Iryna Senchuk
Ivan Franko National University of Lviv, Foreign Languages, Department of World Literature, Full time lecturer
Born 12.08.1977, Khmelnytsky, UkraineProfessional experience and Achievements:2013 – present – Associate Professor at World Literature Department of Ivan Franko National University of Lviv1999 – 2013 Assistant Lecturer at World Literature Department of Ivan Franko National University of LvivDegrees and titles:2013 – Associate Professor Certificate (World Literature Department)
less
Uploads
Papers by Iryna Senchuk
The article studies the problem of Celtic myth functioning in the poetics of W.B. Yeats’s early works. It considers Celtic myth as the main source of mythic symbols of the author’s artistic world and proves that Yeats did not retell but artistically transformed the traditional mythological plot employing in the narrative those motifs and images from other mythological systems that corresponded with his own outlook.
Abstract. The paper proves that William B. Yeats’s three plays – «At the Hawk’s Well», «On Baile’s Strand», and «The Death of Cuchulain» – articulate different episodes of the Cuchulain myth, though transcontextualised in order to suit the author’s intention, and follow a strict ritualistic plot which reconstructs different stages and types of initiation process (age, warrior, social and spiritual initiations) accompanied by corresponding «transition rites»: the rituals of incorporation, continuality and regeneration.
The article explores the ways in which music manifests itself on lexical-semantic, structural and rhythmic-syntactic levels of the novel «Murphy» (1938) by Samuel Beckett, whose Anglo- and Francophone writing is an attempt to synthesize prose and music. Wittgenstein’s philosophy of linguistic scepticism and Schopenhauer’s vision of music as the only way of expressing the essence of the world were among the most significant influences on Beckett’s aesthetic ideas, his understanding of the expressivity of word and music.
In his work, not only does Beckett combine the two forms of art through allusions and references, phonetic sound imitation or giving it musical form, but he makes an attempt to use the imagery of music and its ability to directly express feelings and thoughts, focusing on «semantic possibilities» of music as metaphor. Being sensitive to the sounding qualities of phrases in his works, Beckett perceived any sounds, even human ones, as music. His novel «Murphy», he saturates with auditory memories, rising and falling sounds, rhythms, melodies and musical categories, which enhance its musical effect. The diversity of musicality in Beckettian text is also manifested in the rhythmic organization, the presence of leitmotifs, and extensive use of verbal and structural repetitions.
Therefore, Beckett’s method in «Murphy» involves the use of devices of musical expressiveness, as well as the transformation of musical categories into metaphors of different experiences. Simultaneously, the rhythm of repetitions makes the emotional tonality of the work more distinct and creates the effect of intense movement of the consciousness.
plays: it traces the ways of author’s artistic perception and transformation of motifs and
images of the Irish folklore and Celtic mythology, and aims to prove the statement that
“borrowing” – references to folk tradition and mythological allusions – characteristic of his
early works shows the ability to function as a thematically significant element in the narrative
structure of his plays. Here appears the question of how the mythological and ritual meaning
peculiar of folklore prototype preserves its topicality for Yeats’s dramas “The Countess
Cathleen” and “The Land of Heart’s Desire”, the poetics of which may serve as an example
of myth artistic reception.
mythologem and its functioning as an individual creative projection of psychological
and cultural-genetic archetypes in W. B. Yeats’s lyrics. It proves that this mythologem is
signifi cant for understanding his worldview and inner ties with the Irish consciousness. The
archetypal image of water stream (river, spring, lake, sea) complements the construction of
his mythopoeic world. However, within Yeats’s mythopoetics, the “water” is interpreted not
only as the representation of the archetype of the Great Mother, fertility but as a symbol of
stream and continuity of time as well as the image of chaos.
світовій літературі. Категорією відкритості, як побачимо, визначається тут не лише фінал (як у більшості письменників-модерністів), “Поминки Фіннеганові” − це відкритий твір, в якому є декілька перспектив одночасно, нескінченна кількість смислів, в яких може бути прочитаний твір. Поетика “Поминок Фіннеганових” − це поетика “твору-універсуму”.
drama and traces the evolution of his dramatic style from On Baile’s Strand to The Death
of Cuchulain, with At the Hawk’s Well as a middle point. It aims to emphasise the interaction between the dramatic theory Yeats developed throughout his career and his works.
Ключові слова: міф, міфологічна парадигма, міфологізм, міфологізація, міфологічний метод, ритуал, В. Б. Єйтс.
