Arbeit macht frei
Arbeit macht frei (лат. Labor omnia vincit) — фраза німецькою мовою, яка в перекладі на українську мову означає «Праця робить вільним» або «Праця звільняє». Нацистський режим використовував її як гасло перед входом в Аушвіц та ряду інших концентраційних таборів, таких як Терезієнштадт, Дахау, Заксенґавзен. Один із символів Голокосту.
Первісно вислів походить від однойменної назви роману німецького письменника Лоренца Діфенбаха «Праця звільняє: розповіді Лоренца Діфенбаха» (нім. Arbeit macht frei: Erzählung von Lorenz Diefenbach) 1873 року. У ньому головні герої, гравці та шахраї, знаходять шлях до доброчесності через фізичну працю[1].
Цю фразу також використовував у французькій мові, де вона звучить як «travail rend libre!», швейцарський ентомолог, нейрофізіолог і психіатр Оґюст Анрі Форель у книзі «Мурахи Швейцарії» (фр. Fourmis de la Suisse) 1920 р.[2]
У 1922 році націоналістична організація «Німецький шкільний союз» (нім. Deutsche Schulverein) у Відні, яка ставила собі за мету захист етнічних німців в Австро-Угорщині, надрукували членські квитки з фразою «Arbeit macht frei».
У Третьому Рейху, а пізніше на окупованих територіях, цю фразу було розміщено над входом у ряді нацистських концентраційних таборів. Використання гасла з цією метою запроваджено згідно з наказом обергрупенфюрера СС Теодора Айке, який у цей час керував інспекцією концентраційних таборів Третього Рейху і був другим комендантом концтабору Дахау[3].
У 1933 році перших політичних в'язнів без судових вироків ув'язнено у різних місцях нацистської Німеччини на невизначений період. Це гасло вперше почало використовуватися над воротами до «дикого табору» (англ. wild camp) в місті Оранієнбург (нім. Oranienburg), який утворено у березні 1933 р. у приміщенні закинутої пивоварні (згодом у 1936 р. він перебудований у Заксенгаузен). Його також можна було побачити в концентраційних таборах Дахау і Ґросс-Росен (нім. Gross-Rosen), в гето-таборі Терезієнштадт, а також у Форті Бріндонк у Бельгії. Був він також на лівих воротах вхідної брами концтабору Флоссенбюрг, що сьогодні знаходяться в іншій частині табору, проте сам напис не зберігся[4].
Фразу можна також побачити на кількох інших закладах, зокрема, над входом до Аушвіц І, де це гасло розмістили за наказом коменданта оберштурмбанфюрера СС Рудольфа Гьосса[5]. Сам знак виготовили в'язні концтабору, серед яких Ян Лівач (пол. Jan Liwacz). З його розповідей, у цьому написі була свідомо перевернуто літеру «B», як форма протесту в'язнів проти політики нацистської адміністрації[6]. Гасло також розміщене над в'їзними воротами до Аушвіц III/Буна/Моновіц[7][8].
1938 року австрійський політичний письменник єврейського походження з Харкова Юра Зойфер та композитор Герберт Зіппер, будучи в'язнями концтабору Дахау, написали «Пісню Дахау» (нім. Dachaulied). Проходячи тиждень за тижнем з табору і до табору під час примусових робіт вони щоразу бачили над воротами гасло «Arbeit macht frei». Ця пісня цинічно пригадує цю фразу, наче своєрідний «урок», який давав його в'язням Дахау.
У книзі «Королівство Аушвіц» Отто Фрідріх пише стосовно рішення Рудольфа Гьосса розмістити гасло «Arbeit macht frei» над входом до концтабору Аушвіц наступне:[9]
|
Видається він не розглядав це як знущання і не сприймав зміст гасла буквально, як фальшиві обіцянки звільнення для тих, хто працював на виснаження, а радше за все як різновид містичного декларування про те, що самопожертва у вигляді нескінченної роботи сама по собі приносить своєрідну духовну свободу | 
|
- ↑ Diefenbach, Lorenz. Arbeit macht frei: Erzählung von Lorenz Diefenbach. J. Kühtmann's Buchhandlung, 1873
- ↑ Forel, Auguste (1920). «Les fourmis de la Suisse (2nd Ed.)» (in French). La Chaux-de-Fonds: Imprimarie cooperative. Retrieved 22 November 2010.
- ↑ Charles W. Syndor, Jr. Soldiers of Destruction (Princeton, N. J., Princeton University Press, 1977), p. 3
- ↑ KZ-Gedenkstaette Flossenbuerg
- ↑ «Auschwitz's sign of death and defiance». BBC News. Retrieved April 23, 2015
- ↑ «B — the sculpture». International Auschwitz Committee. Retrieved April 23, 2015
- ↑ Denis Avey with Rob Broomby The Man who Broke into Auschwitz, Hodder and Stoughton, London, 2011 p.236
- ↑ Levi, Primo, trans. Stuart Woolf, If This is a Man. Abacus, London, 2004, p. 28.
- ↑ Friedrich, Otto (August 1994). The Kingdom of Auschwitz. Harper Perennial. pp. 2–3
|
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |