The Microphones

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
The Microphones
Основна інформація
ЖанрІнді-рок, інді-фолк, неофолк, експериментальна музика, нойз-рок
Роки1996–2003, 2007, 2019-дотепер
Країна США
МістоОлімпія (Вашингтон)
ЛейблK Records
СкладФіл Елверум
Колишні
учасники		Міра Цейтлін, Анна Оксіджен, Хаела Марічіч, Калвін Джонсон, Карл Блау, Джейсон Андерсон, Адам Форкнер, Кайл Філд, Джастін Пог, Денніс Дріскол, Джен Кліз, Бронвін Голм

The Microphones — американський інді-фолк, інді-рок та експериментальний проєкт з Олімпії, штат Вашингтон. Проєкт був заснований у 1996 році та припинив діяльність у 2003 році з коротким возз'єднанням у 2007 році та відновленням у 2019 та 2020 роках. У кожній ітерації The Microphones гурт очовав Філ Елверум. Елверум є основним автором пісень і продюсером альбомів гурту, але він також співпрацював з іншими місцевими музикантами під час інших записів і турів. Багато записів Елверума з початкового періоду проєкту вийшли на лейблі K Records.

З 2003 року Елверум записує та виступає переважно під назвою Mount Eerie. У червні 2019 року він відіграв разовий концерт в Анакортесі, штат Вашингтон, під назвою The Microphones[1] і оголосив про вихід нового альбому Microphones, Microphones in 2020, у серпні 2020 року[2].

Історія

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Філ Елверум залучився до вашингтонської музичної сцени, працюючи в The Business, магазині звукозаписів у своєму рідному місті Анакортес, у середині 1990-х років. Ельверум почав експериментувати із звукозаписуючим обладнанням у задній частині магазину, що призвело до того, що власник магазину Брет Лансфорд випустив дві касети (Microphone і Wires and Cords) на своєму лейблі KNW-YR-OWN[3]. Елверум також грав на барабанах у групі Лансфорда, D+[4], до переїзду в Олімпію в 1997 році, щоб навчатися у Колледжі вічнозеленого штата[5].

Під час перебування в Олімпії Елверум привернув увагу власника K Records і музиканта Келвіна Джонсона. Після деякого часу запису на студії Dub Narcotic Елверум зміг завершити свій перший повноформатний альбом, компакт-диск під назвою Tests, який вийшов 1998 року на Elsinor Records[6]. Tests поєднав пісні з його попередніх касетних релізів і нещодавно зроблених записів Dub Narcotic[6]. У той же час Елверум випустив свій перший 7-дюймовий сингл «Bass Drum Dream» на Up Records[6].

Роки K Records

[ред. | ред. код]

Елверум повільно отримав визнання як талановитий продюсер і інженер звукозапису в студії. Допомагаючи, часто анонімно, багатьом місцевим виконавцям, він розпочав роботу над своїм другим повноформатним альбомом Don't Wake Me Up, що вийшов на K Records у 1999 році. Елверум гастролював протягом кількох місяців після релізу з колегою по K Records, Мірою, і, демонструючи свої таланти на виїзді, зміг створити невелику, але лояльну базу шанувальників і отримати визнання на сцені інді-музики. Виступаючи в іншому гурті K Records, Old Time Relijun, Елверум почав запис It Was Hot, We Stayed in the Water. Альбом, що вийшов на лейблі K Records у 2000 році, був найамбітнішим для Ельверума, у якому було багато гармонійних гітар, нойзу та гармоній у стилі The Beach Boys.

Наступний реліз Ельверума, The Glow Pt. 2, вийшов на K Records 2001 року. Його відзначили критики за постановку та написання пісень. Ймовірно, його найвідоміший альбом, він досліджував дуже особисті теми, згадуючи втрачене кохання та спогади дитинства. Інколи сумний, простий і ніжний («I Felt Your Shape»), іноді насичений і насичений шумом, гітарами та барабанами («The Moon»). Pitchfork Media назвала The Glow Pt. 2 як найкращий альбом 2001 року[7] і № 73 у списку 200 найкращих альбомів 2000-х[8]. Tiny Mix Tapes назвав його 5-м найкращим альбомом 2000-х років[9].

Після тривалого туру Європою та Північною Америкою (відомого як «Paper Opera Tour»)[6][10] Елверум повернувся до Dub Narcotic, щоб розпочати роботу над продовженням The Glow Pt.2. Mount Eerie, що вийшов на K Records 2003 року, був названий на честь гори на острові Фідалго, де Елверум провів більшу частину свого дитинства. Альбом, який складається з п'яти довгих пісень, містить розповідь, у якій Елверум гине, його з'їдають стерв'ятники і як він виявляє обличчя Всесвіту. Це поворотний момент і період усвідомлення в житті Ельверума. Як і його попередник, Mount Eerie також отримав високу оцінку критиків за його амбітне та творче виробництво[11].

