Fill the gaps with the correct tenses.

1. I (learn) English for seven years now.

2. But last year I (not / work) hard enough for English, that's why my marks
(not / be) really that good then.

3. As I (pass / want) my English exam successfully next year, I (study)

harder this term.

4. During my last summer holidays, my parents (send) me on a language course

to London.

5. It (be) great and I (think) I (learn) a lot.

6. Before I (go) to London, I (not / enjoy) learning English.

7. But while I (do) the language course, I (meet) lots of young

people from all over the world.

8. There I (notice) how important it (be) to speak foreign

languages nowadays.

9. Now I (have) much more fun learning English than I (have)

before the course.

10. At the moment I (revise) English grammar.

11. And I (begin / already) to read the texts in my English textbooks again.

12. I (think) I (do) one unit every week.

13. My exam (be) on 15 May, so there (not / be) any time to be

lost.

14. If I (pass) my exams successfully, I (start) an apprenticeship

in September.

15. And after my apprenticeship, maybe I (go) back to London to work there for
a while.

16. As you (see / can) , I (become) a real London fan already.

17. He doesn't open the book. –
18. We stopped the bus.
19. They were not eating dinner. -
20. My father is washing the car.
21. They didn't make their beds.
22. They had not bought the paper.
23. They wear blue shoes. –
24. Our boss will sign the contract.

Complete the sentences in reported speech.

25. "Do you like soccer ?" He asked me. He asked me

26. "What have you decided to do?" she asked him. She asked him

27. "I always wake up early," he said. He said

28.

29. "Where have you been?" he asked me. He wanted to know

30. There are plenty of tomatoes in the fridge. You buy any.

31. It's a hospital. You smoke

32. He had been working for more than 11 hours. He be tired after such hard

work.He prefer to get some rest.

33. I speak Arabic fluently when I was a child and we lived in Morocco. But after
we moved back to Canada, I had very little exposure to the language and forgot almost
can

everything I knew as a child. Now, I just say a few things in the language.

34. The teacher said we read this book for our own pleasure as it is optional.

But we read it if we don't want

35. you stand on your head for more than a minute? No, I .

36. Take an umbrella. It rain later.

37. You leave small objects lying around . Such objects be

swallowed by children.
38.
 Fill the gaps with the correct tenses.

1. I have been learning English for seven years now.

2. But last year I was not working hard enough for English, that's why my markswere not
really that good then.
3. As I want to pass my English exam successfully next year, I am going to study harder
this term.
4. During my last summer holidays, my parents sent me on a language course to
London.
5. It was great and I think I have learned a lot.
6. Before I went to London, I had not enjoyed learning English.
7. But while I was doing the language course, I met lots of young people from all over
the world.
8. There I noticed how important it is to speak foreign languages nowadays.
9. Now I have much more fun learning English than I had before the course.
10. At the moment I am revising English grammar.
11. And I have already begun to read the texts in my English textbooks again.
12. I think I will do one unit every week.
13. My exam is on 15 May, so there is not any time to be lost.
14. If I pass my exams successfully, I will start an apprenticeship in September.
15. And after my apprenticeship, maybe I will go back to London to work there for a while.
16. As you can see, I have become a real London fan already.
1…….. of this money is yours.
a. No
b. Neither
c. None
d. No one
2. We left the car and walked for …. .
a. little
b. few
c. a little
d. a few

3. The girl was so-confident that she ignored ……. .

a. every
b. both
c. other
d. everyone

4.The rose in vase smelled (good, well).

