Shahed 129

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Shahed 129
Shahed 129&nbsp
Перший політ:весна 2012 року
Прийнятий на озброєння:2012
На озброєнні у:Збройні сили Ірану
Розробник:Іран Shahed Aviation
Виробник:Іран Iran Aircraft Manufacturing Industries Corporation
Всього збудовано:22/40
Вартість одиниці:7 млн доларів
Крейсерська швидкість:150 км/год
Дальність польоту:1700 км
Тривалість польоту:24 год
Практична стеля:7300 м
Довжина:8 м
Висота:3,1 м
Розмах крила:16 м
Двигуни:1
Боєзапас:4 бомби × Садід-345 ПГМ

Shahed 129 у Вікісховищі

Shahed 129 (перс. شاهد 129, укр. «свідок»; іноді S129) — іранський одномоторний середньовисотний безпілотний бойовий літальний апарат, розроблений компанією Shahed Aviation Industries для Корпусу вартових ісламської революції (КВІР). Shahed 129 здатний виконувати бойові та розвідувальні завдання та може безперервно працювати 24 години; він подібний за розміром, формою та призначенням до американського MQ-1 Predator[1], це один із найдієвіших БПЛА на іранському озброєнні.

БПЛА використовувався для авіаударів під час громадянської війни в Сирії та для прикордонного патрулювання на східному кордоні Ірану.[2]

Розробка

[ред. | ред. код]

Розробка почалася 2005 року, коли Iran Aircraft Manufacturing Industrial Company почала проектувати БПЛА HESA-100. По суті, це був такий самий дизайн, як Shahed 129, але коротший і з квадратним фюзеляжем. Відповідальність за розробку було передано Дослідницькому центру авіаційної індустрії Shahed, який перейменував HESA-100 в Shahed 123. Хоча про нього мало відомо, Shahed 123 є власним серійним БПЛА, а не дослідницьким проектом. Shahed 123 пізніше був розроблений у Shahed 129[2]. І Shahed Aviation Industries, і HESA мають тісні зв'язки з КВІР. Крім того, кілька неперевірених джерел повідомило, що Shahed 129 скопійований з ізраїльського БПЛА Hermes 450, який розбився в Ірані[3].

Було створено два прототипи. Перший, з номером моделі 129—001, вперше здійснив політ навесні 2012 року і вперше застосовувався для оперативної трансляції відео випробувань балістичних ракет 13 липня 2012 року. Другий прототип із моделлю планера 129—002 здійснив політ у червні 2012 року. Shahed 129 вперше був помічений під час іранських військових навчань «Великий пророк 7» у вересні того ж року[4]. БПЛА надійшов у серійне виробництво у вересні 2013 року[5]. Однак у нього виникли проблеми із запланованим озброєнням, і безпілотники не використовувались до початку 2016 року, коли були встановлені нові високоточні боєприпаси Sadid-345.

БПЛА збирає компанія HESA[6] Всього було замовлено 40 літаків, постачання яких планується завершити до 2024 року. Їх будують зі швидкістю близько трьох на рік.[2].

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

На початку липня 2022 року радник з питань національної безпеки США Джейк Салліван заявив, що Російська Федерація звернулась до Ірану з проханням надати кілька сотень безпілотників для використання їх у війні проти України[7].

У середині липня 2022 року російська делегація відвідала Іран, де на авіабазі Шахід-Кярімі (аеродром Кашан) їм були представлені іранські БПЛА, зокрема Shahed 129, Shahed 191 та інші[8].

24 липня 2022 року у ЗМІ з'явилися повідомлення про те, що Іран уже передав ударні безпілотники Shahed 129. Вони були відправлені через Каспійське море, далі через Астрахань і Волгоград, та будуть доправлені на кордон РФ для застосування у війні проти України[9].

Характеристики

[ред. | ред. код]

Загальні

[ред. | ред. код]
  • Екіпаж: немає
  • Вантажність: 400 кг корисного навантаження
  • Довжина: 8 м
  • Розмах крил: 16 м
  • Висота: 3,1 м
  • Силова установка: 1 × чотирициліндровий чотиритактний авіаційний двигун Rotax 914 75 кВт (100 к.с.)
  • Пропелери: 3-лопатеві

Продуктивність

[ред. | ред. код]
  • Крейсерська швидкість: 150 км/год
  • Бойова дальність: 1700 км
  • Максимальна дальність польоту: 3400 км
  • Витривалість: 24 год
  • Найбільша експлуатаційна стеля: 7300 м

Озброєння

[ред. | ред. код]

Бомби: 4 × Садід-345 ПГМ

Авіоніка

[ред. | ред. код]
  • Електрооптичний/інфрачервоний датчик Oghab-6
  • Лазерний далекомір

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Inherent Resolve Spokesman Briefs Reporters. DVIDS (англ.). Процитовано 25 липня 2022.
  2. а б в Shahed 129 Heads Iran’s Armed UAV Force | Aviation Week Network. aviationweek.com. Процитовано 25 липня 2022.
  3. Cenciotti, David (25 вересня 2012). Iran's new spy drone is an Israeli Hermes 450/Watchkeeper clone. Capable of carrying missiles. The Aviationist (амер.). Процитовано 25 липня 2022.
  4. Cenciotti, David (4 липня 2012). Photo: Iran's brand new drones (including an Israeli UAV clone) exposed during recent wargames. The Aviationist (амер.). Процитовано 25 липня 2022.
  5. Fars News Agency :: IRGC Announces Production of Drone with Missile Capability. web.archive.org. 19 вересня 2012. Архів оригіналу за 19 вересня 2012. Процитовано 25 липня 2022. [Архівовано 2012-09-19 у Wayback Machine.]
  6. DRONES OPERATING IN SYRIA AND IRAQ (PDF).
  7. Лютий, Кирило (12 липня 2022). Іран планує передати Росії партію бойових БПЛА – Білий дім. WAR OBOZREVATEL (укр.). Процитовано 25 липня 2022.
  8. Stetson Payne. Ukraine Situation Report: Russia Shops For Armed Drones At Iranian Base. The War Zone. The Drive.
  9. Лютий, Кирило (24 липня 2022). У Польщі планують створити найсильніші сухопутні війська Європи: сам факт їхнього існування має відлякати агресора. WAR OBOZREVATEL (укр.). Процитовано 25 липня 2022.