9К55 «Град-1»
9К55 «Град-1» | |
---|---|
Бойова машина 9П138 «Град-1» | |
Тип | РСЗВ |
Походження | Радянський Союз |
Історія використання | |
На озброєнні | 1976 — по т.ч. |
Оператори | див. Оператори |
Історія виробництва | |
Виготовлення | 1976 — по т.ч. |
Виготовлена кількість | більше 500 |
Характеристики | |
Вага | 11.500 кг |
Довжина | 6.900 мм |
Ширина | 2.500 мм |
Висота | 2.480 мм |
Екіпаж | 3 |
Головне озброєння | 36 реактивних снарядів калібром 122 мм |
Двигун | 150 кс |
Трансмісія | 6х6 |
Дорожній просвіт | 330 мм |
Операційна дальність | по шосе: 850 км |
Швидкість | по шосе: 80 км/год |
9К55 «Град-1» у Вікісховищі |
9К55 «Град-1» — радянська полкова реактивна система залпового вогню, створена на базі РСЗВ 9К51 «Град».
Робота по створенню системи «Град-1» була розпочата за постановою Ради міністрів СРСР № 71-26 від 21 січня 1970 року. Головним розробником системи було призначено НВО «Сплав». Розробка бойової машини була доручена Державному конструкторському бюро компресорного машинобудування під керівництвом головного конструктора О. І. Яскіна. У 1976 році РСЗВ 9К55 була прийнята на озброєння[1][2].
Основним призначенням 9К55 є оснащення полкових підрозділів морської піхоти. Система здатна знищувати живу силу противника, неброньовану техніку і бронетранспортери в районах скупчення ворожих підрозділів. До складу системи 9К55 входять[1][2]:
- Бойова машина 9П138;
- Транспортна машина 9Т450;
- Некеровані реактивні снаряди 9М28Ф;
- Комплект зі спеціальним арсенальним обладнанням 9Ф380.
Бойова машина 9П138 являє собою полегшену версію БМ-21. Як база використовується вантажний армійський автомобіль ЗІЛ-131. На вантажній платформі автомобіля встановлена пускова установка із 36 напрямних. У задній частині платформи знаходяться відкидні упори з двома амортизаторами, для поглинання розгойдування при веденні вогню[1][2].
В номенклатуру боєприпасів входять такі типи снарядів[1]:
- 3М16 — реактивний снаряд з касетною головною частиною, в складі головної частини перебуває 5 протипіхотних мін ПОМ-2;
- 9М28К — реактивний снаряд з касетною головною частиною, в складі головної частини перебуває 3 протитанкові міни ПТМ-3;
- 9М28С — реактивний снаряд з відокремлюваною запалювальною головною частиною;
- 9М28Ф — реактивний снаряд з відокремлюваною фугасної головною частиною.
- 9М22У — осколково-фугасний снаряд. Стандартний снаряд РСЗВ "Град"
Заряджання машини проводиться вручну, або з ґрунту, або з транспортно-заряджаючої машини 9Т450. Завдяки нижчій посадці пакета з напрямними, процес заряджання істотно полегшений. Повний цикл перезаряджання становить від 12 до 15 хвилин. Пуск може здійснюватися як одиночними пострілами, так і залпом як з кабіни, так і з виносного пульта на відстані до 60 метрів від машини. Механізми наведення ручні. Станок може наводитися в горизонтальній площині без перестановки шасі в діапазоні кутів від -60° до +60°, а у вертикальній — від 0° до +55°[1].
9Т450 | |
---|---|
Виробник | ЗІЛ |
Роки виробництва | з 1983 |
Клас | транспортно-заряджальна машина |
Стиль кузова | Фургон |
Платформа | ЗІЛ-131 |
Довжина | 7130 мм |
Ширина | 2500 мм |
Висота | 2975 мм |
Кліренс | 330 мм |
Маса | 7400 кг |
Найвища швидкість | 80 км/год |
Для перевезення боєприпасів, можуть використовуватися як вантажівки ЗІЛ-130, ЗІЛ-157К або Урал-4320 з комплектом стелажів РСЗВ, так і транспортна машина 9Т450 з комплектом стелажів, виконана також на базі ЗІЛ-131 і прийнята на озброєння у 1983 році. Для ведення нічних бойових дій машина обладнується приладом нічного бачення ПНВ-57Е. Радіозв'язок забезпечується за допомогою радіостанції Р-108М[1].
- 9К55 «Град-1» — колісний варіант з бойовою машиною 9П138 та транспортною машиною 9Т450
- 9К55-1 «Град-1» — гусеничний варіант з бойовою машиною 9П139 на базі самохідної гаубиці 2С1 «Гвоздика» і транспортно-заряджальної машини 9Т451 на базі багатоцільового гусеничного транспортера МТ-ЛБу «Маргаритка»
- Афганська війна (1979—1989) — застосовувалися радянськими військами[2].
- Російське вторгнення в Україну (2022) — застосовувалися російськими[3] та українськими військовими[4].
- СРСР
- Білорусь — 5 9П138, станом на 2010 рік[5]
- Ірак — кількість і статус невідомі[2]
- Казахстан — кількість і статус невідомі[2]
- Росія:
- Сухопутні війська Росії — 420 9П138, станом на 2012 рік[6]
- Морська піхота Росії — 96 9П138, станом на 2012 рік[7]
- Туркменістан — 9 9П138, станом на 2012 рік[8]
- Узбекистан — 24 9П138, станом на 2012 рік[9]
- Україна — 20 9П138, станом на 2012 рік[10] Станом на 2018 рік зняті з озброєння.
В листопаді 2022 року стало відомо, що на полігоні в Костромі частково-мобілізованих російських артилеристів готують до бойових дій в Україні на установках 9П138 «Град-1» та причіпних гаубицях 2А18 «Д-30». Танкістів готують на танках Т-62М[11].
- Номенклатура боєприпасів до РСЗВ «Град»
- 9П139 — бойова машина реактивної системи залпового вогню «Град-1» на базі самохідної гаубиці 2С1
- 9К54 «Град-В» — десантована машина реактивної системи залпового вогню
- ↑ а б в г д е Карпенко А. В., Современные реактивные системы залпового огня, стр. 18—19
- ↑ а б в г д е Гуров С. В. Реактивная система залпового огня 9К55 «Град-1». Ракетная техника. Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 15 січня 2012.
- ↑ #Ukraine: A damaged Russian 9P138 Grad-1 122mm multiple rocket launcher was captured by the Ukrainian Air Assault Forces in #Kherson Oblast. Twitter (англ.). Ukraine Weapons Tracker. Архів оригіналу за 22 січня 2023. Процитовано 22 січня 2023.
- ↑ УКРАЇНСЬКІ "БОГИ ВІЙНИ" ПРОДОВЖУЮТЬ НИЩИТИ ОКУПАНТА (укр.), процитовано 11 серпня 2022
- ↑ The Military Balance 2010. — P. 178.
- ↑ Military Balance 2012, с. 193
- ↑ Military Balance 2012, с. 196
- ↑ Military Balance 2012, с. 290
- ↑ Military Balance 2012, с. 291
- ↑ Military Balance 2012, с. 166
- ↑ У Костромі мобілізованих готують на Т-62М та РСЗВ “Град-1”. Мілітарний. 26 листопада 2022.
- Карпенко А. В. Реактивная система залпового огня «Град-1» с боевой машиной 9П138 // Современные реактивные системы залпового огня. — С. 18-19.
- Гуров С. В. Реактивная система залпового огня 9К55 «Град-1» ((рос.)) . Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 10 листопада 2014.