Cortinarius rubellus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Cortinarius rubellus

Біологічна класифікація
Посилання
Вікісховище: Cortinarius rubellus
EOL: 1028741
NCBI: 86073
MB: 166839
IF: 166839

Cortinarius rubellus — це дуже отруйний дисковий гриб, який помилково вважали їстівними та спричиняв серйозні отруєння та смерть. Капелюшок, ніжка та диски гриба мають червонувато-коричневий або оранжево-коричневий колір із жовтими смужками на ніжці.

Розподіл

[ред. | ред. код]

У Норвегії гриб поширений навіть у Нурланді. Найчастіше гриб зустрічається у вологих ялинниках, але зустрічається і в інших лісах.[1]

Плодові тіла мухомора загостреного забарвлені в червонувато-бурий та оранжево-коричневий. Залишки покриву найбільш чітко проявляються в середині ніжки у вигляді жовтих поясів.[2]

Капелюшок від червоного до оранжево-коричневого тонкоребристий, з широким або загостреним горбом, у центральній частині капелюшка є підвищення.[3] Це характерно для виду.[4] Ближче до краю капелюшку він може бути дрібно лускоподібним.[2]

На початку циклу росту плодового тіла капелюшок має конусоподібну або дзвоникоподібну форму, але з часом вона випрямляється, стає куполоподібною і, зрештою, розширяється.[2] Капелюх досягає до 3-8 см шириною.[5]

Коли край шапки виходить назовні від ніжки, диски стають видимими під павутиною, яка є характерною для роду. По краю капелюшка часто можуть залишатися залишки вуалі у вигляді тонких жовтих ниток.[5] Потерті, розрослі диски під капелюшком світло-охряно-коричневі, але зрілі спори коричневі, тому диски поступово темніють і стають іржаво-коричневими.[3]

Подібні види

[ред. | ред. код]

Кілька інших видів грибів можуть нагадувати загострені мухомори. Не менш отруйний павутинник оранжево-червоний (C. orellanus) має кілька подібностей, але найчастіше без поясків на ніжці. Крім того, він має тупий горбок, більш темний колір і більш лускату структуру на капелюшку.[2] Мабуть, найголовнішою відмінністю є місце зростання. Загострений отруйний павутинник — це переважно вид хвойних дерев, тоді як тупий отруйний павутинник росте в дубових лісах, які потребують тепла.[2]

Ще два гриби вуалеві, які також ростуть у хвойних лісах, — це гриб жовтопоясок (C. gentilis) і гриб помаранчевий вуаль (C. limonius).[2] Помаранчеві гриби не є їстівними, але і не вважаються отруйними.[6] Диски жовтіші, ніж у загострених мухоморів, капелюшок гігрофановий. Диски також більш тісно розташовані.[6] Жовтий гриб також має гігрофановий капелюшок, і, крім того, він менший крихкий, ніж загострений отруйний гриб.[2] Диски також жовто-коричневі порівняно з більш червонувато-коричневими дисками загостреного павутинника.[7]

Грибники інколи плутають отруйний павутинник загострений з лисичкою трубчастою, оскільки вони часто можуть рости в одному середовищі.[8][9] Також кажуть, що його плутали з лисичками справжніми, хоча ці гриби мало схожі.[10][11]

Галерея

[ред. | ред. код]

Перебіг отруєння

[ред. | ред. код]

Мухомори містять токсин ореланін, речовину, яка пошкоджує печінку та нирки, але яка діє повільно та викликає серйозні симптоми лише через 3–17 днів. Оскільки гриб має отруту у дуже малих кількостях і оскільки отрута викликає симптоми пізно, пошкодження нирок часто є незворотним до того часу, коли хвора особа звертається до лікаря.[12] У багатьох випадках необхідна трансплантація нирки.

Якщо ви підозрюєте, що проковтнули отруйний плющ, відділ інформації про отруєння рекомендує зателефонувати за цілодобовим номером телефону (103), щоб отримати консультацію щодо подальших заходів.[13]

Історія

[ред. | ред. код]

Тільки приблизно в 1950-х роках було виявлено, що вуалеві гриби можуть бути дуже отруйними. Понад 100 людей у Польщі отруїлися оранжево-коричневим грибом, який росте в листяному лісі. Близько 20 отруєних померли від отриманих травм. Це виявився тупий павутинник.[14] Через це серед норвезьких грибників вже давно вважається правилом, що «гриби — це не їжа».[15]

Нещодавно в 1977 році в Норвегії була опублікована книга про поганки, в якій можна було прочитати, що Cortinarius speciosissimus, колишня назва гострого павутинника, ймовірно, існує в Норвегії, але це ще не доведено.[15] У тому ж році було опубліковано 4 знахідки загостреного отруйного плюща в місцях Дребак, Ос, Сетског і в Нордмарка.[16][17] Пізніше в старих колекціях було знайдено кілька помилково ідентифікованих знахідок.[18]

Пізніше з'ясувалося, що він досить поширений в Норвегії в кислих хвойних лісах, на північ від Нурланда.

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. Klaus Høiland (4 квітня 2011). Spiss giftslørsopp og butt giftslørsopp – to skumle sopper!. Biobloggen, Institutt for biovitenskap (UiO). Процитовано 27 вересня 2020.
  2. а б в г д е ж Egeland, Inger Lagset. Norske sopper. Gyldendal fakta. с. 254–255. ISBN 8205255903.
  3. а б Læssøe, Thomas. Sopp. Teknologisk forl. с. 72. ISBN 8251205638.
  4. Sivertsen, Sigmund; Gausemel, Jan. Sopp. Cappelen. с. 110. ISBN 9788202245658.
  5. а б Nylén, Bo. Norsk sopphåndbok. Aschehoug. с. 275. ISBN 8203163270.
  6. а б Oransjeslørsopp. Norges sopp- og nyttevekstforbund. Процитовано 26 серпня 2023.
  7. Knudsen, H. Funga Nordica. с. 661–666. ISBN 978-87-983961-3-0.
  8. Spiste dødssopp. Dagbladet. 3 вересня 2003. Процитовано 7 вересня 2010.
  9. Dødelig giftslørsopp skjulte seg i stekepanna. Dagbladet. 7 вересня 2010. Процитовано 7 вересня 2010.
  10. Dette er høstens farligste forveksling. nrk.no. 23 вересня 2013. Процитовано 6 грудня 2020.
  11. Store mengder giftig sopp i Marka. Aftenposten. 19 серпня 2016. Процитовано 27 вересня 2020.
  12. Шаблон:Kilde artikkel
  13. Er spiss giftslørsopp giftig?. Giftinformasjonen. Процитовано 26 серпня 2023.
  14. Mossberg, Bo. Cappelens soppbok. Cappelen. ISBN 8202195802.
  15. а б Gulden, Gro. Giftsopper og soppforgiftninger. Universitetsforlaget. с. 77. ISBN 8200051560.
  16. Blekksoppen. с. 4.
  17. Cortinarius rubellus, Instutisjon: Naturhistorisk Museum — UiO. Samling: f hos Naturhistorisk Museum — UiO. Katalognummer: 56650, 56665, 56659 og 56651.
  18. Store norske leksikon (2005—2007); Høiland, Klaus: spiss giftslørsopp i Store norske leksikon på snl.no. Hentet 28. august 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]