Super Mario Bros. 2
| Super Mario Bros. 2 | |
|---|---|
 | |
| Розробник | Nintendo |
| Видавець | Nintendo |
| Дистриб'ютор | Nintendo eShop |
| Жанр(и) | Платформер |
| Платформа | NES, Virtual Console, GBA, SNES |
| Дата випуску | |
| Режим гри | Однокористувальницька гра |
| Вік. обмеження | CERO: Z — Ages 18 and up only ESRB: для всіхd PEGI: 18 — PEGI 18 USK: 18 — USK 18 |
| Творці | |
| Продюсер | Сігеру Міямото[2] |
| Режисер(и) | Кенсуке Танабеd[3][2] |
| Композитор(и) | Кондо Кодзі[2] |
| Технічні деталі | |
| Рушій | модифікований рушій Yume Kōjō: Doki Doki Panic |
| Носій | Картридж |
| Mario | |
 Super Mario Bros. 2 у Вікісховищі | |
Super Mario Bros. 2 — відеогра в жанрі платформної аркади, розроблена і видана Nintendo для консолі NES, продовження Super Mario Bros. У Північній Америці поступила в продаж в жовтні 1988 року, в Європі — у квітні 1989-го. Являла собою перероблену версію гри Doki Doki Panic, випущеної виключно на території Японії. Super Mario Bros. 2 в Японії була видана лише в липні 1992 року під назвою Super Mario USA.
Гра представляла помітно змінений геймплей, який урізноманітнював процес проходження гри й вимагав від гравця вироблення нової тактики. Основна зміна торкнулося схеми взаємодії із супротивниками: прийнята в попередніх іграх серії модель, в якій Маріо міг вбити ворога, стрибнувши на нього зверху (якщо тільки це не був їжатець або хтось інший, захищений шипами) була усунена. Замість цього була додана можливість кидати в супротивника різні предмети, розподілені з ігрових рівнів (найчастіше висмикнуті з землі овочі, а також інших противників). Предмет можна взяти, попередньо стрибнувши йому на голову. Таким чином у Super Mario Bros. 2 супротивника можна вбити тільки за допомогою стороннього предмета, іншого супротивника, або взявши бонус — «зірку», що дає невразливість.
У грі був введений рівень здоров'я, вимірюваний кількістю червоних шестикутниківу лівому верхньому куті екрану. У попередніх іграх шкали здоров'я не було — при контакті з ворогом Маріо моментально втрачав життя, а якщо в цей момент він перебував у «просунутому» стані, то повертався до попереднього (Fiery Mario і Super Mario ставали звичайним Mario). Таким чином, у Super Mario Bros. 2 гравець міг кілька разів зіткнутися з противником, перш ніж втратити одне життя.
Також гравцеві була надана можливість вибору одного з чотирьох ігрових персонажів: Маріо, Луїджі, Піч і Тоад. Раніше гравець міг вибирати тільки між Маріо і Луїджі (і лише в режимі двох гравців), при цьому різниця між персонажами полягало в тому, що Луїджі стрибав далі Маріо і сильніше «пробуксовував». Усі чотири персонажі Super Mario Bros. 2 володіють унікальними для кожного з них здібностями, які визначають стиль проходження гри.
Крім цього в гру була додана міні-гра, що працює за принципом однорукого бандита: гравець може заробити бонуси, що полегшують проходження.
Такі серйозні зміни в геймплеї обумовлені тим, що Super Mario Bros. 2 не розроблялася спочатку як самостійний продукт, а була переробленої версією іншої гри — «Yume Kōjō: Doki Doki Panic» (дизайнером якої також був Шіґеру Міямото).
Відповідальні особи Nintendo of America визнали випуск на американський ринок японської версії Super Mario Bros. 2 зв'язаним з фінансовим ризиком (американські покупці, на їхню думку, не були готові до високої складності гри). Результатом чого стало рішення адаптувати «Doki Doki Panic» під всесвіт Маріо. [4]
«Yume Kōjō: Doki Doki Panic» (англ. Dream Factory: Heart-Pounding Panic) використовувала близькосхідний антураж і вийшла виключно на японському ринку. Для стилізації під серію ігор з Маріо були змінені спрайт персонажів (Brother, Mama, Sister, Papa) і деяких предметів, покращена анімація рухів і рівнів, змінено музичне оформлення. [5]
Пізніше японська версія Super Mario Bros. 2 була позбавлена проблематичних елементів і вийшла за межами Японії під назвоюThe Lost Levels.
Гра була прихильно зустрінута гравцями і стала п'ятою у списку найбільш продаваних ігор для NES. І хоча в цілому було продано понад 7 мільйонів копій, [6] популярнішою вважається послідувала за нею Super Mario Bros. 3, в якій розробники повернули колишню ігрову схему, додавши, тим не менш, деякі нововведення (на кшталт міні-карти ігрового світу, можливості літати над землею при використанні бонус «Super Leaf» та міні-ігор).
У 1993 році гра була включена до збірки Super Mario All-Stars для SNES разом ізSuper Mario Bros., The Lost Levels, Super Mario Bros. 3.
У 2001 році в рамках проекту Super Mario Advance гра була портована для GBA
З травня 2005 року доступна в сервісі Virtual Console Wii.
- ↑ USK Classification Database
- ↑ а б в г д е MobyGames — 1999.
- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ The History of Super Mario Bros. [Архівовано 2012-02-17 у Wayback Machine.] By Rus McLaughlin (англ.)
- ↑ The strange truth behind «Super Mario Bros. 2 » [Архівовано 15 грудня 2005 у Wayback Machine.] by Mike Fireball (англ.)
- ↑ VG Chartz.com. Архів оригіналу за 4 березня 2009. Процитовано 24 лютого 2011.
- Super Mario Bros 2/Yume Kojo Doki Doki Panic Retro Corner [Архівовано 8 червня 2009 у Wayback Machine.] — відеоматеріал про Super Mario Bros. 2 на XLEAGUE.TV і ScrewAttack
- BSSuper Mario US [Архівовано 12 квітня 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про відеоігри. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |