Перейти до вмісту

Адрон

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Адрон
Зображення
Досліджується в hadronic physicsd
Першовідкривач або винахідник Окунь Лев Борисович
Дата відкриття (винаходу) 1962
Античастинка адрон
Фундаментальні взаємодії гравітація
CMNS: Адрон у Вікісховищі

Адро́ни (від дав.-гр. ἁδρός «великий; масивний») — клас елементарних частинок, до якого належать лише частинки, що беруть участь у сильних взаємодіях. Як правило, беруть участь і в інших взаємодіях — електромагнітних і слабких. Згідно з сучасною теорією (див. Квантова хромодинаміка) мезони складаються з кварків та антикварків, а баріони — із трьох кварків, тобто адрони не елементарні у первісному значенні цього слова, однак за традицією їх продовжують називати елементарними частинками.

Як і інші елементарні частинки, адрони характеризуються квантовими числами: масою, електричним зарядом, спіном, парністю тощо. Крім цього адрони характеризуються ароматовими квантовими числами: дивністю, чарівністю та красою.

Адрони — найчисленніша група елементарних частинок — їх нараховується близько 400.

За значенням спіну адрони поділяють на дві великі групи:

Розрізняють стабільні (точніше, метастабільні) адрони з середніми часом життя Т > 10−23 с і резонанси, часи життя яких Т ~ 10−24 — 10−23 с. Всі адрони, за винятком протона, є нестабільними частинками, тобто вони розпадаються на інші частинки.

Згідно з кварковою моделлю, мезони складаються з кварка та антикварка, а баріони — з трьох кварків (антибаріони, відповідно, — з трьох антикварків). Адрони, які не вписуються у цю схему, називають екзотичними[en].

До екзотичних адронів належать:

На сьогодні існування екзотичних адронів не є встановленим фактом. Ведуться інтенсивні експериментальні пошуки таких частинок. Серед теоретиків йдуть дискусії щодо екзотичності деяких відомих мезонів.

Посилання

[ред. | ред. код]