5. We have no (further, farther) information.
6. I have got the (least, less).

7. Have you read ….?

a. Chapter Ten
b. The Chapter Ten
c. a Chapter Ten
d. the Chapthers Ten

8. He bought ….ties in the shop.

a. dozen
b. the dozen
c. a dozen
d. the dozens
9. The old man felt his hands … .
a. tremble
b. to tremble
c. trembled
d. being trembled
10.My father told me of the parcel …. in the morning.
a. delivering
b. delivered
c. being delivered
d. having delivered

11. With (close) eyes ha sat in his armchair (listen) to the favourite music.
12. Why not …..
a. come
b. coming
c. to come
d. to be coming

13. She … to be a doctor when she ….school.

a. wanted, will leave
b. wants, leaves
c. wants, will leave
d. will want, leaves

14. Plants die if you …them

a. won’t water
b. wouldn’t water
c. don’t water
d. didn’t water

15. I am hungry. I wish it … time for lunch.

a. is
b. has
c. was
d. had been

17. Jane has several books about plants. She …. Be a serious botanist.
 a. Was to
b. Must
c. Ought
d. Will be able

18. The policeman told the woman she ….. worry.

a. Needn’t
b. Needn’t to
c. couldn’t
d. mustn’t

19. Brian shouldn’t ….

a. Be laughed at
b. Laugh at
c. Be laughed
d. To be laughed
20. The children were afraid of making any noise. Mom ……
a. Was sleeping
b. Slept
c. Had been sleeping
d. Is sleeping
21. Do you realize that on August 15, we…. In this house for fifty years?
a. Live
b. Shall live
c. Shall have been living
d. Will have lived
ЛЮДИНА З ПАРАСОЛЬКОЮ

Я розповім вам смішну історію, яка сталася зі мною і моєю мамою учора увечері. Мені дванадцять
років і я дівчинка. Моїй мамі тридцять чотири роки, але я вже майже її роста.

Учора після обіду ми з мамою їздили до Лондона до лікаря стоматолога. Він знайшов одну дірку.
Вона була в задньому зубі, і він запломбував її, майже безболісно. Потім ми пішли в кафе. Я їла
бананове морозиво, а мама пила каву. Коли ми встали, щоб піти, було близько шести.

Тільки ми вийшли з кафе, як почався дощ.

- Потрібно взяти таксі, - сказала мама.

Ми були в легких пальтах та шапках, а дощ був досить сильний.

- Може повернемося до кафе і почекаємо, поки закінчиться дощ? - запропонувала я. Мені хотілося ще
одну порцію бананового морозива. Воно було чудове.

- Він не скоро закінчиться, - сказала мама. - Нам потрібно додому.

Ми стояли на тротуарі під дощем, намагаючись зловити таксі. Багато з них проїзжало повз нас, але усі
вони були зайняті.

- Шкода, що у нас немає машини з шофером, - сказала мама.

І тут до нас підійшов чоловік. Це був невисокий, досить старий чоловік років, напевно, сімдесяти або
навіть більше. Він ввічливо припідняв свій капелюх і сказав мамі:

- Прошу вибачення. Сподіваюся, ви вибачте мене….

