклади в юанях та іноземною валютою склав 170,5 млрд юанів. Місцевий фінансовий сектор відіграє важливу роль у формуванні Дацінських родовищ і в розвитку нових галузей.
Найбільші банківські установи, що працюють в Даціні: Промисловий і комерційний банк Китаю, Сільськогосподарський Банк Китаю, Будівельний Банк Китаю, Банк Китаю, Китай Зв'язок Банк, Гуандунський Банк Розвитку, міський Комерційний Банк Даціну, Дацінський сільськогосподарський кредитний кооперативний союз та окружний міський кредитний кооператив.
Дацін є великим залізничним вузлом в західній провінції Хейлунцзян і знаходиться на стику Харбінсько-маньчжурської та Тунляо-жанхулуської залізниці. В Даціні є три великих залізничних станції: станція Дацін, Дацінський західний вокзал (колишній Жанхулуський залізничний вокзал) і станція Дацін Східний. Потяги з Даціна пов'язують місто з Пекіном, Харбіном, Даляньом та рядом інших міст Китаю.
Аеропорт Сарту Дацін було відкрито 1 вересня 2009 року.[15] з якого здійснюються рейси у такі великі міста, як Пекін, Ченду, Гуанчжоу, Ханчжоу, Ціндао та Шанхай.
Через Дацін проходить дві національні магістральні мережі: G45 Дацін–Гуанчжоу (швидкісна) та дорога G10 Суйфеньхе-Маньчжурія.
Той факт, що Мао Цзедун згадав Дацін у своїх цитатах в 1960-х роках, означало наскільки важливу роль Дацін відігравав в розвитку індустрії Китаю.[16] Довідатися про промисловість Даціну було гаслом під час Культурної революції, розповідаючи людям про місто, як приклад для промислового виробництва.[17]
Для того, щоб висвітлити підприємницьку історію Даціна та діяльність його людей було знято кілька фільмів китайських кінокомпаній[18]: фільм Піонери промисловості (创业) був зроблений на початку 1970-х років, як літературна інтерпретація історії Даціна.
- Східний Лондон, Східний Кейп, Східний Кейп, Південна Африка
- Калгарі, Канада
- Тюмень, Росія
- Чхунджу, Південна Корея
- ↑ Sixth National Population Census of the People's Republic of China
- ↑ 国务院第七次全国人口普查领导小组办公室 中国人口普查分县资料—2020 — 北京市: 中国统计出版社, 2022. — 983 с. — ISBN 978-7-5037-9772-9
- ↑ а б в г д е ж http://hlj.sina.com.cn/news/b/2018-06-20/detail-ihefphqk1691433.shtml
- ↑ http://english.w3.lg.ua/about-the-city/partner-cities/38-twin
- ↑ https://vsluh.ru/novosti/obshchestvo/druzhit-gorodami-kak-tyumen-podderzhivaet-svyaz-s-pobratimami_326953/
- ↑ https://www.lemauricien.com/actualites/societe/quatre-bornes-reunion-du-conseil-les-jumelages-remis-en-question/38717/
- ↑ (кит.) 1959年发现大庆油田:中国结束油荒历史. Netease. 16 вересня 2014. Архів оригіналу за 10 грудня 2017. Процитовано 17 липня 2015.
- ↑ (кит.) 2010年大庆市第六次全国人口普查主要数据公报. Government of Daqing. 9 травня 2011. Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 17 липня 2015.
- ↑ Клімат Даціна
- ↑ 滨州铁路简介. 火车旅行网. Архів оригіналу за 21 лютого 2013. Процитовано 17 липня 2015. (кит.)
- ↑ (кит.) 黑龙江省大庆市历史沿革. Sohu. 3 липня 2008. Архів оригіналу за 20 липня 2015. Процитовано 17 липня 2015.
- ↑ (кит.) 2011年大庆市国民经济和社会发展统计公报. 大庆市统计局. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 26 липня 2012.
- ↑ (кит.) Архівована копія. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 22 липня 2017.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ (англ.) Daqing Business Guide - Economic Overview. echinacities.com. Архів оригіналу за 2 грудня 2012. Процитовано 26 липня 2012.
- ↑ (кит.) 大庆萨尔图机场正式通航 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ (англ.) The Industry Learns From Daqing... Chineseposters.net. Архів оригіналу за 19 травня 2011. Процитовано 30 квітня 2011.
- ↑ (англ.) Spence's «The Search for Modern China» 2nd Edition, pages: 563, 564, 605, 606, 619
- ↑ (англ.) Profiles of China Provinces, Cities and Industrial Parks
- Дацін // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Сайт уряду Даціна [Архівовано 27 січня 2016 у Wayback Machine.]