Дисертація є першим у вітчизняному літературознавстві системним дослідженням творчості ірландського англомовного письменника, лауреата Нобелівської премії 1923 р. Вільяма Б. Єйтса (1865–1939) з перспективи художньої реконструкції і втілення міфологічних мотивів та образів у його поетиці. На основі міфокритичної методології, що ґрунтується на концепціях К.Ґ. Юнґа, Дж. Кемпбела, М. Еліаде, Н. Фрая, Дж. Фрейзера та ін., в роботі вивчено закономірності введення та функціонування архаїко-міфологічних елементів на рівні сюжетно-структурної організації, оповідної моделі та образної системи його творів. Розглянуто механізми впливу міфо-фольклорної традиції на формування тематики, системи стійких символів та мотивів у художній творчості митця, досліджено його есеїстику і трактат «Візія». Комплексний підхід до вивчення доробку Єйтса доводить, що на всіх етапах творчої еволюції він звертається до міфу як універсальної системи символів, засобу розбудови художнього світу та вияву глибинної природи людської психології. Використання універсальних міфологічних елементів з метою входження у вимір сакрального часу для виявлення онтологічних законів людського буття, структурування тексту за допомогою бінарних опозицій, циклічний принцип організації сюжету та реалізована через ідею театру масок концепція безособовості слугують основними принципами міфомоделювання для ірландського митця.
Ключові слова: міф, міфопоетика, міфологема, архетип, міфотворчість, антиномії, національна ідентичність, постколоніальний дискурс, В.Б. Єйтс.
Сенчук И.А. Мифопоэтика Уильяма Б. Йейтса. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.04 – литература зарубежных стран. – Черноморский государственный университет им. Петра Могилы. – Николаев, 2012.
Диссертация является первым в отечественном литературоведении системным исследованием творчества ирландского англоязычного писателя, лауреата Нобелевской премии 1923 г. У.Б. Йейтса (1865–1939) с точки зрения художественной реконструкции и реализации мифологических мотивов и образов в его поэтике. Основываясь на мифокритической методологии, которая базируется на концепциях К.Г. Юнга, Дж. Кемпбела, Н. Фрая, Дж. Фрейзера, М. Элиаде и др., в работе изучены закономерности введения и функционирования архаико-мифологических элементов на уровне сюжетно-структурной организации, повествовательной модели и образной системы его произведений. Рассмотрены механизмы влияния мифо-фольклорной традиции на формирование тематики, системы символов и мотивов в художественном творчестве писателя, исследованы его эссеистика и трактат «Видение». Комплексный подход к изучению наследия Йейтса доказывает, что на всех этапах творческой эволюции он обращается к мифу как универсальной системе символов, средству расширения художественного мира и выявления глубинной сути человеческой психологии. Использование универсальных мифологических элементов с целью вхождения в измерение сакрального времени для выявления онтологических законов человеческого бытия, структурирование текста с помощью бинарных оппозиций, циклический принцип организации сюжета, а также реализованная через идею театра масок концепция безличности служат главными принципами мифомоделирования для ирландского писателя.
Ключевые слова: миф, мифопоэтика, мифологема, архетип, мифотворчество, антиномии, национальная идентичность, постколониальный дискурс, У.Б. Йейтс.
Senchuk I.A. Mythopoetics of William B. Yeats. – Manuscript.
Thesis for a scholarly Candidate Degree in Philology: specialty 10.01.04 – Literature of Foreign Countries. – Petro Mohyla Black Sea State University. – Mykolayiv, 2012.
The thesis is the first in Ukrainian literary studies systematic research of William B. Yeats’s works. It emphasizes a versatile nature of mythopoetic structure of the author’s writings, tracing the ways of artistic reconstruction and adaptation of mythological elements in Yeats’s poetics. Employing the mythological methodologies of textual analysis, based on theoretical conceptions of C.G. Jung, J. Campbell, M. Eliade, N. Frye, J. Frazer etc., the thesis investigates the mechanisms of introducing the archaic mythological elements into the text and the peculiarities of their functioning on the level of plot-structural organisation, narrative model and personage system of Yeats’s works, which enables to reveal their archetypical nature.
Comprehensive approach to the study of writer’s oeuvre, including the analysis of his poetry, drama and prose of different periods, allows to draw the conclusion that at all stages of his creative evolution the Irish artist employs myth as a universal system of symbols, as a means of creating the fictional world, and a way of revealing the deep nature of human psychology. Analysed writings of Yeats are regarded as myth-making texts: their imagery system comprises symbols and archetypes belonging to mythological, literary or philosophical discourses. The research proves that gradually there changes the nature of mythologism and the ways of reconstructing mythological images and motifs: while at early stage (1890–1900 ies) the mythological material usually serves as a means of Irish reality modelling and as a catalyst of historical memory, the later works (1920–1930 ies) reveal a deeper understanding of myth as a reflection of the collective unconscious and the universal model of being. Myth-making, symbolism and psychologism become the integral categories of artist’s modelling of the fictional world.
