U-417
| U-417 | ||
|---|---|---|
| Під прапором |  Третій рейх
| |
| Спуск на воду | 6 червня 1942 року | |
| Виведений зі складу флоту | 11 червня 1943 року | |
| Сучасний статус | затоплений | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів | |
| Робоча глибина занурення | 100 м | |
| Гранична глибина занурення | 220 м | |
| Екіпаж | 44 осіб | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
| Висота | 9,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,70 м | |
| Водотоннажність надводна | 769 т | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм, одна 20-мм зенітна гармата | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед | |
U-417 — німецький підводний човен типу VIIC, часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 20 січня 1941 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «Danziger Werft» у Данцигу 16 серпня 1941 року під заводським номером 118, спущений на воду 6 червня 1942 року, 26 серпня 1942 року увійшов до складу 8-ї флотилії. Також за час служби входив до складу 6-ї флотилії. Єдиним командиром човна був оберлейтенант-цур-зее Вольфганг Шрайнер.
Човен зробив 1 бойовий похід, в якому не потопив та не пошкодив жодного судна.
Потоплений 11 червня 1943 року у Північній Атлантиці південно-східніше Ісландії (63°20′ пн. ш. 10°30′ зх. д. / 63.333° пн. ш. 10.500° зх. д.) глибинними бомбами британського бомбардувальника Летюча фортеця. Всі 46 членів екіпажу загинули[2].
- Luigi Settembrini (1930)
- I-55/I-155
- Л-8 «Дзержинець»
- USS Tench (SS-417)
- HMS Alliance (P417)
- Amphitrite (Q159)
|
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Виноски
- Джерела