У нього були тонкі білі вуса, густі білі брови і зморшкувате рожеве обличчя. Високо над головою він
тримав парасольку.
- Так? - відповіла мама прохолодно та стримано.
- Чи можу я попросити вас про маленьку послугу, - сказав він. - Про дуже маленьку послугу.
Я помітила, що мама дивилася на нього підозріло. Моя мама взагалі недовірлива людина. Особливо
вона не довіряє двом речам: незнайомим чоловікам і вареним яйцям. Очистившишкаралупу з
верхівки звареного яйця, вона довго розмішує в середині ложкою, ніби чекаючи знайти там мишу або
щось подібне. А щодо незнайомих чоловіків у неї є золоте правило: "Чим більш люб'язніший чоловік,
тим менше можна йому довіряти".
Цей дідок був особливо люб'язний. Він був ввічливий. Говорив вишукано. Добре одягнений.
Справжній джентльмен. Я зрозуміла це по його взуттю. Моя мама любить повторювати:
"Джентльмена завжди можна впізнати по його взуттю". На ньому були гарні коричневі туфлі.
- Чесно кажучи, - сказав старий, - я потрапив в скрутне становище. Мені потрібна ваша допомога.
Нічого складного, запевняю вас. По суті, проста справа, але дуже мені потрібна. Розумієте, мадам,
літні люди частенько стають дуже забудькуватими.
Моя мама мала припідняте підборіддя, і вона пильно дивилася на літнього джентльмена поверх
носа. І цей мамин крижаний погляд поверх носа -страшна річ. Більшість людей губляться, коли вона
на них так дивиться. Одного разу я бачила, як наша шкільна директриса почала заїкатися і безглуздо
посміхатися, коли моя мама подивилася на неї цим огидним крижаним поглядом. Але старий з
парасолькою і оком не моргнув. Він ніжно посміхнувся і сказав: “Я прошу вас повіряти, мадам, у мене
немає звички зупиняти жінок на вулиці та розповідати їм про мої проблеми”.
-Сподіваюсь на це, – сказала мама
Мамина суворість мене дуже збентежила. Мені хотілося сказати їй: "Заради Бога, мама, це ж стара
людина, мила та ввічлива, але у нього деякі неприємності, ну небудь же ти такою огидною". Але я
нічого не сказала.
Старий перекладав парасольку з однієї руки в іншу.
- Я ніколи його раніше не забував, - сказав він.
- Не забували - що? - запитала мама суворо.
- Гаманець, - відповів він. - Напевно, залишив його в іншому піджаку. Ну чи це не безглуздо?
- Ви просите дати вам грошей? - запитала мама.
- О Господи, ні! - закричав він. - Боже, упаси!
- Тоді що ви просите? - сказала мама. - Поквапитеся. Ми тут змокнемо до нитки.
- Звичайно, змокнете, - сказав він. - Саме тому я пропоную вам свою парасольку, щоб сховатися, ви
можете залишити її собі, якщо тільки, якщо….
- Якщо тільки - що? - запитала мама.
- Якщо тільки ви дасте мені фунт натомість, щоб я міг доїхати додому на таксі.
Мама була як і раніше недовірлива.
- Передусім, якщо у вас не було грошей, - сказала вона, -як ви сюди дісталися?
- Дійшов пішки, - відповів він. - Щодня я довго гуляю, а потім беру таксі і їду додому. І так щодня.
- Чому ж ви зараз не йдете додому пішки? – запитала мама.
- Якби я міг, - сказав він, - Якби я міг. Але, боюся, з моїми дурними старими ногами нічого не вийде. Я
занадто далеко відійшов.
Мама стояла, закусивши нижню губу. Я бачила, що вона помалу почала відтаювати. Але думка
отримати парасольку і сховатися від дощу, напевно, здавалася їй страшенне спокусливою.
- Чудова парасолька, - сказав старий.
- Я помітила, - сказала мама.
- Шовкова, - сказав він.
- Бачу.
- Тоді чому ви не хочете взяти її, мадам? – запитав він. - Вона обійшлася мені в двадцять фунтів,
запевняю вас. Але це не має значення, мені б тільки додому добратися і дати відпочинок своїм
старим ногам.
Я побачила, як мамина рука намацує застібку на сумці. Але мама побачила, що я дивлюся на неї.
Цього разу я дивилася на неї своїм крижаним поглядом поверх носа, і вона зрозуміла мене без слів.
"Послухай, мама, - говорила я подумки, - ти просто не можеш так безцеремонно скористатися
безвихіддю, в яку потрапила ця втомлена літня людина. Це буде недобре".
Мама зачекала і подивилася на мене. Потім вона сказала йому:
- Гадаю, буде неправильно забрати у вас шовкову парасольку вартістю двадцять фунтів. Я краще
просто дам вам грошей на таксі і все.
- Ні, ні! - вигукнув він. - Про це не може бути і мови! Я про таке і подумати не можу! Ні за що у світі!
Ніколи не прийму від вас грошей просто так! Візьміть парасолька, мила леді, і сховайтеся від дощу!
Мама покосилася на мене, торжествуючи. "Ось бачиш, -говорив її погляд. - Ти помилилася. Він хоче,
щоб я взялапарасольку".
Вона порилася в сумці, дістала однофунтовий папірець і протягнула його старичкові. Той взяв купюру
і передав їй парасольку. Поклавши гроші в кишеню, він підняв капелюх, швидко кивнув і сказав:
- Дякую вам, мадам, дякую.І пішов.
- Йди сюди і обсохни, дорога, - сказала мама.
– Нам повезло. У мене ніколи раніше не було шовкової парасольки. Я немогла собі її дозволити.
- Чому ти була так жорстка з ним спочатку? - запитала я.
- Хотіла переконатися, що він не шахрай, - відповіла вона. - І переконалася. Це джентльмен. Було
приємно допомогти йому.
- Так, мама, - сказала я.
- Справжній джентльмен, - продовжувала вона. – І заможній, інакше у нього не було б шовкової
парасольки. Не здивуюся, якщо він виявиться титулованою особою. Наприклад, сером Гаррі
Голдсуорси.
- Ось він, - сказала я. - Дивися.
- Де?
- Ось там. Переходить вулицю. Боже мій, мама, як же він квапиться.
Ми бачили, як старий шастає між автомобілів. Перейшовши вулицю, він повернув наліво і пішов дуже
швидко.
- Несхоже, щоб він дуже втомився, правда, мама?
Мама не відповідала.
- І несхоже, щоб він намагався упіймати таксі, - сказала я.
Мама, застигнувши, дивилася через вулицю на старого. Ми добре бачили його. Він страшенно
поспишав. Біг по тротуару, обганяючи перехожих і розмахуючи руками, як маршируючий солдат.
Він щось замишляє, - сказала мама із застиглим обличчям.