The analysis of the architectonics of W.B. Yeats’s plays within the framework of the poetics of myth gives grounds for stating that folklore-mythological structures function as psychological patterns, formal means of dramatic action, conceptual and symbolic schemes. Besides, it reveals the main vector of playwright’s artistic quest: from early symbolic drama («The Countess Cathleen», «The Land of Heart’s Desire», «Deirdre») to heroic mythopoeic drama, employing mask, dance and music and, thus, synthesizing the traditions of the Eastern and Western theatres («At the Hawk’s Well», «The Death of Cuchulain»). The mythopoetic reading of Yeats’s writings enables to reconstruct a set of mythic plots, images and motifs, borrowed from Irish, Biblical, Antic and Eastern mythologies, which serve as a source of his symbols and as structural-meaning components of his works.
As the result of study of myth functioning in Yeats’s works there can be made apparent certain «mythopoeic constants» fulfilling plot-constructing, narrative, structural and stylistic functions: these are certain motifs (the death-resurrection motif, the cyclic motif, the motif of transformation, the motif of initiation), archetypical images (the Hero, the Shadow, the Beloved), and geometrical symbols (circle, gyres, spiral). Synthesizing different mythological systems, cultural traditions and ritual practices, Yeats’s mythological texts create the author’s myth about the world, which is subordinated to the general cyclic development of nature – the phases of the Moon («Vision»). Thus, he appeals to the depth of mythologized consciousness, archetypical constants. Yeats’s works are oriented on the poetics of myth: they are characterized by mythic plot and topos, by symbolism, by the poetics of mythologems, by cyclicity, by leitmotifs, by depiction of reality as mythologized into an emblem of time and its heroes – as the markers of the epoch (the historical time is replaced by the mythical one).
Notwithstanding the cultural openness of Yeats’s work, the theme of Ireland and the wish to join the Irish mythological tradition prevailed in the writer’s oeuvre: the fictional space of the author’s writings, his early ones in particular, is constructed with regard to the Irish mythological or modern pattern, thus it possesses national character. Besides, Yeats strives to model in his poems and dramas the heroic conception of national history, based on Irish mythology and folklore. That very aspect of his work, as well as the reactualisation of Celtic heroes’ images and conscious introduction of Celtic allusions contributed to the activation of «historical memory» and the conceptualisation of Irish identity. All these facts make it possible to read Yeats as a poet of decolonisation due to whom the Irish culture stopped being a part of marginal discourse, and to use as the methodology of text interpretation the paradigms of mythological and postcolonial analysis.
Key words: myth, mythopoetics, mythologem, archetype, myth-making, antinomies, national identity, postcolonial discourse, W.B. Yeats.
Ключові слова: кельтський міф, Кухулін, теза, антитеза, синтез, героїчний міф, квест, бінарні семантичні опозиції, В.Б. Єйтс.
The article researches the peculiarities of functioning and evolution of Cuchulain image in William B. Yeats’s dramaturgy. It proves that in three plays under analysis – «At the Hawk’s Well» (1916), «On Baile’s Strand» (1904), and «The Death of Cuchulain» (1939) – the hero appears in the most tragic moments of his life which corresponds to the quest paradigm and is arranged according to the rules of the triad: thesis – antithesis – synthesis.
Key words: Celtic myth, Cuchulain, thesis, antithesis, synthesis, heroic myth, quest, binary semantic oppositions, W.B. Yeats.
В статье исследованы особенности функционирования и эволюция образа Кухулина в драматургии Уильяма Б. Йейтса. Доказано, что в центре трёх выбранных для анализа пьес – «У ястребиного источника» (1916), «На берегу Бейле» (1904), «Смерть Кухулина» (1939) – жизнь героя отображена в её кульминациях, отвечая парадигме «квеста», и строится за правилами триады: тезис – антитезис – синтез.
Ключевые слова: кельтский миф, Кухулин, тезис, антитезис, синтез, героический миф, квест, бинарные семантические оппозиции, У.Б. Йейтс.
Key words: thanatological motif, narrative structure, plot, character, myth, W.B. Yeats.
