Корисні копалини Великої Британії
Корисні копалини Великої Британії
Надра В.Б. багаті на нафту, природний газ, кам. вугілля, каолін, флюорит, є родовища олов'яних руд, кам. і калійної солей, целестину, вогнетривких глин, нерудних будматеріалів, горючих сланців і невеликі родовища руд заліза, міді, свинцю, цинку, бариту і вітериту:
Запаси |
Вміст корисного компоненту в рудах, % |
Частка у світі, % | ||
Підтверджені |
Загальні | |||
Барит, тис. т |
100 |
400 |
90 (BaSO4) |
|
Вольфрам, тис. т |
50 |
50 |
0,2 (WO3) |
1,9 |
Залізні руди, млн т |
1920 |
3140 |
26 (Fe) |
1,1 |
Золото, т |
5 |
30 |
7,5 г/т |
|
Калійні солі, млн т (в перерахунку на К2О) |
22 |
29 |
14 (К2О) |
0,3 |
Мідь, тис. т |
95 |
225 |
1,47 (Cu) |
|
Нафта, млн т |
711 |
|
|
0,5 |
Олово, тис. т |
14 |
20 |
1,58 |
|
Вугілля, млн т |
45440 |
231400 |
|
|
Цинк, тис. т |
390 |
500 |
5,4 (Zn) |
0,1 |
Срібло, т |
330 |
500 |
40 г/т |
0,1 |
Плавиковий шпат, млн т |
2 |
3 |
40 (CaF2) |
1,1 |
Свинець, тис. т |
164 |
248 |
2,9 (Pb) |
0,1 |
Природний горючий газ, млрд м³ |
760 |
|
|
0,5 |
Корисні копалини | 1999 |
2000 |
2001* |
Вугілля | 37 077 |
31 198 |
32 128 |
Природний газ (нафтовий еквівалент) | 99 065 |
108 499 |
106 069 |
Сира нафта і конденсат | 137 125 |
126 244 |
117 614 |
Свинцеві руди | 2 |
2 |
1,3 |
Товарна глина (Chine/Ball clay) | 3 235 |
3 445 |
- |
Інші глини та сланцеві глини | 11 975 |
11 499 |
10 652 |
Вапняк і доломіт | 100 631 |
97 417 |
95 760 |
Крейда | 9 667 |
9 213 |
9 000 |
Сланець | 361 |
479 |
480 |
Пісковик | 15 485 |
14 900 |
14 650 |
Силікатний пісок | 4 092 |
4 095 |
4 100 |
Піщаний гравій | 100 953 |
101 621 |
104 670 |
Гіпс | *1 800 |
*1 500 |
1 500 |
Кам'яна сіль | *1 500 |
*1 700 |
1 900 |
Сіль в розсолах | *4 200 |
*4 200 |
4 200 |
Плавиковий шпат, флюорит | *40 |
*36 |
50 |
Барити | 59 |
54 |
66 |
Поташ (KCl) | 825 |
966 |
890 |
Торф (тис.м³) | 1 653 |
1 626 |
- |
Інші | 14 |
9 |
8 |
*за оцінкою British Geological Survey
Нафта і газ. Станом на 1998 р В.Б. займає 2-е (після Норвегії) місце серед країн Європи за запасами нафти і 4-е (після Нідерландів, Норвегії і України) – природного газу. Пром. родов. нафти і газу залягають під дном Північного моря на шельфі в межах Центрально-Європейського нафтогазоносного бас. Осн. нафт. і газові родов. Північного моря залягають у відкладах палеогену (Фортіс, Монтроз, глиб. 1500 м), верх. крейди (Магнус, Пайпер, Клеймор, 2400 м), юри (Тістл, Данлін, Брент, Хаттон, Найніан, Корморант-Саут, Берил, 2700 м), тріасу (Хьюетт, 3300-3600 м), пермі (Аргайл, Вайкінг, Індефатігейбл, Лімен, 4000 м). Найбільші морські родов. нафти – Фортіс, Брент, Найніан, Бре, Тістл, Пайпер, Корморант-Саут; газу – Лімен, Індефатігейбл, Хьюетт, Вайкінг. Загальні запаси нафти оцінюються понад 2 млрдт., газу – бл. 760 млрд м³.
Доведені запаси природного газу британського сектора Північного моря оцінюються в 699 трлн.м3; основні газові родовища (трлн.м³ газу): Леман (161), Британія (84.9), Індіфетігейбл (48) і Кліппер (22.6). Запаси газоконденсатних родовищ Елджін і Франклін – 45 млн т конденсату і 48.4 трлн.м³ газу.
Вугілля. За запасами кам. вугілля В.Б. займає 2-е місце в Зах. Європі. Вугільні басейни В.Б. пов'язані з кам.-вугільними відкладами каледонід і утворюють чотири групи: Південну (43 млрд т), Центральну (90 млрд т), Північну (16 млрд т) і Шотландську (13,5 млрд т). Вугілля від довгополуменевого до антрацитів; сер. потужність пластів 1-2 м.
Залізо. Родов. залізних руд у В.Б. дуже виснажені. Поклади осадового типу приурочені до юрських відкладів чохла каледонід. Найбільші родовища розташовані в районі Сканторпа, в Камберленді та Нортхемптонширі – родов. Міллом, Егремонт, Бекермет, Корбі, Нортгемптон.
Олово. За підтвердженими запасами олов'яних руд В.Б. займає 5-е місце в Зах. Європі (Після Португалії, Франції, Іспанії та Німеччини, 1999). Родов. розташовані на п-ові Корнуолл і приурочені до гранітних інтрузій пізньокам’яновугільної доби. Руди г.ч. комплексні, містять також мідь, цинк і вольфрам. Найбільші родовища: Саут-Крофті, Маунт-Уеллінгтон, Джівор.
Поліметали. Запаси свинцевих і цинкових руд у В.Б. обмежені. Малі родов. бідних поліметалічних гідротермальних руд (Камберленд, Дербішир, Корнуолл та ін.) практично вироблені.
Мідь. Родов. руд міді (Корнуолл, Девон) вичерпані, розробляються відвали. У Півн. Уельсі є значні поклади бідних (0,3% Cu) мідно-порфірових руд.
Флюорит. За запасами флюориту В.Б. займає 5-е місце в Зах. Європі (після Франції, Італії, Іспанії, Німеччини, 1999). Родов. представлені жилами і метасоматичними покладами у вапняках карбону.
Калійна і кам'яна сіль. Поклади калійних солей зосереджені у відкладах цехштейна, кам'яної солі – у відкладах тріасу.
Барит залягає в районі Девону.
Целестин локалізований в районі Брістоля.
Каолін. В.Б. багата на каолін. Найбільші каолінові родов. – Сент-Остелл і Лі-Мур розташовані в обл. розвитку герцинських гранітів.
Виробна та будівельна сировина. Гончарні глини (гол. родов. Бові) приурочені до третинних відкладів, вогнетривкі глини – до карбону, цегельні глини і глинисті сланці – до верх. юри, відбілювальні глини – до ниж. крейди. Родов. піску і ґравію пов'язані з четвертинними та нижньокрейдовими відкладами. Пісковики приурочені до докембрію, ниж. палеозою і карбону. Бл. 70% запасів вапняків і доломіту пов'язані з кам.-вугільними відкладами. Родов. гіпсу і ангідриту розташовані у відкладах пермі і тріасу, а також верх юри.
- Історія освоєння мінеральних ресурсів Великої Британії
- Гірнича промисловість Великої Британії
- Геологія Великої Британії
- Гідрогеологія Великої Британії
- Економіка Великої Британії
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.