- А що?

- Не знаю, - відрізала мама. - Але хочу дізнатися. Йдемо. Вона взяла мене за руку, і ми перейшли
вулицю. Потім згорнули наліво.

- Бачиш його? - запитала мама.

- Так, ось він. Повертає праворуч у кінці вулиці.

Ми дійшли до кута і теж повернули направо. Старий був метрах в двадцяти від нас. Він тікав, як
кролик, і нам доводилося доганяти його. Тепер дощ полив сильніше, і я бачила, як вода крапає з
полів його капелюха на плечі. А нам було сухе і затишне, адже у нас була дивовижна велика шовкова
парасолька.

- Що він задумав? - сказала мама.

- А раптом він обернеться і побачить нас? - запитала я.

- Ну і нехай, - сказала мама. - Він нам збрехав. Сказав, що занадто втомився, щоб йти пішки, а сам
майже загнав нас! Безсоромний брехун! Брехун!

- Хочеш сказати, він не титулований джентльмен? -сказала я.

- Помовч, - сказала вона!

На наступному перехресті старий знову згорнув направо.

Потім наліво. І знову направо. Потім наліво. І знову направо.

- Тепер мене не проведеш, - сказала мама.

- Він зник! - закричала я. - Куди він подівся?

- Зайшов в ті двері! - сказала мама. - Я бачила! У той будинок! Боже, це ж бар!

Це був бар. На фасаді великими буквами було написано"Червоний лев".

- Ти ж не підеш туди, мама?
- Ні, - сказала вона. - Ми подивимося з вулиці.
У бару була велика вітрина, і, попри те, що стекла злегка запітніли, крізь них, якщо близько
підій ти, все було добре видно.
Притиснувшись один до одного, ми стояли біля вікна. Я вчепилася в мамину руку. Великі
краплі дощу голосно барабанили по нашій парасольці.
- Ось він, - сказала я. – Ось де.
У барі, куди ми заглянули, було багато народу і сигаретного диму і наш старий посередині.
Вже без капелюха і пальта, пробирався крізь натовп до стой ки, а діставшись до неї, заговорив
з барменом. Я бачила, як ворушилися й ого губи, коли він робив замовлення.

