Генрі Дейл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Генрі Дейл
англ. Henry Hallett Dale
Видатний нейробіолог, лауреат Нобелівської премії по фізіології і медицині (1936)
Народився9 червня 1875(1875-06-09)
Лондон
Помер23 липня 1968(1968-07-23) (93 роки)
Кембридж, Англія, Велика Британія
Похованняневідомо[1]
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Діяльністьлікар, нейронауковець, біохімік, фізіолог
Alma materТриніті-коледж (Кембридж)
Tollington Schoold
Галузьнейробіологія
ЗакладУніверситетський коледж Лондона
ПосадаПрезидент Лондонського королівського товариства[d]
Науковий керівникЕрнест Старлінг і Джон Ньюпорт Ленглі
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Леопольдина
Академія наук СРСР
Шведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Бельгійська королівська академія медицини
Національна академія наук США
Відомий завдяки:передача нервових імпульсів, гістамін
Нагородимедаль Коплі,
Нобелівська премія з фізіології або медицини (1936)
Диплом Генрі Дейла

Сер Ге́нрі Га́ллет Дейл (англ. Henry Hallett Dale, * 9 червня, 1875, Лондон, Англія — † 23 липня, 1968) — англійський нейробіолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 1936 року (спільно з Отто Леві) «за відкриття, пов'язані з хімічною передачею нервових імпульсів».

Спільно з хіміком Джорджем Баргером[en] виявили невідому раніше біологічно активну речовину, надалі ідентифіковану як β-імідазол-етиламін, що пізніше отримала назву гістамін. Через кілька років, в дослідах на тваринах, Дейл встановив, що введення гістаміну, збільшувало шлункову секрецію, таким чином сприяючи розвитку виразкової хвороби.

Біографія

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


  1. Find a Grave — 1996.