Перейти до вмісту

Гордон Чайлд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вір Гордон Чайлд
англ. Vere Gordon Childe
Гордон Чайлд, 1930-ті рр.
Гордон Чайлд, 1930-ті рр.
Гордон Чайлд, 1930-ті рр.
Народився14 квітня 1892(1892-04-14)
Сідней, Австралія
Помер19 жовтня 1957(1957-10-19) (65 років)
Блекхет, Новий Південний Уельс, Австралія
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Національністьавстралієць
Діяльністькласичний філолог, дослідник доісторичної епохи, викладач університету, профспілковий діяч, бібліотекар
Alma materСіднейський університет, Кембриджський університет
Галузьархеологія
ЗакладЛондонський університет
Посададиректор
Вчене званняакадемік
Аспіранти, докторантиIsobel Smithd
ЧленствоАкадемія наук НДР
Нідерландська королівська академія наук
ПартіяЛейбористська партія
Відомий завдяки:термін «неолітична революція», дослідження давньої історії Європи
Нагороди

Вір Гордон Чайлд (англ. Vere Gordon Childe, 1892 — 1957) — англо-австралійський археолог і філолог, дослідник давньої історії Європи. Член Британської академії (з 1940), академік Единбурзького університету, директор Інституту археології Лондонського університету (1946—1956).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Навчався у Королівському коледжі Оксфордського університету, у Кембриджському університеті, у Сіднейському університеті.

Був прихильником марксизму, запропонував матеріалістичне обґрунтування історичних процесів. Чайлд виступав проти «теорії міграціонізму», що пояснювала зміни культури переселеннями народів, висуваючи тезу про самостійність культурного розвитку.

Досліджував виникнення і розвиток землеробства. Є автором терміну «неолітична революція» і засновником антропологічного неоеволюціонізму.

Після викривальної доповіді Микити Хрущова на ХХ з'їзді КПРС та відвідин СРСР у 1956 році, Гордон Чайлд дуже розчарувався в радянських реаліях та стані науки СРСР. Повернувшись до Лондона, він написав провідним археологам СРСР гіркого листа про безнадійну відсталість і політичну заангажованість радянської науки. Після цього добровільно склав повноваження директора Інституту археології і повернувся до Австралії. Внаслідок глибокого розчарування в марксистських догмах, які він сповідував упродовж свого життя, вчений покінчив життя самогубством, скинувшись з 70-метрової скелі.[1]

Праці

[ред. | ред. код]

Найбільш відомі праці Гордона Чайлда, які є класикою європейської археології і давньої історії:

  • «Розквіт європейської цивілізації» (The Dawn of European Civilization; 1925)
  • «Дунай в доісторичні часи» (The Danube in Prehistory; 1929)
  • «Доісторія європейського суспільства» (Prehistory of European Society; 1957)

В працях «Розквіт європейської цивілізації» і «Арійці: дослідження індоєвропейських коренів» (The Aryans: A Study of Indo-European Origins, 1926) Чайлд визначає прабатьківщиною індоєвропеців степи сучасної України та південної Росії.[2]

Чайлд також є автором науково-популярних книг, що призначені для широко кола читачів:

  • «Людина створює себе» (Man Makes Himself, 1936), яка є комплексною картиною паралельної еволюції суспільства і технології.
  • «Що сталося в історії» (What Happened in History, 1942) — вступ до давньої історії і доісторичної археології.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Перша господарська революція» // Журнал «Український тиждень» 24-30 травня 2013 № 20, стор. 42
  2. Виктор Сонькин. Доисторический революционер: Гордон Чайлд. Архів оригіналу за 15 грудня 2010. Процитовано 17 червня 2011.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]