Стаття присвячена дослідженню оповідної системи та виявів танатологічних мотивів як композиційно-оповідного принципу побудови наративу у драмі «Дейрдре» ірландського англомовного письменника Вільяма Б. Єйтса. Маємо на меті довести, що літературні мотиви як структурно-змістові одиниці та носії певних значень й образів можуть виконувати функції сюжетних ходів, визначаючи композицію твору та обумовлюючи у ньому наратив. Специфіка побудови оповіді у драмі Єйтса стає предметом особливого інтересу як засіб реалізації ідейно-естетичних задумів автора.
Ключові слова: танатологічний мотив, наративна структура, сюжет, персонаж, міф, В.Б. Єйтс.
Ключові слова: християнський міф, Ісус Христос, десемантизація новозавітного сюжету, В.Б. Єйтс.
The article researches the peculiarities of functioning of the Gospel legend about the divine and human nature of Jesus Christ and his death on the cross for mankind as a narrative and conceptual structure for William B. Yeats’s play «Calvary». It traces a partial desemantisation and inversion of the New Testament’s plot, in particular the traditional Christian canon concerning the images of Lazarus and Judas. It also proves that the author gives eternal and psychological meaning to the episodes from the New Testament.
Key words: Christian myth, Jesus Christ, desemantisation of New Testament’s plot, William B. Yeats.
Ключові слова: антиномії, бінарні опозиції, амбівалентність, дуальність, В.Б. Єйтс.
В статье исследованы фигуры сопоставления оппозиционных понятий и образов как характерную черту поэтики Уильяма Б. Йейтса (1865–1939). Проведенный анализ стихотворений из сборника «Башня» (1928) доказывает, что в творчестве Йейтса бинарным оппозициям принадлежит центральное место наряду с другими средствами конструирования образности. Особое место занимают антиномии, в основе которых противопоставление таких понятий, как жизнь и смерть, гармония и хаос, прекрасное и ужасное, вечное и быстротечное. Фундаментальное значение имеют антиномии, которые на уровне историко-литературного контекста реализуются как оппозиция художника и окружающей действительности, искусства и природы, традиции и современной литературы, а на уровне социо-культурного дискурса – как оппозиция Ирландии и Англии.
Ключевые слова: антиномии, бинарные оппозиции, амбивалентность, дуальность, У.Б. Йейтс.
The article studies the figures of juxtaposition of opposing concepts and images as a characteristic feature of the poetics of William B. Yeats (1865–1939). The analysis of the poems from his collection «The Tower» (1928) proves that, alongside other means of imagery creating, binary oppositions play the main role in Yeats’s oeuvre. Of primary importance are the antinomies which are based on such contrasting concepts as life and death, harmony and chaos, beauty and deformity, eternity and temporality. Of great significance are antinomies which on the level of historical and literary context are realized as the oppositions of the artist and the reality, the art and the nature, the tradition and the modern writing, while on the level of socio-cultural discourse – as the oppositions of Ireland and England.
Key words: antinomies, binary oppositions, ambivalence, duality, W.B. Yeats.
Літературні образи В.Б. Єйтса як національні ідентифікаційні знаки
Стаття присвячена проблемі формування національної літературної ідентичності і має на меті довести тезу про те, що художні тексти – зокрема поезії й драми – В.Б. Єйтса вплинули на творення ірландської ідентичності в соціологічному та філософському розумінні цієї категорії. Беручи за основу ірландську національну традицію, Єйтс представляє героїв кельтської міфології як національні ідентифікаційні знаки, що постають в його творчості символічним втіленням ірландських форм думки і рис характеру.
Ключові слова: національна ідентичність, міф, міфологія, міфопоетичний простір, символ, В.Б. Єйтс.
Ирина Сенчук
Литературные образы У.Б. Йейтса как национальные идентификационные знаки
Статья посвящена проблеме формирования национальной литературной идентичности и ставит своей целью доказать тезис о том, что художественные тексты – в частности, поэзии и драмы – У.Б. Йейтса оказали влияние на определение ирландской идентичности в социологическом и философском понимании этой категории. Используя ирландскую национальную традицию, Йейтс представляет героев кельтской мифологии как национальные идентификационные знаки, которые в его творчестве становятся символическим воплощением ирландских форм мысли и черт характера.
Ключевые слова: национальная идентичность, миф, мифология, мифопоэтическое пространство, символ, У.Б. Йейтс.
Iryna Senchuk
William B. Yeats’ Literary Images as Nation Identity Markers
The article focuses on the problem of national literary identity’s construction and aims to prove the statement that William B. Yeats’ literary texts – in particular his poetry and dramas – influenced the shaping of Irish identity in a way that sociology and philosophy treat this notion. Turning to Irish national tradition as the basis of his own works, Yeats represented the heroes of Celtic mythology as nation identity markers which have become the symbolic embodiment of Irish thought and character in his poems and dramas.
