Координати: 25°18′43″ пн. ш. 51°30′50″ сх. д. / 25.312° пн. ш. 51.514° сх. д. / 25.312; 51.514

Qatar ExxonMobil Open

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Qatar ExxonMobil Open
Інформація
Засновано1993
РозташуванняДоха
Катар
АренаKhalifa International Tennis Complex
КатегоріяATP World Series
(1993–97)
ATP International Series
(1998–2008)
Тур ATP 250
(2009–current)
ПокриттяВідкритий / Хард
Турнірна сітка32S/32Q/16D
Призові$1,237,190
Сайтwww.qatartennis.org
CMNS: Qatar ExxonMobil Open у Вікісховищі

Qatar ExxonMobil Open — міжнародний щорічний професійний тенісний турнір. Проводиться на відкритих кортах з хардовим покриттям. Є частиною серії Туру ATP 250 зі Світового Туру ATP. Проводиться в січні на кортах Khalifa International Tennis Complex у місті Доха, Катар. Уперше, на професійному рівні, проведений в 1993 році.

Фінали

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіон Фіналіст Рахунок
1993 Німеччина Борис Бекер Хорватія Горан Іванишевич 7–6(7–4), 4–6, 7–5
1994 Швеція Стефан Едберг Нідерланди Паул Гаргейс 6–3, 6–2
1995 Швеція Стефан Едберг (2) Швеція Магнус Ларссон 7–6(7–4), 6–1
1996 Чехія Петр Корда Марокко Юнес Ель-Айнауї 7–6(7–5), 2–6, 7–6(7–5)
1997 США Джим Кур'є Велика Британія Тім Генман 7–5, 6–7(5–7), 6–2
1998 Чехія Петр Корда (2) Франція Фабріс Санторо 6–0, 6–3
1999 Німеччина Райнер Шуттлер Велика Британія Тім Генман 6–4, 5–7, 6–1
2001 Чилі Марсело Ріос Чехія Богдан Уліграх 6–3, 2–6, 6–3
2002 Марокко Юнес Ель-Айнауї Іспанія Фелікс Мантілья 4–6, 6–2, 6–2
2003 Австрія Штефан Коубек США Ян-Майкл Гембілл 6–4, 6–4
2004 Франція Ніколя Ескюде Хорватія Іван Любичич 6–3, 7–6(7–4)
2005 Швейцарія Роджер Федерер Хорватія Іван Любичич 6–3, 6–1
2006 Швейцарія Роджер Федерер (2) Франція Гаель Монфіс 6–3, 7–6(7–5)
2007 Хорватія Іван Любичич Велика Британія Енді Маррей 6–4, 6–4
2008 Велика Британія Енді Маррей Швейцарія Стен Вавринка 6–4, 4–6, 6–2
2009 Велика Британія Енді Маррей (2) США Енді Роддік 6–4, 6–2
2010 Росія Микола Давиденко Іспанія Рафаель Надаль 0–6, 7–6(10–8), 6–4
2011 Швейцарія Роджер Федерер (3) Росія Микола Давиденко 6–3, 6–4
2012 Франція Жо-Вілфрід Тсонга Франція Гаель Монфіс 7–5, 6–3
2013 Франція Рішар Гаске Росія Микола Давиденко 3–6, 7–6(7–4), 6–3
2014 Іспанія Рафаель Надаль Франція Гаель Монфіс 6–1, 6–7(5–7), 6–2
2015 Іспанія Давид Феррер Чехія Томаш Бердих 6–4, 7–5
2016 Сербія Новак Джокович Іспанія Рафаель Надаль 6–1, 6–2
2017 Сербія Новак Джокович (2) Велика Британія Енді Маррей 6–3, 5–7, 6–4
2018 Франція Гаель Монфіс Росія Андрій Рубльов 6–2, 6–3
2019 Іспанія Роберто Баутіста Аґут Чехія Томаш Бердих 6–4, 3–6, 6–3
2020 Росія Андрій Рубльов Франція Корентен Муте[en] 6–2, 7–6(7–3)
2021 Грузія Ніколоз Басілашвілі Іспанія Роберто Баутіста Аґут 7–6(7–5), 6–2
2022 Іспанія Роберто Баутіста Аґут (2) Грузія Ніколоз Басілашвілі 6–3, 6–4
2023  [a] Данило Медведєв Велика Британія Енді Маррей 6–4, 6–4
2024  [a] Карен Хачанов Чехія Якуб Меншик[en] 7–6(14–12), 6–4