Я бачила, як ворушилися його губи, коли він робив замовлення. Бармен на декілька секунд
відвернувся, а коли обернувся знову, то тримав невелику склянку, посамі вінця наповнену світло-
коричневою рідиною. Старий поклав на стойку фунтову банкноту.
- Це мій фунт! - прошипіла мама. - Ти тільки подивися, який нахаба!
- А що в склянці? - запитала я.
- Віскі, - відповіла мама. - Чистий віскі.
Бармен не дав йому решти.
- Це, напевно, потрійний віскі, - сказала мама.
- Що означає потрійний? - запитала я.
- Три звичайні порції, - відповіла вона.
Старий взяв склянку і підніс до губ. Злегка нахилив його. Потім нахилив сильніше… сильніше… ще
сильніше… і незабаром весь віскі одним ковтком зник у нього в горлі.
- Смішно! - сказала мама. – Уяви, заплатити фунт і випити все умить!
- Він заплатив більше фунта, - заперечила я. - Адже він віддав шовкову парасольку за двадцять
фунтів.- Вірно, - сказала мама. - У нього, напевно, не всі дома.
Старий стояв біля стійки бару з порожньою склянкою. Тепер він посміхався і від задоволення його
кругле рожеве обличчя світилося золотим сяйвом. Я помітила, як він лизнув білі вуса начебто
намагался зловити останні краплі коштовного напою.
Потім він відвернувся від стойки і став повільно пробиратися крізь натовп туди, де висіли його
капелюх і пальто. Він надів капелюх. Надів пальто. Потім, дуже спокійно і недбало, так, що навряд чи
можна було щось запідозрити, зняв з вішалки одну з численних мокрих парасольок і вийшов.
- Ти бачила? - вискнула мама. - Бачила, що він зробив?
- Тс-с-с! - прошепотіла я! - Він йде!
Ми нижче опустили парасольку так, щоб можна було тільки виглядати з-під неї.
Він вийшов. Жодного разу не подивився в нашу сторону. Розкрив над головою свою нову парасольку і
заспішив вниз по вулиці, туди, звідки прийшов.
- Ось він в які ігри грає! - сказала мама.
- Чиста робота! - сказала я. - Здорово!
Ми проїхали за ним назад до тієї вулиці, де вперше зустріли його, і побачили, як він спокійнісінько
обмінює свою нову парасольку на черговий фунт. Цього разу він мінявся з худорлявим хлопцем, у
якого взагалі не було ні капелюха, ні пальта. Як тільки угода відбулася, наш старий побіг вниз по
вулиці і загубився в натовпі. Але тепер він побіг в інший бік.
- Дивися, який хитрий! - сказала мама. - Ніколи не заходить в один і той же бар двічі!
- Так він може продовжувати ввесь вечір, - сказала я.
- Так, - відповіла мама, - звичайно. Але, тримаю парі, він, як божевільний, молиться на дощовиті дні.
1. Task 1. Say if the statements are true or false. Correct the false
statements and expand on the true ones.
1. The girl and her mother went to London to visit a doctor.(true)
The mother took the girl up to London to see the dentist.
2. The filling was rather painful and to sooth the daughter the mother took
her to a café.(false)
The girl had one hole in a back tooth and the dentist filled it without
hurting her too much.
3. They had a substantial meal in a café.(false)
The girl had a banana split and her mother had a cup of coffee.
4. The girl and her mother wanted to take a taxi because they were very
tired and it was rather late.(false)
By the time they got up to leave, it was about six o’clock. When they
came out of the café it had started to rain.
5. While the girl and her mother were waiting for a taxi they were
approaching by a small middle-aged man who was holding an umbrella
over his head.(false)
He was a small man and he was pretty old. He was sheltering under an
umbrella which he held high over his head.
6. The girl’s mother wasn’t inclined to a conversation with the old man.
(true)
The girl’s mother said very cool and distant and saw at him
suspiciously.
7. The old man made a favourable impression on the girl.(true)
He was polite, well-spoken and well- dressed and he was a real
gentleman.
8. The girl didn’t’ like the way her mother spoke to the old man. (true)
She felt quite embarrassed by her mother’s sharpness.
9. The old man wanted to help the girl and her mother catch a taxi. (false)
The old man wanted to offer his umbrella to protect them and take a
pound for taxi-fare just to get home.
10. The girl’s mother didn’t want to give a pound for the umbrella because
it was worth more.(true)
She said to the little man, “I don’t think it’s quite right that I should take
a silk umbrella from you worth twenty pounds”.
11. The old man declined the girl’s mother’s offer to give him the taxi fare.
(true)
“No, no, no!” he cried. “It’s out of the question! I wouldn’t dream of it!
Not a million a year! I would never accept money from you like that!
Take the umbrella, dear lady, and keep the rain off your shoulders!”.
12. The girl and her mother decided to follow the man because his
behavior surprised them. (true)
The watched the little man as he dodged nimbly in and out of the traffic.
He was bustling along the pavement sidestepping the other pedestrians
 and swinging his arms like a soldier on the march. He didn’t look very
tired.
13. The girl and her mother followed the old man and saw him enter a big
restaurant.(true)
He went into that house! It’s pub. In big letters right across the front it
said THE RED LION.
14. The girl and her mother could hardly see what the old man was doing
inside through the window.(false)
The was a big plate-glass window along the front of the pub, and
although it was a bit steamy on the inside, we could see through it very
well if we went close.
15. The old man emptied his glass, put on his coat and hat and, making
sure that no one could see him, took an umbrella from the coat-rack
and quickly went out.(false)
Slowly, he turned away from the bar and edged back through the crowd
to where his hat and coat were hanging. He put on his hat. He put on
his coat. Then, in a manner so superbly cool and casual that you hardly
noticed anything at all, he lifted from the coat-rack one of the many wet
umbrellas hanging there, and went off.
16. The girl and her mother saw the old man find another person to make
his little dishonest deal.(true)
They watched him to proceeded, with no trouble at all, to exchange his
new umbrella for another pound note.
17. The old man’s new target was a tall thin fellow who had no protection
from the rain. (true)