Key words: national identity, myth, mythology, mythopoetic space, symbol, W.B. Yeats.
The article studies the problem of Celtic myth functioning in the poetics of W.B. Yeats’s early works. It considers Celtic myth as the main source of mythic symbols of the author’s artistic world and proves that Yeats did not retell but artistically transformed the traditional mythological plot employing in the narrative those motifs and images from other mythological systems that corresponded with his own outlook.
Abstract. The paper proves that William B. Yeats’s three plays – «At the Hawk’s Well», «On Baile’s Strand», and «The Death of Cuchulain» – articulate different episodes of the Cuchulain myth, though transcontextualised in order to suit the author’s intention, and follow a strict ritualistic plot which reconstructs different stages and types of initiation process (age, warrior, social and spiritual initiations) accompanied by corresponding «transition rites»: the rituals of incorporation, continuality and regeneration.
The article explores the ways in which music manifests itself on lexical-semantic, structural and rhythmic-syntactic levels of the novel «Murphy» (1938) by Samuel Beckett, whose Anglo- and Francophone writing is an attempt to synthesize prose and music. Wittgenstein’s philosophy of linguistic scepticism and Schopenhauer’s vision of music as the only way of expressing the essence of the world were among the most significant influences on Beckett’s aesthetic ideas, his understanding of the expressivity of word and music.
In his work, not only does Beckett combine the two forms of art through allusions and references, phonetic sound imitation or giving it musical form, but he makes an attempt to use the imagery of music and its ability to directly express feelings and thoughts, focusing on «semantic possibilities» of music as metaphor. Being sensitive to the sounding qualities of phrases in his works, Beckett perceived any sounds, even human ones, as music. His novel «Murphy», he saturates with auditory memories, rising and falling sounds, rhythms, melodies and musical categories, which enhance its musical effect. The diversity of musicality in Beckettian text is also manifested in the rhythmic organization, the presence of leitmotifs, and extensive use of verbal and structural repetitions.
Therefore, Beckett’s method in «Murphy» involves the use of devices of musical expressiveness, as well as the transformation of musical categories into metaphors of different experiences. Simultaneously, the rhythm of repetitions makes the emotional tonality of the work more distinct and creates the effect of intense movement of the consciousness.
plays: it traces the ways of author’s artistic perception and transformation of motifs and
images of the Irish folklore and Celtic mythology, and aims to prove the statement that
“borrowing” – references to folk tradition and mythological allusions – characteristic of his
early works shows the ability to function as a thematically significant element in the narrative
structure of his plays. Here appears the question of how the mythological and ritual meaning
peculiar of folklore prototype preserves its topicality for Yeats’s dramas “The Countess
Cathleen” and “The Land of Heart’s Desire”, the poetics of which may serve as an example
of myth artistic reception.
mythologem and its functioning as an individual creative projection of psychological
and cultural-genetic archetypes in W. B. Yeats’s lyrics. It proves that this mythologem is
signifi cant for understanding his worldview and inner ties with the Irish consciousness. The
archetypal image of water stream (river, spring, lake, sea) complements the construction of
his mythopoeic world. However, within Yeats’s mythopoetics, the “water” is interpreted not
only as the representation of the archetype of the Great Mother, fertility but as a symbol of
stream and continuity of time as well as the image of chaos.
світовій літературі. Категорією відкритості, як побачимо, визначається тут не лише фінал (як у більшості письменників-модерністів), “Поминки Фіннеганові” − це відкритий твір, в якому є декілька перспектив одночасно, нескінченна кількість смислів, в яких може бути прочитаний твір. Поетика “Поминок Фіннеганових” − це поетика “твору-універсуму”.
drama and traces the evolution of his dramatic style from On Baile’s Strand to The Death
of Cuchulain, with At the Hawk’s Well as a middle point. It aims to emphasise the interaction between the dramatic theory Yeats developed throughout his career and his works.
Ключові слова: міф, міфологічна парадигма, міфологізм, міфологізація, міфологічний метод, ритуал, В. Б. Єйтс.