Парний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіони Фіналісти Рахунок
1993 Німеччина Борис Бекер
Німеччина Патрік Кюнен
США Шелбі Кеннон
США Скотт Мелвілл
6–2, 6–4
1994 Франція Олів'є Делетр
Франція Стефан Сіміан
США Шелбі Кеннон
ПАР Байрон Талбот
6–3, 6–3
1995 Швеція Стефан Едберг
Швеція Магнус Ларссон
Росія Андрій Ольховський
Нідерланди Ян Сімерінк
7–6, 6–2
1996 Багамські Острови Марк Ноулз (тенісист)
Канада Деніел Нестор
Нідерланди Якко Елтінг
Нідерланди Паул Гаргейс
7–6, 6–3
1997 Нідерланди Якко Елтінг
Нідерланди Паул Гаргейс
Швеція Патрік Фредрікссон
Швеція Магнус Норман
6–3, 6–2
1998 Індія Магеш Бгупаті
Індія Леандер Паес
Франція Олів'є Делетр
Франція Фабріс Санторо
6–4, 3–6, 6–4
1999 США Алекс О'Браєн
США Джаред Палмер
ПАР Піт Норвал
Зімбабве Кевін Ульєтт
6–3, 6–4
2000 Багамські Острови Марк Ноулз (тенісист) (2)
Білорусь Максим Мирний
США Алекс О'Браєн
США Джаред Палмер
6–3, 6–4
2001 Багамські Острови Марк Ноулз (тенісист) (3)
Канада Деніел Нестор (2)
Іспанія Жоан Бальсельс
Росія Андрій Ольховський
6–3, 6–1
2002 США Доналд Джонсон
США Джаред Палмер (2)
Чехія Їржі Новак (тенісист)
Чехія Давід Рікл
6–3, 7–6(7–5)
2003 Чехія Мартін Дамм
Чехія Цирил Сук
Багамські Острови Марк Ноулз (тенісист)
Канада Деніел Нестор
6–4, 7–6(10–8)
2004 Чехія Мартін Дамм (2)
Чехія Цирил Сук (2)
Австрія Штефан Коубек
США Енді Роддік
6–2, 6–4
2005 Іспанія Альберт Коста
Іспанія Рафаель Надаль
Румунія Андрей Павел
Росія Михайло Южний
6–3, 4–6, 6–3
2006 Швеція Йонас Бйоркман
Білорусь Максим Мирний (2)
Бельгія Крістоф Рохус
Бельгія Олів'є Рохус
2–6, 6–3, [10–8]
2007 Сербія Ненад Зімоньїч
Росія Михайло Южний
Чехія Мартін Дамм
Індія Леандер Паес
6–1, 7–6(7–3)
2008 Німеччина Філіпп Кольшрайбер
Чехія Давід Шкох
ПАР Джефф Кутзе
ПАР Веслі Муді
6–4, 4–6, [11–9]
2009 Іспанія Марк Лопес Таррес
Іспанія Рафаель Надаль (2)
Канада Деніел Нестор
Сербія Ненад Зімоньїч
4–6, 6–4, [10–8]
2010 Іспанія Гільєрмо Гарсія-Лопес
Іспанія Альберт Монтаньєс
Чехія Франтішек Чермак
Словаччина Міхал Мертиняк
6–4, 7–5
2011 Іспанія Марк Лопес Таррес (2)
Іспанія Рафаель Надаль (3)
Італія Даніеле Браччалі
Італія Андреас Сеппі
6–3, 7–6(7–4)
2012 Словаччина Філіп Полашек
Чехія Лукаш Росол
Німеччина Крістофер Кас
Німеччина Філіпп Кольшрайбер
6–3, 6–4
2013 Німеччина Крістофер Кас
Німеччина Філіпп Кольшрайбер
Австрія Юліан Ноул
Словаччина Філіп Полашек
7–5, 6–4
2014 Чехія Томаш Бердих
Чехія Ян Гаєк
Австрія Александер Пея
Бразилія Бруно Соарес
6–2, 6–4
2015 Аргентина Хуан Монако
Іспанія Рафаель Надаль (4)
Австрія Юліан Ноул
Австрія Філіпп Освальд[en]
6–3, 6–4
2016 Іспанія Фелісіано Лопес
Іспанія Марк Лопес Таррес (3)
Німеччина Філіпп Пецшнер
Австрія Александер Пея
6–4, 6–3
2017 Франція Жеремі Шарді
Франція Фабріс Мартен
Канада Вашек Поспішил
Чехія Радек Штепанек
6–4, 7–6(7–3)
2018 Австрія Олівер Марах
Хорватія Мате Павич
Велика Британія Джеймі Маррей
Бразилія Бруно Соарес
6–2, 7–6(8–6)
2019 Бельгія Давід Ґоффен
Франція П'єр-Юг Ербер
Нідерланди Робін Гаасе[en]
Нідерланди Матве Мідделкоп[en]
5–7, 6–4, [10–4]
2020 Індія Роган Бопанна
Нідерланди Веслі Колгоф
Велика Британія Люк Бембрідж
Мексика Сантьяго Гонсалес[en]
3–6, 6–2, [10–6]
2021 Росія Аслан Карацев
Росія Андрій Рубльов
Нова Зеландія Маркус Даніелл[en]
Австрія Філіпп Освальд[en]
7–5, 6–4
2022 Нідерланди Веслі Колгоф (2)
Велика Британія Ніл Скупскі
Індія Роган Бопанна
Канада Денис Шаповалов
7–6(7–4), 6–1
2023 Індія Роган Бопанна (2)
Австралія Меттью Ебден
Франція Констан Лестьєнн[en]
Нідерланди Ботік ван де Зандсгулп[en]
6–7(5–7), 6–4, [10–6]
2024 Велика Британія Джеймі Маррей
Нова Зеландія Майкл Вінус
Італія Лоренцо Музетті
Італія Лоренцо Сонего
7–6(7-0), 2-6, [10-8]

Рекорди

[ред. | ред. код]

Станом на 2024 рік:

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Не дозволено виступ під прапором своєї країни через Російське вторгнення в Україну.

25°18′43″ пн. ш. 51°30′50″ сх. д. / 25.312° пн. ш. 51.514° сх. д. / 25.312; 51.514