At this time it was a tall thin fellow who didn’t even have a coat or hat.
18. After exchanging his new umbrella for another pound note the old man
hurried to same pub. (false)
And as soon as the transaction was completed, our little man trotted off
down the street and was lost in the crowd. But this time he went in the
opposite direction.

TASK 2. Who did that?

1. the daughter
2. the mother
3. the old man
4. the old man
5. the mother
6. the girl’s headmistress
7. the old man
8. the girl
9. the mother and the daughter
10. the old man
11. the mother
 12. the mother
13. the old man
14. the mother
15. the old man
16. the old man
TASK 3 .Explain how you understand words and phrases highlighted in
the story.

1. poke around – look around, typically in search of something

2. frosty-nosed stare – a way to look very seriously, unfriendly and
coldly
3. in the first place – to begin with
4. take advantage of – make good use of opportunities offered by
5. fish into – to search for something in a bag, pocket etc
6. couldn’t afford it – have no money to buy or to pay for something
7. he wasn’t a trickster – he isn’t a person who deceives or cheats
people
8. summing someone up – figuring someone out by the way they look
9. dodge nimbly – to move quickly with light neat movements to avoid
someone or something
10. he’s up to something – he is (secretly) planning something
mischievous
11. snug and dry – feel comfortable and warm
12. running us off our feet – force someone to leave a place
13. by golly, he’s got a nerve – he is not ashamed of himself nor sorry
for his behavior
TASK 4. Match the adjectives and the nouns from the story and
remember the situations they used in.

