Хоботні
| Хоботні Час існування: пізній еоцен — сучасність | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Підгрупи
| ||||||||||||||||
|
найбазальніші роди:
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Хоботні (Proboscidea) — ряд із надряду Афротерійних, представники якого мають особливу морфологічну відмінність — хобот. У сучасній фауні хоботні представлені родиною Слонові, до якої відносять сучасних слонів і вимерлих декілька тисяч років тому мамонтів.
Хоботні відрізняються не тільки хоботом, але і унікальними бивнями, а також найбільшою величиною серед усіх ссавців на суші. Ці своєрідні особливості не є для них перешкодою, навпаки, допомагають їм. Бивні протягом еволюції досягали 4 метрів і мали різні форми.
Отже, найвиразнішими ознаками хоботних є:
- великі розміри тіла і потужні кінцівки,
- зрощення ніздрів та верхньої губи у хобот,
- надмірний розвиток верхніх різців і формування бивнів.
Існує гіпотеза, що «Хоботні утворення на початку ледве були помітні і слугували предкам хоботних, що жили в болотах, як засіб дихати під водою. Пізніше хоботи, з їх безліччю м'язів, розвинулися в тонкі хапальні органи, що дозволяли зривати листя з дерев і траву в степах.»
Колись на землі мешкало 14 родин хоботних, з яких деякі мали в своєму розпорядженні чотири бивні. Сьогодні існує одна родина — Слонових, і їх життєвий простір дуже обмежений.
Систематика сучасних видів може бути подана так:[2]
- ряд Proboscidea або Хоботні
-
-
-
-
- підвид Loxodonta africana pumilio або Loxodonta africana fransseni (Карликовий слон або Водяний слон)[4][5]
-
-
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Найважливішим органом слона є хобот — продовження носа, який відрізняється рухливістю, чутливістю, має пальцеподібний відросток на кінці. Він слугує одночасно органом нюху, дотику і хапання. Хобот складається з кільчастих і поздовжніх м'язів, розподілених, за Кюв'є, на 40 тисяч окремих пучків, які дозволяють йому не тільки всіляко згинатися, а й витягуватися і скорочуватися. У роті він замінює відсутню верхню губу, а для самої тварини він такий важливий, що життя слона без нього було б неможливе. Будова тіла не дозволяє слонові опускати голову до землі, і тому тварині було б важко живитися, якби цей дивний орган не слугував йому відразу як губа, палець, кисть руки і вся рука. Цей хобот прикріплюється до лобових, верхньощелепних, носових і міжщелепних кісток плоскої лицьової поверхні черепа; зверху він заокруглений, знизу сплюснутий і поступово звужується від кореня до кінця.
У верхній щелепі у слона два надзвичайно розвинених бивні, але немає ні різців, ні іклів, а зазвичай лише по одному великому кутньому зубу в кожній щелепі. Цей зуб складається з досить значної кількості окремих пластинок емалі, які з'єднані між собою особливою сполучною речовиною. Вони утворюють на жувальній поверхні в азійського слона стрічкоподібні, в африканського — ромбоподібні фігури. Коли кутній зуб завдяки жуванню настільки стирається, що не може більше виконувати свою функцію, то позаду нього утворюється новий, який поступово посувається вперед і починає діяти, перш ніж випаде залишок попереднього. Спостерігали, що така зміна зубів відбувається 6 разів протягом життя, і тому можна сказати, що у тварини буває до 24 кутніх зубів. Бивні, які не змінюються, ростуть безперервно і тому можуть досягати значної довжини і ваги.
- ↑ Мітохондріальна геноміка хоботних(рос.)
- ↑ http://www.bucknell.edu/msw3/browse.asp?id=11500002
- ↑ Саванних і лісових слонів раніше вважали підвидами виду одного виду — Loxodonta Africana. Наразі згідно із новими дослідженнями з морфології і генетики, вони повинні розглядатися як окремі види. Дослідження ядерних послідовностей ДНК, опубліковані в 2010 році, показали, що точка біфуркації лісових і саванних слонів мала місце 2,6-5,6 млн років тому, практично в той же час що й біфуркація азійських слонів та волохатих мамонтів (2,5-5,4 млн років тому).
- ↑ Status of the so-called African pygmy elephant (Loxodonta pumilio (NOACK 1906)): phylogeny of cytochrome b and mitochondrial control region sequences.(англ.)
- ↑ Бернар Ейвельманс «Таємниці загадкових звірів» [Архівовано 18 грудня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- LeAnn Rathbone. Compilation report of mammoth and mastodons. — 2009
- http://infomere.com/1112-khobotni-prodoscidea
- Хоботні // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.