Дисертація є першим у вітчизняному літературознавстві системним дослідженням творчості ірландського англомовного письменника, лауреата Нобелівської премії 1923 р. Вільяма Б. Єйтса (1865–1939) з перспективи художньої реконструкції і втілення міфологічних мотивів та образів у його поетиці. На основі міфокритичної методології, що ґрунтується на концепціях К.Ґ. Юнґа, Дж. Кемпбела, М. Еліаде, Н. Фрая, Дж. Фрейзера та ін., в роботі вивчено закономірності введення та функціонування архаїко-міфологічних елементів на рівні сюжетно-структурної організації, оповідної моделі та образної системи його творів. Розглянуто механізми впливу міфо-фольклорної традиції на формування тематики, системи стійких символів та мотивів у художній творчості митця, досліджено його есеїстику і трактат «Візія». Комплексний підхід до вивчення доробку Єйтса доводить, що на всіх етапах творчої еволюції він звертається до міфу як універсальної системи символів, засобу розбудови художнього світу та вияву глибинної природи людської психології. Використання універсальних міфологічних елементів з метою входження у вимір сакрального часу для виявлення онтологічних законів людського буття, структурування тексту за допомогою бінарних опозицій, циклічний принцип організації сюжету та реалізована через ідею театру масок концепція безособовості слугують основними принципами міфомоделювання для ірландського митця.
Ключові слова: міф, міфопоетика, міфологема, архетип, міфотворчість, антиномії, національна ідентичність, постколоніальний дискурс, В.Б. Єйтс.
Сенчук И.А. Мифопоэтика Уильяма Б. Йейтса. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.04 – литература зарубежных стран. – Черноморский государственный университет им. Петра Могилы. – Николаев, 2012.
Диссертация является первым в отечественном литературоведении системным исследованием творчества ирландского англоязычного писателя, лауреата Нобелевской премии 1923 г. У.Б. Йейтса (1865–1939) с точки зрения художественной реконструкции и реализации мифологических мотивов и образов в его поэтике. Основываясь на мифокритической методологии, которая базируется на концепциях К.Г. Юнга, Дж. Кемпбела, Н. Фрая, Дж. Фрейзера, М. Элиаде и др., в работе изучены закономерности введения и функционирования архаико-мифологических элементов на уровне сюжетно-структурной организации, повествовательной модели и образной системы его произведений. Рассмотрены механизмы влияния мифо-фольклорной традиции на формирование тематики, системы символов и мотивов в художественном творчестве писателя, исследованы его эссеистика и трактат «Видение». Комплексный подход к изучению наследия Йейтса доказывает, что на всех этапах творческой эволюции он обращается к мифу как универсальной системе символов, средству расширения художественного мира и выявления глубинной сути человеческой психологии. Использование универсальных мифологических элементов с целью вхождения в измерение сакрального времени для выявления онтологических законов человеческого бытия, структурирование текста с помощью бинарных оппозиций, циклический принцип организации сюжета, а также реализованная через идею театра масок концепция безличности служат главными принципами мифомоделирования для ирландского писателя.
Ключевые слова: миф, мифопоэтика, мифологема, архетип, мифотворчество, антиномии, национальная идентичность, постколониальный дискурс, У.Б. Йейтс.
Senchuk I.A. Mythopoetics of William B. Yeats. – Manuscript.
Thesis for a scholarly Candidate Degree in Philology: specialty 10.01.04 – Literature of Foreign Countries. – Petro Mohyla Black Sea State University. – Mykolayiv, 2012.
The thesis is the first in Ukrainian literary studies systematic research of William B. Yeats’s works. It emphasizes a versatile nature of mythopoetic structure of the author’s writings, tracing the ways of artistic reconstruction and adaptation of mythological elements in Yeats’s poetics. Employing the mythological methodologies of textual analysis, based on theoretical conceptions of C.G. Jung, J. Campbell, M. Eliade, N. Frye, J. Frazer etc., the thesis investigates the mechanisms of introducing the archaic mythological elements into the text and the peculiarities of their functioning on the level of plot-structural organisation, narrative model and personage system of Yeats’s works, which enables to reveal their archetypical nature.
Comprehensive approach to the study of writer’s oeuvre, including the analysis of his poetry, drama and prose of different periods, allows to draw the conclusion that at all stages of his creative evolution the Irish artist employs myth as a universal system of symbols, as a means of creating the fictional world, and a way of revealing the deep nature of human psychology. Analysed writings of Yeats are regarded as myth-making texts: their imagery system comprises symbols and archetypes belonging to mythological, literary or philosophical discourses. The research proves that gradually there changes the nature of mythologism and the ways of reconstructing mythological images and motifs: while at early stage (1890–1900 ies) the mythological material usually serves as a means of Irish reality modelling and as a catalyst of historical memory, the later works (1920–1930 ies) reveal a deeper understanding of myth as a reflection of the collective unconscious and the universal model of being. Myth-making, symbolism and psychologism become the integral categories of artist’s modelling of the fictional world.