1. back tooth
It(hole) was in the back tooth and the dentist filled it without hurting
the girl too much.
2. suspicious person
The girl’s mother was a suspicious person.
3. fearsome thing
It is a fearsome thing, this frosty-nosed stare of her mother’s.
4. favourite saying
“you can always spot a gentlemen by shoes he wears”, was
another of her mother’s favourite sayings.
5. gentle smile
the old man gave a gentle smile and said, “I beg you to believe,
madam, that I am not in the habit of stopping ladies in the street
and telling them my troubles”.
6. silk umbrella
 “It’s a lovely umbrella, it’s silk”, said the little man. The mother has
never had a silk umbrella before, she couldn’t afford it.
7. barefaced liar
The mother said about the old man that he was a crook and a
barefaced liar
8. golden rule
With a strange man the mother has a golden rule which says, “the
nicer the man seems to be, the more suspicious you must become”
9. titled gentlemen
The mother said about the old man that he was a crook and a
barefaced liar and he wasn’t a titled gentleman
10. neat whisky
The old man entered the pub and ordered the glass of neat whisky
11. ordinary hats and coats
When they came out of café it had started to rain, but the were
wearing ordinary hats and coats.

TASK 5.Fill in the gaps with suitable prepositions.

1. It was in a back tooth and he filled it without hurting me too much.

2. The room we were looking into was full of people and cigarette smoke,
and our little man was in the middle of it all.
3. “Why don’t we go back into the café and wait for it to stop?”
4. We watched the little man as he dodged nimbly in and out of the traffic.
5. But the little man on the pavement with the umbrella over his head
didn’t bat an eyelid.
6. She fished into her purse and took out a pound note.
7. The little man was standing by the bar with empty glass in his hand.
8. He opened his umbrella over his head and scurried off down the road.
9. When she cuts the top off a boiled egg, she pokes around inside it with
her spoon.
10. I could see the rain dripping from the brim of his hat on his shoulders.

TASK 6. Answer the questions below

1. Who are the main characters of the story?
The main characters of the story are the girl, her mother and the old
man.
2. Where did the events take place?
The events took place in London.
3. What did the girl and her mother do there?
They went to London to visit the dentist.
4. How does the narrator describe the old man? What details are given to
characterize him?
 He was a small man and he was pretty old. He had a fine white
moustache and bushy white eyebrows and a wrinkly pink face. He
raised his hat politely. He gave a gentle smile. He was well-spoken,
well-dressed, and he was a real gentleman.
5. What was a first reaction of girl’s mother to the old man’s request and
why?
The mother was a suspicious person, she was staring down at him
along the full length of her nose and answered sternly and sharply.
6. What were the mother’s golden rules of social behavior?
She has a golden rule which says, “The nice the man seems to be, the
more suspicious you must become”.
7. What was the point of the old man’s trick?
The point of the man’s trick was: the old man stole the umbrellas at the
pubs during rainy days and he found a person and exchanged his
umbrella for a pound note and hurried to a pub to buy and drink a glass
of whisky.

TASK 7. Supply arguments from the text supporting the

statements below.
1. The girl didn’t want to leave the café.
“Why don’t we go back into the café and wait for it to stop?” the girl
said. She wanted another of those banana splits. They were
gorgeous.
2. The girl and her mother needed a taxi.
When they came out of the café it had started to rain. It wasn’t going
to stop. They were wearing ordinary hats and coats.
3. The old man looked respectable.
He was a small man and he was pretty old, he had a fine white
moustache and bushy white eyebrows a wrinkly pink face. He was
polite. He was a well-spoken. He was a well-dressed. He was a real
gentleman. This man had beautiful brown shoes.

4. The girl’s mother didn’t trust strangers.

She was a suspicious person. She was especially suspicious of two
things – strange men and boiled egg. With strange men, she had a
golden rule which says, “The nicer the man seems to be, the more
suspicious you must become.”
5. The girl didn’t approve of her mother’s manner of speaking to the old
man.
The girl felt quite embarrassed by her mother’s sharpness. She
wanted to say to her, “Oh, mummy, for haven’s sake, he’s a very, very
old man, and he’s sweet and polite, so don’t be so beastly to him.”
She was giving her one of her own frosty-nosed looks this time and
she knew exactly what she was telling her.
6. The old man’s trick was a complete surprise to the girl and her
mother.
My mother was standing very still and stiff, staring across the street
at the little man. She snapped. “He’s up to something,” my mother
said, stony-faced.

