Бабина
| село Бабина | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Самбірський район |
| Тер. громада | Новокалинівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46080070030051727 |
| Облікова картка | Бабина |
| Основні дані | |
| Населення | 1653[1] |
| Площа | 2,058 км² |
| Густота населення | 831,39 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81455 |
| Телефонний код | +380 3236 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°33′50″ пн. ш. 23°16′19″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
273 м |
| Водойми | р. Стрвяж |
| Найближча залізнична станція | Калинів |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81464, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Новий Калинів,пл.Авіації, 1а |
| Карта | |
  Бабина | |
 Бабина | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ба́бина — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення становить 1600. Входить до Новокалинівської міської громади.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1708 | 99.82% |
| російська | 1 | 0.06% |
| білоруська | 1 | 0.06% |
| інші/не вказали | 1 | 0.06% |
| Усього | 1711 | 100% |
За роки радянської влади село в документах називали «Бабине». 1989 р. селу повернули історичну назву.[3]
Перша документальна згадка про село Бабина датується 8 жовтня 1292 року. Це грамота князя Льва Даниловича, якою він дарував (Старо) Самбірському єпископові Єпитимію села Страшевичі, Созань, Бабина, Потік, Спас, Лаврів з монастирем св. Онуфрія, Торчиновичі, Торгановичі, Лип'є, Розлуч та інші. Цей факт дарування підтверджується грамотою польського короля Сигізмунда І від 1548 року. Цей документ знаходився в архіві Перемишльської греко-католицької консисторії[4]. До наших днів ця грамота не збереглась.
На початку XIV століття, згідно з переказами, була збудована перша дерев'яна церква. Вона належала до Самбірської єпархії, заснованої в XII столітті при храмі Преображення Господнього в Спасі біля Старого Самбора. Самбірську єпархію близько 1422 року об'єднали з Перемиською[5]. Дерев'яною була і дзвіниця, що стояла поруч з церквою. Ця церква простояла майже до середини XVII століття[6].
За податковим реєстром 1515 року були млин і 2 лани (коло 50 га) оброблюваної землі.
У 1542 році королева Бона Сфорца будує у східній частині села Бабина двір з церквою і дзвіницею, де поселилася вся королівська родина разом з охороною.
Збереглася грамота від 3 лютого 1563 р. видана королевою Боною Сфорцою, у якій говориться, що парафія села Бабина «надана побожному духовнику, попу Андрію грецького (східного) православного обряду». Цю грамоту затвердив своїм власноручним підписом і печаттю Сигізмунд II Август — король Польщі[7].
Але незабаром, як свідчать перекази, місце, де стояла церква та інші будівлі, провалилося і утворилася велика яма, яка заповнилася водою[6]. Спеціалісти з нафторозвідувальної експедиції, які 1927 року досліджували місцевість, можливою причиною назвали природний газ. Доказом стало відкриття неподалік у квітні 1968 року газового родовища, яке названо «Пинянським»[8].
За податковим реєстром 1589 року село входило до Самбірського повіту Перемишльської землі Руського воєводства, у селі було 2 лани (коло 50 га) оброблюваної землі, корчма, 8 загородників[9].
В 1640 році на тому місці, де сьогодні стоїть кам'яна церква св. апостола євангелиста Івана Богослова, жителі села збудували нову дерев'яну церкву східного стилю з трьома невеликими банями, покритими бляхою. На окремо розміщеній дзвіниці було три дзвони, які були перевезені з старої дзвіниці. Найбільший дзвін з написом важив 100 кілограмів[4]. Стару церкву було розібрано, на тому місці встановлено дерев'яного хреста і посаджено чотири берези, які росли до 40-х років XX століття[6].
У 1672 році під час нападу турків і татар при обороні церкви загинули три брати Білогруди (їм було відтято голови). Їхні тіла захоронили зліва від вхідної церковної брами, а на могилі посадили липу. Липа розрослася до трьох стовбурів. Цю липу було зрізано 13 лютого 1997 року, оскільки вона спорохнявіла і становила небезпеку для людей[6].
У 1724 році в Бабині побував учений і письменник з Києва Василь Григорович Барський.
8 жовтня 1846 року народився Біликовський Іван Симеонович, який у майбутньому став музичним діячем, диригентом, композитором і педагогом.
У 1897 році за священикування Петра Плешкевича розпочато будівництво нової кам'яної церкви, яка стоїть і понині. Тривало будівництво по 1902 рік. 9 жовтня 1902 року єпископ Перемиський Костянтин Чехович освятив новий храм. Церква була і безперервно діє (її не зачинили навіть в атеїстичні часи, як це робили по інших селах).
1988 року з нагоди 1000-ліття Хрещення України-Руси біля церкви встановлено пам'ятник святим рівноапостольним княгині Ользі і князю Володимиру.
Починаючи з 1989 року і по сьогодні при церкві діє недільна школа (заняття з катихизму).
В серпні 1992 року освячено встановлену напроти церкви через дорогу фігуру Божої Матері. На фігурі написано: «Пам'ятник річниці Незалежності України. 24.08.1992»
25 грудня 1996 року храм св. апостола Івана Богослова відвідав Святійший Філарет, Патріарх Київський і всієї Руси-України. Ці відвідини відбулися в рамках візиту до Львівсько-Сокальської та Дрогобицько-Самбірської єпархій. Святійшого патріарха супроводжували митрополит Львівський і Сокальський Андрій (Горак) та єпископ Дрогобицький і Самбірський Феодосій (Пецина), а також численне духовенство з мирянами.
У червні 1996 року розпочато будівництво нової цегляної дзвіниці (на фото — на задньому плані) — подарунок до 100-річного ювілею храму, що випадало на 9 жовтня 1997 року.
9 жовтня 1997 року відбулося свято — 100-річний ювілей храму св. апостола Івана Богослова. Архієрейську літургію очолив преосвященніший Феодосій, єпископ Дрогобицький і Самбірський. Після Служби Божої освячено новозбудовану дзвіницю і нагороджено Благословенною грамотою парафію села Бабина.
У 2004–2006 роках оновлено куполи та фасад храму, зроблено капітальний зовнішній ремонт святині.
- ↑ https://de.m.wikipedia.org/wiki/Babyna
- ↑ Картка постанови. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 27 жовтня 2019.
- ↑ а б Schnaider Antoni. Encyklopedya do krajoznawstwa Galicyi. Lwow 1871, T.I, S.116-121
- ↑ Шематизм на рік 1903. Перемишль 1903, стор. XV.
- ↑ а б в г Василь Черевко. Історія села Бабина Самбірського району. — Дрогобич : Коло 2013. — 344 с. ISBN 978-966-2405-70-5
- ↑ Записки НТШ. Львів. 1900 р., II-В.т.XXIV, стор. 66-67
- ↑ Газета «Червоний прапор» від 21 жовтня 1978 р.
- ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 27. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Погода в селі Бабина [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських — Бабина [Архівовано 26 липня 2019 у Wayback Machine.] (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії Самбірського району. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- https://novokalynivska-gromada.gov.ua/ [Архівовано 26 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- https://decentralization.gov.ua/gromada/756/composition [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]