The analysis of the architectonics of W.B. Yeats’s plays within the framework of the poetics of myth gives grounds for stating that folklore-mythological structures function as psychological patterns, formal means of dramatic action, conceptual and symbolic schemes. Besides, it reveals the main vector of playwright’s artistic quest: from early symbolic drama («The Countess Cathleen», «The Land of Heart’s Desire», «Deirdre») to heroic mythopoeic drama, employing mask, dance and music and, thus, synthesizing the traditions of the Eastern and Western theatres («At the Hawk’s Well», «The Death of Cuchulain»). The mythopoetic reading of Yeats’s writings enables to reconstruct a set of mythic plots, images and motifs, borrowed from Irish, Biblical, Antic and Eastern mythologies, which serve as a source of his symbols and as structural-meaning components of his works.
As the result of study of myth functioning in Yeats’s works there can be made apparent certain «mythopoeic constants» fulfilling plot-constructing, narrative, structural and stylistic functions: these are certain motifs (the death-resurrection motif, the cyclic motif, the motif of transformation, the motif of initiation), archetypical images (the Hero, the Shadow, the Beloved), and geometrical symbols (circle, gyres, spiral). Synthesizing different mythological systems, cultural traditions and ritual practices, Yeats’s mythological texts create the author’s myth about the world, which is subordinated to the general cyclic development of nature – the phases of the Moon («Vision»). Thus, he appeals to the depth of mythologized consciousness, archetypical constants. Yeats’s works are oriented on the poetics of myth: they are characterized by mythic plot and topos, by symbolism, by the poetics of mythologems, by cyclicity, by leitmotifs, by depiction of reality as mythologized into an emblem of time and its heroes – as the markers of the epoch (the historical time is replaced by the mythical one).
Notwithstanding the cultural openness of Yeats’s work, the theme of Ireland and the wish to join the Irish mythological tradition prevailed in the writer’s oeuvre: the fictional space of the author’s writings, his early ones in particular, is constructed with regard to the Irish mythological or modern pattern, thus it possesses national character. Besides, Yeats strives to model in his poems and dramas the heroic conception of national history, based on Irish mythology and folklore. That very aspect of his work, as well as the reactualisation of Celtic heroes’ images and conscious introduction of Celtic allusions contributed to the activation of «historical memory» and the conceptualisation of Irish identity. All these facts make it possible to read Yeats as a poet of decolonisation due to whom the Irish culture stopped being a part of marginal discourse, and to use as the methodology of text interpretation the paradigms of mythological and postcolonial analysis.
Key words: myth, mythopoetics, mythologem, archetype, myth-making, antinomies, national identity, postcolonial discourse, W.B. Yeats.
Ключові слова: кельтський міф, Кухулін, теза, антитеза, синтез, героїчний міф, квест, бінарні семантичні опозиції, В.Б. Єйтс.
The article researches the peculiarities of functioning and evolution of Cuchulain image in William B. Yeats’s dramaturgy. It proves that in three plays under analysis – «At the Hawk’s Well» (1916), «On Baile’s Strand» (1904), and «The Death of Cuchulain» (1939) – the hero appears in the most tragic moments of his life which corresponds to the quest paradigm and is arranged according to the rules of the triad: thesis – antithesis – synthesis.
Key words: Celtic myth, Cuchulain, thesis, antithesis, synthesis, heroic myth, quest, binary semantic oppositions, W.B. Yeats.
В статье исследованы особенности функционирования и эволюция образа Кухулина в драматургии Уильяма Б. Йейтса. Доказано, что в центре трёх выбранных для анализа пьес – «У ястребиного источника» (1916), «На берегу Бейле» (1904), «Смерть Кухулина» (1939) – жизнь героя отображена в её кульминациях, отвечая парадигме «квеста», и строится за правилами триады: тезис – антитезис – синтез.
Ключевые слова: кельтский миф, Кухулин, тезис, антитезис, синтез, героический миф, квест, бинарные семантические оппозиции, У.Б. Йейтс.
Key words: thanatological motif, narrative structure, plot, character, myth, W.B. Yeats.
Стаття присвячена дослідженню оповідної системи та виявів танатологічних мотивів як композиційно-оповідного принципу побудови наративу у драмі «Дейрдре» ірландського англомовного письменника Вільяма Б. Єйтса. Маємо на меті довести, що літературні мотиви як структурно-змістові одиниці та носії певних значень й образів можуть виконувати функції сюжетних ходів, визначаючи композицію твору та обумовлюючи у ньому наратив. Специфіка побудови оповіді у драмі Єйтса стає предметом особливого інтересу як засіб реалізації ідейно-естетичних задумів автора.