Task 8. Questions for deeper understanding.

1. Which of the characters do you like (dislike, feel sorry for?)

Say why.
I dislike the mother, stony-faced, stubborn, stiff and stern – these
adjectives describe the mother in the story. She has a suspicious
mind. The mother shows no affection for daughter as she
snappishly tells her to be quiet. She is not a warm person. She
doesn’t like to be tricked. When the mother sees someone else
being scammed by the tricky man, she seems to feel better about
her own rip-off. In the end, she tells the daughter somewhat
humorously and cynically, the man must really pray to have it rain
every day.
2. What words and expressions does the author use to create
the comic situation in the story?
- she pokes around inside boiled egg with her spoon as though
excepting to find a mouse.
- Chewing her lower lip
- He dodged nimbly in and out of the traffic
- He was bustling along the pavement, sidestepping the other
pedestrians and swinging his arms like a soldier on the march.
- My mother snapped
- He was scuttling along like a rabbit
- We were snug and dry under our lovely big silk.
- We lowered the umbrella to hide our faces, and peeped out from
under it.
- He prays like mad for rainy days.

3. What message does the author want to convey to his

readers?
The main message or theme is the gullible nature of people. The
story describes how a man is able to manipulate even skeptical
people such as the mother who is a suspicious person. The
author explains that don’t judge a person by his external
appearances. Appearances are always deceptive.

4. Find in the story some details that describe the British way of
life.
 There are some words and expressions which describe and show
the British way of life: banana split, gentleman, lady, pound,
yard, pub, whisky.

5. How far do you agree with the girl’s mother who said: “the
nicer the man seems to be, the more suspicious you must
become”. “You can always spot a gentleman by the shoes he
wears”.
I disagree with it. The lesson form this story: don’t let
appearances fool you. They had just met the old man and trusted
him because he seemed very sincere when he had actually been
lying to them.
And in real life we may have a lot of such situations.

6. What would you do if the old man from the story asked you
for help?
My behavior would be the same, I am very trustful person.
Imagine the situation: the old man asks me for a favor. He is
pretty old, well-spoken, well-dressed. He seems gentle and
sympathetic. I would help him, of course I understand the risk of
the situation. But we must trust and believe in people, or life
becomes impossible.

Task 9. Imagine that you are:

a) The girl telling her friend about the old man and their
adventure in London.
My dear friend I would like to tell you about my funny adventure in London.
So, yesterday afternoon my mother took me to London to see the dentist. I
had a tooth filled, and then, we went to a café. Having left a café, it began to
rain quite hard and we had no umbrella. We decided to get a taxi. While we
were watching for a cab, and old gentlemen sheltering under an umbrella
approached us. He was well-dressed, well-spoken and extremely polite
gentleman.
He asked my mother to do him a favour, and being the suspicious person she
was, she suspected something fishy. The small man, having forgotten his
wallet, wanted to swap his 20 pound silk umbrella for a one pound note,
enough for a taxi fare to take him home. I worried that we were taking
advantage of the old man. But in great need of an umbrella to shelter us, my
mother soon relented and traded a pound note for the silk umbrella.
The old man took the note and said good bye, but didn’t look like he was
going to catch a taxi, instead he was walking briskly in another direction.
Immediately suspicious again, we began to give chase, and see him enter a
pub called THE RED LION.
Together, we watched as the small gentlemen bought a treble whisky with a
pound note. We watched as he put the glass to his lips, titling it higher and
higher, until he finished it all in one shot. We thought he was mad, to have
given away his 20 pound silk umbrella just for a one pound drink.
After he finished his drink, he put on his hat and coat. Then, he lifted one of
the wet umbrellas off, and exited the pub.
Caught utterly by surprise at his actions, we watched as he was scurrying of
down the road with the stolen umbrella. This time it was a tall, thin man, an as
soon as he got the pound, he trotted off for another whisky, never going to the
same pub twice.