Перейти до вмісту

De Beers

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
De Beers
нід. De Beers
ТипПриватна компанія
Правова формаприватна компанія
Галузьалмазнодобувна промисловість
Гаслоангл. «A Diamond Is Forever» («Діамант назавжди»)
Засновано1888Сесіль Джон Родс
Засновник(и)Сесіль Джон Родс
Штаб-квартираЛондон
Ключові особиНіккі Оппенгеймер, директор
Ґарет Пенні, керуючий директор
Продукціядіаманти
Виторг US $6,5 млрд. (2005)
Чистий прибуток US $554 млн. (2005)
Власник(и)Anglo American
Співробітники22936
Холдингова компаніяAnglo American
Дочірні компаніїDe Beers (United Kingdom)d, De Beers (Canada)d, Bultfontein mined і Griqualand West Diamond Miningd
www.debeersgroup.com
CMNS: De Beers у Вікісховищі

De Beers (Де Бірс) — найбільша у світі алмазодобувна компанія.

Історія

[ред. | ред. код]

Засновано у 1888 р. в Південній Африці.

Характеристика

[ред. | ред. код]

Володіє (і орендує) великою кількістю алмазних рудників в ПАР, має переважне право на алмазні родовища в Намібії і Замбії. Здійснює продаж 85 % світового виробництва алмазів. Через дочірні компанії бере участь у видобутку руд золота і міді, вугілля, виробництві вибухових речовин і хімікатів. Чистий прибуток у 1990-х роках — близько 530 млн доларів на рік. Працює у компанії близько 7 тис. чоловік.

Після глибокого спаду в торгівлі алмазами в 1998 р. De Beers шляхом організації глобальної рекламної кампанії змогла в 1999–2000 рр. створити ажіотажний попит на діаманти і сирі алмази. У 2000 р. корпорація досягла рекордного за всю свою історію продажу, який був на 8,2 % вище, ніж в 1999 р (5,67 млрд дол.) Чистий прибуток De Beers у 2000 р склав 1,3 млрд дол.[1]

Основні результати видобутку алмазів в 1999-2000 р. на підприємствах ПАР, Ботсвани і Намібії, що контролюються корпорацією De Beers[2]
Підприємства Маса збагачуваної руди (тис. т) Вага видобутих алмазів (карат) Середній вміст алмазів (карат/100 т)
2000 1999 2000 1999 2000 1999
ПАР (компанія De Beers Consolidated Mining)
Фінш 4204 3650 1925059 1736656 45,8 47,6
Кімберлі 3508 3311 568639 563290 16,2 17,0
Коффіфонтейн 2199 1761 151498 127414 6,9 7,2
Марсфонтейн 531 429 436191 882412 82,2 205,7
Копальні групи Намакваленд 6141 5835 809928 736483 13,2 12,6
Оакс 212 186 116048 106721 57,7 57,5
Прем'єр 2846 2493 1782420 1574489 62,6 63,2
Венішія 3686 3378 4497756 3738616 122,0 110,7
РАЗОМ 23327 21043 10287539 9466071
Ботсвана (компанія Debswana)
Орапа 14682 9546 12171887 9070410 82,9 95,0
Летлхакане 3511 3430 958715 877973 27,3 25,6
Джваненг 9237 9060 11520253 11399660 124,7 125,8
РАЗОМ 27430 22036 24650855 21348043
Намібія (компанія Namdeb)
Алмазна площа №1[3] 23457 24406 652746 716100 2,8 2,9
Субпідрядні площі на пляжах і мілководді 91092 59366
Підводні розсипи Атлантик–1 576470 514310
РАЗОМ 23457 24406 1320308 1289776
Танзанія
Вільямсон 2958 2269 317478 232388 10,7 10,2
ВСЬОГО 77172 69754 36576180 32336278

Прибуток De Beers від основної діяльності за першу половину 2003 р. становив $414 млн, збільшившись на 34 % в порівнянні з відповідним періодом минулого року. Продаж Diamond Trading Company (DTC) за цей же період становив $2290 млн, що на 2,75 % більше, ніж в першому півріччі 2002 р.

De Beers Marine (DEBMAR)

[ред. | ред. код]

Де Бірс Маріне, De Beers Marine (DEBMAR) — одна з основних компаній, яка спеціалізується на глибоководному видобутку алмазів. Основний районн діяльності — шельф Намібії та ПАР. У 1998 р. компанія DEBMAR мала флот з 8 суден. В цей же час застосовані високопродуктивні краулери нового покоління. Підводний видобуток компанії De Beers Marine в Намібії (тис. кар.): 1994 — 406,9; 1995 — 457,4; 1996 — 470,9; 1997 — 481,1; 1998 — 497,1; 1999 — 514,3; 2000 — 576,5.

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Palladio - музична композиція, мотив якої часто використовувався в рекламах De Beers

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Rapaport TradeWire. 2001, March
  2. De Beers Annual Report 2000. Kimberly, 2001
  3. включає Гірську площу № 1, копальні р. Оранжева і затоки Елізабет

Джерела

[ред. | ред. код]

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.