Ключові слова: танатологічний мотив, наративна структура, сюжет, персонаж, міф, В.Б. Єйтс.
Ключові слова: християнський міф, Ісус Христос, десемантизація новозавітного сюжету, В.Б. Єйтс.
The article researches the peculiarities of functioning of the Gospel legend about the divine and human nature of Jesus Christ and his death on the cross for mankind as a narrative and conceptual structure for William B. Yeats’s play «Calvary». It traces a partial desemantisation and inversion of the New Testament’s plot, in particular the traditional Christian canon concerning the images of Lazarus and Judas. It also proves that the author gives eternal and psychological meaning to the episodes from the New Testament.
Key words: Christian myth, Jesus Christ, desemantisation of New Testament’s plot, William B. Yeats.
Ключові слова: антиномії, бінарні опозиції, амбівалентність, дуальність, В.Б. Єйтс.
В статье исследованы фигуры сопоставления оппозиционных понятий и образов как характерную черту поэтики Уильяма Б. Йейтса (1865–1939). Проведенный анализ стихотворений из сборника «Башня» (1928) доказывает, что в творчестве Йейтса бинарным оппозициям принадлежит центральное место наряду с другими средствами конструирования образности. Особое место занимают антиномии, в основе которых противопоставление таких понятий, как жизнь и смерть, гармония и хаос, прекрасное и ужасное, вечное и быстротечное. Фундаментальное значение имеют антиномии, которые на уровне историко-литературного контекста реализуются как оппозиция художника и окружающей действительности, искусства и природы, традиции и современной литературы, а на уровне социо-культурного дискурса – как оппозиция Ирландии и Англии.
Ключевые слова: антиномии, бинарные оппозиции, амбивалентность, дуальность, У.Б. Йейтс.
The article studies the figures of juxtaposition of opposing concepts and images as a characteristic feature of the poetics of William B. Yeats (1865–1939). The analysis of the poems from his collection «The Tower» (1928) proves that, alongside other means of imagery creating, binary oppositions play the main role in Yeats’s oeuvre. Of primary importance are the antinomies which are based on such contrasting concepts as life and death, harmony and chaos, beauty and deformity, eternity and temporality. Of great significance are antinomies which on the level of historical and literary context are realized as the oppositions of the artist and the reality, the art and the nature, the tradition and the modern writing, while on the level of socio-cultural discourse – as the oppositions of Ireland and England.
Key words: antinomies, binary oppositions, ambivalence, duality, W.B. Yeats.
Літературні образи В.Б. Єйтса як національні ідентифікаційні знаки
Стаття присвячена проблемі формування національної літературної ідентичності і має на меті довести тезу про те, що художні тексти – зокрема поезії й драми – В.Б. Єйтса вплинули на творення ірландської ідентичності в соціологічному та філософському розумінні цієї категорії. Беручи за основу ірландську національну традицію, Єйтс представляє героїв кельтської міфології як національні ідентифікаційні знаки, що постають в його творчості символічним втіленням ірландських форм думки і рис характеру.
Ключові слова: національна ідентичність, міф, міфологія, міфопоетичний простір, символ, В.Б. Єйтс.
Ирина Сенчук
Литературные образы У.Б. Йейтса как национальные идентификационные знаки
Статья посвящена проблеме формирования национальной литературной идентичности и ставит своей целью доказать тезис о том, что художественные тексты – в частности, поэзии и драмы – У.Б. Йейтса оказали влияние на определение ирландской идентичности в социологическом и философском понимании этой категории. Используя ирландскую национальную традицию, Йейтс представляет героев кельтской мифологии как национальные идентификационные знаки, которые в его творчестве становятся символическим воплощением ирландских форм мысли и черт характера.
Ключевые слова: национальная идентичность, миф, мифология, мифопоэтическое пространство, символ, У.Б. Йейтс.
Iryna Senchuk
William B. Yeats’ Literary Images as Nation Identity Markers
The article focuses on the problem of national literary identity’s construction and aims to prove the statement that William B. Yeats’ literary texts – in particular his poetry and dramas – influenced the shaping of Irish identity in a way that sociology and philosophy treat this notion. Turning to Irish national tradition as the basis of his own works, Yeats represented the heroes of Celtic mythology as nation identity markers which have become the symbolic embodiment of Irish thought and character in his poems and dramas.
Key words: national identity, myth, mythology, mythopoetic space, symbol, W.B. Yeats.