WD-40
 | |
 | |
| Тип | Просочувальна оліяd і продукт |
|---|---|
| Спеціалізація | хімічна промисловість |
| Засновано | 1953 |
| Штаб-квартира | Сан-Дієго, Каліфорнія |
| Ключові особи | Норман Ларсен, Джон С. Баррі |
| Продукція | WD-40, 3-IN-ONE |
| Співробітники | 350[1] |
| wd40.com | |
 WD-40 у Вікісховищі | |
WD-40 — американська компанія і торгова марка відомого аерозольного препарату, розробленого Норманом Ларсеном в 1953 році для «Rocket Chemical Company» в Сан-Дієго, Каліфорнія. Спочатку препарат був розроблений для промислових споживачів як водовідштовхувальний засіб, що запобігає корозії. Пізніше було встановлено, що він також має безліч можливостей для побутового застосування.[2]
За корпоративною легендою, хімічний склад продукту був розроблений із сорокової спроби (WD-40 як скорочення від «витиснення води — сорокова спроба», англ. Water Displacement — 40th Attempt)[3]. Продукт складається в основному з різних вуглеводнів. WD-40 вперше був використаний в компанії Convair для захисту зовнішньої обшивки ракет Атлас від корозії. На полицях крамниць Сан-Дієго продукт вперше з'явився в 1958-му році.[4]
Склад WD-40 є комерційною таємницею. Продукт не був запатентований аби вберегтись від розкриття деталей його приготування.[5][6] Основні інгредієнти WD-40 згідно з сертифікату безпечності матеріалу США є наступним:
- 50 % аліфатичні сполуки. Виробник спеціально підкреслює, що це не зовсім уайт-спіріт в сучасному складі WD-40.[7]
- <25 % мінеральна олива;
- 12-18 % інший, летучий аліфатичний гідрокарбон, що зменшує в'язкість при використанні як аерозолю. Він випаровується при застосуванні.
- 2-3 % карбон діоксид, як витіснювач.
- 10 % інертні інгредієнти
Довгостроковий активний інгредієнт є нелетким, в'язким мастилом, яке залишається на поверхні, забезпечуючи змазку і захист від вологи.[8] Його розбавляють з летючим вуглеводнем невисокої в'язкості, що може розпорошуватись і, таким чином, проникати у щілини. Летючий вуглеводень потім випаровується, залишаючи лише мастило.
Ці властивості роблять продукт зручним для видалення бруду і залишків, вивільнення застряглих гайок і болтів, також для послаблення заїлої блискавки тощо.
«Rocket Chemical Company» була заснована в 1953. У 1969 році Джон С. Баррі, ставши її президентом, змінив назву на WD-40 на тій підставі, що ракетно-хімічна компанія не виробляє ракети. У 1973 році компанія стала публічною, розмістивши свої акції на біржі NASDAQ (символ акції WDFC). В останні роки WD-40 придбала кілька продуктових лінійок, додавши такі бренди як «3-IN-ONE», «LAVA», «Spot Shot», «X-14» і деякі інші.
Штаб-квартира компанії до цих пір знаходиться в Сан-Дієго, Каліфорнія. Продукція продається в більш ніж 160 країнах світу. Дохід за 2010 фінансовий рік перевищив 300 млн доларів США.[9]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 17 серпня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Способы использования WD-40. Архів оригіналу за 12 серпня 2015. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ WD-40 History | Learn the Stories Behind the WD-40 Brand | WD-40. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 19 грудня 2020.
- ↑ История компании. WD-40. Архів оригіналу за 23 червня 2014. Процитовано 19 серпня 2015.
- ↑ Martin, Douglas. «John S. Barry, Main Force Behind WD-40, Dies at 84 [Архівовано 20 лютого 2014 у Wayback Machine.]». The New York Times, July 22, 2009.
- ↑ Це також значить що склад виробу може варіюватись виробником в різних країнах та в різні часи виробництва.
- ↑ WD-40 Facts and Myths. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 24 квітня 2014.
- ↑ WD-40 MSDS (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 вересня 2012. Процитовано 19 серпня 2012.
- ↑ Q&A WD-40 CEO Гарри Ридж объясняет успех компании. latimes.com. 30 липня 2015. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 30 липня 2015.