Розпад

[ред. | ред. код]

У 2002 році Елверум знову гастролював по Північній Америці та Європі, виступаючи здебільшого з сольними концертами (офіційований як тур «I Will Move Away Forever and Never Come Back Ever»), перш ніж оселитися у Фінконевіка, Кєррінгой, Норвегія, де він провів зиму, живучи у зрубі. У лютому 2003 року він здійснив тур по Японії з Келвіном Джонсоном, Кайлом Філдом і токійським гуртом Moools, результатом якого був альбом Live in Japan. Альбом був зарахований до «The Microphones», у лапках, що натякало на перехід Елверума між музичними проєктами.  Live In Japan вийшов на K Records на початку 2004 року, на той час Elverum вже почали виступати під назвою Mount Eerie.

Наступні випуски та виступи Microphones

[ред. | ред. код]

У січні 2007 року вийшов одноразовий 7-дюймовий сингл під псевдонімом Microphones під назвою Two Songs by the Microphones. 2008 року The Glow Pt. 2 був перевиданий K Records з додатковим диском записів і раритетів. У березні 2011 року Елверум перезаписав пісню The Microphones «I Lost My Wind» для збірки Collaborate With a 1940s Wire Recorder[12]. 2013 року чотири студійні альбоми The Microphones (на додаток до збірки синглів Song Islands) були перероблені та перевидані на власному лейблі Елверума, PW Elverum & Sun, Ltd[13]. 2016 року вийшла збірка ранніх касетних релізів The Microphones під назвою Early Tapes: 1996—1998[14].

У червні 2019 року Елверум відіграв разовий концерт в Анакортесі, штат Вашингтон, під назвою The Microphones, виступаючи разом з D+, Black Belt Eagle Scout і Little Wings[1].

7 серпня 2020 року Елверум випустив новий альбом Microphones: Microphones in 2020. Альбом являє собою єдину пісню протяжністю 44:44 про власне життя Елверума та пошук сенсу[2].

13 січня 2022 року Елверум анонсував повний ретроспективний бокс-сет Completely Everything, 1996—2021, який міститиме повну дискографію Microphones; Елверум також натякнув, що це буде останній реліз The Microphones[15].

Стиль

[ред. | ред. код]

За словами Кайла Кохрана з PopMatters: «Гурт ухилявся від традиційної структури пісень, ховав мелодії під дисонансом, додавав або відмовлявся від ритм-секції в несподівані моменти, наносила гітарний дисторшн м'які пісні при кострищі, насолоджувався чітко розсіяним звуковим ландшафтом і розбирав будь-який попередній поступ, який вони створювали»[16].

Дискографія

[ред. | ред. код]
  • Don't Wake Me Up (1999)
  • It Was Hot, We Stayed in the Water (2000)
  • The Glow Pt. 2 (2001)
  • Mount Eerie (2003)
  • Microphones in 2020 (2020)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Blais-Billie, Braudie (10 червня 2019). Phil Elverum to Perform as the Microphones at Anacortes Concert. Pitchfork. Conde Nast. Процитовано 11 червня 2019.
  2. ↑ а б Phil Elverum on Twitter. Twitter (англ.). Процитовано 16 червня 2020.
  3. ↑ Ankeny, Jason (n.d.). The Microphones Biography, Songs, & Albums. AllMusic. Процитовано 10 листопада 2022.
  4. ↑ Baumgarten, Mark (2012). Love rock revolution : K Records and the rise of independent music. Seattle: Sasquatch Books. ISBN 978-1-57061-822-2. OCLC 755697720.
  5. ↑ A Conversation with Phil Elverum. freewilliamsburg.com. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 26 червня 2023. [Архівовано 2019-06-08 у Wayback Machine.]
  6. ↑ а б в г Gormley, Ian (5 листопада 2018). Microphones, Mount Eerie and Melancholy: The Career of Phil Elverum. Exclaim!. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 8 червня 2019.
  7. ↑ Staff Lists: Top 20 Albums of 2001 | Features. Pitchfork. 1 січня 2002. Архів оригіналу за 22 вересня 2009. Процитовано 18 лютого 2012. [Архівовано 2009-09-22 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Staff Lists: The Top 200 Albums of the 2000s: 100-51 | Features. Pitchfork. 30 вересня 2009. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 18 лютого 2012.
  9. ↑ Favorite 100 Albums of the 2000s. Tiny Mix Tapes. Процитовано 12 лютого 2010.
  10. ↑ Pompeo, Joseph (21 квітня 2005). Eluding the "Corporate Ogre". PopMatters (англ.). Процитовано 14 травня 2020.
  11. ↑ Reviews for Mount Eerie by The Microphones – Metacritic. Metacritic.
  12. ↑ The Microphones and Bishop Allen Release 7" Single Recorded on Ancient Wire Recorder. Pitchfork. 31 березня 2011.
  13. ↑ Mount Eerie's Phil Elverum to Reissue Five Albums From the Microphones. Pitchfork. 28 лютого 2013.
  14. ↑ The Microphones Announce New Album of Old Songs, Early Tapes, 1996–1998, Share "Compressor": Listen. Pitchfork. 20 листопада 2016.
  15. ↑ Phil Elverum Details Microphones Vinyl Box Set. Pitchfork (website) (англ.). Процитовано 13 січня 2022.
  16. ↑ Cochrun, Kyle (14 серпня 2020). Phil Elverum Sings His Memoir on 'Microphones in 2020'. PopMatters (англ.). Процитовано 27 грудня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=The_Microphones&oldid=44032956