Перейти до вмісту

LGV Est

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
LGV Est
Французька мережа TGV, LGV Est позначена коричневим на схід від Парижа
Країна Франція
Оператор SNCF
Статус діюча
Роки роботи Черга 1: 10 червня 2007
Черга 2: 3 липня 2016
Довжина лінії 406 км
Кількість колій 2
Ширина колії 1435 mm
Електрифікація 25 kV 50 Hz
Операційна швидкість 320 km/h

Ligne à Grande Vitesse Est européenne (Східно-Європейська Високошвидкісна Лінія), зазвичай скорочена LGV Est, — французька високошвидкісна залізнична лінія, яка сполучає Вер-сюр-Марн (біля Парижа) і Венденайм (біля Страсбурга). Лінія скоротила вдвічі час подорожі між Парижем і Страсбургом і забезпечує швидке сполучення між Парижем і основними містами східної Франції, а також Люксембургом, Німеччиною і Швейцарією. LGV Est — частина проекту «Магістраль для Європи», який сполучає Париж з Будапештом високошвидкісним залізничним транспортом.

Лінія була побудована в два етапи. Будівництво першої черги завдовжки 300 км від Вер-сюр-Марн до Бодрекур (поблизу Мец і Нансі) розпочали в 2004 році; Перша черга була введена в експлуатацію у червні 2007 року. Будівництво другої черги завдовжки 106 км від Бодрекур до Венденайм розпочали у червні 2010 року; Друга черга була відкрита для 3 липня 2016 року. Відкриття другої черги було відкладено після того, як під час введення в експлуатацію потяг зійшов з рейок біля Екверсайму[en], що призвело до 11 смертей.

Спеціально модифікований поїзд провів серію високошвидкісних тестів на першій черзі LGV Est до його відкриття. У квітні 2007 року він досяг максимальної швидкості 574,8 км/год (159,6 м/с), ставши найшвидшим звичайним поїздом і швидким поїздом на національній залізничній системі (на відміну від спеціального тестового треку)[1][2]

Маршрут

[ред. | ред. код]

Лінія проходить через французькі регіони Іль-де-Франс та Гранд-Ест. Перша черга завдовжки 300 км що сполучає Вер-сюр-Марн біля Парижа з Бодрекур у Мозелі, ввели в експлуатацію 10 червня 2007 року. Побудована для потягів що рухаються зі швидкістю до 350 км/год комерційна служба спочатку працювала на максимальній швидкості 320 км/год,[3] і була найшвидшою службою у світі з середньою швидкістю 279,3 км/год між Лотарингією і Шампанью[4] до відкриття швидкісної залізниці Ухань-Гуанчжоу в 2009 році. Використовує німецькі потяги ICE.[5][6] У складі другої черги побудовано Савернський тунель завдовжки 4200 метрів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Matsuda, Kiyotaka (20 квітня 2015). World’s Fastest Train Records Speed of 375 Miles Per Hour. Bloomberg. Архів оригіналу за 21 червня 2016. Процитовано 2 липня 2016. The speed record for a train running on a national railway system, rather than a test track, remains in the hands of conventional rail, with a modified version of an Alstom SA TGV model reaching 575 kmph in France in 2007.
  2. ↑ Fastest train on a national rail system. Guinness World Records. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 2 липня 2016.
  3. ↑ [1]
  4. ↑ Colin Taylor (September 2007). TGV Est lifts the record (PDF). Railway Gazette International. Архів оригіналу (PDF) за 31 липня 2009. Процитовано 20 червня 2019. [Архівовано 2009-07-31 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Premiernfahrt nach Paris (нім.). Deutsche Bahn AG. Архів оригіналу за 10 July 2007. Процитовано 6 грудня 2007.
  6. ↑ Staff writer (2006). Die Bahn am Ball (нім.). Deutsche Bahn AG. с. 96.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=LGV_Est&oldid=44007760